Магда

Крутецький гном!

А ми якось майонез взагалі не їмо, я його і не купую, і не роблю. Дівчата, а куди ви його кладете, крім салатів? Салати олів'є, шубу, мімозу у нас не йдуть, я їх ніколи і не роблю. Всі інші салати заправляю або олією, або роблю легенький такий соус а ля майонез, але олії зовсім трішки, гірчиця в зернах, лимонний сік і різні травички, все перетерти і злегка взбити.

Для мене зраза - це котлета з м'ясного фаршу, а всередині варене яйце з сметаною і зеленою цибулькою Треба буде заґуґлити - як воно за класикою має бути Ось, знайшла в Вікіпедії, це таки м'ясна котлетка з начинкою: https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Зрази

Наталю, та там все просто: картопляне пюре + трішки борошна, якщо не в піст то ще й яйце. Замісити "тісто". Начинка люба, ми любимо з жареними печерицями з цибулькою на маслі. Мокрими руками відділити частину тіста, розплескати на долоні, покласти начинку, зліпити плаский пиріжок, обсмажити на олії. Я завжди роблю їх на Свят Вечір - чоловіків батько полюбляє дуже)

І то правда, десь всі подівалися. На Святий Вечір у мене буде, як завжди, класика - кутя, вареники з капустою і картоплею, вінігрет, квасоля, картопляники з грибами, короп запечений, пампухи пісні, узвар. На Різдво запечу чи рульку, чи почеревину, та й все. А про Новий рік і не думала ще.

От і мені ні того року, ні цього якось не заходять різдвяні клопоти. До Свят Вечора, звичайно, підготуюсь, а так, що б планувати за місяць, то ні, намає натхнення. Живу якось одним днем. А колись мріяла на Різдво напекти штолєнів на заквасці (дуже мені подобається рецепт Олени Желєзняк) і розіслати рідним і друзям до свята. Ось уже і Різдво ми офіційно, слава Богу, відмічаємо разом з усім світом, а сил і бажання готуватися немає( Тепер у мене інше бажання - Перемога. От тоді ми відсвяткуємо! Будуть у нас і штолєни, і різдвяні кекси, і паски на весь світ, все буде.

Вже вкотре зустрічаю тут це питання. Дівчата, давайте скидайте сюди свої пропозиції, я думаю, що тут ваші залежані ґаджети швидко знайдуть нових господарів

Недохвалилася вчора) Ступка ж теж про подрібнення? Моїй вже років 15, використовую її щодня, чи кожного разу коли готую. Дуже зручно і швидко перетирає мені всі зернятка. Я тут подумала, що ми досить багато їмо різних спецій і без всіх цих ступок та млинків я не уявляю свою кухню.

Їх дуже багато є і багато де продається, і насадки, і різні тертки. Я свого часу докупляла все на Фотосі, але це було дуже давно. Тааак, і дуже атмосферно

Якось мені не подобається як він пліви та сухожилля перемелює, доводиться гарно м'ясо обрізати перед помолом. А от в Філіпсі м'ясорубка - огонь. Перемелює все, навіть товкачиком допомагати не потрібно. О, це велика проблема. В мене "працює" кожен квадратний сантиметр кухні, а все одно місця не вистачає, вже на балкон плавно перейшла захоплювати з своїми каструлями, мисочками, баночками, девайсами. І все ж потрібне, таке гарне і корисне)

Взялася перечитувати солдата Швейка, якось не пішло, відклала. Зараз читаю "Тигролови" Івана Багряного, цікаво.

Нє, не робить. Я люблю деруни на дрібну тертку, а Бернер робе або слайси, або брусочки різних розмірів. Я на деруни люблю натирати Бошом, тим, що з великою металевою чашою. Взагалі Бош мені більше для тіста різного, збивання подобається. І м'ясорубка в Боші мені не подобається, слабка якась. А для нарізки, подріблення, шаткування маю Філіпс, він, мені здається, під це більше "заточений". Та деруни роблю в Боші, бо дуже зручно - натер все в чашу, додав всі інші продукти, розмішавю і відразу з чаші і жариш. Користуюся регулярно обома комбайнами, бо спеціально виділила для них місце на робочій поверхні, аби постійно були під рукою, а насадки тримаю над ними в шафці. За три секунди поставила потрібну насадку, за п'ять секунд зробила що хотіла, довше мити, та обидва комбайни добре продумані, добре розбираються на крупні деталі, легко миються. А ще раз пішло таке вихваляння - покажу ще одну свою слабкість (дуже люблю красивий і якісний посуд і різне столове начиння). Це млинки для солі та мускатного горіха бренда Зассенхаузер. Ще десь стоїть такий самий для чорного перцю. Неймовірні млинки, стальні вічні ножі і прикольний дизайн, дуже зручно і красиво)

