Кулінарний онлайн-журнал ГастроФан

Автор: lana19, в Спілкування на різні теми

ЦЯ ТЕМА ТІЛЬКИ ДЛЯ ЧИТАННЯ

Кулінарний онлайн-журнал ГастроФан

Схожі теми

Кулінарний онлайн-журнал ГастроФан

Єдиний великий овоч у сім'ї пасльонових, що прийшов із Старого Світу. Його ранній предок міг дістатися з Африки до Індії або Південно-Східної Азії, де він був культивований і де невеликі за розміром гіркі сорти, як і раніше, використовують як приправу. Арабські торговці привезли його до Іспанії та Північної Африки в Середні віки, і в Італії його вживали вже в XV столітті, а у Франції - до XVIII століття. (Етимологія англійського слова «баклажан» відображає цю історію, воно походить з іспанської та арабської мов від назви на санскриті.) Завдяки своєму тропічному походженню баклажан погано зберігається в холодильнику. Внутрішнє охолодження призводить через кілька днів до зміни кольору та смаку. Існує багато різновидів баклажанів, білих, помаранчевих та пурпурових, розміром з горох та огірок, і навіть з диню, м'яких та дуже гірких.

Більшість видів баклажанів, які продають на ринках та в магазинах, пофарбовані фіолетовими антоціанами, а інший вид (S. aethiopicum) пофарбований помаранчевими каротиноїдами. Всі баклажани мають губчасту текстуру з безліччю крихітних повітряних кишеньок між клітинами. При кулінарній обробці повітряні кишені руйнуються, а м'якуш перетворюється на рідку масу, іноді густу (більшість азіатських сортів) або м'ясисту (більшість європейських сортів) залежно від сорту, зрілості та способу приготування. У запеченому вигляді (грецька мусака та італійські баклажани парміджану) шматочки баклажану зберігають деяку структуру. У близькосхідній страві баба-гануш – пюре із запечених баклажанів – текстура баклажанів гладка і тануча, приправлена ароматами кунжутної пасти, лимонного соку та часнику. Губчаста структура баклажану має дві помітні особливості при приготуванні. По-перше, розмір баклажану скорочується відносно невеликого обсягу.

Інша особливість полягає в тому, що при смаженні сирі шматочки баклажанів вбирають багато олії - овоч стає дуже жирним. У деяких стравах, таких як знаменита турецька страва імам баялди («священик втратив свідомість»), в якій баклажани, що розрізають навпіл, фарширують і запікають у великій кількості оливкової олії, ця жирність бажана. В іншому випадку здатність баклажана вбирати масло може бути зменшена, якщо зруйнувати його губчасту структуру до смаження. Це досягається шляхом попередньої кулінарної обробки (підійде мікрохвильова обробка). Або овоч можна трохи присолити, щоб вивести вологу з клітин у повітряні кишені. Сіль часто рекомендується як спосіб усунення гіркоти, яка іноді зустрічається у старих баклажанів, вирощених у сухих умовах, але, швидше за все, вона просто зменшує наше сприйняття алкалоїдів; основна частина клітинних рідин залишається у клітинах.

Кулінарний онлайн-журнал ГастроФан

Кулінарний онлайн-журнал ГастроФан

Червоний песто

В'ялені помідори — 1/4 склянки                                                                                              
Печений червоний перець — 1+ 1/2 склянки
Мигдаль — 3 ст. л. (або кедрові горіхи)
Часник — 1 зубчик
Оливкова олія першого холодного віджиму — 1/4 склянки
Свіже листя базиліку — 1/4 склянки
Тертий пармезан — 1/4 склянки (за бажанням
Лимонний сік — 1 ст. л.
Сіль та перець — за смаком
Змішайте всі інгредієнти до отримання густого та однорідного песто.

Кулінарний онлайн-журнал ГастроФан

Білий песто

Кеш'ю або мигдаль — 1/2 склянки
Часник — 1 невеликий зубчик
Оливкова олія — 2 ст. л.
Лимонний сік — 1 ст. л.
Свіжий базилік / кінза — 1/2 склянки
Вода — 2–4 столові ложки
Сіль та перець — за смаком
Змішайте всі інгредієнти до отримання кремоподібної консистенції.

Кулінарний онлайн-журнал ГастроФан

Песто зі шпинату та волоських горіхів

Листя шпинату — 1 склянка
Волоські горіхи — 2 ст. л.
Часник — 1 зубчик
Оливкова олія — 1+ 1/2 ст. л.
Лимонний сік — 1 ст. л.
Чорний перець — 1/2 ч. л.
Сіль — за смаком
Змішайте всі інгредієнти до однорідної маси.

