Магда

@справжня господиня, для морського окуня це гарна ціна. Я дуже люблю морський окунь запечений духовці просто в фользі з кропом. Дуже смачно і соковито.

Це так. У мене цьогоріч пропали всі мої фіалочки(

Ого, круто! Сходжу, звичайно, куплю, але я щось така лінива стала, що два вікна для мене за день - це вже подвиг буде. Я схожу серветку Епіцентрі якось давно купувала, правда вона років 5 назад коштувала гривень 60. Я її спеціально для своєї тоді нової індукційної плити купувала :) мила вона і справді добре, без розводів, і прослужила довго.

У мене чоловік так відмовлявся гороховий суп їсти, казав, що в армії його на все життя наївся) Це було, як тільки ми одружилися, весь час питаю, що хочеш на обід, і пропоную меню. Декілька раз "зачитувала" гороховий суп - ні категоричне і все. А я ж вперта :) та і люблю я дуже гороховий суп) Якось "без оголошення" взяла і приготувала таки свій гороховий суп, а він же ж у мене суп-пюре, на молоці, з копченостями :) О, все, тепер коли тільки запитаю: який суп хочеш - відповідь одна :) А ще я так потихеньку присадила його і на горохову кашу ;) А перловку якось я ніколи і не готувала, треба таки цей рецепт спробувати, цікаво дуже. У нас, видно, якесь упередження проти совєцького общєпіту, тому ми мало і готуємо перловки, гороху, ячмінної каші, але ж те, що готували з них в совєцьких столовках - це ж було знущання над продуктами і людьми. Треба викорінювати старі травми, завтра сходжу куплю перловки, приготую цю кашку, тим більше і телятину якраз купила, гарнір вже знайшла. Було б світло.

І я, турок, не знала що це таке... подумала, що це якийсь сайт чи ресурс з ідеями для рукоділля, по типу пінтересту)

Навіть не знаю що і порадити. Для мене найкраща читалка це Kidle, але на них зараз ціни не скромні.

Підтримую! А "Тореодори з Васюківки"? Це ж шедевр! Я пам'ятаю, як в дитинстві читала ночами, ховаючись від батьків, (бо вимикали світло і заставляли спати) і так сміялася, що будила їх реготом зі своєї кімнати)

Завжди приємно зустріти однодумців) Моя читалка теж без підсвітки та я приспособилася вже давно з маленькою ледлампочкою на прищепці. Мені зручно - вона легенька і гнеться в різні боки. Якось минулого тижня цілий день не було світла, так я за день прочитала книжку Кокотюхи, рідко коли в мене так швидко день минав)

Кокотюха багатожанровий письменник, є у нього і ретродетективи, і триллери, і дитячі книжки. Мені читається легко і цікаво. Він родом, якщо не помиляюся, з Чернігівщини. У Коломійчука читала поки що тільки детективи, теж цікаві, захоплюючі. Він львів'янин, зараз воює. Якось аж страшно подумати, що з нашого боку такі люди, а проти нас іде орда зеків, злиднів і маргіналів( Страшно, що ми вкотре ризикуємо розумом і цвітом нації( Я читала спочатку Коломійчука, потім Кокотюху. Обоє описують один період, одне місто, обоє цікаві. Я дуже часто ловила себе на думці, що я читаю якогось зарубіжного автора в класному перекладі) Одним словом, рекомендую.

О, я люблю різотто, особливо з морепродуктами) З буряком та горіхами ще не пробувала, дуже цікаво, запланую собі найближчим часом. Чогось я собі прямо відчула цей смак і мені здається, що жарений фундук сюди б пасував якщо його перебити блендером в дрібну крихту чи кашку, ммм, смакота. Все, дуже хочу. Дякую за класний рецепт.