Ось. Дуже зручний, закинув всередину шматок пармезану чи якого іншого твердого сиру - і крутиш собі ручку. Пальці цілі, сир натирається швидко і дрібно, одні плюси)

дякую, Алла. А чи сухе, чи "мокреньке" - то вже такі дрібні нюанси, як кажуть "треба пробувать", аби на душу пішло)

А ми гарбуз любимо і печений, і тушений, а це вперше жарила - повечеряли із задоволенням. Тут мені повезло, ми не перебірливі, їмо все, що приготую)

Невеликі об'єми натираю/нарізаю Бернером. Великі об'єми натираю/нарізаю комбайнами. Але великі об'єми у мене останім часом - це картопля та цибуля на насадку "зірочка" на деруни), більше нічого глобального не роблю. А от Бернер постійно в ходу - і на зажарку для борщу чи супів, і на різні соуси, навіть квасити капусту шаткувала на ній. Ще маю млинок для пармезану, теж люблю його дуже. Цікаво послухати що в кого є - може і мені таке треба буде)

А я сьогодні у Варусі купувала яловичі ребра на борщ, продавець показувала мені полоски і одна виявилася з таким гарним шматком прекрасного рівненько обрізаного філе. Я не встояла і купила) і все це щастя ще й за ціною ребер, приблизно 120 грн. за кг) На вечерю обжарила ціле філе на вершковому маслі з часником і чебрецем, а потім запекла в духовці. А на гарнір зжарила гарбуз як картоплю на сковорідці з чебрецем, часником і мускатним горіхом. І звичайно, соус з порічки і бокал вина) Нам було смачно

Ну що, дівчата, я його таки зробила з калини. І на мою думку, з калини цей соус найсмачніший. Легка пікантна гіркота, приємний запах, не різкий, не приторний, найгустіший з усіх соусів. Було у мене 1 кг ягід - вихід на фото. Цього разу, правда, не додавала гіркий перець, просто забула його купити), але тут він, по-моєму, був би і зайвий.

Неля, рада бути корисною. Про відвар якось ніколи не задумувалася, завжди виливаю

Неля, білі гриби потрібно обов'язково попередньо відварити. А ще у Маріани Душар прочитала, що варити потрібно доти, доки гриби не опустяться у воді на дно каструлі. На Прикарпатті скільки купувала гриби, питалася чи відварювати - завжди підтверджували, що обов'язково. Білий гриб цінний своїм білком, але водночас він важкий на шлунок.

З пшона дуже смачна каша-зливанка, але мені здається, що на ранок вона вам не підійде, бо вона заправляється смаженими шкварками з цибулею. Це традиційна каша Слобожанщини. Пшоно запарати. У кількості води як для варіння каші (2:1, можна трішки менше води) відварити 2 цілих картоплини, розтовкти, повернути їх в каструлю, додати пшоно, посолити, варити на маленькому вогні. Як пшоно буде майже готове - додати зажарку з цибулі на салі, перемішати, довести до готовності. Збити окремо яйце, додати до каші, швиденько гарно розмішати аби яйце не згорнулося, зняти з вогню, вкутати, залишити "дозрівати". Каша ситна і смачна.

Привіт, Новачків ми вітаємо тут. Ласкаво просимо на форум, розказуйте про себе, хвастайтесь що робите і готуєте. У нас смачно і цікаво.

Ой, Свєта, це ти мене захвалиш Дякую за таку високу оцінку

Світлана, несу фотозвіт. Дякую, плацинди вийшли смачні, а ще швидко і легко. Робила гарбуз + яблуко.

О, в сезон регулярно його печу, смакота. При чому, сливи теж обов'язково викладаю розрізом догори - вони тоді карамелізуються. Не люблю корицю, але в цьому пирозі вона дуже доречна.