Кулінарний онлайн-журнал ГастроФан

Песто з авокадо та гарбузового насіння

Стиглий авокадо — 1/4
Гарбузове насіння — 2 ст. л.
Базилік або кінза — 1+1/2 склянки
Часник — 1 зубчик
Лимонний сік — 1 ст. л.
Оливкова олія — 1 ст. л.
Сіль та перець — за смаком
Збити до кремоподібного стану.

Кулінарний онлайн-журнал ГастроФанКулінарний онлайн-журнал ГастроФанКулінарний онлайн-журнал ГастроФанКулінарний онлайн-журнал ГастроФан

Кулінарний онлайн-журнал ГастроФан

ДРІЖДЖІ В ПІЦІ
Розбираємо фізику процесу.

Іноді за простим запитанням “Скільки дріжджів додати в тісто?” ховається набагато більше, ніж здається.

Дріжджі визначають швидкість ферментації, беруть участь у формуванні структури та аромату тіста, а їх кількість не можна розглядати окремо від температури та часу.

Ми зібрали основні висновки у цій добірці — від біології до перерахунку різних видів дріжджів та експерименту із природною ферментацією.

Останній особливо добре показує, чому "без доданих дріжджів" це не те саме, що "без дріжджів взагалі". Тісто може почати ферментуватися рахунок дикої мікрофлори, але контролювати такий процес значно складніше. В експерименті на деяких зразках вже після четвертого дня з'явилася пліснява.

Кулінарний онлайн-журнал ГастроФан

Як працюють дріжджі в тісті
Saccharomyces cerevisiae перетворює цукор на CO₂ та етанол.
Дріжджі для піци
Saccharomyces cerevisiae
(також відомі як пекарські дріжджі)
1. Дихання
Одразу після замішування, поки в тісті є кисень.
ЦУКОР + O₂ → ЕНЕРГІЯ
2. Ферментація
Коли кисень закінчується, дріжджі виробляють CO₂ та етанол.
ЦУКОР → CO₂ + ЕТАНОЛ
3. Складання або дегазація
У тісто знову надходить кисень завдяки складенню або ручному обминанню, після чого дріжджі переходять до ферментації.
Шлях CO₂ у тісті
1. Розчинення
Вироблений CO₂ спочатку розчиняється у водній фазі тіста.
2. Міграція
Потім CO₂ переміщується в повітряні пори, збільшуючи їхній об'єм.
3. Випікання
За високої температури гази та водяна пара розширюються.
4. Результат
Бульбашки збільшуються, потім лопаються і залишають після себе пористу структуру м'якого та пишного хліба.
Підсумок:
Дріжджі не лише піднімають тісто. Вони створюють структуру, текстуру та смак піци.
Наука для кращої піци.

Кулінарний онлайн-журнал ГастроФан

Три форми комерційних дріжджів
Усі хлібопекарські дріжджі виробляються зі штамів Saccharomyces cerevisiae, оптимізованих для роботи з борошном. Форма випуску впливає на їхні властивості та роботу.
Свіжі (пресовані)
Найтрадиційніша форма.
Вологість
~72%
Термін зберігання
2-3 тижні (у закритому вигляді)
1 тиждень після відкриття
в холодильнику.
Особливості
Дуже швидкопсувний продукт.
При температурі вище +5°C починається автоліз (клітини руйнуються).
Підйомна сила може відрізнятися від партії до партії.
Активація
Розчиняються у воді кімнатної температури, передбаченій рецептом.
Сухі активні
Технологія, розроблена під час Другої світової війни.
Вологість
~8%
Термін зберігання
1-2 роки в сухому місці.
Після відкриття: 4 місяці в холодильнику (або до 6 місяців у вакуумній упаковці).
Особливості
Близько 25% клітин гине під час зневоднення, утворюючи захисну оболонку. Більш низька жива активність на 1 грам.
Активація (обов'язкова)
Потребують попереднього відновлення в теплій воді (40-43°C).
У холодній воді з пошкоджених клітин вимивається глутатіон, що може зробити тісто липким.
Сухі інстантні
Сучасний стандарт, розроблений у 1970-х роках.
Вологість
~5%
Термін зберігання
До 2 років у закритому вигляді.
Після відкриття: до 1 року в холодильнику.
Особливості
Максимально чиста та стабільна газоутворювальна здатність.
Виготовляються зі швидкодіючих штамів методом швидкого сушіння.
Активація
Можна додавати безпосередньо в борошно, однак для рівномірного розподілу рекомендується розчиняти у воді кімнатної температури (19-21°C).
Один мікроорганізм — три різні технологічні продукти
Обирайте форму дріжджів залежно від ваших умов зберігання, режиму роботи та бажаної швидкості ферментації.
Наука для кращої піци.

