Магда

Ингредиенты: Телятина, пашина - 1 шт. (~0,5 кг) В'ялені помідори - 7-8 шт. Моцарела - 1 кулька 125 гр. Помідори сушені Орегано Перець свіжезмелений Сіль Часто пашина продається вже абсолютно підготовлена для подальшої обробки, іноді потрібно тільки підрівняти краї. Пашину викласти на харчову плівку, зверху також накрити плівкою, злегка відбити молоточком для відбивання м'яса. Зняти верхню плівку, натерти м'ясо сіллю, свіжезмеленим чорним перцем та сушеним орегано. Накрити назад плівкою, перевернути мясо ненатертою стороною наверх. Зняти харчову плівку, так само посолити, поперчити. Посипати зверху сушеними томатами. Моцарелу натерти на крупну тертку, викласти рівним шаром на м'ясо. В'ялені помідори порізати на дрібні шматочки, викласти поверх моцарели. Скрутити рулет, допомагаючи собі харчовою плівкою, на якій лежало м'ясо. Обв'язати рулет бавовняною ниткою. Залишити замаринуватися на пару годин. Покласти у форму і запікати при температурі 180°С хвилин 50. Готовий рулет відразу загорнути у фольгу, витримати з пів годинки. Виходить дуже запашне м'яско, в'ялені помідори з розплавленою моцарелою утворюють смачну начинку. На гарнір до цього рулетика прекрасно підходить пюре з кореня селери або ж спаржа чи броколі. Спробуйте, це смачно :)

Ингредиенты: Бульйон - 1 л. М'ясо - 500 гр. Цибуля - 1 шт. Морква - 1 шт. Вершкове масло 30 гр. Борошно - 1 ст.л. Сир твердий - 100 гр. Жовток яєчний - 2 шт. Вершки 20% - 100 мл. Сіль, перець, мускатний горіх Метод З м'яса, цибулі і моркви відварити бульйон. Овочі покласти цілими або розрізати пополам. Я в бульйон завжди ще кладу лавровий лист, насіння кропу і болгарського перцю, але це на любителя, опція не обов'язкова. Відібрати окремо пару черпачків готового бульйону, дістати м'ясо, овочі перебити блендером, м'ясо порізати на дрібні шматочки. В окремій каструлі, в якій вже і буде готуватися сам суп, розтопити вершкове масло. Піджарити на ньому борошно до золотистого кольору, зняти з вогню, розвести бульйоном, який відлили до перебивання овочей. Добре розмішати, щоб не було грудочок. Додати бульйон з перебитими овочами, посолити, викласти м'ясо, довести до кипіння, прогріти 5 хвилин. Твердий сир (в мене гауда) натерти на крупній тертці, додати в суп, добре розмішати. Жовтки збити з вершками, влити в суп, весь час помішуючи. Прогріти ще пару хвилин. Приправити свіжезмеленим чорним перцем-горошком та натертим мускатним горіхом. Подавати із зеленню та грінками. Я зверху ще потерла пармезан. Суп смачний, ситний, вершковий-вершковий.

Будь ласка, Наталю :) Я буду рада, якщо суп сподобається.

@inucya, в ідеалі філе курки або індички, але тоді потрібно або дрібно порізати овочі, або доварити їх окремо вже без мяса, щоб не перетворити філе на вату. Але я часто варю його з нежирною телятиною.

Несу і я своє дякую за рецепт! Це дуууже смачно! Морква вийшла соковита і хрустка, супер. Правда, з нарізкою мені ще тренуватися і тренуватися, але ж тепер є чим і на чому :)

Дуже апетитні пончики, і подача оригінальна.

