РАДУШКА

Правильне питання не "За що?", а "Навіщо?"

А я где-то через пару недель после 24/2 поняла, что ненависти нет, а есть брезгливое отвращение. Пусть живут долго. В нищете и бесправии. Пусть умирают в муках. Физических и душевных. Может, хоть так частично искупят свои грехи

Кожну суботу я їду у дім старшого сина. Привести до ладу участок, підготувати сам дім до зими, та просто.. підтримати там життя... в очікуванні повернення великого сімейства мого первістка. Туди їду на метро, тому міста не бачу. А, ось, звідти, мене везе старший син подруги. Везе досить довго. Ще день і я можу роздивлятися навкруги. Ніколи не думала, що буду відчувати фізичний біль, дивлячись на зруйновані будівлі. Люди... то зрозуміло. А, ось, дома...шкіра болить-горить-ниє... І нема тому краю...

Девочки из Запорожья, отписывайтесь, пожалуйста! Неля, Света права. Не стоит тратить нервы на упоротых. Пусть учат мову! ВСУ идут!

Держитесь, девочки! Все будет Украина! Мы просто не можем скиснуть!

Светлана, знаешь, почему я "ха-ха"? Потому что суть "рекомендаций" одна. МОЛИТЕСЬ, черти! И, надейтесь, что Создатель облегчит хотя бы переход в мир иной.

Дівчатка, ану відставити паніку!

Была я в том Ижевске. Давно, правда... Но, не думаю, что за эти 40 лет в нем что-то радикально изменилось. Мухосранск!

В Иркутской области РФ один из мобилизованных пришёл в военкомат и расстрелял военкома. Все логично. Лучше посидеть, чем погибнуть бессмысленной смертью в Украине. https://t.me/kazansky2017/4284

Питання дня: Чого росіянці тікають з росії? На них хтось напав?

Вот это "я всегда хохлов не любила" звучит настолько часто, что все остальное уже как-то и не воспринимается. Знаете, девочки... Почти всю жизнь я гордилась своими предками. А сейчас... зря они свою жизнь прожили. Зря своим благополучием, жизнью своей рисковали. Не тому народу себя посвятили. Не за тот народ молились. Не стоит он того. И, пусть я не хохлушка, но... УКРАИНКА! Это греет мне душу и дает силы жить

Каждый надеется, что не его... Это на диване перед компом все смелые

как это по-рузьки обвинять англосаксов в подталкивании к войне, которую начала сама раша. Кто угодно "виноват", только не сами! Какое-то перевернутое восприятие мира

Подмосквічка хвилюється, що будуть бомбити Воронеж. Звісно... Треба хвилюватись. Бо, бомбити можуть і ті, що колись "рязанским сахаром" грались, до речі... Не лізли би до нас, то й хвилюватись не було би причини - "дістануть-не дістануть"... ДІСТАНЕМО!

