Pitochka

Анжела, я еще от колбаски не отошла, а здесь - новый удар !!! Какое воздушно-нежно-слоеное чудо ты принесла!!! Спасибищще!!!!!

@Виталинка, прекрасный рецепт!!! :10: Люблю такие простые, но несомненно, очень вкусные блюда!! Спасибо, что выставила такую красоту!!! Я немного отредактировала)))

Лилечка, спасибо за столь своевременный салатик!! Завтра же куплю черемшу и буду приветы в космос передавать)))) С огурчиком не делала - хорошая идея!!

Юля, просто нет слов!!! Спасибо за отличную идею с подставками!!! Капы - невероятно красивый букет!!!

Анжелочка, это ж невозможно, я тут захлебнулась, глядя на твое колбасное великолепие!!!! :vkusno 1: :vkusno 1: :vkusno 1: Фото - умопомрачительные!! :10: :10: :10: Спасибо за очередной вкусный рецепт!!!

Кааакая колбаса!!!! Объедение!!! :10: :vkusno 1: :vkusno 1: :vkusno 1:

Покликали Одарченки своїх кумів на ювілей. Як не є, а Любці 50 стукнуло. Тут гріх таку дату не відсвяткувати. Зазвичай у кожному українському селі з нагоди великого гуляння ріжуть кабанчика, рубають півнів та гусей. Але своїх 50 Любаня вирішила відсвяткувати по-особливому, по-французьки. Попрохала доньку меню в Інтернеті подивитися, бо ж сама не знає, з якого боку до того комп’ютера підійти. Меню складали цілий вечір, рецепти Любка занотовувала у свій блокнот, а разом з тим відзначала необхідні інгредієнти, які завтра у місті збиралася купити. Готувалися до свята два дні. «От здивую Гальку, такого ювілею в усім селі ще не було, лусне від заздрощів», – думала і хитрувато усміхалася. А коли той день настав, стала на стіл рихтувати. Нову скатертину застелила, сервірування стола зробила, вино французьке поставила, замість звичної самогонки, навіть свічки запалила. Сама нарядилася і стала гостей чекати. Галка з Степаном прийшли вчасно. Кум потер з радості долоні, адже знав, що люба кумонька смачно вміє спорядити на стіл, і самогонка завжди міцна, аж в середині горить. А коли побачив, що на столі замість традиційних страв стоїть «не розбери що воно таке», а замість первачка – вино, аж ноги підкосилися. Галка розглядала страви спочатку з цікавістю, а коли прийшов час до закуски, не знала з якого боку до усього цього підійти. – Любі мої куми, пригощайтеся. Спробуйте «Гарбузовий крем-суп з вершковим соусом із сиром дорблю», сама готувала, – щиро припрошувала і пильно приглядалася до Галки, яка ж то реакція буде. Знала, що кума завжди їй в усьому заздрила. – А мо’ «Рататуя» вам, куме, подати? – люб’язно посміхалася в очі. При такій закусці вино швидко накрило Степана. Ще зроду віку не було, щоб він від вина оп’янів. Горілка його ніколи не брала, а тому, що салом закушувати треба, а не якимсь там гарбузовим крем-супом. Наступною стравою – найвідомішою серед французьких делікатесів були жаб’ячі лапки. Як уздрів Степан цю страву, аж перекосило бідолаху. Як не грякне кулаками по столі, аж ложки забряжчали. Вирячив очі на Любку, червоний, мов буряк, але, узявши себе в руки, лагідно скрізь зуби промовив: – Ой, дякуємо, кумонько, за ваші смачні страви. Але треба і честь знати. Вхопив Галку попід руку – і додому. А у самого у животі і гуде, і бурчить, адже з самого ранку нічого не їв, бо ж як не є на День народження куми збирався. Першим ділом Степан поспішив на кухню. Дістав із потайника бурячанку, із банки огірки та сало, обійняв Галку, наливши і їй, і собі промовив: – Давай, Галочко! Куми день народження по-французьки справили, то хоч повечеряємо по-українськи!!! Налупився Степан чим вдома було. Хоча й трохи шкодував, що не спробував тих жаб’ячих лапок. Але завтра неодмінно до Любки загляне, вино ж бо випили, а значить люба кумонька запропонує самогонкою похмелитися. Може й спробую, що то за французький делікатес. Після четвертої стопки Степану чомусь стало шкода французів. – Хм, це ж треба. Просто вони ще нашого сала не смакували, українського червоного борщу з часником. Можливо, їм би і не довелося ловити у річці жаб та варити гарбузовий суп без картоплі й м’яса. Із тими роздумами, із ситим шлунком Степан і заснув. А щойно стало світати, добре вдома закусивши, так би мовити наперед, побіг до куми похмелятися. З тих пір, йдучи на день народження чи весілля, Степан сито снідав, бо ж хтозна, що за страви і якої кухні йому запропонують цього разу. Микита КОЗАК

Явдошечко, з Днем Народження!!!

Танюша, супервариант!!! :vkusno 1: :10:

Решайся!!! ))) А зятю - тихо завидую)))) УДАЧИ!!!!!!

я уксус лью

Анечка, вполне возможно... У нас в семье в последнее время введен жесткий режим экономии, поэтому покупаю одни из недорогих видов, а они явно, не из твердой пшенички))) Можно и пшеничную, и рис (рис использую только пропаренный, с обычным не пробовала)

Нашла применение разнокалибровке))) и творог в этот раз не пошел - лежал в нулевке 4 дня))) Пришлось срочно спасать ситуацию))) Оксаночка, как хорошо, что ты выставила рецепт!!! Мои умяли со сметаной.

Аленочка, на газу - минут 10-15, если хочешь поплотнее консистенцию - то 20 мин

@Ксанка, какой интересный вариант! Мы яйца частенько верим - в салаты, фаршируем, да и просто так едим. А о таком способе не слышала, обязательно воспользуюсь, спасибо

Девочки, пришла рассказать, как я газ экономлю))) может, кто и знает, но я сама около года назад открытие сделала))) В общем-то, ничего глобального - когда варю вермишель/лапшу закипячиваю воду, засыпают макарошки, довожу до кипения, накрывают крышкой и выключаю огонь. Могу ещё и полотенцем кухонным прикрыть, оставляю минут на 10-20. Причём, ни разу не переварились и не слиплись))) И каши тоже минут через 10 после закипания выключаю, и укутываю кастрюльку полотенцами. Каши доходят, становятся рассыпчастыми. Может и не велика экономия, но с новыми ценами... Как говориться - копейка гривну бережет)))