Кулінарний онлайн-журнал ГастроФан

Перерахунок дозування дріжджів
Різні форми дріжджів мають різну концентрацію активних клітин. Використовуйте цю таблицю для точного перерахунку маси в рецептах.
Свіжі (пресовані) • Сухі активні • Сухі інстантні
Таблиця перерахунку маси дріжджів
Примітка щодо заморожування
❄️ Якщо сухі дріжджі зберігаються в морозильній камері, з часом вони втрачають частину активних клітин. У цьому випадку збільшуйте дозування за рецептом на 25%.
Наука для кращої піци

Кулінарний онлайн-журнал ГастроФан

Головні важелі контролю ферментації
Дріжджі — це живий організм, розвитком якого потрібно керувати. Чотири ключові фактори визначають швидкість і характер бродіння тіста.
1. Температура
Чим тепліше в приміщенні, тим швидше відбувається бродіння.
Кімнатна ферментація
0,01-0,08% дріжджів від маси борошна
Тепле приміщення (≈ 24-28°C)
2. Холодна ферментація
У холодильнику метаболізм дріжджів сповільнюється, тому потрібно більше дріжджів.
Тривала ферментація (24-72 години)
0,25-0,5% дріжджів від маси борошна
24-72 год, 4°C
3. Сіль
Сіль стримує роботу дріжджів, збільшуючи осмотичний тиск. Це допомагає уникнути переброджування й зміцнює клейковинний каркас.
4. Спосіб замішування та попередня ферментація
Використання біґи, пуліша або закваски дозволяє регулювати графік роботи дріжджів, а також впливає на кислотність, смак і структуру тіста.
Biga
Poolish
Закваска
Висновок
Контролюючи ці фактори, ви керуєте часом, смаком і текстурою своєї піци.
Наука для кращої піци

Кулінарний онлайн-журнал ГастроФан

Бездріжджова піца — міф?
Не додали дріжджі ≠ дріжджів немає
У борошні та навколишньому середовищі вже присутні дикі дріжджі. Тому тісто без комерційних дріжджів усе одно здатне ферментуватися.
Важливо розуміти:
Повністю «бездріжджової» ферментованої випічки практично не існує. Дріжджі є природною частиною нашого середовища.
Експеримент: тісто без доданих дріжджів
Ми змішали лише борошно, воду (60% гідратації) та сіль і залишили тісто ферментуватися за кімнатної температури, а потім у холодильнику.
День 0
Борошно + вода + сіль
Змішуємо інгредієнти.
День 2
З'являються бульбашки
Помітна активність диких дріжджів.
День 3
Активне бродіння
Тісто схоже на зрілу закваску.
Ще 2 дні в холодильнику
Дозрівання
Формуємо кульки та витримуємо в холодильнику.
Результат
Піца
Тісто можна використовувати для випікання.
Але є проблема
Дикі мікроорганізми працюють менш передбачувано, ніж спеціально відібрані хлібопекарські дріжджі.
У нашому експерименті на деяких зразках уже після 4-го дня почала рости пліснява.
Тому, хоча такий спосіб можливий, ми не рекомендуємо його для стабільного результату.
Нормальне бродіння
(3-й день)
Поява плісняви
(після 4-го дня)
Висновок
Повністю «бездріжджової» ферментованої випічки практично не існує.

