Магда

А я тільки що прочитала у Клопотенка про залізний борщ, прикарпатська кухня. Хтось готував? Я прочитала, мені це здалося трішки схожим на кнедлики, варені в молоці, яке розведене картопляним соком, і вони й подаються в тому бульйоні з чебрецем і кропом. Мені стало цікаво, ось одужаю трохи, спробую приготувати.

Ого! Ната, ти що, марш до лікаря! 150 - і в космос! Я б вже вмерла. Але я поки що з дитячими хворобами :) - з горлом та температурою, сьогодні з дому працюю. Ну як працюю - 5 хвилин полежу, сяду попрацюю, знову полежу) щось сил немає взагалі.

Прочитала сфоткану сторінку і захотілося перегорнути на наступну) оце моє чтиво. Дякую за наводку, пошукаю в книгарнях.

Іра, у мене такий хліб був, коли я його пекла на недозрівшій левіто мадре. Тому я думаю, що це точно щось з закваскою. Яка вона на смак? Має ж бути приємно кислувата, наче натуральний йогурт. Може її потрібно пару раз посилено погодувати, потримати на столі, орієнтуючись не на час , а на її стан?

Та легко! Пішла оформляти

Ох, краса неймовірна, і стиль розповіді дуже цікавий. Боже, як я хочу спокійно поїздити Україною, запланувати поїздку за кордон, не думати про тривоги, графік світла, комендантську годину, кац@пів, включити, нарешті, свою духовку. І я знаю, що це все в нас буде, і дуже скоро, ми переможемо.

О, і я в компанії! Вчора робила манти і залишився в мене готовий фарш (з цибулькою, кропчиком, перчиком, взбитий з льодяною водою), багато. Стоїть, запахтив (як не сказати інакше) весь холодильник і всю кухню при кожному відкриванні останнього. А я давно придивлялася до рецепту @справжня господиня Супершвидких жарених пиріжків. Та все якось у мене руки не доходили (лінь моя знаходила мені відмовки): то начинки в мене не було, то начинка була, поки дріжджі купила - капусту з'їли, і все якось ніяк. А сьогодні їду з роботи, в голові вже ефект заміщення працює, робота з голови вивітрилася, про сім'ю і вечерю думаю. І згадую про той фарш, про дріжджі і про біляші. Прилетіла додому, за три секунди зробила тісто, за п'ять хвилин нажарила біляшів, за долі секунди обпеклася гарячою олією - бризнула мені, зараза, на шию. Все, справилася. Тепер наїлися на ніч гарячих смачнющих біляшів, лежу, не дихаю. Якось так :)

Ні, ліпити їх не важко і не довго, це не манти , там головне зробити правильне тісто, щоб не розварювалося і не розлазилося. Що б отой мішечок з фаршем і соком донести рота і не втратити дорогою ні краплі

Я робила Колись давно було таке. Мені подобалося, правда там з тістом доводилося погратися, зараз рецепта вже не згадаю, пам'ятаю лише, що тісто робилося з льодяною водою і в декілька прийомів. Тісто досить круте, а я ще тоді якось не додумалася його вимішувати в хлібопічці, на хінкалі у мене пів дня йшло. Зате смачно. Зараз, мабуть, полінилася б.

Думаю, що таки так - піци вже немає)

Я за схожим рецептом роблю, тільки без крохмалю, вимішую в хлібопічці. Тісто гарне, еластичне, легко ліпиться. Треба тепер ще й з крохлем спробувати, може ті квіточки таки вийдуть)

Свєта, це щось дуже схоже пельмені, але ліпиться так, щоб фарш був відкритий, як наче в корзинці, і вариться на пару. Це дуже спрощено і по-лінивому. А є класичний узбецький рецепт, так там в рублене м'ясо додається картопля кубиками, ще якісь овочі. Ті я ніколи не робила, бо впевнена, що не зможу їх зліпити. У мене і вареники виходять всі різнокаліберні, а тут загорнути в маленький шматочок тіста скільки начинки і ще щоб воно і не розлізлося - це точно не для мене. А сьогодні в інстаграмі надивилася як дівчинка чи корейка, чи китайка ліпила такі красиві манти квіточкою, такі гарні, всі однакові, рівненькі. Стала я собі їх ліпити, так я ж люблю щоб мінімум тіста і максимум начинки! Ті всі квіточки були в мене схожі на мішечки з зав'язочками А як тільки менше фаршу - виходить більш-меньш, але ж одне тісто їсти, нє, не годиться, поліпила як знала, такі й поїли

А я сьогодні манти ліпила пробувала різні способи ліпки потім відмахнулася, наліпила класично, бо всі ті квіточки красиві тільки в ютюбі

Ингредиенты: Телятина 700 г Яблуко 2 шт. Масло вершкове 20 г Хмелі-сунелі Сіль Метод Яблука порізати на четвертинки і обжарити в мультиварці на вершковому маслі. Паралельно на сковорідці обжарити м'ясо, порізане на крупні шматочки. Яблука мають злегка карамелізуватися, їх злегка посипати хмелі-сунелі. Потім зверху викласти обжарене м'ясо. Приправити ще трішки хмелі-сунелі, посолити. Тушкувати в мультиварці на режимі "тушіння" М'ясо краще брати не пісне, я беру шийну частину, а яблука не кислі. Ще останнім часом я взагалі спростила процес. Додаю в гарячу сковорідку де обжарювалося м'ясо граминку води, пропарюю трішки і додаю цю м'ясну підливу до яблук з м'ясом, зовсім трішечки, тільки щоб можна було включити режим скороварки. 20 хвилин на режимі "м'ясо", потім пару хвилин на режимі мультиварки "плов", щоб прибрати зайву рідину і все, м'яке і смачне м'ясо готове. Весь цинус в цьому рецепті, як на мене, це поєднання саме цих простих інгредієнтів. Яблуко з хмелі-сунелі просто неймовірно доповнюють саме телятину чи яловичину. Зараз на головному фото - просто обжарене м'ясо в мультиварці перед тушкуванням. Пізніше додам фото з подачею.

