РАДУШКА

Назвать какой-то корабль флагманом расиянского флота - плохая примета для судна. Ну, ОЧЕНЬ ПЛОХАЯ!

Во все сразу, похоже

Изощряются... кто большую хрень сморозит

Усіх з великими Святами! Все буде УКРАЇНА!

Ось, не можу я усіх руських за гівно сприймати! Різні люди є! Це з нашого форум-виноград (мовою оригіналу) - " Вже писала, що донька навчається в Празі, вона підробляє. Та купа студентів яки підробляють, в тому числі і росіяне. Вчора один руссікий сказав: розмовляй зі мною українською (вона розмовляє зі всіма тільки українською), я зроблю все щоб тебе розуміти."

Правильне питання не "За що?", а "Навіщо?"

А я где-то через пару недель после 24/2 поняла, что ненависти нет, а есть брезгливое отвращение. Пусть живут долго. В нищете и бесправии. Пусть умирают в муках. Физических и душевных. Может, хоть так частично искупят свои грехи

Кожну суботу я їду у дім старшого сина. Привести до ладу участок, підготувати сам дім до зими, та просто.. підтримати там життя... в очікуванні повернення великого сімейства мого первістка. Туди їду на метро, тому міста не бачу. А, ось, звідти, мене везе старший син подруги. Везе досить довго. Ще день і я можу роздивлятися навкруги. Ніколи не думала, що буду відчувати фізичний біль, дивлячись на зруйновані будівлі. Люди... то зрозуміло. А, ось, дома...шкіра болить-горить-ниє... І нема тому краю...

Девочки из Запорожья, отписывайтесь, пожалуйста! Неля, Света права. Не стоит тратить нервы на упоротых. Пусть учат мову! ВСУ идут!

Держитесь, девочки! Все будет Украина! Мы просто не можем скиснуть!

Светлана, знаешь, почему я "ха-ха"? Потому что суть "рекомендаций" одна. МОЛИТЕСЬ, черти! И, надейтесь, что Создатель облегчит хотя бы переход в мир иной.

Дівчатка, ану відставити паніку!

Была я в том Ижевске. Давно, правда... Но, не думаю, что за эти 40 лет в нем что-то радикально изменилось. Мухосранск!

В Иркутской области РФ один из мобилизованных пришёл в военкомат и расстрелял военкома. Все логично. Лучше посидеть, чем погибнуть бессмысленной смертью в Украине. https://t.me/kazansky2017/4284

Питання дня: Чого росіянці тікають з росії? На них хтось напав?

Вот это "я всегда хохлов не любила" звучит настолько часто, что все остальное уже как-то и не воспринимается. Знаете, девочки... Почти всю жизнь я гордилась своими предками. А сейчас... зря они свою жизнь прожили. Зря своим благополучием, жизнью своей рисковали. Не тому народу себя посвятили. Не за тот народ молились. Не стоит он того. И, пусть я не хохлушка, но... УКРАИНКА! Это греет мне душу и дает силы жить

Каждый надеется, что не его... Это на диване перед компом все смелые

как это по-рузьки обвинять англосаксов в подталкивании к войне, которую начала сама раша. Кто угодно "виноват", только не сами! Какое-то перевернутое восприятие мира

Подмосквічка хвилюється, що будуть бомбити Воронеж. Звісно... Треба хвилюватись. Бо, бомбити можуть і ті, що колись "рязанским сахаром" грались, до речі... Не лізли би до нас, то й хвилюватись не було би причини - "дістануть-не дістануть"... ДІСТАНЕМО!