А я фанат електронної книжки. Моєму першому кіндлику було більше 10 років, цим літом заглючив, вирішила вже не ремонтувати, забрала в чоловіка його книжку. Це так зручно - закачав кучу книг і під настрій читаєш яку хочеш, бібліотека завжди з тобою. З паперовими мені не так зручно - вони затираються в сумці, важкі, можуть бути великого формату і зберігати їх десь потрібно, а основне - перегортання сторінок. В основному я читаю ввечері чи вночі в ліжку і дуже не зручно тримати паперову книжку так, щоб не зігнути, не заламати сторінки. А електронна книжка і легенька, і формат у неї зручний, і сторінки легенько пальчиком гортаються. І купувати книжки приємно: в любий час доби вибрав що захотів, тут же сплатив і через секунду вже читаєш :) Я зараз теж читаю наших авторів, присіла на сучасних. Дуже мені подобаються ретродетективи Богдана Коломійчука і Андрія Кокотюхи. Рекомендую, хто любить класичний детектив і хоче відпочити з книжкою, переключитися із сьогоднішніх реалій. Правда, зараз читаю Кокотюху, а у нього головний герой - молодий чоловік, адвокат-початківець, який через політичні та національні переконання вимушений переїхати з рідного Києва до Львова. Це початок минулого століття, тоді це дві різні імперії, два різних світи. І мені було цікаво читати як він пізнавав Львів, приживався в ньому. Це мені якось перегукнулося з теперішнім часом, коли люди зі сходу, півночі нашої країни також через цю прокляту війну вимушені змінити своє місце проживання і відкривають для себе Львів, Чернівці, Франківськ. І, мабуть вже культова, фраза головного героя: "Київ ніколи не був Росією".

У нас вже дуже давно красива висока штучна ялинка, але цього року ми її не ставили, обійшлися ось таким віночком

Дніпро, дівчата, відгукніться, як ви? Нехай кожен кацап відчуває в своєму житті все те, що ми зараз відчуваємо. Нехай розривається від страху, переживань і невідомості за своїх близьких і рідних.

@musinka, ось буквально щойно з'явився пост: https://m.facebook.com/sharer.php?fs=0&sid=2312243955606783&eav=AfZiEiFc6IjS13QJUjR4n4L6dERR59xheemJ9_tA3nUNHvf1bwX-XqRjkPWWC6n2O10&paipv=0&_ft_=tn.J&__tn__=J ХШ - це Харківське Шосе, вулиця і частину району Позняків у Києві

@musinka, можна в fb групах району написати, іноді бачу проскакують пости, люди віддають речі для ВПО. А ще можна спробувати своє ліжечко розібрати і відправити Новою Поштою.

Аааааа, це правда, не фейк?! Крута реклама мобілізації! Вперед, стадо баранів, відразу в мішки, без перетину кордону, будь ласка!

Ось слід полону і російського миру. Молодий сильний чоловік... Страшно дивитися, але не можна забути і простити. Нехай ці фото весь час будуть перед очима всіх росіян і їх прихвостнів. Нехай вони знають - вони відповідають кожен персонально за це. А ще нехай бояться, хоча страх і затягнуті в гузню думки і язики їх перманентний стан, нехай бояться.

@УкраИнказ Днем народження! Перемоги, миру, сонця, щастя і любові!

Ингредиенты: Зекваска100% вологості - 260 гр Вода - 260 гр Борошно пшеничне в/г - 650 гр Сіль - 18 гр Оливкова олія - 100 гр Вершкове масло - 50 гр Спосіб утилізації залишків закваски. Я роблю з відносно свіжих залишків житньої та пшеничної 50 х 50, з самої житньої мені подобаються меньше, вони не такі хрусткі виходять, з просто пшеничної найкращі, але ж треба десь і житню пристроїти). Змішати одночасно всі інгрідієнти, крім вершкового масла. Замісти тісто, поступово додаючи масло. Я приловчилася робити це в хлібопічці на програмі "пельмені" (20 хвилин замісу для тугого тіста без підігріву). Виходить м'яке пластичне приємне тісто. Перекласти в миску, накрити плівкою. Двічі через кожні 40 хвилин розтягнути-скласти, після другого складання залишити на бродіння ще на годину, до збільшення діста майже вдвоє. Тобто, всього тісто буде бродити дві з половиною години. Далі розділити тісто на 4 частини, кожну розкатати в тонкий пласт, міліметрів 3-4, не більше, інакше грісіні будуть не хрусткі, а більш хлібні. Накрити плівкою, залишити ще на годину. Посипати тісто улюбленими спеціями, крупною морською сіллю. Нарізати на полоски шириною десь 1,5 см. Зкрутити палочки, викласти на деко на пергамент. Випікати при 230 градусах хвилин 15. З порції виходить 4 великих дека, мені на дві закладки в духовку. Я приловчилася зкручувати так: кожну полоску складаю впоперек, непосипаною стороною всередину, а потім катаю по столу двома руками в різні сторони. Рецепт добре підходить для утилізації залишків та для медитації

