Сусля

як же їх шкода коли тваринки хворіють, такі оченятка в них, словами не передати, хай Фрося видужує скоріш

да.. важко з таким хазяйством, а покажи собакіна, яка вона, дівчинка-хлопчик?

Наташ.. ви тепер її собі залишите? вона як знала що до вас треба йти, бідосічка.

о, хосточки, в мене теж були , деякі загинули, поїхала у відпустку і просила кумасю, ну поливай хоч деколи , а вона - що їх там лляти оно дощ йде.. приїхала а там вже нема половини, а потім зовсім жах, прийшов дядка с кошаркою и все викосив. гад такий.

АТБ-шна тільки в них, в зелененьких пакетиках така. А Зерносвіт в Гроші був. В мене тут тільки два магазина, АТБ та Грош.

так, "Зерносвіт" гарна мукичка, ще в АТБ брала їхню марку, от вибило з голови назву, а "Хуторок"... років 6 тому було в мене велике замовлення на хліба, взяла 5 кг мукички, що сказати, таке було жахіття, так тісто пливло, я чуть не посивила поки разгреблась, з того часу на "Хуторок" мене тіпає, не брала жодного разу.

ні, це я в групі в ВК знайшла, там стільки всього, що я вже дала собі обіцянку - не заходити туди, доки хоч половини не зроблю

Майстрів обмаль, тому і студії такі зараз рідкість. Наш Андрій з родиною зараз у Київ переїхав, але приїзжає до нас у гості , тому зустрічі наші не такі часті. Спілкуємось зараз в групі у фейсбуці.

Ось посилання на блог нашого керівника, Андрія Єрмакова. http://stibok.blogspot.com/2015/06/blog-post.html Це Майстер, людина незвичайной долі. Переїхав до нас у Вінницю у 14 році, після того, як потрапив у розстрільний список тільки за те, що розмовляв українською, вишивав сорочки і вчив інших, врятувався дивом.. В блозі є техніки, які він нам показував, не всі, але багато є.

ооо сорочка в мене це мрія-мрійная, там ціла пригода як до неї йшла Два роки тому я зовсім не вишивала, тобто взагалі це було для мене щось не варто уваги. Вишита сорочка в мене від свекрухи, подарунок, я її дуже берегла, але мені хотілося ще й свою мати. Я ходила дивилась у крамничках, на ярмарках та виставках, даже замовила одну в інтернет-магазині - " ручна вишивка, домотканне полотно" , потім як отримала.. відправила її назад, повернула гроші й висказала все що думаю про це І ось тоді вирішила, що буду робити її сама! як хочу і як мені треба... і почалась моя пригода, дівчатка, я потрапила в світ "маньяків" і чим глубже я йшла, тим більш була у захваті від красоти та майстерності наших прабабусь. Перше, що я взнала, що хрестиком в Україні взагалі вишивали дуже мало, це було як оздоблювання. Вишивали низью, лиштвою, качалочкою, прикрашали вирізуванням та сліпим довбанням, робили набирування та занизування, а мережка це окрема фантастична тема.. Хрестик взагалі потрапив до нас з московії на прикінці 19 ст, з милом для бідних від Брокара, тому и пішла ота вся "брокаровщина", він для наших майстринь виявився таким легким та швидким. що витиснив старовинні шви. Я поринула в такий цікавий світ, що не передати словами, і мені дуже поталанило попасти в творчю студію "СвоєРідне", познайомитись з неймовірними людьми. Я побачила приватні колекції, сорочки які дивишся і не розумієш - ну як?? це не можливо! взнала, що кожна частина країни мала свою техніку і взір, що один погляд на сорочку і вже можна було сказати не просто з якой людина області, але й з якого села родом. І мені дуже хотілось відтворити саме подільську сорочку. Вибачте за лекцію, але я дійсно дуже захопилась історією вишивки. Коли я побачила одну старовинну подільську сорочку, взір, я зрозуміла що це вона, я хочу саме її. Сорочка з колекції Юлії Власюк, датувати її важко, десь середина 19 ст, наш керівник робив схему вишивки десь рік, це найскладна техніка- низь, та ще й дуже незвична, унікальна кругова. Це оригінал а це моя репліка, техніка- низь, ретязь, занизування. Я дуже рада, що взір буде жити далі, з погляду знаків він дуже правильний - земля-сонце, жіночий та чоловічий знаки в гармонії, обереги-ріжки трипілля, земля з насінням й паростки,

Танюшо, так люблю твоїх дівчаток, такі вони живі, такі всі різні, а зараз й хлопчисько з'явився а я доробила сорочку, моя мрія здійснилась, старовинний взір буде жити далі, зараз трохи відпочиваю, зробила собі маленьку вишивку-мрію, я так вирішила, що буду вишивати те, про ще мрію то схем собі мрійних нахом'ячилааа жаххх

Подорожуємо Україною Дуже чекали тепла, щоб нарешті вибратись в цікаві міста, давня моя мрія була відсвяткувати Великдень во Львові, а тут же ще й день народження випав на цей день! То забронював номер в готелі, ми поїхали мандрувати.

