Магда

Я бачила У мене є схожа, дісталася мені від покійних баби з дідом. Зараз буду хвалитися. На моїй клеймо 1899 року, Бельгія. Вона повністю робоча, ще в 80-х роках минулого століття нею ковбасу крутили. Внизу стоїть глек, теж старий, бабин, біля м'ясорубки та на верхній поличці - тарілки косівської кераміки, нові.

Наталю, глянь яку я групу у fb знайшла https://www.facebook.com/groups/729635870549779/ Там всі хваляться своїми скарбами, є щотижневі тематичні рубрики, правда котиків я поки що не застала, зате Одарок з Карасем версій неймовірна кількість)

Перше, що спало на думку - це пана кота. А варена згущенка може довго стояти, хоча у нас вдома, на приклад, не стоїть, з'їдається миттєво просто ложкою до чаю :)

Ух ти, які прикольні! Пішла подивитися що воно таке - і зависла на Промі, їх там багато, але схожої не знайшла поки. Це майоліка? Я в інсті сиджу на сторінках з вінтажним посудом та порцеляною, як побачу таку кицю - відразу маякну.

Зробила тільки що пів порції. Не було в хаті вершкового масла, а на вулицю виходити було ліньки - замінила масло смальцем, ще й замість сметани були у мене домашні вершки, але вже дуже перестоявші. Печиво вийшло смачне, просто таке повітряне і листове. Але дуууже жирне. Наступного разу буду робити або таки на вершковому маслі, або якщо на смальці, то смальцю потрібно брати десь на третину менше. Але робити ще буду, це точно, бо це швидко і смачно. P.S. збігала швиденько сфоткала, бо попили чаю/молока - і печиво майже закінчилося :) P.P.S. а якщо дати печиву після випічки постояти хоча б годинку - то не таке воно вже і жирне :)

А у нас сьогодні пюре з селери з домашньою ковбаскою та помідорами з аличею. Закрила в цьому році вісім чотирьох літрових банок помідор, і вже всі майже і поїли, залишилася остання банка. Ми ніколи такими темпами раніше консервацію не їли, за зиму банок чотири максимум з охотки з'їдали, а це прямо хочеться, спеціально до помідор готую щось з гарніром. Вже вирішила, що якщо доживемо до літа - закрию ще більше помідор) Головне московитів прогнати.

Наталя, які класні ангелочки! Для мене різдвяні ангелочки - основний атрибут Різдва. Я як десь бачу такі хендмейдовські ангелочки - обов'язково купую, дуже їх люблю, маю багато маленьких дерев'яних ангелочків :)

Я знаю таку ікру оселедця, дуже її люблю, вона справді така сухувата, ділиться дольками, наче долька грейпфрута, яку почистили від плівки, і класно лопається на зубах. Вона правда рідко попадається, я її просто тими дольками на бутерброд з маслом кладу і з солодким чорним чаєм з лимоном смакую. Зараз перечитала, що написала про те як я її їм - з боку, мабуть, виглядає як збочення: солодкий чорний чай з лимоном Але мені так смачно

Так, я теж таке читала, ніби це була заява посла США про зброю, яку нам зараз збираються надати. Будемо сподіватися, що правда.

Слава Богу і нашому ППО ми живі і здорові. Було трішки страшно, пересиділи в коридорі. Навіть кішка моя прокльони московитам слала коли я на неї нашийник та шлею надівала.

Прочитала про балістику в Дніпрі Запоріжжі знову... Світлана, Неля, відгукніться. Зайшла почитала московитські пабліки - в пеклі котлів не вистачить на всіх наших запоребрикових сусідів. Скільки ненависті, злоби і злорадства з них виливається. Після нашої перемоги їх потрібно буде, як німців після Другої Світової війни, примушувати дивитися документальні хроніки про те, що вони наробили і підтримували.

Дівчата, а тикніть мене носом, будь ласочка. Я точно пам'ятаю, що була у нас темка про те як правильно варити яйця аби вони потім красиво рівненько почистилися. А знайти не можу...