ну, тоді тут тільки пробувати, причому в різних варіантах. Я впевнена, якийсь та й має сподобатись

Насичене солодкувато-солоне, але тут ще головну роль грає хмелі-сунелі. Смак виходить не фруктово-солодкий, а пряний, густий, і в той же час це м'ясо сміливо можна назвати дієтичним і не жирним. Для себе я вирішила, що краще брати не кислі яблука, бо з кислими виходить різкий смак і м'ясо жорстке і сухе. Пробувала з айвою - краще все таки додати лише пару четвертинок айви, а інше солодкі яблука.

Свєта, так, виходить м'ясо в густому яблучному соусі. Просто ми якраз любимо таке м'ясо, коли воно добре протушене, як запечене, саме розпадається на волокна і все в густому соусі (мій чоловік не їсть підливи :) ) Але, думаю, можна і протушити з додаванням грамини води або не випарювати її, якщо готувати в скороварці. Просто буде меньш насичений смак, підлива буде або однорідний рідкий яблучний соус, або ж з маленькими шматочками, залежить від сорту яблук. О, ще подумала, що можна дати більше яблук, тоді буде багато соусу.

Є) це мій авторський, для лінивих) Завтра, як буде світло, знайду старі фотки, викладу рецепт. Якщо коротко: не кисле велике яблуко розрізати на дольки, обжарити в мультиварці на вершковому маслі до карамелізації. Окремо на сковорідці обжарити яловичину, викласти в мультиварку на обжерені яблука. Посипати хмелі-сунелі, посолити. Тушити приблизно 1 годину чи півтори - залежить від кількості м'яса та самої програми мультиварки. От і все просто, смачно і поживно.

Підтримую. Тільки, по-моєму, у нас вже десь є схожа тема. Потрібно буде якось знайти її, ми там якраз своє поточне меню розписували. У мене сьогодні через ці тривоги та відключення світла була вчорашня вечеря. Прибігла сьогодні з роботи, заходилася борщ варити, надіялася встигну до відключення, а ніт, не встигла, аж тільки що доварила. А вечеряли ми вчорашньою яловичиною, тушеною в яблуках з хмелі-сунелі в мультиварці, дуже люблю таке м'яско. На гарнір була каша з сочевиці та рису. Фоток немає, бо хвастатись не збиралася

Ага! Якраз сьогодні ввечері приїхала з роботи - світла немає. Пішла в магазин, великий маркет біля будинку - працює на генераторі - скупилася, зайшла на Нову Пошту - працює на генераторі - отримала посилку. Іду додому - за спиною рюкзак з ноутом, в одній руці сумка з продуктами, в іншій посилка - і в голові просто думка промайнула: "придурки, чого ви хотіли, і чого ви добилися? Того, що вас всі ненавидять і сміються з вас? А ми ж все одно виживемо і переможемо. Зі світлом від центральної мережі чи від генератора, з теплом від котельні чи від доброго слова. Чи, навіть, тимчасово без світла і без тепла, але ж все одно ми будемо, а ви згинете, бо вдавитеся своєю злобою"

Цікаво, сходила в google подивилася - скільки їх видів, тих окунів Ого! Я якось і не звертала уваги. Ось буквально на цих вихідних купувала червоного окуня, заважив близько 2-х кілограм, свіжеморожений. А чорних, сірих і білих і не зустрічала, чи не звертала уваги, тепер буду уважніше придивлятися.

@справжня господиня, для морського окуня це гарна ціна. Я дуже люблю морський окунь запечений духовці просто в фользі з кропом. Дуже смачно і соковито.

Це так. У мене цьогоріч пропали всі мої фіалочки(

Ого, круто! Сходжу, звичайно, куплю, але я щось така лінива стала, що два вікна для мене за день - це вже подвиг буде. Я схожу серветку Епіцентрі якось давно купувала, правда вона років 5 назад коштувала гривень 60. Я її спеціально для своєї тоді нової індукційної плити купувала :) мила вона і справді добре, без розводів, і прослужила довго.

У мене чоловік так відмовлявся гороховий суп їсти, казав, що в армії його на все життя наївся) Це було, як тільки ми одружилися, весь час питаю, що хочеш на обід, і пропоную меню. Декілька раз "зачитувала" гороховий суп - ні категоричне і все. А я ж вперта :) та і люблю я дуже гороховий суп) Якось "без оголошення" взяла і приготувала таки свій гороховий суп, а він же ж у мене суп-пюре, на молоці, з копченостями :) О, все, тепер коли тільки запитаю: який суп хочеш - відповідь одна :) А ще я так потихеньку присадила його і на горохову кашу ;) А перловку якось я ніколи і не готувала, треба таки цей рецепт спробувати, цікаво дуже. У нас, видно, якесь упередження проти совєцького общєпіту, тому ми мало і готуємо перловки, гороху, ячмінної каші, але ж те, що готували з них в совєцьких столовках - це ж було знущання над продуктами і людьми. Треба викорінювати старі травми, завтра сходжу куплю перловки, приготую цю кашку, тим більше і телятину якраз купила, гарнір вже знайшла. Було б світло.