Я спілкуюся з багатьма європейськими журналістами. Знаєте, яка зараз топ тема в Європі? Я не очікувала і була дуже здивована. Багато європейських учбових закладів запропонували безпрецедентні умови для студентів з України. В тому числі це престижні, знані на весь світ виші. Ці умови і великі пільги були запропоновані і тим, хто продовжує навчання, і абітурієнтам 2022 року. Багато європейських вишів відмовили росіянам, щоб українці мали можливість навчатися в Європейських Інститутах, академіях, університетах. Вже складені програми навчання, вже проплачені кошти батьками студентів, вже надані державні дотації європейських країн для тих, хто не може повністю оплатити навчання. Видані всі належні, згідно європейських практик, запрошення. А студентів немає. Дівчатка є, а хлопців — немає. Так студенти ж не підлягають мобілізації, скажете ви. Не підлягають. Але і на навчання їх не випускають. Тобто, депутатів на вечірки в Монако — випускають. Тобто, акторів, співаків і іншу «творчу тусовку» — випускають. А студентів — ні. Тобто, вчився хтось на першому, другому курсі, а на третьому — не можна. Чому? Питання без відповіді. Можливо, не потрібно навчатися українцям в європейських вузах? Можливо, не потрібно розповсюджувати українську культуру, створювати українські ком’юніті на противагу російським лобі? А можливо, хтось вважає, що ця війна ніколи не закінчиться і у України немає майбутнього? З одного боку, заклики «не повертатися на деокуповані теріторіі», а з іншого боку – навчатися їхати теж не можна. Мабуть, треба висіти в повітрі. Росіянам зараз не видають шенгенські візи, але студентів — не чіпають. Тобто, російські студенти будуть навчатися. А українські — ні. Бо регулює це питання прикордонна служба. А студент — це ж не гуманітарний вантаж. Не волонтер і не автомобіль, який може зацікавити. Тому, не до них. Питання виїзду з країни студентів із самого початку не було врегульовано належним чином. Хоча це дуже просто і реально для країни, яка так пишається Дією та загалом цифровізацією. Все відбувалося хаотично, не узгоджено, довільно та принизливо. Доля конкретної людини вирішувалася «за місцем», по ходу дискусії та настрою конкретного прикордонника. Виганяли з поїздів, тримали по дві - три доби на кордоні, незважаючи на всі дозвільні документи і особисті запрошення і листи ректорів та деканів. Цікаво, чи ще в якусь країну писали ректори листи, щоб отримати студента? Журналісти розповідають, що викладачі в шоці, тому що відсутні цілі групи. Зрозуміти, чому хлопців, які не підлягають мобілізації, не випускають на навчання, цивілізована професура не може. Адже кріпацтво ніби то притаманно іншій країні, про що Україна кричить на весь світ. Але рано чи пізно еліта Європи зрозуміє, що їх пусті аудиторії і їх гроші, які витрачені на пустоту — це теж кріпацтво, але вже українське, та ще й дурне та безглузде. Імідж країни? Ні, не чули. Особливо, коли створена програма саме для українців, а в аудиторії сидять щасливі росіяни. Студенти об’єднались і продовжують боротьбу. Вони створили петицію. В більшості європейських вишів початок занять — 1 жовтня. Але вже почались перші відрахування тих, хто не з’явився. Часу мало. Бачачи все це, із країни починають масово вивозити хлопчиків 15-16 років. За рік-два побачимо, що таке справжній відтік. Це - ціна свавілля та відсутності стратегії. Дуже цікавлять Ваші думки. Тому що я, особисто, підтримую студентів. Посилання на петицію, прошу підтримати. -- Наталія Яремчук лікарка, волонтерка

