Алцьона

Ой спасибо, Танюшки, что откликнулись, не оставили одну в ночи с мультей Я уже несколько раз заглянула, стоят баночки, греются. Воду в след. раз попробую налить, обойдусь пока одной салфеточкой (лень на кухню за водой ползти ). Я в йогуртнице всегда на ночь ставлю, где-то в 10-11 вечера, и как раз в 6 утра встаю и сразу йогурт(закваску) в холодильник. Даже не задумывалась проверить его раньше, верила инструкции и спокойно спала Специально оставлю порцию на перезаквас и днем поэкспериментирую. Еще раз большущее спасибо и спокойной ночи (теперь уж точно спокойной )

Девочки, успокойте меня, что я делаю правильно... Готовлю йогурт в мульте, раньше в йогуртнице делала, но вчера ее отдала попользоваться родным, ведь я и в мульте могу, если что... А оказывается, не все так просто. Первое: йогурт в баночках специальных, и еще место было в поллитровке стеклянной поставила прямо в чашу, без воды?? Второе: время готовки 8 часов для мульти не опасно? я же на ночь поставила, боюсь. будете смеяться, притащила мультиварку в спальню на комод, чтоб просыпаться и контролировать с кровати Что там еще... не придумаю... у страха то глаза велики

Анжелочка, рады слышать!!!

Света-Svetlanaur, поздравляю с днем варенья!!!

Оксаночка объявилась, да с такими блинами !!! Все, сегодня вечером у меня тоже блины, раздразнила, однако!!!! :vkusno 1: :vkusno 1: :vkusno 1:

Я догадывалась, что есть такое множество вариантов пиццы, но вот что пиццу в подкову завернуть

А я очень люблю отварить буряк в кожуре, порезать соломкой и бросить его уже за несколько минут до готовности, тогда цвет не вываривается, борщ такого насыщенного, бордового цвета :vkusno 1:

@pygovka, .

Ура , Юльчик объявилась!! Какое бить, расцелуем

Мы тоже такой частенько в пост делаем! Спасибо за рецепт. Я привыкла, что борщ - это обязательно со свеклой, фасолью и капустой, а вот свекровь варит обычно без свеклы, если и кладет, так сахарную. Это кто как привык, кто как любит.

Мне эта пицца напомнила карамболь, и от этого ее захотелось еще сильней!!!

Будет очень вкусно))) я через раз маринуют и сало и подчеревок))) Буду рада, если прийдется по вкусу и я подписываюсь!!! последнее время только сало так и делаю, большими партиями, а потом в морозилку))

ой-йой, про переработку нигде не встречала, мне кажется, что уже все крышка

А вот и постная пицца!!! Ну если не бросить сыр))) Очень-очень актуально, спасибо :smilik:

название как то само вырвалось

Аня, ну и пусть фотки неудачные, зато пицца удачная!! Во-первых, это не конкурс фото, а во-вторых, может наши мастерицы поколдуют над фоточкой... У нас такие чудеса бывает творятся

Еще одна красота!! Особенно поразил запас в холодильнике - прям пицца-неделька

Анжела, обязательно, вот только пост начнется)) А пока я заварнушек покушаю))

А мне так заварнушек последнее время хочется, и вот нате-кушайте спасибушки

Анжела, спасибо! Такую нужную и важную работу проделала!!! Я тоже частеньким гостем буду

Это хорошо, если есть тот режим быстрой заморозки , тогда можно мороженное по два-три захода в день делать. А то у меня через сутки только можно. И что-то мне кажется, или действительно так, чаша стала быстрей "оттавать" в процессе приготовления мороженого (у меня Клатроник). Говорят, тепло в кухне, так сперва не замечала оттепели. пробовала в холодильнике ставить работать - немного лучше. Вот очень переживаю - не портится ли чаша? фризер в ней??

Попосміялися на роботі з колегами . Так життєво!!!!

