Магда

О, точнісінько наше ШО

Ната, я з центру України, з Черкащини. Моя мама родом з Моренець - села, звідки родом Шевченко. Там говорять, звичайно, українською, але є суржик, є своєрідна вимова певних звуків. Папа (я все життя так говорила, не говорила "тато", хоча у нас говорять) - з півдня Черкаської області, на межі з Кіровоградською, там взгалі - гірок, Голька, азєта, бурак :) Папа слідкував за моєю мовою, без фанатизму, але не давав говорити "канєшно", "спасіба" і т.д.) А вчитися я поїхала в Суми (дівчата-сумчанки, привіт!) - от там суржик, всім суржикам суржик :) Боже, як важко мені було вчитися! Абсолютно україномовне, домашнє дитя, пара з вищої математики, а там "проізвєдєніє"! І так в усьому! Українською викладалося лише пару предметів. Дійшло до того, що коли викладач вирішила читати ще й Історію української культури російською - ми з друзями- однодумцями влаштували міні скандал і міні страйк :) Відстояли своє. В Києві набагато легше і вільніше в порівнянні з Сумами було відразу - я на російську переходила лише на роботі, коли зі мною говорили російською. Але всі знали, що я принципово україномовна, зі мною старалися говорити українською) А тепер вже і не згадаю коли я говорила російською. Але вважаю, що російську, завдяки Сумам, знаю досконало) Вже дорослою об'їздила всю Україну. Ми з чоловік всі наші відпустки проводили в таких мандрах. Так от, суржик є кругом. Свій по-своєму. А найчистіша мова, яку я чула - це Волинь. Там у людей красива правильна артикуляція, грамотна вимова, правильна побудова фраз. Не були ми тільки в Донецьку і Луганську( якось не прийшлося. Але я тепер знаю як там говорять, і за вимовою можу відрізнити луганчанина від донеччанина. Україна ж наша велика, слава Богу. Мова жива, цікаво слухати і різні вимови, і нові для себе слова. Для себе я виділила певну регіональну вимову, саме суржик, а є ж просто безграмотне намагання показати себе не "селюком", от я якраз проти ось такого кривляння, як показника меншовартості. Зараз вже такого не зустрічаю, це мене дуже тішить. Я не філолог, якщо що, я - бухгалтер)

Прийшла пожалітися( Прихворіла, нічого не готувала на вечерю. Були в мене заморожені манти, думаю зараз я швиденько на пару поставлю, зварю їх. Пароварку електричну свою я кудись давно благополучно сплавила, тому варю в звичайній каструлі, зверху на неї ставлю пластикову корзинку з мульті - вони якраз діаметром сходяться. Так от, налила в каструлю трішки води, виклала манти в корзинку поставила все на плиту, ще й на найсильнішу комфорку, ще й на режим "бустер"( У мене індукційна плита, режим "бустер" - це мега-супер потужний режим для кип'ятіння, на ньому каструля 2 літри закіпає швидше, ніж 1 літр в електрочайнику. Ну що ж, підкоптила я свою супер-пупер каструлю, розплавила корзинку з мульті, засушила манти, засмерділа всю квартиру Повечеряли медовиком з чаєм

Да, це ж такий хард кор відразу, я б сказала! У мене є колега, вона ВПО ще першої хвилі, з 2014 року, з Донецька. Я її спочатку присадила на нашу музику, на Моторолу, на Козак Сістем, на наш весь романтичний рок) Почала з гуртка за інтересами, так би мовити) Тепер вона щебече вже українською так, наче змалечку іншою і не говорила) От така собі лагідна українізація) Але я таки дозволяю собі її поправляти, коли вона неправильні закінчення говорить або неправильно якесь слово відмінює, я ж зануда)

А я тільки що прочитала у Клопотенка про залізний борщ, прикарпатська кухня. Хтось готував? Я прочитала, мені це здалося трішки схожим на кнедлики, варені в молоці, яке розведене картопляним соком, і вони й подаються в тому бульйоні з чебрецем і кропом. Мені стало цікаво, ось одужаю трохи, спробую приготувати.

Ого! Ната, ти що, марш до лікаря! 150 - і в космос! Я б вже вмерла. Але я поки що з дитячими хворобами :) - з горлом та температурою, сьогодні з дому працюю. Ну як працюю - 5 хвилин полежу, сяду попрацюю, знову полежу) щось сил немає взагалі.