А теперь серьезно. Придет время, когда с каждого гражданина рыфы спросят за все то, что часть их сограждан делала и продолжает делать с гражданами сопредельного государства. И они, скорей всего, возопят - ЗА ЧТО? Ведь Я ничего не сделал! Вот, мне встретился ответ на этот самый вопрос - За что? Если сюда заглядывают запоребриковые (думаю, что регулярно), пусть просто прочитают. Задуматься не задумаются, ну... а вдруг? Таня Руда 10 вересня о 18:37 · Но совершенно неожиданно ответ на этот вопрос – «почему я, ни в чем не виноватый, должен нести ответственность?!» – я обнаружил в книге, которая не имеет вообще никакого отношения ни к войне, ни к Украине, ни к России. Это книга-мотиватор Марка Мэнсона «Тонкое искусство пофизигма». Книга очень американская, то есть очень пионерская в своем задоре объяснить, как надо жить. Но от других американских книг-мотиваторов отличающаяся в лучшую сторону благодаря тонкости наблюдений и точности обобщений. И вот что пишет Мэнсон о соотношении вины и ответственности: «Бывают проблемы, в которых мы не виноваты, но несем за них ответственность. Допустим, однажды утром вы проснулись и обнаружили новорожденного младенца у порога своей квартиры. Вашей вины в этом нет: младенца подбросили не вы. А вот ответственность имеется. Надо срочно решать, что делать. И что бы вы ни выбрали – оставить младенца себе, избавиться от него, оставить на пороге или скормить питбулю, – ваш выбор принесет проблемы, и ответственны за эти проблемы будете именно вы. Мы сплошь и рядом ответственны за ситуации, которые не были нашей виной. Такова жизнь. Вот как можно разграничить эти понятия. Вина имеет отношение к прошлому, а ответственность к настоящему. Вина вытекает из уже сделанного выбора, а ответственность – из выбора, который вы делаете сейчас, каждый день и каждую минуту». Так что каждый раз, когда вас будет охватывать искушение публично прокричать: «Почему я должен нести какую-то ответственность за войну, если я ни в чем не виноват?! Пусть другие несут!!!» - вспомните картинку, нарисованную Мэнсоном. 24 февраля 2022 года все мы поутру открыли дверь и обнаружили лежащего на пороге младенца. И это был убитый украинский младенец. Убивший его военный действовал по поручению государства, то есть «просто выполнял приказ», который мы знаем, кто ему отдал. Вашей вины в смерти ребенка нет, но убитый ребенок – вот он. Скорее всего, вы не скормите трупик ребенка питбулю, но ответственность за свое поведение вы с этой секунды будете нести. Даже и в том случае, если вы просто отшатнулись и шагнули назад в квартиру, захлопнув дверь внутренней эмиграции. Или, мужественно перешагнув через труп, побежали по обычным делам, сказав себе, что ничего не в силах изменить, а полиция все равно ничего расследовать не будет. Труп украинского ребенка – на каждом русском пороге. Вина за труп – на Путине и его команде. Но ответственность за все дальнейшее – на всех русских. Из ЖЖ Дм. Губина. ЕЩЕ РАЗ ПРО (КОЛЛЕКТИВНУЮ) ВИНУ И ОТВЕТСТВЕННОСТЬ

Наталя, бесполезно это все. ТАМ нечем думать

Ставьте перед собой реальные цели (с) - был когда-то такой отличный рекламный ролик. Если люди (увы, они все таки люди) головой только едят, то думать их не заставишь

Я не об этом. Я хочу приготовить насыпом, так сказать, как для еды сразу. Мне так проще. Оно и получится по факту два часа (час готовка+час стерилизация в банках). Не люблю я вот этого " чайная ложка соли, щепотка сахара и т.п." мне ПРОБОВАТЬ надо. До сих пор я готовила сразу полную кастрюлю скороварки, часть ела пару дней (больше надоедает), а остальное фасовала по пакетам или стаканам из-под творога/сметаны и в морозилку. Теперь думаю позакатывать вместо морозилки и в погреб. Не лето же. Нормально стоять должно. Ну, а если простерилизовать, то, думаю, и в квартире будет норм. Вряд ли эта зима будет в квартирах жаркой

Сегодня утром, под чашечку кофе, я случайно попала на финскую утреннюю информационную телевизионную программу. Финские журналисты рассказывали про вчерашний ракетный удар по электростанциям Украины. Одна журналистка посоветовала правительству Финляндии заключить контракт с украинскими коммунальными службами. Потому что зимой в Финляндии очень часто намерзает снег на электропроводах, а от сильного ветра падают деревья и рвутся линии электропередач. И если коммунальные службы Украины смогли в течение двух часов обеспечить электричеством практически все области после ракетного удара, то почему бы им не поделиться опытом с финнами, которые иногда сидят зимой без света достаточно долго? Так что, слава нашим коммунальным службам и работникам ДСНС! И ещё, я забыла вчера поздравить наши славные ЗСУ с Днём танкиста. Но посмотрела, что русские уже поздравили. Двадцать три танка разной модификации были любезно подарены убегающей «второй армией мира» нашим воинам. И это только за один вчерашний день! Потому что танк — это не цепочка, сорванная с шеи, и не украденные часы. В карман не засунешь, подмышку не возьмёшь. Поэтому, когда убегаешь, то приходится дарить крупные вещи, распихав украденную мелочь по карманам. Дарить маленький танковый батальон. Могли бы, для приличия, перевязать их красивой подарочной лентой. Хотели, наверное, но не успели. По причине очень быстрого передислоцирования. Ну и, естественно, что все уже в курсе, что это план был такой. Кстати, сегодня в англоязычном сегменте встретила выражение «inferior biomass». То есть, не просто биомасса, а вообще какая-то неполноценная. Очень точная характеристика от европейцев для наших с вами соседей. Все буде Україна! -- Наталия Яремчук доктор, волонтер

