Магда

ну, тоді тут тільки пробувати, причому в різних варіантах. Я впевнена, якийсь та й має сподобатись

Насичене солодкувато-солоне, але тут ще головну роль грає хмелі-сунелі. Смак виходить не фруктово-солодкий, а пряний, густий, і в той же час це м'ясо сміливо можна назвати дієтичним і не жирним. Для себе я вирішила, що краще брати не кислі яблука, бо з кислими виходить різкий смак і м'ясо жорстке і сухе. Пробувала з айвою - краще все таки додати лише пару четвертинок айви, а інше солодкі яблука.

Свєта, так, виходить м'ясо в густому яблучному соусі. Просто ми якраз любимо таке м'ясо, коли воно добре протушене, як запечене, саме розпадається на волокна і все в густому соусі (мій чоловік не їсть підливи :) ) Але, думаю, можна і протушити з додаванням грамини води або не випарювати її, якщо готувати в скороварці. Просто буде меньш насичений смак, підлива буде або однорідний рідкий яблучний соус, або ж з маленькими шматочками, залежить від сорту яблук. О, ще подумала, що можна дати більше яблук, тоді буде багато соусу.

Є) це мій авторський, для лінивих) Завтра, як буде світло, знайду старі фотки, викладу рецепт. Якщо коротко: не кисле велике яблуко розрізати на дольки, обжарити в мультиварці на вершковому маслі до карамелізації. Окремо на сковорідці обжарити яловичину, викласти в мультиварку на обжерені яблука. Посипати хмелі-сунелі, посолити. Тушити приблизно 1 годину чи півтори - залежить від кількості м'яса та самої програми мультиварки. От і все просто, смачно і поживно.

Підтримую. Тільки, по-моєму, у нас вже десь є схожа тема. Потрібно буде якось знайти її, ми там якраз своє поточне меню розписували. У мене сьогодні через ці тривоги та відключення світла була вчорашня вечеря. Прибігла сьогодні з роботи, заходилася борщ варити, надіялася встигну до відключення, а ніт, не встигла, аж тільки що доварила. А вечеряли ми вчорашньою яловичиною, тушеною в яблуках з хмелі-сунелі в мультиварці, дуже люблю таке м'яско. На гарнір була каша з сочевиці та рису. Фоток немає, бо хвастатись не збиралася

Ага! Якраз сьогодні ввечері приїхала з роботи - світла немає. Пішла в магазин, великий маркет біля будинку - працює на генераторі - скупилася, зайшла на Нову Пошту - працює на генераторі - отримала посилку. Іду додому - за спиною рюкзак з ноутом, в одній руці сумка з продуктами, в іншій посилка - і в голові просто думка промайнула: "придурки, чого ви хотіли, і чого ви добилися? Того, що вас всі ненавидять і сміються з вас? А ми ж все одно виживемо і переможемо. Зі світлом від центральної мережі чи від генератора, з теплом від котельні чи від доброго слова. Чи, навіть, тимчасово без світла і без тепла, але ж все одно ми будемо, а ви згинете, бо вдавитеся своєю злобою"

Цікаво, сходила в google подивилася - скільки їх видів, тих окунів Ого! Я якось і не звертала уваги. Ось буквально на цих вихідних купувала червоного окуня, заважив близько 2-х кілограм, свіжеморожений. А чорних, сірих і білих і не зустрічала, чи не звертала уваги, тепер буду уважніше придивлятися.

@справжня господиня, для морського окуня це гарна ціна. Я дуже люблю морський окунь запечений духовці просто в фользі з кропом. Дуже смачно і соковито.

Це так. У мене цьогоріч пропали всі мої фіалочки(

Ого, круто! Сходжу, звичайно, куплю, але я щось така лінива стала, що два вікна для мене за день - це вже подвиг буде. Я схожу серветку Епіцентрі якось давно купувала, правда вона років 5 назад коштувала гривень 60. Я її спеціально для своєї тоді нової індукційної плити купувала :) мила вона і справді добре, без розводів, і прослужила довго.

У мене чоловік так відмовлявся гороховий суп їсти, казав, що в армії його на все життя наївся) Це було, як тільки ми одружилися, весь час питаю, що хочеш на обід, і пропоную меню. Декілька раз "зачитувала" гороховий суп - ні категоричне і все. А я ж вперта :) та і люблю я дуже гороховий суп) Якось "без оголошення" взяла і приготувала таки свій гороховий суп, а він же ж у мене суп-пюре, на молоці, з копченостями :) О, все, тепер коли тільки запитаю: який суп хочеш - відповідь одна :) А ще я так потихеньку присадила його і на горохову кашу ;) А перловку якось я ніколи і не готувала, треба таки цей рецепт спробувати, цікаво дуже. У нас, видно, якесь упередження проти совєцького общєпіту, тому ми мало і готуємо перловки, гороху, ячмінної каші, але ж те, що готували з них в совєцьких столовках - це ж було знущання над продуктами і людьми. Треба викорінювати старі травми, завтра сходжу куплю перловки, приготую цю кашку, тим більше і телятину якраз купила, гарнір вже знайшла. Було б світло.