Кулінарний онлайн-журнал ГастроФан

Підсумки
Головне, що потрібно пам’ятати про дріжджі
Дріжджі — це не просто інгредієнт, а технологічний інструмент. Розуміння їхньої роботи дає змогу свідомо керувати процесом і отримувати передбачуваний результат.
Смак і аромат
Дріжджі створюють сотні ароматичних сполук, які формують характерний смак піци.
Текстура
Виробляють CO₂, який створює повітряну структуру та впливає на скоринку і м’якуш.
Більше, ніж підйом
Дріжджі змінюють тісто на хімічному рівні: впливають на ферменти, глютен, колір і термін зберігання.
Керований процес
Температура, час, кількість дріжджів, сіль і попередня ферментація дозволяють контролювати швидкість і характер бродіння.
Форма має значення
Свіжі, сухі активні та інстантні дріжджі працюють по-різному. Важливо правильно перераховувати дозування.
Повністю без дріжджів не буває
Навіть без додавання комерційних дріжджів ферментація все одно відбувається завдяки дріжджам з борошна та навколишнього середовища, але такий метод менш передбачуваний і може призвести до появи плісняви.
ГОЛОВНИЙ ВИСНОВОК
Знання про дріжджі дає вам контроль
Експериментуйте, розумійте процеси й обирайте відповідний метод для вашого стилю піци. Дріжджі — це союзник, який допомагає розкрити смак, текстуру та потенціал вашого тіста.
Більше, ніж просто підйом.
Найкраще тісто починається з розуміння.

Возможно, это изображение текст

Возможно, это изображение фрукт и текст

Возможно, это изображение текст

Возможно, это изображение текст

Возможно, это изображение текст

Возможно, это изображение тофу, конджи, пастушья запеканка и текст

Возможно, это изображение текст

Возможно, это изображение текст

Возможно, это изображение текст

Возможно, это изображение текст

Багато хто думає, що цукати у здобі - лише для аромату й солодкості. Це фундаментальна помилка. Мої цукати працюють інакше.

Магазинні цукати - це кубики цукру з барвником, які в тісті або горять, або ковтаються, як камінці. Мої - напівпрозорі, мʼякі, з гіркуватою цедрою всередині, і в паніці їх їдять із банки ще до того, як дійде до тіста. Різниця не в апельсинах. Різниця в терпінні.

А чи знали ви, що цукати - це вологоутримувальний агент? Цукор у них гігроскопічний: тримає вологу в собі й не дає їй піти з мʼякушки. Тому здоба з цукатами лишається мʼякою тижнями. Це технологія, яка перетворює просто солодку випічку на делікатесну здобу. Не солодощі для дітей, а професійний напівфабрикат. Панетоне живе місяць саме через них.

Апельсинові цукати:

апельсинові кірки кубиком - 450 г

сіль - 1 ч. л.

сода - 0,5 ч. л.

цукор - 450 г

вода для сиропу - 120-150 г

окремо вода для вилуговування

Як я їх роблю:

кірки в сотейник, залити водою, не доходячи 3 см до країв

всипати сіль і соду - це мій «шовковий розчин», він забирає гіркоту й розмʼякшує білу частину кірки

довести до появи піни, але НЕ кипʼятити, воду злити

повторити з чистою водою ще 4 рази: усього 5 нагрівань; після кожного кірка стає світлішою й мʼякшою

повернути кірки в сотейник, додати воду й цукор

нагріти до кипіння й повного розчинення цукру, зняти з плити

лишити вистигати 2-3 години

повторити «кипіння плюс вистигання» ще 2 рази: усього 3 проварювання

на останньому нагріванні гарячу масу одразу розкласти в стерильні банки

Уся сила тут не в цукрі, а в терпінні. Тому й три проварювання з вистиганням: за один раз кірка не встигне набрати сироп рівномірно. Саме ця повільність робить її напівпрозорою: цукор заходить у клітини поступово, поки вистигає, а не варить їх зовні.

У банці під сиропом вони живуть місяцями. Перед тістом - обсушити на ситі, і в заміс останніми, після масла, щоб не порвали клейковину.

Збережіть перед сезоном здоби.

Игорь Лаврешин

Кулінарний онлайн-журнал ГастроФан

Поєднання продуктів з бобовими

ГОРОХ
абрикос, морські водорості, мигдаль, артишок, часник, морський окунь, вершкове масло, мангольд, огірковик, лайм, комбава, ракоподібні, дасі, квасоля, полуниця, насіння чорного кмину, оливкова олія, ківі, комбу, кокосове молоко, лангустин, зморшки, моцарелла, ріпа, яйце, цибуля, апельсин, молюск, фісташка, груша, цибуля, зелене яблуко, курка, виноград, ревінь, сінча, соєве молоко, васабі.

