РАДУШКА

Ингредиенты: Настой Лепестки розы Водка/ самогон/ спирт Сироп на каждые 0.5л настоя Вода - 0.5л Сахар - 0.5л Лимонная кислота - 0.5 ч.л. Метод Изумительного качества ликер, который можно использовать как лекарство от стоматита (имеется опыт), а также, как средство от плохого настроения для совершеннолетних девочек. Нужен спиртосодержащий продукт «мечниковской» крепости. Если крепче, доводим до необходимой, добавив воды. Делала и на водке, и на качественном самогоне, и на разведенном спирте. Результат одинаковый. Выпили. Нужны лепестки розы центифольной. Ну, это та, которая «бабушкина», которая «чайная». Сейчас она уже отцвела, но, у меня была когда-то с повторным цветением. Хотя, можно использовать любую розу с сильным традиционным запахом той самой розы и имеющую подходящий цвет (розовый, малиновый, красный, пурпурный). Лепестки брать свежие. Хотя, думаю, можно и сушеные. Но, такого опыта не имею. Будете делать на сушеных, отчитайтесь потом, пожалуйста. Складываете лепестки в банку соответствующего размера, заливаете алкоголем и выдерживаете до полного обесцвечивания. Обычно суток достаточно. Вынимаете лепестки (отжать руками), кладете туда следующую порцию лепестков. И так, пока есть лепестки в наличии. Получаете спиртовую вытяжку розы. Чем она будет концентрированней, тем вкусней получится ликер. Вид настоя неаппетитный. Мутный, бурый. Хранить настой (как и готовый ликер потом) в темном месте и, в идеале, в посудине темного стекла. Готовим ликер. На каждые пол литра настоя варим сироп из пол литра воды и пол литра сахара. В конце варки в сироп, под которым уже выключили нагрев, добавляем половинку чайной ложки лимонной кислоты. Можно чуть больше, но, не целую. (будет бурная реакция, осторожно!) Когда сироп остынет, соединяем его с полулитром розового настоя. Цвет должен измениться до красивого «розового» с интенсивностью зависящей от силы окраски лепестков. Переливаем в темную посудину, укупориваем. Оставляем в покое, минимум, на две недели. Лучше на месяц- два. Процеживаем через ватку. Разливаем по бутылкам. У меня для него бутылки из-под рижского бальзама хранятся. Осадок все таки будет периодически выпадать. На вкусовые качества ликера он не влияет. П.С. Любые микроповреждения слизистой рта отлично лечатся этим ликером. Набрала глоточек, погоняла его во рту, проглотила. Перед сном процедуру повторила. Утром как и не было ничего…

Треба дивитися зі збільшенням та й нижній бік листя. Схоже на борошнисту росу

От би знайти тих, хто знімав розстріл. Та не розстрілювати, а на довічне. І кожну годину показувати їм ото відео. І не давати заплющити очі. Ну, чим вони від "отих" нацистів відрізняються? тільки тим, що зрозумілою нам мовою розмовляють?

То ви просто не дуже любите смак перцю. Хоча, я дуже перець поважаю. Правда, не цей сортотип (білозірка), а капі чи ротунду. В них зовсім інший смак. Роблю айвар. Тільки з печеного перцю. А печений робити треба товстостінний. Білозірка не підходить.

Я для довгого зберігання поливала плавленим цукром. Просто по ньому посипала кольоровою посипкою. Так баба робила, так і я колись робила. зараз не печу. Цукор плавиш, як для льодяників (на кожні 3 ложки цукру одну ложку води). з лимонкою. Можна без неї

Привіт, дівчата. Плакала учора цілий день. Давно такого зі мною не було. Як живуть ті, хто давить кнопку та насилає смерть на наших дітей? Нічого не бояться. Ні людського суду ні Божого... Тварюки

Зі святом, дівчата!

Ну, я давно не сплю. Завжди рано просинаюся. Хоч коли лягу. А НР сплю. Як казав мій Саня, він і без нашого бдіння прийде. То у 20-00 випила келих вина з сиром та смаженими помідорами, запила кавою з цукеркою та лягла дивитися "наш" рітуальний новорічний фільм. "П'ятий елемент". під нього і заснула. Вітаю всіх з Новим роком! Хай 2025 рік накриє лавиною щастя, здоров'я , любові, успіху і процвітання. Бажаю чарівного року наповненого цікавими зустрічами, захоплюючими подорожами і безцінними моментами. Нехай збувається все про що мрієте. Миру, добра Вам і Вашим родинам та всього найкращого у Новому році! Хай усі повернуться додому. Живими.