Дівчатка, дякую мої дорогенькі, дуже приємно читати ваші вітання)) зараз я в дорозі, повертаємось додому, святкували день народження і Великдень у Львові!

я теж читала, стаття мабудь переклад якийсь, тому що, там йшла мова про те, що записують відповідь " да" і потім використовують як голосовий пароль для зламу банківського рахунка, але в нас таке не практикують, хтось для свого рахунку записував голосовий пароль? я таке перший раз чую. В киношках зарубіжних тільки бачила, доступ з відбитка пальця, рогівки, голосовий.

и это правда, день вражеского государства, праздник тех, кто сейчас убивает моих друзей и сослуживцев мужа, праздник "ихтаннетов" и отпустников которые едут "покрошить укропа" и заработать денег. И до меня тоже не доходит как можно поздравлять наших мужчин с праздником соседнего государсва-убийцы, и я полностью согласна с азазой. где? где она написала такое? поздравляйте своих родных дома, никто не запрещает. Я жена, дочка, внучка и правнучка офицеров, мой отец с началом войны отказался от поздравления с этим днем.

дійсно, він такий легкий, з'їси та не помітиш як бо на домашніх яйцях :vkusno 1:

так, я теж для своєї Лілуськи беру цей корм, багато років купую в одному магазині, для Кроші брала Роял Канін, то вона їла його по парі бубочек, маленька собанічка була, а Лілу вже коняка проти неї, бачу що не потягну я цей Роял, то продавець порадила взяти Josera, казала не гірше.

моя бабуня завжди готувала затірку, дуже ми її любили :vkusno 1:

Ингредиенты: Основне тісто: Борошно - 130г Яйця - 2 шт. Цукор - 50г Сметана - 100г Вершкове масло - 50г Сода - 0,5 ч.л. Кольорове тісто(одна доза): Борошно - 25г Цукрова пудра - 35г Вершкове масло - 15г Яєчні білки - 25г Спосіб приготування Робимо основне тісто: Жовтки та цукор добре розтерти, додати сметану, масло, просіяне борошно з содою. Білки з щіпкою солі добре збити і дуже обережно додати до тіста, перемішати. Зробити кольорове тісто, в рецепті я вказала одну дозу, то якщо в нас йде два кольори, то робимо два види тіста. На пергаментний аркуш наносимо візерунок, перевертаємо його і по контуру обережно наносимо кольорове тісто. Я зробила таки паперові фунтики , заповнила тістом й дуже легко намалювала потрібний малюнок. Потім цей аркуш відправляємо в духовку, розігріту до 180 С, десь на пару хвилинок, щоб тісто трохи схопилося. Потім краще всього покласти аркуш у форму і дуже обережно залити зверху основним тістом. Я виклала тісто на малюнок, а потім вже силіконовою лопаткою розрівняла всю поверхню. Знов відправляємо у духовку, приблизно на 10-15 хв. Треба дивитися, щоб тісто було жовтеньким і не дуже підсохнуло, бо потім коли його треба буде згортати, воно трісне. Готовий пласт , ще гарячий треба швиденько викласти на рушник і згорнути у рулет. Я не стала чекати, коли він вистигне повністю, а ще теплий намазала сливовим варенням, в мене воно дуже густе. Знов згорнула рулет, папір при цьому знявся сам, запакувала у пакет і поклала у холодильник. Примітки Вибачте, але розрізу нема , бо раптово прийшли гості ( як чуяли) і рулет зник, ось тільки що був й нема Цікаво, що як виявилося, ніхто не їв, всі тільки трішечки спробували

це ще з того життя залишилося, тут вирішила не змінювати традицію, один раз у рік скидаю шубку

рибка на овочевої подушці, це смакота , аж захотілося :vkusno 1: , треба за рибкою збігати.. може завтра, сьогодні вже прийшла з мандрів , подаруночків накупувала

лишилось обов'язково буду пробувати

я подивилась "Шетланд", не знаю який він там англійський, таке сіре-нудне, що скоріш це скандинавський серіал, 3 сезона, спочатку було 2 серії на одне діло ( я таке не люблю, але дивилась, що зробиш) а 3 сезон всі 6 серій розкручували одне діло, я вже ось така сиділа зараз вирішила подивитися "Метод Крекера"... що сказати, головний герой психолог, допомогає поліції.. і як казав один підозрюваний у вбивстві - шановний, вам самому потрібен лікар... от що так, це так, хвора людина той лікар -Фіц, причому на всю голову, знов сиджу ось така і думаю щось мене не таланить на цікаві серіали. Хоча перед тим був "Розмарі і Тайм" ( це перекладається як розмарин та чебрець) такий легкий, такий хороший, справи там прості, без викрутас і якихсь там складних комбінацій, просто дві подруги, вже літні жіночки розслідують вбивства, але.. все це на фоні моїх улюблених англійських деревушек , а ще ці жіночки садоводи-дизайнери і всі серії - це квіти, сади, красиві ландшафти, будиночки, клумбочки.. мммм