ФАСОЛЬ ЗЕЛЕНА
часник, спаржа, авокадо, базилік, вершкове масло, мангольд, яловичина, качка, кардамон, кмин, гриби, цедра лимона, огірок, коріандр, кабачок, паста каррі, шпинат, естрагон, пажитник, квасоля, боби тонка, полуниця, марина оливкова олія, ківі, копчений бекон, ман-го, кокос, папайя, персик, петрушка, цибуля, перець кубеба, перець сумах, копчений зелений перець, рис, шиїтаке, шисо, соя (ростки і соус), чай ерл грей, тофу, баль.

ФАСОЛЬ
абрикос, часник, морські водорості, краб-павук, артишок, молодий артишок, баклажан, сибас, базилік, бергамот, карамбола, кардамон, печериці, каштан, лайм, коньяк, молюск-серцевидка, кабачок, краб, дасі, смородина, омар, оливкова олія, устриці, комбу, кокосове молоко, лангустин, копчений бекон, манго, майоран, диня, м'ята, перцева м'ята, зморшки, фундук, цибуля, солодка цибуля, апельсин, орегано, молюск, горох, перець чилі, гру, рикотта, бурий рис, салат, копчений лосось, сінча, шисо, соєве молоко, паростки сої, ваніль, птах, васабі, юзу.

Едамамі
абрикос, морські водорості, баклажан, базилік, козячий сир, маракуя, оливкова олія, зморшки, щавель, груша, зелений перець, зелене яблуко, ревінь.

Кулінарний онлайн-журнал ГастроФан

Цікаве про чізкейк

Зазвичай Чізкейк не прийнято вважати заварним кремом. Ймовірно тому, що наявність яєць замаскована багатством інгредієнтів, які вони пов'язують разом. Співвідношення для чізкейка аналогічні пропорціям інших заварних кремів: одне яйце на 250 мл рідини, а багатий смак і терпкість вимагають більшої кількості цукру – близько 4 ст. ложок (60 г) на 250 мл рідини (на відміну від двох ложок у звичайних кремах). Іноді для стабілізації додають муку або кукурудзяний крохмаль. Якщо чізкейк готують з рикоттою, мука необхідна для поглинання надлишків рідини, яка неминуче виділиться з сиру.

Щільна текстура та високий вміст жиру в чізкейці вимагають більш тонкого підходу, ніж приготування заварного стандартного крему. Спочатку цукор змішують із рідкими інгредієнтами замість попереднього варіння на плиті, потім поєднують яйця з ароматизаторами. Холодну суміш виливають у каструлю або підготовлену основу із суміші крихт і масла. Чізкейк запікають при температурі не вище 163 ° C, часто на водяній бані. Остання фаза приготування – повільне охолодження чізкейка в духовці з відкритими дверцятами.

Найпоширеніша проблема з чізкейком - поглиблення і тріщини на поверхні, які виникають у той момент, коли суміш різко охолоджується. Існують чотири способи уникнути помилки. По-перше, збивайте інгредієнти повільно, м'яко та не дуже довго. Енергійна або тривала дія сприяє утворенню безлічі повітряних бульбашок, які заповнюються парою і розширюються під час випічки, потім різко лопаються після охолодження. По-друге, випікайте чізкейк на низькій температурі в нижній частині духовки, що дозволить повітрі та парі розсіюватися поступово та рівномірно. По-третє, не пересушуйте, інакше чізкейк опаде через втрату вологи. І нарешті, повільно охолоджуйте чізкейк у відкритій духовці. Чим повільніше виходитиме пара з повітряних бульбашок, тим м'якше і ніжніше буде чізкейк.

Середньовічний чізкейк Tartdebry

Візьміть сирі яєчні жовтки, натріть гарний сир, все змішайте. Додайте цукор, порошок імбиру, корицю та шафран. Влийте в посудину і випікайте. Подавайте одразу.

З рукопису приблизно 1400, опублікованого в Antiquitates Culinariae у 1791р.

Кулінарний онлайн-журнал ГастроФан

Збиті жовтки: забайон і сабайон

Як збиваються жовтки. Якщо збивати яєчний білок хвилину, його обсяг збільшиться у 8 разів, і якщо збивати жовтки 10 хвилин, то вам пощастить, якщо обсяг подвоїться. Все це відбувається тому, що в жовтку більше пептидних ланцюжків, ніж у білку, і є
емульгуючі фосфоліпіди. То чому жовтки не можуть утримувати бульбашки повітря?

