Jump to content

РАДУШКА

Пользователи
  • Content Count

    128
  • Joined

  • Last visited

  • Days Won

    13

РАДУШКА last won the day on July 31 2023

РАДУШКА had the most liked content!

About РАДУШКА

  • Rank
    Любитель
  • Birthday 11/19/1958

Информация

  • Пол
    Женщина
  • Город
    Харьков
  • Интересы
    сад, огород, рукоделие, всего по-немногу
  • Род занятий
    пенсионерка
  • Настоящее имя
    Анна

Recent Profile Visitors

The recent visitors block is disabled and is not being shown to other users.

  1. На форум-виноград пишуть, ніби нам вже дозволяють усілякою зброєю, а не тільки вітчизняною, бити по раше "от москви до владивостока"
  2. Жива і я і діти з онуками. Один з прильотів поряд з молодшими. Другий поряд з тещею молодшого. Але, Бог милував. Усі живі-здорові. Хати цілі
  3. Привіт, мої дорогенькі! Жива. Майже здорова (місцями). Русня - пидараси! Раша не повинна існувати! І це не питання взагалі. Це питання часу. 22 прильоти учора, 6 тільки що. Бідне моє місто! Невже хтось вірить, що найманців можуть посілити у найкрутіший готель у центрі міста, яке постійно під обстрілами? Для кого це пишуть?
  4. Вже другий рік, ідучи кудись з дому, кішку виганяю на двір. Бо знаю - якщо не повернуся, її нескоро звільнять. Вона навіть до дверей біжить, коли я вдягаюся. Не так давно зтерла напис на паркані - Одна людина+одна кішка. Коли мене питають - що робиш почувши тривогу? Відповідаю - Прискорюю ходу. Якщо йду додому, то щоб швидше дістатися під рідний дах, якщо з дому, то скоріш добігти до метро
  5. Учора опівночі просто над моєю хатою пролетів шахед. Загалом їх було шість. Жахливий звук. Та якійсь інший... Раніше інакше торохтіли
  6. Усе спокійно в мене. Дуже далеко було. Я навіть не чула нічого
  7. Ланочка, нема слів. Емоції душать просто. Вирвати б погані язики цим тварюкам!
  8. З цими п...ми скоро не буде чого вже охороняти тому Юнеско.
  9. Нема слів у нашій мові, щоб виразити те, що на душі. Тримайтеся!
  10. Інколи думаєш, що сліз більше нема. Усі виплакала. А потім як вдарить. Хочеться не плакати, а вити. В голос. Кажуть, наші души самі вибирають долю. Невже МИ усі вибрали цю війну?
  11. Якби ж усю нашу ненависть можна було перелити на зброю!
  12. Пливуть хати. Я бреду по коліна у спогадах. Чиїсь діди Кожну цеглу складали мов золото. Чиїсь баби Посадили черешні і айстрики. Чиїсь тати Тут ловили на м’якуш карасика. Чиїсь мами Закопали під деревом пупчики. Нявчать коти, Перелякані лагідні мурчики. Пливуть качки І нажахано так озираються. Собачий слід Заливає вода, він вгризається. Пливуть хрести Мертві пишуть, де будуть ховатися. Кричать птахи: Ми не маєм куди повертатися! Пливуть життя І впадають у море із відчаю. Біжить дитя І волочить дитинство скалічене. Ми всі кричим Світ продовжує гратися в хованки... Пливуть хати, Виривають з корінням нам спогади... © Olena Pshenychna, 06.06.2023
  13. В нас було вночі дуже громко. Про жертв не пишуть. Маю надію, що люди не постраждали
×