Leaderboard

напис крейдою на паркані "одна людина+одна кішка", незамкнена хвіртка та двері до хати (досі замикаю тільки, коли йду з дому кудись), відкриті (притукнуті) двері та вікна... реалії мого життя

Світлана, це справді прекрасна історія на фоні всього нашого жаху. Надіюся, кішку таки впіймали і вона вже відігрівається на подушках. Я своїй кицькі ще на початку повномасштабки замовила брилок з її іменем і моїм номером телефону. Бо хвилювалася, що все може статися, вона могла б вирватися з переноски коли ми йшли у сховище, чи, не дай Боже, приліт у будинок - хтось же ж таки міг би її тоді підібрати - щоб можна було легко знайти господарів. Отак моя абсолютно домашня кицька на старості літ вже четвертий рік цокає красивим золотистим брелочком об свою миску коли їсть чи п'є.

Дівчата, сьогодні трапилося маленьке диво. Знайшлася сусідська кішка Соня, яка зникла зразу після ракетної атаки 20 вересня! В той день сусід з моїм сином шукали її по всій їхній квартирі, підіймали дивани, меблі тощо. Кішки не було ніде! Сусіди шукали її і на вулиці, думали вона вилетіла в вікно при вибуху, шукали і розпитували всіх... Тамара розвісила повсюду обяви з її фото... Пройшло вже 42 доби, сусіди вже не сподівалися ні на що... Під*їзд аварійний, ніхто не живе, квартири закриті, немає води і світла, інколи люди приходять за речами... І раптом сусіди Тамари з другої сторони прийшли сьогодні в квартиру і побачили в себе в квартирі цвітну кицю, яка миттю зникла В ВІДДУШНИКУ ВАННОЇ КІМНАТИ!!! Отак знайшлася кицька Соня! Сусідка рада до безтями! І от що могла їсти та пити кішка в порожніх квартирах 42 доби??? Диво!

Наталочко, згадала я свою Аську. Вибачте, що не по темі. Аська - це собака , яка залишилась коли мами не стало. Ій було десь років 6+-. Спочатку вона жила у племінниці( будинки поряд) . А потім іі привезли до мене. У неі в іі віці геть не було зубів( Жила в будинку, натеплому лежачку, з котами. Та і по розміру була меньше , чим кішка. Коротко, жила як панна. Ми іі жаліли, дуже. Так от, мабуть щось трапилось з ііголовою. Стала вискакувати з двору і бігти куди очі бачать. Спочатку просто шукали( фб, як завжди допомогав) знаходили. Привозили. Потім уже надягли ошийник з адресою і телефоном. Теж допомагало. Щоб було зрозуміліше , повертали 8 чи 9 разів , не меньше. І знаходили дуже далеко від дому. А потім видно уже і адресник не допоміг… а може хто і зняв. Більше не знайшлася…

Дуже хочу,!щоб орки таке писали на своіх парканах. От чи вони в них є, це питання риторичне…