Відповісти це питання допоможе просте спостереження. Коли ви миєте посуд, вода піниться навіть без мила, але піна дуже тендітна. Це ключ до розуміння того, що відбувається з жовтком під час збивання. Виявляється, багатий на емульгатори жовток містить недостатньо води. У 15 мл жовтка (об'єм для великого яйця) міститься близько 2 мл вільної води, що спінюється. Додайте ще пару чайних ложок, і жовток буде пінитися набагато краще, але недовго. Додайте вухо до піні, і ви почуєте, як зникають бульбашки.

Інший недолік жовтка у тому, що його пептидні ланцюжки надто стабільні. Ні посилене збивання, ні присутність
повітря не змусять їх поєднатися в єдину міцну мережу. Допоможе лише одне – підвищення температури. Так що долийте
води та підігрівайте при збиванні – ось два основні принципи у приготуванні соусів zabaglione та sabayon.

Від забайон до сабайону. Історія рецептів із жовтка досить довга. Назва zabaglione походить від італійської
zabbina - "перемішувати під час варіння".
Цей рецепт густого увареного десерту відомий на Апеннінах ще з XV століття, але до 1800 він став пінистим. Навіть деякі сучасні рецепти за байон не збиваються, а перемішуються і більше схожі на крем англез. Французи відкрили ці ласощі на зорі XIX століття і в 1850 році
ввели його у свою систему соусів у вигляді десертного крему з більш вишуканим ім'ям «сабайон» (sabayon). У ХХ столітті вони
поширили цей рецепт на багато кулінарних технологій. За рахунок нової техніки приготування значно полегшили класичні соуси на основі жовтка, у тому числі голландський і майонез.

Кулінарний онлайн-журнал ГастроФан

Кулінарний онлайн-журнал ГастроФан

Сквоші та гарбузи

МУСКАТНИЙ ГАРБУЗ Зимовий вид з круглою основою і товстою шийкою. Мускатний гарбуз, швидше за все, часто зустрічається вам у супермаркетах. Тверда солодка темно-руда м'якоть ідеально підходить для запікання та пюре.
Гарбуз делікатний Витягнутий смугастий зимовий сквош з тонкою шкірою і солодкою кремовою м'якоттю.
Гарбуз «Хаббард» Великий округлий зимовий гарбуз з твердою сіро-зеленою шкіркою. Її м'якуш смачний і щільний, ідеальний для запікання, приготування пюре або начинки для пирогів. Сорт «спадковий принц» нагадує «хаббард».
СКВОШ «КАБОЧА» Японський зимовий сквош із твердою зеленою шкіркою та щільною солодкою на смак м'якоттю. Використовується в кухнях Кореї, Японії та Таїланду для приготування основних та солодких страв.
Гарбуз «Тюрбан» Зимовий сорт. Виглядає так, ніби хтось поєднав два плоди різного розміру. Їстівні обидві частини плоду, але сорт часто використовується як декоративний.
Гарбуз шлунковий Маленький, у формі шлунка, темно-зелений зимовий гарбуз з жовто-оранжевою м'якоттю. Іноді її називають «де муан», що перекладається з французької як «монах»
Гарбуз-спагетті М'якуш цього зимового гарбуза складається з довгих тонких волокон, звідси і назва. Варити її можна саме як спагетті, і, як у більшості гарбузів, її насіння теж їстівне.
Гарбуз «АРЛЕКІН» Дрібний зимовий гарбуз з характерною плямистою шкіркою і ребристою формою. У неї велика порожнина для насіння, тому вона гарна для фарширування та запікання.
Гарбуз «Хоккайдо» До групи «Хоккайдо» відноситься сорт «ред-каррі», зимовий темно-оранжевий гарбуз. Смак її м'якоті чудовий, насичено горіховий
СКВОШ «СІРИЙ ПРИВІД» Великий круглий схожий на пампкін зимовий сквош з блідо-сіро-зеленою шкіркою. Він чудово впишеться в антураж вечірки на Хелловін.
ПАТИССОН Маленький жовтий або зелений літній сквош із забавною формою, що нагадує тарілку, що літає. За смаком схожий на кабачок, употреоляється зі шкіркою.
ЧАЙОТ (мексиканський огірок) Маленький грушоподібний або круглий гарбуз, буває різноманітних відтінків зеленого. Шкірка може бути гладкою, опушеною або горбкуватою. Чайот можна смажити, як кабачок.
ПЛЯШКОВИЙ ГАРБУЗ Літній гарбуз з дуже вигнутою шийкою і жовтою шкіркою. Зазвичай її їдять молодою та маленькою.
ЦУКІНІ Найпопулярніший вид літніх сквошів. Обидва його різновиди, зелений і жовтий, широко використовуються в середземноморській кухні.
КАБАЧОК Деякі кабачки величезні. М'якуш їх більш водянистий, а смак менш виражений, ніж у цукіні.
ГОРЛЯНКА (судинний гарбуз, лагенарія) Літній гарбуз з дуже вигнутою шийкою і жовтою шкіркою. Зазвичай її їдять молодою та маленькою, м'якоть запікають або роблять із неї рагу.
ВОСКОВИЙ ГАРБУЗ Також відомий як зимовий гарбуз. Це великий блискучий зелений гарбуз з блідою зеленувато-білою м'якоттю і м'яким смаком. В основному вирощується у Південно-Східній Азії.
Гірка диня Довгий зелений гарбуз з вузлуватою шкіркою, блідою м'якоттю і легкою гіркуватістю. Використовується для приготування жаркого та каррі, особливо в Китаї, Індії та Південно-Східній Азії.
ЛЮФФА В основному використовується на кухні Індії, Південно-Східної Азії, Китаю. Люффа трохи нагадує огірок із довгими, глибокими борозенами на шкірці. Їдять її, поки вона молода та ніжна. Якщо залишити люффу дозріти і висохнути, то нею можна скористатися як мочалкою.

