Grypana

Ингредиенты: Тесто: Яйца - 2 шт. Сахар - 2 ст.л. Молоко - 250 мл Мука - 500г (+50г на подпыл) Масло сливочное - 125г Дрожжи сухие - 1,5 ч.л. Ванильный сахар Начинка: Масло сливочное - 125г Сахар - 1 стак. Способ приготовления Готовим тесто. Яйца, молоко, сахар, муку, дрожжи сложить в ведерко хлебопечки и включить замес теста. Постепенно добавить мягкое сливочное масло. Я пользуюсь программой замеса дрожжевого теста. Всё, ХП работает. В это время готовим начинку. Перетиреть сливочное масло с сахаром. Далее готовое тесто делю на 3 части. Раскатываю блинчиком. И распределяю-намазываю начинку. Сворачиваю колбаску-рулет. И режу на порции. Кусочки шириной в 2-3 см. Это наши булочки. Выкладываю на противень. Расстойка 30 минут. Затем выпекаю при температуре 180С. Розочки от тепла раскрываются и начинают пахнуть))) Примечание Рецепт булочек рассчитан на 2 противня. Я готовлю на половину нормы.

Светланка, можно и так и эдак. Если тесто побудет на расстойке, то булочки сдобные, пушистенькие. А если без расстойки, то они тоже очень вкусные, но ближе к печенюшкам.

У меня Панасоник.

Лана, преведи))) Куда, что я должна ввести? И что будет на моём смарте? 525 каналов?

"Любовь напрокат" для сімейного перегляду дуже підходить. А "Тролі" мульт для дітей з батьками. Батьки в захваті, мабуть, більше.

Ще додам росiйський 2014 року фiльм "Любовь напрокат".

Згодна про байрачку. Це такий непотріб. Фее. Дешевий, тупий закос під Рязанова. Але там ні сценарій, ні режесура зовсім й поруч не були. Та й гра акторів. Бере якусь "тіпа зірку" й думає, що вже зняла "Унесенные ветром". Тьху. Але я не про це. Дивилася мульт "Тролі". Дуже яскравий, оптимістичний, з гумором. Фільм російський, але непоганий сюжет Белый мавр, или Интимные истории о моих соседях

Скорее всего мясо. Дело в нём. Если перца не добавляли. С просторов тырнета: Скорее всего, попала желчь или промыли его в хлорке.Сейчас практикуют такое,показывали по Тв-как перед прокруткой замачивают мясо протухшее в хлорке Я склоняюсь, что к мясу попала желчь. А это гаплык мясу-фаршу.

Якщо в цьому році не встигли, то приготуємо на наступний. Хоч би щедрівочку вивчимо - й те діло.

Сьогодні козу водять, щедрують. http://mooka.com.ua/topic/696-solovїna-pіsnia/?p=107751

Аха. Я про кашу з пшона вже мріяла років 100. Скучила. Давно не готувала. І ось на свята приготувала. Бо картопля надоїла)) Але вареники - це святе))

Светланка, шматками. В мультіварці готувала. А кашу напередодні зварила. )))) Господиня)))

В мене вареники. Картопля зі шкварками та з капустою. Салат з синьої капусти з зеленим горошком. Тушена індичка в сметані з пшоною кашею (ну й доооовго ж я її хотіла). Ще зробила маленькі крученики з джемом з журавлини.

Притягла сюди, може lana перемiстить за адресою ТРАДИЦІЇ СВЯТ МЕЛАНКИ ТА ВАСИЛЯ За старим стилем у ніч з 13 на 14 січня українці зустрічали Новий рік. Вечір напередодні називали Щедрим або Багатим. Кутя вважалася основною обрядовою стравою, її обов’язково ставили на покуть перед образами, де стояв дідух. При цьому говорили: – Собі кутя на покуть, а узвар на базар. Цікавий звичай, коли батько ховався у кінці столу за пирогами, а мати питала в дітей чи бачать вони його? Діти відповідали, що ні. Тоді батько говорив: – Дай Боже, щоб і на той рік так не бачили! Це означало, щоб такий достаток і добробут був і на наступний рік. Обов’язково 13 січня пекли особливий обрядовий хліб з житнього борошна – книш або пшеничного корочун (паляниця з медом). Останній був поширений на Поліссі та Західній Україні. Дівчата на Маланки щедрували лише попід вікнами, чоловіки – у хаті. Традиція колядування і щедрування полягала в тому, що групи тільки чоловіків чи парубків заходили в кожен селянський двір, піснями славили господарів, бажали їм здоров’я, добробуту, за що отримували певну винагороду. При цьому дівчата могли лише щедрувати і тільки на Маланки, але в хату впускали лише чоловіків, дівчата ж щедрували під вікнами або у дворі. Також на Маланки існували календарні обходи за участю масок «Коза» та «Маланка». Вони мали свій обрядовий сценарій, пісенний і музичний репертуар, територію побутування. Маска «Коза» була пов’язана з язичницькими часами, нею вшановували тварин. А обряд водіння кози був ритуальним дійством. Тут зливалися, спів, магія, музика, танці. У костюм кози – вивернутий кожух, одягався парубок, у руках носив вирізане з дерева примітивне опудало тварини, голова якої мала нижню рухому щелепу. Дуже часто з козою ходив «кіт» – людина, яка носила міх для подарунків. У ритуальному обході виступали також «дід», «баба», «єврей», «циган», «лікар», «козак», «гончарі», «юристи». У кожній хаті розігрували виставу, обіцяючи господарям щастя і добробуту. У наш час цей обряд і саме театралізоване дійство не збереглося. Ранок 14 січня, або ж Святого Василя, був логічним продовженням карнавальних обходів на Маланки. Ряджені сходилися на умовному місці в селі, на перехресті доріг. Тут збиралися вже всі – і чоловіки і жінки, від малого до великого. У центрі були музики й парубки, на відстані – дівчата. Люди починали танцювати, це був своєрідний сільських схід. На Василя важливу роль відігравали прикмети. На Полтавщині спостерігали за хмарами. Якщо вони з півночі – врожай на озимину, з півдня – на ярину. Також на Василя ворожили дівчата. На Полтавщині хлопці й дівчата опівночі сходилися до річки Ворскла, де розкладали вогонь і робили ополонку. Тримаючи у зубах довгу комишинку, усі одночасно занурювали її у воду, а потім у багаття. У кого раніше загориться той першим одружиться. 14 січня зранку посівали. Робили це хлопчики 7 – 14 років, вони ходили по хатах з торбинками чи рукавицями. Символічний засів з побажаннями здійснюють лише житом або пшеницею.

