Справжня господиня

Ось зробила тему, печіть!

Так, це заварне тісто як на еклери. Таня, тут на форумі є вже Тропіканка, навіщо плодити рецепти. Ну в мене інакший рецепт і інакша форма, але суті це не міняє. Натуся, ну не можу я просто так робити торти, це і продукти, і мій мораторій на солодке. Вчора рилася в своїх фотках, але іменно покрокових не знайшла! Саме за цей день, коли я їх робила, немає жодного фото. Опис є, фото немає. Сьогодні ввечері ще пошукаю розріз і загальне фото. Там торт нескладний, можу опис дати, якщо так вже треба. Доречі, а в мене день народження в суботу, ми з тобою майже разом будемо святкувати.

Так, в Фантазії, там його створили і він досі є візитівкою Дніпра.

Ингредиенты: Борошно - 605г Цукор - 39 Маргарин - 20 Сіль - 10 Дріжджі - 19 Вода - 332 Разом 1000 г Метод "Збірник рецептур страв та кулінарних виробів" 2007р. рецепт №1050 Тісто дріжджове для пиріжків смажених просте Ось такий рецепт. Я вже тричі робила пиріжки і кожен раз в захваті! Єдине, я маргарин заміняю олією, бо роблю то половину рецепта, то 3/4, і розтоплювати оті грами незручно. З цілого рецепта виходить 20 штук середніх пиріжків. До цього я вже які тільки рецепти не пробувала! І кожного разу от щось мені було не так, смачно, гарно, але не так. А зараз все просто ідеально!!! Єдине мені треба краще заліпляти края, бо з рідким тістом це було швидко і просто, а тут треба інакше. Тісто пухке, смачне, в роботі приємне. Жарю на 6 з 9 (в мене електроплита, тобто на середньому вогні). Сьогодні робила на 3/4 рецепта, вийшло 16 штук. І ми з Вовою влупили ввечері по 3 пиріжка, хотіли ще, але я заборонила, і так ще паски з боків не струсили(((( Не дивіться на начинку, її в пиріжках небагато і вона трохи потаяла, то ковбаска паштетна печінкова. Але ж смаааачнооо!!! Україна Дніпро Війна росії з Україною День 1157

Ингредиенты: Куряче філе 500 г Вершки (молоко) 200 мл Сир твердий 50-70 г Сіль, перець за смаком Зелень Метод Куряче філе нарізати невеликими шматочками, підсмажити на сковороді майже до готовності. Підсолити, перемішати. Залити вершками, як закипіть посипати тертим сиром і на малому вогні під кришкою потушкувати десь хвилин 5, поки сир розтане. Посипати нарізаною зеленню за смаком. Це ТАААК смачно!!! Мій Вова з раптовим загостренням панкреатиту потребував дієту, я нашвидкуруч зробила йому таке блюдо. Він був в захваті! Дуже сподобалось! Взагалі перед філе можна підсмажити до золотавості одну цибулину і далі по рецепту. Я не робила, дієта, і вершки замінила на молоко. Дуже швидко, дуже смачно! Ще й філе з домашньої курки, в нас у Варусі воно продається на 10 грн. дорожче за філе звичайних кур. Україна Дніпро Війна росії з Україною День 1154

Таня, оце зроби, бомба!!!

Таня, привіт! Ні, Снікерс мені не на часі, на наступній неділі буду знов пекти Тропіканку, половину собі і половину пригощу свою начальницю. А Снікерс обіцяю викласти, якщо знайду свої старі фотки.

Чомусь не можу дати посилання, набери в пошуку Торт Бостонський, автор vilapo. А мого Снікерса тут немає, ніхто його не викладав. Треба зробити і викласти. Дуже смачний торт і робити нескладно.

Взагалі-то цей торт це мій авторський рецепт і моя власна технологія! Цей торт я вперше показала на сайті Моя хлебопечка 30.06.2012 року. Від і досі там є. Після цієї дати торт почав ширитися інтернетом, рецепт мій перекручували, форму круглу зробили, всі як хотіли робили. Я цих Тропіканок спекла не менше як штук 200! Вночі з заплющеними очами соберу. Ось мій останній, пекла на 8 червня на Трійцю.