🍞 Міфи про хліб: розбираємо їх з експертом.

Борошно останніми роками прийнято критикувати, а від білого хліба багато хто відмовляється насамперед.
Але чи насправді такий шкідливий хліб?

🚫МІФ №1: «Бездріжковий хліб»
Поспішаємо засмутити (або здивувати): бездрожжового хліба немає! Навіть у хлібі на заквасці працюють дріжджі. Виняток — лише маца та лаваш. Зате хліб, приготовлений на заквасці або опарах, набагато корисніший за «прискорений» з добавками. При тривалому бродінні в ньому накопичуються корисні кислоти, вітаміни та смако-ароматичні речовини!

📉МІФ №2: «Від хліба гладшають»
Навіть тим, хто худне, їсти хліб можна і треба! Просто вибирайте житній чи цільнозерновий. Пшеничний вищий сорт це швидкі вуглеводи: енергія приходить миттєво, але так само швидко змінюється звірячим голодом. А житній хліб багатий на клітковину, вітаміни групи В, Е, РР і мінерали. Він підтримує мікробіоту та дає довге почуття ситості 🥖

🥐 Скільки хліба можна їсти?
• 150-200 г (3-4 шматочки) - норма для дорослого
• 80-100 г - оптимально при зниженні ваги
• 300-350 г - для тих, хто веде активний спосіб життя

❄️ Лайфхак із зберігання від експерта:
Хліб можна заморожувати! При -18 ° С він збереже всі свої властивості до півроку. А вдома зберігайте його в сухому темному місці, загорнувши у рушник. Жодних підвіконь та зон над плитою! 🙅‍♀️

🔍 На що дивитися при покупці?
На термін придатності! Якщо хліб живе більше 5 діб, значить у ньому є консерванти (пропіонова або сорбінова кислота). Шукайте чесний склад та короткий термін зберігання.

🌾 Справжній хліб – це гармонія вікових традицій та передової науки.
Нехай кожен ваш сніданок буде не тільки смачним, а й по-справжньому корисним, адже у кожному шматочку прихована енергія та турбота про ваше здоров'я!

Класичні способи нарізки

Поєднання овочів та спецій

БАКЛАЖАН
каррі, кумін, кунжут, пажитник, паприка, сумах

БРЮСІЛЬСЬКА КАПУСТА
гірчиця (насіння), мак, тамаринд

ГРИБИ
асафетида, кайєнський перець, коріандр, кумін, мускатний горіх, паприка, фенхель (насіння), чорний кумін, шафран

КАПУСТА КИСЛА І СВІЖА
гвоздика, гірчиця, імбир, ялівець, кмин

КАРТОПЛЯ
гвоздика, запашний перець, імбир, кайенський перець, каррі, кокум (гарцинія), коріандр, кумін, мак, мускатний колір, пажитник, перець, шафран

МОРКВА
кумін, куркума, мак, мускатний колір, шафран

НУТ
амчур, каррі, кунжут, куркума, пажитник, сумах

ПОМІДОР
аніс, каррі (листя), перець чилі, селера (насіння), тамаринд, фенхель (насіння)