Прочитала сфоткану сторінку і захотілося перегорнути на наступну) оце моє чтиво. Дякую за наводку, пошукаю в книгарнях.

Іра, у мене такий хліб був, коли я його пекла на недозрівшій левіто мадре. Тому я думаю, що це точно щось з закваскою. Яка вона на смак? Має ж бути приємно кислувата, наче натуральний йогурт. Може її потрібно пару раз посилено погодувати, потримати на столі, орієнтуючись не на час , а на її стан?

Та легко! Пішла оформляти

Ох, краса неймовірна, і стиль розповіді дуже цікавий. Боже, як я хочу спокійно поїздити Україною, запланувати поїздку за кордон, не думати про тривоги, графік світла, комендантську годину, кац@пів, включити, нарешті, свою духовку. І я знаю, що це все в нас буде, і дуже скоро, ми переможемо.

О, і я в компанії! Вчора робила манти і залишився в мене готовий фарш (з цибулькою, кропчиком, перчиком, взбитий з льодяною водою), багато. Стоїть, запахтив (як не сказати інакше) весь холодильник і всю кухню при кожному відкриванні останнього. А я давно придивлялася до рецепту @справжня господиня Супершвидких жарених пиріжків. Та все якось у мене руки не доходили (лінь моя знаходила мені відмовки): то начинки в мене не було, то начинка була, поки дріжджі купила - капусту з'їли, і все якось ніяк. А сьогодні їду з роботи, в голові вже ефект заміщення працює, робота з голови вивітрилася, про сім'ю і вечерю думаю. І згадую про той фарш, про дріжджі і про біляші. Прилетіла додому, за три секунди зробила тісто, за п'ять хвилин нажарила біляшів, за долі секунди обпеклася гарячою олією - бризнула мені, зараза, на шию. Все, справилася. Тепер наїлися на ніч гарячих смачнющих біляшів, лежу, не дихаю. Якось так :)

Ні, ліпити їх не важко і не довго, це не манти , там головне зробити правильне тісто, щоб не розварювалося і не розлазилося. Що б отой мішечок з фаршем і соком донести рота і не втратити дорогою ні краплі

Я робила Колись давно було таке. Мені подобалося, правда там з тістом доводилося погратися, зараз рецепта вже не згадаю, пам'ятаю лише, що тісто робилося з льодяною водою і в декілька прийомів. Тісто досить круте, а я ще тоді якось не додумалася його вимішувати в хлібопічці, на хінкалі у мене пів дня йшло. Зате смачно. Зараз, мабуть, полінилася б.

Думаю, що таки так - піци вже немає)

Я за схожим рецептом роблю, тільки без крохмалю, вимішую в хлібопічці. Тісто гарне, еластичне, легко ліпиться. Треба тепер ще й з крохлем спробувати, може ті квіточки таки вийдуть)

Свєта, це щось дуже схоже пельмені, але ліпиться так, щоб фарш був відкритий, як наче в корзинці, і вариться на пару. Це дуже спрощено і по-лінивому. А є класичний узбецький рецепт, так там в рублене м'ясо додається картопля кубиками, ще якісь овочі. Ті я ніколи не робила, бо впевнена, що не зможу їх зліпити. У мене і вареники виходять всі різнокаліберні, а тут загорнути в маленький шматочок тіста скільки начинки і ще щоб воно і не розлізлося - це точно не для мене. А сьогодні в інстаграмі надивилася як дівчинка чи корейка, чи китайка ліпила такі красиві манти квіточкою, такі гарні, всі однакові, рівненькі. Стала я собі їх ліпити, так я ж люблю щоб мінімум тіста і максимум начинки! Ті всі квіточки були в мене схожі на мішечки з зав'язочками А як тільки менше фаршу - виходить більш-меньш, але ж одне тісто їсти, нє, не годиться, поліпила як знала, такі й поїли

А я сьогодні манти ліпила пробувала різні способи ліпки потім відмахнулася, наліпила класично, бо всі ті квіточки красиві тільки в ютюбі

