Алцьона

Муркот? Це точно мандарини, а не про котів?))) Ледве звикла до кумквату, що то не жаб'ячий кум, і тут муркаючий кот

Мо щось алергічне?

Печалька(( Квіти відчувають наш настрій, нашу тривогу(( В мене теж за цей рік чимало вазонів пропало. Щось змогла вичухати, щось ні. Араукарія оклигала? Така ж красуня!

А в мене ще одна орхочка красунька розпустилась! і ще гіпік молоденький розквітнув!

І в нас сьогодні не відключали. А я вранці так спішила до відключення встигнути доробити електросправи. Хоча, якби можна, я б поділилась з одеситами, аби їм трошки легше було((

Видавництво Комора відкрило на своєму сайті гаражний розпродаж!

Привітики

Прийдеться ще раз пекти Хочу, щоб і в мене огорнуло тісто начинку) Але в розрізі на ватрушку схоже! І смачно!

Переключилась я на трилер. Люблю і таке чтиво) Ковтнула за три вечори. Хоча вечорами моторошніше читати. Сюжет затягує, не можна зупинитись, бо хочеться скоріше дізнатись: хто ж?? Книжка не товста, читається легко. Але це не кінець. Є вже 8 перекладених книжок циклу. І ось сьогодні побачила новини видавництва, що в продажу з'явилась нова книга, дев'ята!

Поки ще не почався город, начитуюсь Хто любить антиутопії, раджу Маргарет Етвуд. Я вже осилила Орикс і Деркач. Читається важче, ніж наприклад, Бігун чи Дивергент. Початок був важкий, поки в'їхала в суть, назви, терміни, багато роздумів головного героя. А тоді затянуло. Лежить продовження, але поки зробила перекур на легші (для мене) книжки.

І цей рецептик освоєно Додано в частовикористовувані, бо те, що дітвора любить. Я тісто закидаю в чашу мульті, а вони хором: " о, це в нас брауні буде?!!" Пікся вночі, то ж куштуватимем на сніданку. Але чомусь в мене не обволокло тісто начинку? Може дуже густе получилось? Я його лопаткою по чаші розрівнювала- розтягувала Ось так сирим, і після випічки майже так само. На смак то не впливає, але цікаво стало

Я з фаршу люблю по-флотськи (хоча воно ні разу не флотське, бо флотське з тушонкою) щось робити - макарошки, гречку, рис, булгур. Але там все рівно ж смаження Може тоді щось типу лазаньї?

Хоча Полтавщина ж наче вважається з найчистішою розмовною мовою) найближче до літературної) Але великі міста хоч де візьми - всюди русифіковані( Згадалась чудова пісня молодості: "Та невдовзі прийде осінь, ми усі розбіжимося По русифікованих містах."

У мене млинці - часті гості на столі. Люблять їх усі. Тому з чим тільки не комбіную, от ще один різновид додала в млинцеменю.

Читаю, і думаю, коли я таке встигла написати А тоді про Казахстан дочитала і зрозуміла, що то не я) таке саме. Принципово зараз не хочу додавати. Навіть нік прийшлось міняти, бо не могла з телефону зайти без "йо"

А я вже скуштувала їх! Робила млинці "жирненькі", на молоці, то після соусу вони взагалі жирувалиКалорійно, зате ж і смачно)) Але дійсно, для Сюзеттів краще пухкенькі, щоб натянули соусу. І не такі солодкі, як я напекла) Тому наступного разу ще спробую з такими. Апельсин великий, то соусу хватило на 8 млинців)

Черговий шедевр!!! Хочу сказати, що кетчупів багато не буває! А з такою подачею - "ось вам в скороварці, ось вам на газу! варіть, любі мої!" - то просто неможливо пройти повз.

Такс, перший пішов з посівами)) Я планувала починати днів через 10, але ж це діло заразне) Спробую втриматься))

Так то була ти? Я мо вже розказувала, як мене малою старша сестричка навчила здачі давать на дражнілки)) Можна трошки про ліниві пельмені? Я заразилась вашим пельменевірусом. Фарш вже чекає, до речі, посолений, як Ланочка навчила🤗, і ні разу не лизьканий на сіль Завтра куплю борошна і

Та ні, я зрозуміла. То я написала історію з життя, як довгі роки "притісняли у нас російську мову"

Певна небезпека є, сире ж м'ясо. Але я теж пробую, приходиться. Але я боюсь пересолити, бо люблю недосол, то солю потроху і ото все лизь та лизь... а мені ж сире м'ясо просто бридке

Мені завжди було так дивно, що мій край, який ну дуже близько до боліт, здебільшого, україномовний. Я все дитинство і аж курсу до третього універу мала різні відчуття щодо своєї мови... сором (не мені соромно, а мене соромили, що я говорила українською), насмішки (у таборах дитячих я була хохлушка, і хай там ще росіянські діти мене так звали, але з ними хихикали і українські з великих міст), нерозуміння-чому я не можу говорити своєю мовою вільно? Хоча я з другого класу вчила і російську мову, читала багато російських книжок, спілкувалась з деякими друзями російською, але вперто не хотіла говорити нею в Києві. Зламалась я в тому ж Києві, на перших курсах. Але, добре, що ненадовго. Я зрозуміла, що саме завдяки рідній мові я справжня. І знову перейшла на українську (це на вулиці, в соціумі. вдома ж я завжди хохолочка))

Це ж не лише для пельменного фаршу піде? Бо я так не люблю сирий фарш пробувати

І в мене домашня Ратунда, але жовта) Ще своє Каліфорнійське чудо- мясистий, солодкий!

Яка ти молодчинка! Нехай нашим хлопчикам смакує!!