БУРЯК
бадьян, гвоздика, запашний перець, коріандр

ГАРБУЗ
бадьян, ваніль, гвоздика, запашний перець, імбир, кориця, мускатний горіх, пажитник, шафран

ФАСОЛЬ та БОБИ
ажгон, амчур, асафетида, кардамон, кайєнський перець, кокум (гарцинія),
коріандр, кумін

КОЛЬОРОВА КАПУСТА
асафетида, бадьян, гірчиця, каррі, кумін, куркума, мак, шафран

СОЧЕВИЦЯ
асафетида, каррі, кінза, кокум (гарцинія), куркума

ШПІНАТ
асафетида, кунжут, мускатний горіх, шафран

Як правильно нарізати м'ясо

Характеристика приготування риби у тому, що з різних видів риб, попри подібний вміст у яких білка і жиру, при теплової обробці відбуваються різні фізико-хімічні зміни. Наприклад, у приготовленої риби – камбали, окуня та великої корифени – м'язова тканина здається соковитішою та ніжнішою, ніж у тунця чи риби-меч, які, як правило, при тепловій обробці стають жорсткими та сухими.

Японські дослідники виявили ймовірну причину цього: всередині м'язових волокон містяться ферменти та глобулярні білки в м'язових клітинах, які не були заблоковані в міофібрилах, що скорочуються, але вільно плавають у клітці, щоб виконувати інші функції. Ці глобулярні білки зазвичай коагулюють за більш високої температури, ніж основний скорочувальний білок міозин. Тому, коли міозин згортається, при цьому вичавлюючи рідину з клітин, глобулярні білки витікають разом з ним. Потім деякі з них коагулюють у проміжках між м'язовими волокнами, склеюючись між собою, перешкоджаючи легкому пережовування. Високоактивні плавці, такі як тунці або інші морські риби, містять більше ензимів, ніж осілі малорухливі придонні риби, такі як окунь або тріска, тому їх волокна склеюються міцніше один з одним, особливо якщо їх готують при температурі вище 55°С.

Игорь Лаврешин

Цибуля у випічці? Саме так. І не тільки в хлібі, а й у гастрономічній випічці

🔻 А чи знали ви, що гострота цибулі - це захисна хімія, і вона руйнується від тепла? За різкість відповідають сірковмісні сполуки, які утворюються, щойно ми розрізаємо цибулину. Під час повільного нагрівання вони розкладаються, а на перший план виходять власні цукри - і та сама цибуля стає солодкою.
Тому справа не лише в сорті, а й у швидкості. Смажите швидко на сильному вогні - лишиться гострота. Тушкуєте повільно, 30-40 хвилин, - отримаєте карамель.
Головний секрет тут один: карамелізація. Повільне тушкування з невеликою кількістю цукру, а якщо цибуля солодка, то й зовсім без нього, перетворює звичайний овоч на головний смак виробу.
Ознака, за якою обирати навіть незнайомий сорт, проста: чим менше в цибулі сірки й більше власного цукру, тим краще вона поводиться у випічці. Тому солодкі салатні сорти й шалот підходять найкраще.
Мої фаворити:
🔸 шалот - делікатний, солодкуватий, без різкої гостроти, для витончених поєднань
🔸 червона - насичений колір і та сама солодкість, що розкривається в карамелі
🔸 кримська, вона ж ялтинська - якщо пощастило знайти справжню, це джекпот: вона солодка сама по собі
А от звичайна біла цибуля - чудова в борщі й бульйоні, але у випічці дасть різкість і «варений» аромат.
Важливо: карамелізовану цибулю кладіть у тісто тільки повністю остиглою. Тепла підніме температуру тіста, і бродіння піде швидше, ніж ви розраховуєте.
Саме ці сорти перетворять на витвір:
🔸 хліб
🔸 фокачу
🔸 навіть панетоне
У гастрономічних панетоне цибуля багатьох дивує, і в тому й річ, що вона там не «звичайна». І не десерт. Це висока гастрономія.
❤️ Збережіть, якщо цибуля у вас виходила гострою там, де мала бути солодкою.
👉 Мої розбори й технологію я показую в закритому каналі «LAVR BREAD: Майстерня». Слово МАЙСТЕРНЯ у директ - надішлю посилання.
А ви любите випічку з цибулею? Може, маєте улюблений рецепт цибулевого пирога?

Рецепт оригінальних соусів без варіння

Щоб відповісти або поставити запитання, увійдіть на форум.

УвійтиЗареєструватися