Інна вже відповіла. Це мої в"язані речі. На ютубі так називають дівчатка свої відео-звіти https://www.youtube.com/results?search_query=%D0%BC%D0%BE%D0%B8+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B8

Зараз вона не вдома. Суслі вітання і цьоміки!

Про рушники, які не рушники. Я теж і консервацію замотую, й котам своїм підстилаю, й пов"язушки свої сушу.

@inucya, з інтернету зараз прочитала, що й вергуни, пампухи (пончики) роблять на РІздво. Й печиво горіхове. Все зараз можна)))

@damilaj, екскурсовод з водієм були у шоці, у захваті - це м"яко сказано. В нас було екскурсійне турне по Турції, дві групи українські. Два автобуса. В нашому 30% було донецько-луганських, з Київа були люди, з Чернівців, Полтави. Так ось наш автобус так і співав. Другий, майже, нікуди не їздив по додаткових екскурсіях. Пляжі, готелі, магазини. І їх екскурсовод з водієм приєднувалися до нас. Бо в нас дуже було весело. Ми обмінювалися не тільки співом, розповідали про традиції, порівнювали страви, побут, вчили турків мові, а вони нас. Ой було гарно! Співаємо.

ой, я співаю у ванній))) ооооо, як же я співаю Ой, тьох, тьох, соловей щебече Були в Туреччині, їздили з Белека в Анталію на шоу "Турецька ніч", ну й в глибокій ночі верталися до готелю. Екскурсовод попросив заспівати автобус українських пісень. Дав нам мікрофон і почалося шоу "Українська ніч краща за турецької". Співали ті, від кому за 35 до 65 років. Та так співали! А ось молоді дівчатка сиділи, сиділи, а потім затягли "Ой, мороз, мороз". Кажуть, що вони теж хочуть співати, але українських пісень не знають.

В установах, по гарячих лініях, якщо є вибір чи питають: На якій мові вам зручніше розмовляти? Я кажу, що українською. Але можу перейти на російську, щоб не лякалися та продовжували спілкування зі мной на мові.

Ну що? Насіння готуємо? Хлопці прийдуть? Якій кралі сьогодні пику начистимо? Чи про погоду? В нас снігу немає, але така ожеледь, ще й мороз, вітер. бррррр

А в мене правільний))) борщ. Це, коли я його дуже хочу, і варю з натхненням. А на вечерю хочу запіканку з сиру зробить. Мабудь. Ще не вирішила. Бо є еклерів багато))) Та ще дуже скучила за кашею з пшона. Ще думаю.

История про эти помидоры))) Вчера гололёдище был жуткий. Я засобиралась в гости на другой конец города. В сумке гостинцы - всё в бьющейся таре. Довезла. Осталось пройти 50 метров и я в гостях. Подхожу к улице, а там зеркальная горка. Я по мм шла, наверное. Не за себя боялась))) За содержимое сумки. Прошла я это зеркало. Осталось 10 метров двора, но уже зеркало идёт в гору. Проползла))). Зашла в дом. Раздеваюсь и тут моя сумка - ГУХ, с тумбочки........... Не побилось ни вино), ни кетчуп, ни варенье), ни блюдо с пирогом. Разгухалась банка с жареными помидорами. Подружка говорит: та у меня ж есть помидоры! "Не, у тебя таких нет, это жареные" Стали мы их мыть. Сначала в дуршлаге, потом каждый вручную. Не зря. Съели всё. Понравились

Отличные помидоры! Вчера дошла очередь до дегустации! Буду закрывать ещё. Спасибо, Ирза!