Наталочко, я ж не знаю, який тортик для тебе новий. От я Вові на дн пекла Бостонський торт, дуже смачний попри вдану простоту. Можеш спекти Воздушный Сникерс, не знаю, чи є в нас такий. Він невеликий і не складний, але дуже смачний і трохи солодкий (за це його полюбляють всі чоловіки). Я зараз на роботі, більш нічого в голову не лізе.

Наталю, я не знаю, яка в тебе причина в низькому тиску, напишу про себе. Я все життя потерпаю від своїх судин, то в мене мігрень, то в мене приступи високого, то низького тиску. Я багато разів зверталася до лікарів, обстежували, але точної причини таких збоїв не знаходять. Чи то не до кінця обстежують, чи то такі лікарі мені траплялися... І от 2,5 роки тому моя сімейна лікарка направила мене до кардіолога. Він мене знов обстежив і призначив купу ліків, які я пропила півроку. Знов до нього прийшла, він сказав можна вже не пити оте все, тільки одні ліки обов*язкові. Ото я так і п*ю все те время. За ці 2,5 роки в мене зникли мої приступи тиску. Раніше і як понервую, і як погода, і як ще щось неясне - в мене приступи на 2-4 доби, Вова уколи ставить, пілюлі ковтаю, жити не хочу!!!! А зараз ТТТ все налагодилося, шприци з ампулами лежать в шухлядці незаймані.

Тетяна Назарчук Микитенко ПРО КАБАЧКИ😉... Щороку ми садимо кабачки, і щороку зарікаємося не робити це знову. Спершу вони не хочуть проростати. Надто холодно. Рано посадили. Треба було в травні. Посаджені в травні кабачки теж не сходять - надто сухо. Далі сходять і квітневі, і травневі, і кажись ще й торішні зігнилі всі водночас. І потім кабачки раптом родять, і їх вже не спинити. Лишається тільки бідкатися і розводити руками. Були би ще кури, вони подзьобали би кабачки. І свиней немає - треба сусідці віднести. Але в сусідки теж на обійсті лежить гора кабачків всіх відтінків зеленого. Є час розкидувати каміння, а є час збирати кабачки. Сусідка схилилася над макітрою з дебелою теркою, і натирає курям кабачок. Доводиться розвертатися та йти з ними назад - руки поколоті волохатою кабачковою плодоніжкою, а футболка замазана землею. А хай їм грець!.. Лишається варіант відвезти кабачки в місто і роздати сусідам. Але дідько, пхати то до маршрутки, вщент забитій іншими дачниками з кабачками і букетами ромашок?.. Ні, кабачки не безнадійні. Від них є користь людству. Молоді мами і особливо їхні мами вважають кабачок сакральною городиною, створеною для першого прикорму немовляти. Людські дитинчата не дуже хочуть їсти кабачкове пюре без смаку, кольору і запаху. Та навіть як і їдять, кабачків меншає не суттєво - хіба заводяться мошки на зрізі кілограмового зеленого циліндра. Щодня з кінця червня треба їсти кабачкові оладки, смажити кружечками кабачки, посипати кропом, якого дедалі меншає, і дрібно нарізаним часником. Різноманіття в їжі зводиться до питання: кабачки з кетчупом чи зі сметаною?.. Потім як одкровення приходить чомусь затерта в пам'яті згадка про кабачкову ікру. Точняк! Зараз ми її намантолимо і закрутимо на зиму! І от до без того нерівного бою представника родини Cururbitaceae з Homo sapience приходить підмога з моркви, цибулі і часнику. Підмога кабачкам, не людині. Під яблунями стоїть польова кухня, всі поверхні в радіусі ста метрів зайняті накришеними кабачками й цибулею. В принципі, зрозуміло, чому мозок знищив спогади про торішню кабачкову ікру. З кабачків же можна робити суп!.. І варення і навіть цукати! "Сама роби," - відказують навколишні ще не остаточно змордованій кабаками ініціаторці. 5 літрів супу з кабачків і каррі чомусь не викликають захвату, коли на дворі +35 в затінку. Знову шкодуємо, що в сусідів вже немає свиней. А коти таке не їдять. До слова "кабачки" додається нецензурний епітет – вони вже добряче дістали. Кожен ранок треба йти в розвідку на город і визбирувати нові кабаки. Вони ще позавчора причаїлися, а нині вимазали на 2 кг, але збирати їх маленькими все одно шкода - ще ж не пожили... Другого дня про це жалкуємо і продовжуємо цю юдоль родичів гарбузових. До всього людина звикає. І вже після Івана Купала серце потроху кам'яніє, і особливо дебелі кабачки без вагань йдуть живцем в сиру землю – зогниє, добриво буде. Гній цього року не розкидуватимемо. Одного ранку, раптом спадає геніальна ідея - їсти кабачковий цвіт!.. Тут потрібні рікотта, кляр, пармезан, оливкова олія, але прийнято мужнє рішення просто покласти їх на омлет. Коли кількість серденьок в інсті під фото уквітчаного омлету стає більшою за кількість арсеналу кабачків в льоху, на дні мозку починає жевріти надія. Ще три дні омлетів – і одночасно вичерпуються і кабачки на городі, і серденька під постами. "Треба кабачки підживити. Може, ще розквітнуть... Далеко ж до осені, шкода, що так рано відійшли." А на другий рік в інтернеті ми бачимо насіння круглих, до того не бачених кабачків. Ну добре, лише ці посадимо – суто подивитися, що воно таке. І тьоть-Машине насіння - бо ж образиться. Як добре, що ми такі працьовиті, оптимістичні і не злостиві. Щорічні плантації кабачків тому доказ. Тільки з навчанням на помилках біда.😀😉

