Справжня господиня

Сьогодні знайшла роботу своїм ручкам. Отакі налиснички з сиром зробила! Моя рука для масштабу біди Вова зняв пробу і сказав, що смачнющі!

Часник дає смак, дійсно, але оте тикання ножем помідора прискорює процес. Гірчицю не сипала, треба спробувати. Вона запобігає плісняві. В тому рецепті, що мені знайщовся, було написано гірчицю насипати на марлечку на горло банки. Я не роблю таке.

Забула написати. Вчора готувала ікру і так не хотілося включати духовку, щоб їх запекти. Так я сині спекла в свч! Два синіх на 600-700г пекла 5,5 хвилин, три синіх на кіло за 7 хвилин! Перед пічкою наколоти і в пакет на максимальну потужність (в мене 850 Вт). Красота!

Аня, дякую за поміч! Дуже смачні помідорки!

Так, це дійсно смачнющі помідори! Раджу зробити банку і через 4 дні ставити другу, бо тільки перша закінчиться, тут і друга поспіє. Я вчора купила маленькі польові помідорки і зарядила відерце на 3,5 літра.

В нас сьогодні цілий день без відключень!!! Я в шоці!!! І погода чудова, вдень було 27, зараз 23. Хоть вночі зараз прохолодніше стало, спати добре. Я на радощах і рибу запекла в свч, і ікри з синіх наробила. Хотіла баночку закатати, так Вова не дав, сказав, що сам поїсть, а я ще вспію далі наробити. На базарі помідори вже почали дешевшати, а огірки в ціні злетіли. Купила маленькі польові помідорки і зробила відерце своїх Ульотних, Вова вже почав чекати.

Інночко, дякую, що пам*ятаєш цей пиріг. Він як палочка-виручалочка, завжди смачний і завжди виходить з любою начинкою.

В нас вчора був холод - аж 31 градус!!! Дякую Ісусу-Аллаху-Вішну-Крішну і всім богам, що дали хоч подихати!!! Та й ще світло трохи більше було, чим по 2 години! Ото свято в нас! Вночі була теж дуже комфортна температура, я навіть простинкою вкрилася, хоч виспалася. Прогнози в нас втішні, обіцяють 31-29, а у понеділок аж 26! Вижили.

Господи, де ж ті дощі заблукали.... хоч би хмарами закрило те сонце... Ага, обіцяють 31 І НАВІТЬ 30!!! ото радість буде! Тільки не забувай, що обіцяти - ще не женитися.

господи, це пекло колись закінчиться??? 38 тепла кожен день, а вночі 29. і без вентилятора, я вже за свої кондишени не згадую... на роботі з геніком працює кондишен, але той грюкіт і вонізм від того геніка такий, що в мене починає боліти голова. просто тих генераторів поруч з нами аж 5 і всі разом молотять!!! я домовилася з хазяйкою, що ми з нею працюємо по півдня - я з ранку, вона з обіду. так ще можна працювати та жити. вдома жах, в кватирі як на вулиці, тільки без вітру. іноді вмерти хочеться...

Я сьогодні псіханула з тієї спеки та наробила пиріжків з абрикосами. Їх 20 штук, стигнуть під під рушниками. Світла немає, фото темне.

Ірусічка, скоріше одужуй, нам ще Перемогу святкувати разом!

Слезы душат за все!!! СУКИПАДЛЫНЕНАВИЖУ!!!!!!!!!!!! Только что попалось поразительное по своему пророчеству стихотворение девушки из Бучи Инеллы Огневой. Она написала его в 2017, а умерла а 2020. 21-річна дівчина померла від страшної хвороби: її організм перестав самостійно засвоювати поживні речовини. Інелла стрімко втрачала вагу, її внутрішні органи були виснажені. Останнім часом поетеса важила всього 25 кг. Гроші на її лікування збирали всією областю, проте лікарі не змогли подолати хворобу. "А ви знайте, що ми ж проростем На руїнах, мов квіти весняні! Вам на голови впадЕм дощем, Аби знали, що ми нездоланні! Ви нас бийте ногами в живіт, Вибивайте життя до останку… А ми сили знайдемо на зліт, Прилетимо до вас на світанку! Ви останнє у нас заберіть, Обкрадіть до останньої нитки… Але знайте, що прийде та мить, Коли зявимось знову нізвідки… Ми прийдемо до вас уночі, Коли будете міцно ви спати… Запалаєм вогнем від свічі І зруйнуєм залізнії грати… Ми прийдемо… Повстанем з руїн! Ви не спіть, а тривожно чекайте…. Проростемо жагою до змін… Ми не вмерли, живі! Ви це знайте! Наша рана ще свіжа болить, Але ми на той біль не зважаєм… Ну а ви нас ногами топчіть, Ми, мов пісня, іще залунаєм… Ми зустрінемось з вами колись… На Суді, там, де вже не сховатись… Ви не чули прохання :”Спинись!” Вам хотілося далі знущатись… А ви знайте, що ми проростем В наших дітях, мов квіти весняні… Ми не вмерли, ми й досі живем! Наші душі вони нездоланні! Ми прийдемо раптово до вас, Може, вітром, а, може, дощами… Ви не спіть, ви чекайте на нас Ми живі, ми зустрінемось з вами"…

Наташшшшка, ти молодець! Хочу до тебе на обід, так все смачненько. Нагадала за налисники, треба зробити, давно готувала.

Наталочко, виглядає дуже смачно! Давай оформи рецептом, я з задоволенням приготую. А я нещодавно з кабачків зробила вдалий експромт. Разказую. Кабачки натерла, підсолила і вони в друшляку стояли пускали сік. Віджала. Була неприкаяна половина великої моркви, натерла її на дрібній тертушці втуди до кабачка. Вбила 2 чи 3 яйця, додала борошна. Натерла ще залишки твердого несмачного сиру грам 70. Подумала і сипанула ще добрячу ложку манки. Хмелі-сунелі, перець мелений. Через 15-20 хвилин вилила це тісто на деко і запекла хвилин 20. Поки воно стигло, знайшла в холодильнику дві котлети-сиротки, що ждали свого часу вже давно. Натерла їх руцями на крупній терці і додала мазіку. Кабачковий корж розрізала на 4 частини. Нижню покрила половиною котлет, наверх другий корж просто помазала мазіком, зверху третій корж з котлетами, четвертий з мазіком і посипала кропом. Зверху трошки колечки помідора, бо він був один. Ну дуже смачно получилося!!! З*їли швидко! Не фоткала, бо планшет був розряжений. З часничком було б краще набагато, але ... але.