Ингредиенты: Телятина 700 г Яблуко 2 шт. Масло вершкове 20 г Хмелі-сунелі Сіль Метод Яблука порізати на четвертинки і обжарити в мультиварці на вершковому маслі. Паралельно на сковорідці обжарити м'ясо, порізане на крупні шматочки. Яблука мають злегка карамелізуватися, їх злегка посипати хмелі-сунелі. Потім зверху викласти обжарене м'ясо. Приправити ще трішки хмелі-сунелі, посолити. Тушкувати в мультиварці на режимі "тушіння" М'ясо краще брати не пісне, я беру шийну частину, а яблука не кислі. Ще останнім часом я взагалі спростила процес. Додаю в гарячу сковорідку де обжарювалося м'ясо граминку води, пропарюю трішки і додаю цю м'ясну підливу до яблук з м'ясом, зовсім трішечки, тільки щоб можна було включити режим скороварки. 20 хвилин на режимі "м'ясо", потім пару хвилин на режимі мультиварки "плов", щоб прибрати зайву рідину і все, м'яке і смачне м'ясо готове. Весь цинус в цьому рецепті, як на мене, це поєднання саме цих простих інгредієнтів. Яблуко з хмелі-сунелі просто неймовірно доповнюють саме телятину чи яловичину. Зараз на головному фото - просто обжарене м'ясо в мультиварці перед тушкуванням. Пізніше додам фото з подачею.

ну, тоді тут тільки пробувати, причому в різних варіантах. Я впевнена, якийсь та й має сподобатись

Насичене солодкувато-солоне, але тут ще головну роль грає хмелі-сунелі. Смак виходить не фруктово-солодкий, а пряний, густий, і в той же час це м'ясо сміливо можна назвати дієтичним і не жирним. Для себе я вирішила, що краще брати не кислі яблука, бо з кислими виходить різкий смак і м'ясо жорстке і сухе. Пробувала з айвою - краще все таки додати лише пару четвертинок айви, а інше солодкі яблука.

Свєта, так, виходить м'ясо в густому яблучному соусі. Просто ми якраз любимо таке м'ясо, коли воно добре протушене, як запечене, саме розпадається на волокна і все в густому соусі (мій чоловік не їсть підливи :) ) Але, думаю, можна і протушити з додаванням грамини води або не випарювати її, якщо готувати в скороварці. Просто буде меньш насичений смак, підлива буде або однорідний рідкий яблучний соус, або ж з маленькими шматочками, залежить від сорту яблук. О, ще подумала, що можна дати більше яблук, тоді буде багато соусу.

Є) це мій авторський, для лінивих) Завтра, як буде світло, знайду старі фотки, викладу рецепт. Якщо коротко: не кисле велике яблуко розрізати на дольки, обжарити в мультиварці на вершковому маслі до карамелізації. Окремо на сковорідці обжарити яловичину, викласти в мультиварку на обжерені яблука. Посипати хмелі-сунелі, посолити. Тушити приблизно 1 годину чи півтори - залежить від кількості м'яса та самої програми мультиварки. От і все просто, смачно і поживно.

Підтримую. Тільки, по-моєму, у нас вже десь є схожа тема. Потрібно буде якось знайти її, ми там якраз своє поточне меню розписували. У мене сьогодні через ці тривоги та відключення світла була вчорашня вечеря. Прибігла сьогодні з роботи, заходилася борщ варити, надіялася встигну до відключення, а ніт, не встигла, аж тільки що доварила. А вечеряли ми вчорашньою яловичиною, тушеною в яблуках з хмелі-сунелі в мультиварці, дуже люблю таке м'яско. На гарнір була каша з сочевиці та рису. Фоток немає, бо хвастатись не збиралася

Ага! Якраз сьогодні ввечері приїхала з роботи - світла немає. Пішла в магазин, великий маркет біля будинку - працює на генераторі - скупилася, зайшла на Нову Пошту - працює на генераторі - отримала посилку. Іду додому - за спиною рюкзак з ноутом, в одній руці сумка з продуктами, в іншій посилка - і в голові просто думка промайнула: "придурки, чого ви хотіли, і чого ви добилися? Того, що вас всі ненавидять і сміються з вас? А ми ж все одно виживемо і переможемо. Зі світлом від центральної мережі чи від генератора, з теплом від котельні чи від доброго слова. Чи, навіть, тимчасово без світла і без тепла, але ж все одно ми будемо, а ви згинете, бо вдавитеся своєю злобою"

Цікаво, сходила в google подивилася - скільки їх видів, тих окунів Ого! Я якось і не звертала уваги. Ось буквально на цих вихідних купувала червоного окуня, заважив близько 2-х кілограм, свіжеморожений. А чорних, сірих і білих і не зустрічала, чи не звертала уваги, тепер буду уважніше придивлятися.