Благодарю за рецепт! Вот задумалась. А если приготовить эту кашу с мясом в мульте под давлением (я готовлю полчаса, иногда , в зависимости от крупы, час), а потом по банкам и простерилизовать с часик?

У меня электричество появилось. Падлюки! Хотят оставить Харьков без отопления, без света, без метро! Неужели не понимают, что террор нигде и никогда не приносил желаемого результата? или это от бессилия?

Найкривавіший день нашої Незалежності! Та ми - вільні люди! Це мій улюблений гурт. Дуже хочу на їх концерт наживу! маю надію, що побуваю.

Київ - Альо, а ніхто не забув, що скоро мамин день народження? Одеса - Я шо такі да, похожа на скліротічку ? Канєшно помню ! Херсон - Я хочу до мами на день народження ! Але ще не знаю,чи зможу ... Київ - Зможеш. Я зміг і ти не гірший ! Донецьк - А мене, що знову не кличете ? Одеса,з іронією - А... Кармілєц ... Донецьк ,знічено і винувато - Ну ляпнув дурницю, то що - вічно будете нагадувати ? Харків - Ну єслі б кой хто не ляпав дурниці, то може над деким і ракетами не ляпало б... Вінниця повернувшись до Донецька - А як же нова мамка, до якої ти втікав ? Донецьк зітхає. Луганськ - Скільки вже можна докоряти ? Я навіть паспорт український, майже склеїв ! Тернопіль - Дайте я тому сєпаратісту у писок парадичкою вріжу ! Київ - Тихо, розходилися,як маленькі. Що ви срач розвели , між собою, наче у вас росіяни живуть ! То який подарунок мамі зробимо ? Крим - Я можу салют. У мене останнім часом, здорово гарно салюти виходять! Чорнобаївка : - Ой, тримайте мене шестеро! Що ти у тих салютах тямиш ! Буча - Я квіти подарую. У мене тут цілі поля соняхів. По ходу, ті придурки,таки клали у кишені зерна ! Львів - Я мамі зроблю ранкову каву. Міцну. З шоколадом . Київ - Окей, тоді з мене торт до кави ! Одеса - А я подарую мамі усмішку. І новий анекдот. До речі ,ви чули новий анекдот про те як Путін і Шойгу... Біла Церква,нервово перебиває - Та осточортіли твої анекдоти про те Шойгу ! Я їй пісню подарую. Маріуполь - Я мамі молитву і віру подарую. Вибачте, що так скромно , але мої ( схлипує ) тепер по всій Україні. І вони вірять і моляться, як ніхто ! Київ - Нічого, братику... Все буде Україна. Наступного дня народження ти їй знаєш який класний подарунок зробиш - відродишся ! Маріуполь ,замріяно - І діток по моїх вулицях у візочках будуть катати ... Одеса, розчулено - Ага... І на моїх пляжах, наступного року ,буде повно людей... Київ - І всі повернуться додому ... Бахмут, гірко зітхаючи :- Не всі... Але я їх всіх запам'ятав ! Чесно ! Крим, тихенько ,тонким голосом - А може, я мамі на день народження моста того,ну, ви ж зрозуміли ?... Всі хором - Цить! Сюрприза зіпсуєш ! Слава Україні! Світлана Перч

У меня есть достаточно крупные сливки. Плотные. Хочу пожарить(припустить) толстыми кольцами, а не целыми. Остальное, как в рецепте. Как думаете, без холодильника будут стоять? У меня погреб есть, но, он не такой уж и холодный