Я чула хороші відгуки про Хуторок, але сама не користувалася

Моя маленька перемога. Перед війною, коли всі новини були про російські війська біля наших кордонів, я таки трішки піддалася паніці. Але зовсім трішки, бо єдине, що я зробила для підготовки до війни - це засушила закваску) Коли перші бомби звалилися на Київ, я нашвидкоруч зібрала рюкзаки, запхнула кота в переноску і вискочила з дому. Закваска залишилася в холодильнику та ще трішки висушеної в пакетику на столі. Їхали, не знаючи куди, але впевнені, що максимум на три дні чи тиждень. Додому повернулися через два з половиною місяці. Першою я стала реанімувати закваску з холодильника. Описувати весь процес не буду, бо викинула таки. До засушеної підходила довго і обережно, бо було її грам 20 всього. Нарешті наважилася, розділила її на три частини, почала відновлювати. Перші 7 грам залила 7 грамами води, розмішала, залишила на дві доби. Експеримент не вдався - рідина в баночці зацвіла. Почала знову. Ще 7 грам засушеної закваски залила водою так, щоб вся закваска була впритик покрита водою, розмішала, залишила на добу. Через добу добре розмішала суміш в баночці, зважила, додала стільки ж суміші борошна, яким зазвичай годувала закваску, залишила вже на 12 годин. Через 12 годин знову зважила рідину в баночці і додала стільки ж суміші борошна, добре розмішала. Далі вже просто годувала закваску 1:1:1 двічі на добу. Через тиждень моя закваска була така красива і сильна на вигляд, запах та смак, що я наважилася спекти хліб і відразу Тартин. Ось. Тепер вирішила насушити закваски, нехай лежить, життя таке бентежне, а це маленьке відродження мене так порадувало і розчулило. Сьогодні весь день тривоги, я працюю вдома і печу хліб. І нехай ті всі ракети розвернуться туди, звідки їх послали. А в Україні буле мир, добробут і спокій.

Знайшла тільки що у FB . Це просто потрібно дивитися, нарізка кадрів з "Вбити дракона" Марка Захарова. Наче з теперішньої росії списано. Шкода тільки, що самого Захарова з'їв його ж таки дракон. Все по фільму, як по писаному https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=500885164898051&id=100002312126493

Клас! Дякую, подивилася - наче сама спекла А я в цьому році без папошника, спробую спекти простеньку паску, без використання кухонних помічників. Але нічого, ось тільки повернуся додому - все одно спечу папошник, коли б це не було

Дуже круто. Ця війна чітко показала хто є хто. Так приємно дивувала підтримка людей з-за кордону, від яких не тільки не очікувала, а просто не могла очікувати допомоги. А про те, як проявили себе українці зараз всередині країни - можна безкінечно говорити з захватом.

Дівчата, я і раніше мало ходила кацапськими пабліками, тепер так взагалі їх для мене не існує, у мене немає бек-ґраунда з ними. Я не знаю яка особина зараз прийшла на наш форум і намагається тут щось про себе заявити та це і не важливо. Не відповідайте йому, ігноруйте. Не баньте, нехай читає, все бачить, але не вступайте з ним в діалог, нехай відчує власну меньшовартість як вона є. Ми ж знаємо і розуміємо, що вся ця показушна самовпевненість лише бульбашка, яка росте і тримається на увазі і інтересі. Він зараз буде, пардон, гі@ном сходити, чіпляти кожну, видавати на гора все, що може знати з особистого про вас. Ігноруйте, переступіть через падаль і йдіть далі. Немає інтересу - він ніхто, і звати його ніяк, нехай скільки хоче фонтанує своїм совєцько-рашистським вихлопом - по суті він у для нас пусте місце.