Нічого, я свій привезу. А метаболізм і в мене такий був десь до 50 років, була суцільно пряма кишка - їла що хотіла, скільки хотіла і коли хотіла, як мама говорила "не в коня корм". А потім все наладилося, зараз вже думаю як взагалі б не їсти.

Треба їхати дивитися ікорницю. Красу видно і по фото. Вона ж маленька? Ще й на ніжці срібній чи то мельхіор? Дуже цікава річ.

https://www.facebook.com/groups/6167873546662350/permalink/24002671472755950/ Натрапила на отаку статтю про жимолость. Я вже не садистка, може кому ця інфа стане у нагоді. Ніколи не пробувала ті ягоди, кажуть, смачна.

Я спочатку до Олі на вареники (бо в нас полуницю по 200 грн купую тільки трошки поласувати та дивитися), потім до Наталки на борщ та свинячий язик, а там на десерт вже до Наташшшшки заверну. Ото наїмся!

От сьогодні на роботі, вже не змучена, виспалася сьогодні, погода гарна.

Ой, дівчата, та я згодна хоч кожній по цілому торту спекти, коли будемо святкувати Перемогу! Сьогодні всіма отіми зрізаними боковушками з торту пригостила свою хазяйку з роботи, там чималенька коробочка вийшла. Вона радіє, любить мої пригощання. Каже, що від мене згодна їсти хоч пиріжки з гірким перцем! Подарувала мені пакунок кави Маккофе арабіка на 280 г. Я тепер буду пити свою єдину чашку кави зі сливками на роботі, а не вдома. Отака змучена сиджу на роботі. По хорошому треба б було сьогодні ще поспати цілий день.

Ой, Наталочко, та де ж ті сили беру і сама не розумію. То я раніше була зайчик-енерджайзер, зараз вже не та стала, ой не та... Ну і от той тортик, вага 3,4 кг, ще й обрізані боковини десь на грам 600 є. І мисочка для Вови з залишків крему і спечених паличок з залишків тіста. На другому фото я показала як запхала торт в коробку з печення, ото розмір торта.

Фух, тільки закінчила торт, поставила в холодильник, приїдуть за ним після сьомої. То моя зубна фея мені замовила, до неї завтра гості на Трійцю приїжджають. Торт вийшов завеликий, аж на 3,4 кг, вона замовляла на 3 кг. Я вчора ввечері його попекла і перемазала, поставила в холодильник на просочування. А сьогодні вже оздоблювала фруктами-ягідками і желе заливала. За 2 години вправилася. Ще й поспати вспіла, бо була після ночі нікакашка. Покажу фотки як заберуть, красивий вийшов!