і ще одна улюблена)) Хоча в нього всі гарні, і так легко читаються! «ПОВЕЧЕРЯЛИ ЧУДЕСНО» Йшло їх троє на вечерю В ресторан через бульвар. Тільки ткнулися у двері, А назустріч їм - швейцар! Козирнув на знак пошани І подав солідний глас: - Вибачайте, громадяни, Іноземців ждуть у нас!.. (Пояснив, що штат у залі Жде-дріма з п’яти годин). Тож прямуйте, хлопці, далі - ресторан же не один. В кухні пахнуть фрикаделі, Віє запахом борщу, А швейцар стоїть, мов скеля: - Вибачайте, не пущу!.. Не вдалось умовить «варту»! (Апетит же – аж трясе...) І один... удавсь до жарту. Прогундосив: - Ля франсе! - Зрозуміло, зрозуміло! - Страж молов на ту брехню. «Ля франсе» - то інше діло: Стіл дали, несуть меню... Але як же замовляти?! Рідна ж мова видасть все! Варто трюк цей розгадати – І за двері «ля франсе»! Та і тут одним моментом Жартівник придумав хід: - Говоріть з чужим акцентом, Псуйте мову на чім світ!.. - Що бажаєте, панове? – Поклонився метрдотель. Перший вставив до розмови: - Люпім жарін картофель! В метрдотеля - Тьма припрошень: - А ковбаски? А «Дюрсо»?.. Другий кинув: - Люпім ошень! – Третій буркнув: - Коросо!.. Борщ, і шніцель, і так далі... Лиш замовили дружки – І в порожнім світлім залі Замигтіли фартушки. Сам директор походжає, Налива гостям «Дюрсо», Бо один же «ошень» знає, Другий знає «коросо»! Попоїли хлопці смачно, Розплатилися за все. А верткий директор, бачать, «Книгу вражень» їм несе. Повелися гості чесно. Жартівник узяв перо: «Повечеряли чудесно!.. Гриць, Олекса і Петро». Троє Штат обворожили - На урок харчовикам: Щоб усім отак служили, Як оцим жартівникам.

Ну коли вже по гуморесках пішли, то ось наша улюблена. Чому улюблена - бо доця вивчила її ще у 5 років)) і виразно розказувала на стільчику, коли вся велика родина збиралась з якоїсь нагоди)) ДОРОГА ДАМА Проти саду видно дім, А в красивім домі тім Ходить дама по кімнаті У панбархатнім халаті. Мов та пава, проплива (В туфлях номер сорок два!). На щоці дві мушки-цятки, На панчохах чорні п’ятки. Ну не дама — а реклама! Раптом: — Ах, — сказала дама, — На обід до поросяти Слід би хрону ще дістати! А як треба, то чому ж, Є на те у неї муж. Муж солідний, роботящий, Головне ж — руководящий! Дама крутить телефон І, підвищуючи тон, Вимага по телефону: — Шли машину, треба хрону! Вірний муж, прийшовши в раж, Довго дзвонить у гараж, Все відклав заради дзвону, Бо забагла жінка хрону. З гаража йому в одвіт: — Саме в шофера обід! — Все хай кида і при тому Швидко мчить до житлодому! І шофер натиснув газ, Бо наказ — то є наказ, Бо сніжок, і трохи слизько, Й добиратися ж не близько! Через місто через все Мчить, мов біс його несе. Підлетів під саму браму І почав... чекати даму. Вже й годину, мабуть, жде. Дама бачить, та не йде. (Щоб питали всі в будинку: "Це ж чию чекають жінку?") Врешті вийшла, підійшла, Сіла важно й попливла На машині на прекрасній, На державній, мов на власній! Ще й не взяв шофер розгін — Як приїхали по хрін, Як приїхали і стали, Бо ж базар за два квартали. А тим часом в мужа — ох! Ну цілий переполох! У міністра треба бути, З хроном жінки ж десь не чути. Він до друга Рогози: — Будь ласкавий, підвези! Залишаються хвилини, І, на гріх, нема машини. Одвічає в трубку бас: — Рад би, друже, та якраз Сіла жінка до пікапу Й десь помчала мірять шляпу. Прикусив муж язика, Чимчикує пішака. Аж каміння б’є з розгону, Бо забагла жінка хрону. Немалу штурмує даль!.. Та мені його не жаль. Жаль машин мені державних І шоферів, хлопців славних! Жаль машин, що возять дам Кожен день і тут, і там. Як же так, мужі, папаші? Ті машини ж бо не ваші! Нащо ж гнать навперегін їх по шляпи та по хрін? Для держави, скажем прямо, — Дорогенькі ваші дами. С. Олійник 1952

Ну наконец-то все стало на свои места - пицца+пиво :10: Ассортимент у нас хоть куда!!! Сегодня буду на спичках тянуть, какую пиццу делать)))