Я спілкуюся з багатьма європейськими журналістами. Знаєте, яка зараз топ тема в Європі? Я не очікувала і була дуже здивована. Багато європейських учбових закладів запропонували безпрецедентні умови для студентів з України. В тому числі це престижні, знані на весь світ виші. Ці умови і великі пільги були запропоновані і тим, хто продовжує навчання, і абітурієнтам 2022 року. Багато європейських вишів відмовили росіянам, щоб українці мали можливість навчатися в Європейських Інститутах, академіях, університетах. Вже складені програми навчання, вже проплачені кошти батьками студентів, вже надані державні дотації європейських країн для тих, хто не може повністю оплатити навчання. Видані всі належні, згідно європейських практик, запрошення. А студентів немає. Дівчатка є, а хлопців — немає. Так студенти ж не підлягають мобілізації, скажете ви. Не підлягають. Але і на навчання їх не випускають. Тобто, депутатів на вечірки в Монако — випускають. Тобто, акторів, співаків і іншу «творчу тусовку» — випускають. А студентів — ні. Тобто, вчився хтось на першому, другому курсі, а на третьому — не можна. Чому? Питання без відповіді. Можливо, не потрібно навчатися українцям в європейських вузах? Можливо, не потрібно розповсюджувати українську культуру, створювати українські ком’юніті на противагу російським лобі? А можливо, хтось вважає, що ця війна ніколи не закінчиться і у України немає майбутнього? З одного боку, заклики «не повертатися на деокуповані теріторіі», а з іншого боку – навчатися їхати теж не можна. Мабуть, треба висіти в повітрі. Росіянам зараз не видають шенгенські візи, але студентів — не чіпають. Тобто, російські студенти будуть навчатися. А українські — ні. Бо регулює це питання прикордонна служба. А студент — це ж не гуманітарний вантаж. Не волонтер і не автомобіль, який може зацікавити. Тому, не до них. Питання виїзду з країни студентів із самого початку не було врегульовано належним чином. Хоча це дуже просто і реально для країни, яка так пишається Дією та загалом цифровізацією. Все відбувалося хаотично, не узгоджено, довільно та принизливо. Доля конкретної людини вирішувалася «за місцем», по ходу дискусії та настрою конкретного прикордонника. Виганяли з поїздів, тримали по дві - три доби на кордоні, незважаючи на всі дозвільні документи і особисті запрошення і листи ректорів та деканів. Цікаво, чи ще в якусь країну писали ректори листи, щоб отримати студента? Журналісти розповідають, що викладачі в шоці, тому що відсутні цілі групи. Зрозуміти, чому хлопців, які не підлягають мобілізації, не випускають на навчання, цивілізована професура не може. Адже кріпацтво ніби то притаманно іншій країні, про що Україна кричить на весь світ. Але рано чи пізно еліта Європи зрозуміє, що їх пусті аудиторії і їх гроші, які витрачені на пустоту — це теж кріпацтво, але вже українське, та ще й дурне та безглузде. Імідж країни? Ні, не чули. Особливо, коли створена програма саме для українців, а в аудиторії сидять щасливі росіяни. Студенти об’єднались і продовжують боротьбу. Вони створили петицію. В більшості європейських вишів початок занять — 1 жовтня. Але вже почались перші відрахування тих, хто не з’явився. Часу мало. Бачачи все це, із країни починають масово вивозити хлопчиків 15-16 років. За рік-два побачимо, що таке справжній відтік. Це - ціна свавілля та відсутності стратегії. Дуже цікавлять Ваші думки. Тому що я, особисто, підтримую студентів. Посилання на петицію, прошу підтримати. -- Наталія Яремчук лікарка, волонтерка

А теперь серьезно. Придет время, когда с каждого гражданина рыфы спросят за все то, что часть их сограждан делала и продолжает делать с гражданами сопредельного государства. И они, скорей всего, возопят - ЗА ЧТО? Ведь Я ничего не сделал! Вот, мне встретился ответ на этот самый вопрос - За что? Если сюда заглядывают запоребриковые (думаю, что регулярно), пусть просто прочитают. Задуматься не задумаются, ну... а вдруг? Таня Руда 10 вересня о 18:37 · Но совершенно неожиданно ответ на этот вопрос – «почему я, ни в чем не виноватый, должен нести ответственность?!» – я обнаружил в книге, которая не имеет вообще никакого отношения ни к войне, ни к Украине, ни к России. Это книга-мотиватор Марка Мэнсона «Тонкое искусство пофизигма». Книга очень американская, то есть очень пионерская в своем задоре объяснить, как надо жить. Но от других американских книг-мотиваторов отличающаяся в лучшую сторону благодаря тонкости наблюдений и точности обобщений. И вот что пишет Мэнсон о соотношении вины и ответственности: «Бывают проблемы, в которых мы не виноваты, но несем за них ответственность. Допустим, однажды утром вы проснулись и обнаружили новорожденного младенца у порога своей квартиры. Вашей вины в этом нет: младенца подбросили не вы. А вот ответственность имеется. Надо срочно решать, что делать. И что бы вы ни выбрали – оставить младенца себе, избавиться от него, оставить на пороге или скормить питбулю, – ваш выбор принесет проблемы, и ответственны за эти проблемы будете именно вы. Мы сплошь и рядом ответственны за ситуации, которые не были нашей виной. Такова жизнь. Вот как можно разграничить эти понятия. Вина имеет отношение к прошлому, а ответственность к настоящему. Вина вытекает из уже сделанного выбора, а ответственность – из выбора, который вы делаете сейчас, каждый день и каждую минуту». Так что каждый раз, когда вас будет охватывать искушение публично прокричать: «Почему я должен нести какую-то ответственность за войну, если я ни в чем не виноват?! Пусть другие несут!!!» - вспомните картинку, нарисованную Мэнсоном. 24 февраля 2022 года все мы поутру открыли дверь и обнаружили лежащего на пороге младенца. И это был убитый украинский младенец. Убивший его военный действовал по поручению государства, то есть «просто выполнял приказ», который мы знаем, кто ему отдал. Вашей вины в смерти ребенка нет, но убитый ребенок – вот он. Скорее всего, вы не скормите трупик ребенка питбулю, но ответственность за свое поведение вы с этой секунды будете нести. Даже и в том случае, если вы просто отшатнулись и шагнули назад в квартиру, захлопнув дверь внутренней эмиграции. Или, мужественно перешагнув через труп, побежали по обычным делам, сказав себе, что ничего не в силах изменить, а полиция все равно ничего расследовать не будет. Труп украинского ребенка – на каждом русском пороге. Вина за труп – на Путине и его команде. Но ответственность за все дальнейшее – на всех русских. Из ЖЖ Дм. Губина. ЕЩЕ РАЗ ПРО (КОЛЛЕКТИВНУЮ) ВИНУ И ОТВЕТСТВЕННОСТЬ

Наталя, бесполезно это все. ТАМ нечем думать

Ставьте перед собой реальные цели (с) - был когда-то такой отличный рекламный ролик. Если люди (увы, они все таки люди) головой только едят, то думать их не заставишь