Та тут я. Прокинулася о 10, бо треба на базар бігти, купувати полуницю. В мене в заказі на завтра великий торт Топіканка, віддати сьогодні, бо завтра на роботу. о, знов гепнуло

Помідори зелені/бурі 4 кг Сіль 2 ст.л. Цукор 1 стакан Оцет 100-150-200 мл (за смаком)(мій смак 150 мл) Гірчиця порошок 2 ст.л. Олія раф. і нерафін. 1:1 прибл. 100-120 мл Часник Гіркий перець Петрушка Помідори треба брати тверді, бажано зелені або ледь бурі. Червоні можна, але вони довго не стоять, киснуть. Помідори помити, порізати на 4-6-8 скибочок. В мисочці змішати сіль, цукор, гірчицю, цією сумішшю посипати помідори, перемішуючи. Додати мелений часник, петрушку і гіркий перець, ретельно перемішати. Додати оцет і олію, перемішати. Поставити на помідори груз, стоїть добу. Не бійтеся, помідори через добу будуть покриті розсолом. Далі зберігати в холодильнику, або за декілька днів в теплі треба з*їсти. В холодильнику зберігаються до місяця, потім все ж поступово киснуть. Я зазвичай роблю по половині рецепта на 2 кг помідорів. Так і мішати легще в каструлі, і з*їдаємо швидше. Отвічаю - помідори БОМБЕЗНІ!!!!! Роблю їх дуже давно, вони на ворожому форумі досі в топі. Закатувати не годяться, пробувала і я, і не я. Оці зелені робила вчора на заказ, заказчиця їх жере як не в себе, готую їй вже років 8, і тільки зелені хоче. А оці зробила нам поїсти, Вова любить бурі. Вони в маринаді стають м'якіші і красніші, майже стиглі. Вже половину зжерли.

Я змалку знала тільки одну окрошку - на квасі, бо батьки в мене сильно руські були. І зовсім вона мені не смакувала, їла, бо всі їли. Але досі не люблю. А іншу окрошку, на сироватці, я вперше побачила вже як заміж вийшла в 20 років! Свекруха (перша) зробила "щось незрозуміле", якесь не таке... але поїла, ну таке... І всі такі окрошки з сироватки, з кефіру, з мінералки тощо я вже почала їсти після 30 років, як стала часто по командіровках їздити і у різних їдальнях бувати. Ото і розпробувала. А айран вперше попробувала як напій у Туреччині в 2006, він взагалі не зайшов! Рідке, солоне... беее... Зато цієї восени мене як пробило на той айран!!! Аж трясе, як хочу його пити! Вже перепробувала весь асортимент з наших магазинів, щось смакує, щось ні. Хочу сама зараз зробити той айран, начиталася ютуба, все купила. Окрошку на айрані ще не робила, мабуть сьогодні накалапуцаю. А моя мама замість окрошки робила влитку як вона казала "свекольник", ото я дуже люблю і часто готую влітку. І Вову на нього підсадила. І тільки в прошлому році в одній кулінарній групі я дізналася, що це правильно називається шалтібарщяй! Це прибалтійська страва. Дуже смачна! (Доречі, в моїй першої свекрухи я їла борщ з баночною кількою в томаті. Вперше в житті (мені 21 рік!) я побачила у себе в ложці риб*ячу голову з очками!!!! ШОК!!!!! Досі пам*ятаю свої відчуття!!! ну не смійтеся )

Оля, биті редиска та огірки дійсно зараз в тренді всюди. Син десь спробував і заказав йому зробити. Я продивилася декілька рецептів у ютубі, вони різняться тільки кількістю солі-цукру-оцту, а так маринад та зелень всюди. Я зробила на свій смак, на півкіла редиски додала трохи менше ч.л. солі, столову оцту і столову цукру, ну олія та кріп і зелена цибуля. Що тобі казати... щось в цьому є, піде добре під шашличок та інше. А маринована редиска є маринована редиска, ті ж яйця вид збоку. Зроби собі трошки, зрозумієш. Заздрю тобі про окрошку, я ще не робила в цьому році.