І я, турок, не знала що це таке... подумала, що це якийсь сайт чи ресурс з ідеями для рукоділля, по типу пінтересту)

Навіть не знаю що і порадити. Для мене найкраща читалка це Kidle, але на них зараз ціни не скромні.

Підтримую! А "Тореодори з Васюківки"? Це ж шедевр! Я пам'ятаю, як в дитинстві читала ночами, ховаючись від батьків, (бо вимикали світло і заставляли спати) і так сміялася, що будила їх реготом зі своєї кімнати)

Завжди приємно зустріти однодумців) Моя читалка теж без підсвітки та я приспособилася вже давно з маленькою ледлампочкою на прищепці. Мені зручно - вона легенька і гнеться в різні боки. Якось минулого тижня цілий день не було світла, так я за день прочитала книжку Кокотюхи, рідко коли в мене так швидко день минав)

Кокотюха багатожанровий письменник, є у нього і ретродетективи, і триллери, і дитячі книжки. Мені читається легко і цікаво. Він родом, якщо не помиляюся, з Чернігівщини. У Коломійчука читала поки що тільки детективи, теж цікаві, захоплюючі. Він львів'янин, зараз воює. Якось аж страшно подумати, що з нашого боку такі люди, а проти нас іде орда зеків, злиднів і маргіналів( Страшно, що ми вкотре ризикуємо розумом і цвітом нації( Я читала спочатку Коломійчука, потім Кокотюху. Обоє описують один період, одне місто, обоє цікаві. Я дуже часто ловила себе на думці, що я читаю якогось зарубіжного автора в класному перекладі) Одним словом, рекомендую.

О, я люблю різотто, особливо з морепродуктами) З буряком та горіхами ще не пробувала, дуже цікаво, запланую собі найближчим часом. Чогось я собі прямо відчула цей смак і мені здається, що жарений фундук сюди б пасував якщо його перебити блендером в дрібну крихту чи кашку, ммм, смакота. Все, дуже хочу. Дякую за класний рецепт.

А я фанат електронної книжки. Моєму першому кіндлику було більше 10 років, цим літом заглючив, вирішила вже не ремонтувати, забрала в чоловіка його книжку. Це так зручно - закачав кучу книг і під настрій читаєш яку хочеш, бібліотека завжди з тобою. З паперовими мені не так зручно - вони затираються в сумці, важкі, можуть бути великого формату і зберігати їх десь потрібно, а основне - перегортання сторінок. В основному я читаю ввечері чи вночі в ліжку і дуже не зручно тримати паперову книжку так, щоб не зігнути, не заламати сторінки. А електронна книжка і легенька, і формат у неї зручний, і сторінки легенько пальчиком гортаються. І купувати книжки приємно: в любий час доби вибрав що захотів, тут же сплатив і через секунду вже читаєш :) Я зараз теж читаю наших авторів, присіла на сучасних. Дуже мені подобаються ретродетективи Богдана Коломійчука і Андрія Кокотюхи. Рекомендую, хто любить класичний детектив і хоче відпочити з книжкою, переключитися із сьогоднішніх реалій. Правда, зараз читаю Кокотюху, а у нього головний герой - молодий чоловік, адвокат-початківець, який через політичні та національні переконання вимушений переїхати з рідного Києва до Львова. Це початок минулого століття, тоді це дві різні імперії, два різних світи. І мені було цікаво читати як він пізнавав Львів, приживався в ньому. Це мені якось перегукнулося з теперішнім часом, коли люди зі сходу, півночі нашої країни також через цю прокляту війну вимушені змінити своє місце проживання і відкривають для себе Львів, Чернівці, Франківськ. І, мабуть вже культова, фраза головного героя: "Київ ніколи не був Росією".

У нас вже дуже давно красива висока штучна ялинка, але цього року ми її не ставили, обійшлися ось таким віночком

Дніпро, дівчата, відгукніться, як ви? Нехай кожен кацап відчуває в своєму житті все те, що ми зараз відчуваємо. Нехай розривається від страху, переживань і невідомості за своїх близьких і рідних.

@musinka, ось буквально щойно з'явився пост: https://m.facebook.com/sharer.php?fs=0&sid=2312243955606783&eav=AfZiEiFc6IjS13QJUjR4n4L6dERR59xheemJ9_tA3nUNHvf1bwX-XqRjkPWWC6n2O10&paipv=0&_ft_=tn.J&__tn__=J ХШ - це Харківське Шосе, вулиця і частину району Позняків у Києві

@musinka, можна в fb групах району написати, іноді бачу проскакують пости, люди віддають речі для ВПО. А ще можна спробувати своє ліжечко розібрати і відправити Новою Поштою.

Аааааа, це правда, не фейк?! Крута реклама мобілізації! Вперед, стадо баранів, відразу в мішки, без перетину кордону, будь ласка!

Ось слід полону і російського миру. Молодий сильний чоловік... Страшно дивитися, але не можна забути і простити. Нехай ці фото весь час будуть перед очима всіх росіян і їх прихвостнів. Нехай вони знають - вони відповідають кожен персонально за це. А ще нехай бояться, хоча страх і затягнуті в гузню думки і язики їх перманентний стан, нехай бояться.

@УкраИнказ Днем народження! Перемоги, миру, сонця, щастя і любові!