Наталочко, я взагалі викреслила своїх "хароших руських" з кола спілкування. Двоюрідна сестра, яка дупу рвала за рашу, бо "ми-адін нарот", поїхала на пмж до Німеччини. Не до "брацького народу". тьфу! не хочу навіть згадувати.

Не цінності змінилися. Ми змінилися. Звісно, не усі, але, багато хто. Обстріл, прильоти. Опитування рідних, потім близьких друзів, потім тих, хто не такий близький. Питання - Ви як? Вікна? Вода? Світло? Давно пропрацьован маршрут та перелік дій "якщо". Усі знають, що не залишуться наодинці з бідою, "якщо". Цього ні за які гроші не купити Дякую, дівчата!

Дякую! Не треба. Листя вона не візьме(вірніше, я не зможу), а так, при потребі, чи чопером розбиваю, чи беру у сусідки ручну. Вона рідко буває потрібна. Моя може відремонтується до літа. Якщо підлягає ремонту. Все буде добре. Це не головне у нашому житті зараз

та ніяк. Давно куплене, багато та сильно напружно експлуатувалося. тому й ламається. За 2024 рік в мене поламалися хлібопіч, мікрохвильова, пралка, м'ясорубка М'ясорубку маю надію відремонтувати, бо чай собі я можу різаний зробити, а хлопцям вже усе накоплене раніше віддала. Зараз нема нічого навіть своїм, за шпиталь та на лбз взагалі мовчу вже. Без хп та мікро якось проживу. Без пралки напряжно. Але я сама живу. Якось буду обходитись. Жили ж раніше без пралок.

Рада за усіх, хто чогось хоче. А ще більше за тих, хто може... купити. Дівчата, хай у всіх усе складеться! В мене щось усе підряд ламається. А купити не можу. Ні цього Різдва, ні, здається, майбутнього... Ну, матер'яльне, то не головне. Головне - кінець усього цього нашого жахіття.

Все норм поки що. Поки від дітей відповіді дочекалася, думала серце стане

Учора спілкувалися. Все було норм.

Сумний сьогодні "ювілей". 1000 днів з 24.02.22. Без коментарів я, мабуть.

Привіт! Я взагалі усе проспала. Ха жахали шахедами, але обстрілу міста не було. В нас вже немає ніякої генерації, усе давно вибили, може тому.

Нелічка, в нас теж велика спека та дика посуха! (повітряна теж, бо я поливала). За чотири місяця в мене було усього два дощика. Один добрий, другий таке собі... всього один день не поливала. Але в мене перець ріс у відрах в тепличці під затіняйкою. Вродив просто шалено. Якби знала, що так вродить, то можна було вдвічі меньше кущів садити. Соус зварю обов'язково. Ну, некислі яблука, що поробиш!

О! Я теж таке хочу! Бо перець цього року вродив дуже добре! Але яблука в мене солодкі. Кислих немає. Може яблучний оцет допоможе? РЕЦЕПТ! Хтось знає рецепт? Звісно, я можу імпрозувати, але рецепт побачити хотілося б.

Мені потрібен переклад на москальську, бо він в мене давно вмер.

Я його ЗРОБИЛА! Це дуже смачно! Єдине що... колір такий собі... Зеленкуватий. То я додала куркуму. Вийшло саме те. Рецепт оформулювати нема коли. Замахуюся з щоденним поливом. Тут напишу, якщо можна. Спекла бакли, виковиряла та блендернула. На пательні спасерувала цибулю, додала туди пару падалішних яблук, потім печінку курячу (трішки порізала). Коли печінка вже була готова, посолила, дала трішки вихолонути. Потім до блендеру, потім змішала з баклами, ще раз блендернула вже з куркумою. Дуже смачно!

Я чула. Але без рецепту. Так... взагалі. Хочу спробувати. Бакли свої. Але цього року така спека, що вони то не в'язали, то ті, що зав'язали, не росли. Трішки зібрала. На півкіла печінки достатньо. Звісно, я можу проекспериментувати. Але, думала, може хтось вже готував

Дівчата, добридень! Ви там як? Бо я від цієї спеки мало не вмираю. Але... їсти ж треба все одно. То таке питання. Хтось готував (чи знає рецепт) паштету з курячої печінки та печених баклів? я вже й бакли спекла й печінку купила, й цибулю нашинкувала, бо, гадаю, її все одно у паштет треба. Що скажете?