Ого. А у нас як немає яєць - всьо, в хаті немає чого їсти)

Та ото ж, я 100%-ву за три секунди погодувала зранку та ввечері, а левіто поки замісиш, поки розкачаєш, залишків багато, а через холодильник у мене її вести у мене не вийшло - кислила і хліб був важкуватий і як гумовий. Лінива я, одним словом)

Наталю, дуже тобі дякую, та у мене щось не вийшло вести левіто, чогось я так і не змогла приловчитися до неї. Я вела 100% пшенично-житню Наталину на столі, її і насушила перед лютим 2022, її ж і відновила в травні 2022, а це щось ну ніяк. Вже чоловік пообіцяв мені зробити ящик для розстойки, може там буде потрібна температура, і вона в мене відновиться. Ще раз дякую за пропозицію

Клас, я дуже люблю хокайдо. А мені довелося восени закваску засушити, а тепер ніяк не можу відновити, хоч плач( Наче і в квартирі не холодно, заливаю водою суху закваску, а вона ніяк не починає бродити, стоїть поки не зацвіте. А у мене вже просто фізична ломка так хочу хліба спекти(

У мене HD2178, це мабуть старіша модель. В цілому я нею задоволена, чаша нормальна, програми базові. Єдине, що мені не подобається - це те, що час роботи програми збільшити можна, а зменшити ні, тільки виключати. А так приловчитися можна, нормальна скороварка-мультиварка. А про особливості HD2133/40, на жаль, не можу нічого сказати.

Подивилася в аптеках біля себе цей препарат - кругом +/- 300 грн. 20 мл. Я вперше чую про нього, глянула склад, скажу чесно - трішки моторошно стало, крім шавлії не ризикнула б більше нічого з нього приймати. Що, він справді такий поміжний? Сама з холодами весь час горлом страждаю, але без призначення не стала б його приймати.

@Наташшшка, суп ще є) А кроликом і я б ото посмакувала б, ох намучилася б, з усіх сил)

- Нє, не встигне, - холоднокровно сказав чоловік і облизав масні пальці Світлана, дай тільки знак чи сигнал - і я тут же свіженьких натру!

У нас сьогодні знову деруни і гороховий суп. Приходьте до нас вечеряти) бо супу наварила аж 6-ти літрову каструлю, і дерунів нажарила десь з 2-х кілограм картоплі Але поспішіть, бо на деруни можете вже не встигнути)

Не варто тратися на таке і на таких людей. Права Іра irysska - для неї війна скінчилася, а може й не починалася. А нам своє робить - ми тил, а тил повинен бути міцним і надійним. Ми повинні триматися, а для цього варто якось відволікатися і дозволяти собі якісь дрібні радості, ту ж ялинку, на приклад. По собі знаю, як важко переключитися. Чогось мені тільки що згадалася історія з моєї молодості: вляпалася я якось в затяжну депресію. Це тепер я вже грамотна і розумію, що то був якийсь гормональний збій і потрібно було перевіряти щитоподібну залозу та взагалі зайнятися здоров'ям. А я просто сиділа, чахла, за місяць на очах схудла до 45 кг, і не можу зрозуміти, що мені не так. І в сім'ї все слава Богу, і на роботі все добре, а не радує нічого, думки якісь дурнуваті в голову лізуть. Чоловік носиться, як з тухлим яйцем, а я все насилу жеврію. І тут ще на додачу потрапила на швидкій в лікарню, сказали підозра на апендицит, потрібна операція. І ось я лежу в передопераційній, накрита якимось старим простирадлом з застіраними п'ятнами крові, трушуся від холоду і страху. І тут підходить до мене лікар і каже що він має пройти зі мною якесь анкетування і я маю відповісти йому на якісь питання. І от серед купи дурнуватих питань звучить питання: "чи засмутиться хтось в разі вашої смерті". Сказати, що я офігіла, це нічого не сказати) І відразу перед очима вся моя сім'я, мої друзі, мій кіт. Думаю, нє, ну його на фіг, я маю видряпатися, я маю жити! Якось так) Я те анкетування тепер часто згадую. Ми маємо видряпатися.

Слава Богу і нашим збройним силам!

Нє, з усього перерахованого, я можу тільки салат з буряка, а в піцу чи м'ясо по-французьки ніколи майонез не додавала. Справді, скільки людей - скільки і смаків.