у нас теж Але я хвалюся своїм друзям, розказую, агітую і дуже радію, коли хтось мене таки послухає і купить якийсь класний девайс. Але правда - розуміють не всі Є у мене колега - я весь час їй розказувала як класно і легко робити те і те якимось девайсом, на що чула у відповідь - нє, мені таке точно не треба, я таке не готую, у мене немає ні стільки посуду, ні стільки девайсів, я краще піду в кафе один раз з'їм і паритись не буду і так далі. Але ж вода і камінь точить :) Спочатку вона купила мультиварку-скороварку, потім ще і ще, останнє про що я знаю - це бомбезна духовка із функцією мікрохвильовки. Я вперто рекламую цей ґаджет всім своїм друзям вже два роки, бо сама ненарадуюсь. А тепер я ненарадуюсь за свою колегу, тепер вона говорить: як класно я зробила в своїй духовці і те, і те, і те :)

@Elenka, будь ласочка, надіюсь, що тобі сподобається. А "почечная" - я навіть не знаю такої частини Мабуть, кожен регіон має свої специфічні назви. Виробник, у якого я беру це м'ясо пише, що цей шматок вирізається із лопатки . У мене на фото на зрізі видно прожилки, тобто це не балик, точно, і зверху у шматка немає пліви, просто акуратний зріз м'яса гострим ножем. Я сама думаю, що це таки лопатка, але вирізана дуже вправно і акуратно. А запекти таким способом, я думаю, можна любу частину туші. Мені здається, можна, навіть, нерівний шматок, просто його доведеться стягнути ниткою.

Скільки читаю про ці терки - і хочеться, і колеться. Наче і класна штука, але в мене є два комбайни. Перечитала знову всю темку, і знову загорілися. Може, хто знає перевіреного продавця в Україні? Чи, може, десь є СП з німеччини? Поки не перегоріла - треба брать :)

Я тепер ще більше шкодую, що купила в тому Метро те м'ясо :) Так би зараз швиденько зфоткала б нормальне м'яско, і все б зразу вияснилося. А тепер доведеться готувати той "неліквід".

Аня, беру ось тут: https://myasnuyray.com.ua/ua/product/lenivchik-teljatina-2/#, пишуть, що це лопатка Шматок, що на фото був якраз до 2-х кілограм, дуже великий, красивий. Але часто це шматки десь по кілограму. Ці лінивчики завжди так рівненько акуратно обрізані, без пліви і з мінімум прожилок, видно, це "винахід" тамтешніх м'ясників :) Куплю новий - зфоткаю, бо зараз у мене вимочується шматок м'яса, який я купила у Метро, коли були на закупах - то, взагалі, я навіть собою залишилася незадоволена, що умудрилася купити таке неякісне м'ясо((( А солі даю щедро, з гіркою.

Усьо, справилася

@Qween, Аня, із задоволенням! Просто там все настільки просто, що мало кому буде щось нове і невідоме :)

Дякую, дівчата! Мені тепер просто дивно, що я раніше не додумалася її купити, насправді ж дуже зручно! Видно, карантин дає себе знати - більше часу з'являється на подумати. А то весь час розігнався, набрав прискорення і побіг, а іноді буває корисним і зупинитися

Біжу і я похвалитися. Купила я собі професйну гастроємність, таку з нержавіючої сталі, з кришкою, як в супермаркетах у відділах кулінарії. Прямокутну, глибоку, спеціально для вимочування м'яса. Я досить часто готую запечину телятину, попередньо її вимочуючи по 3 дні солоній воді (таке м'яско в мене йде на сніданок, коли очі продер, хліба, м'яска нарізав, яйця зварив - усьо, всі ситі побігли по роботам). Так от, раніше я його замочувала в каструлі або великій мисці, що дуже не зручно. По-перше, зайнятий потрібний посуд, по-друге, в холодильнику совається велика кругла ємність, займає місце. А тут поставила збоку на поличку холодильника, наче й не помітна, якраз по довжині полички. Наче і дрібниця, а я така щаслива, не нарадюсь! Дуже люблю, коли все компактно, має своє місце і зручно

Таня, прийми і від мене найщиріші вітання і найкращі побажання! З Днем народження!!!

@Natali06, Наталю, вони безподобні! Я аж аромат їх відчуваю! Я скільки себе пам'ятаю, у нас на клумбі росте кущ піонів, дуже ранні крупні червоні квіти, саме червоні, не лілові, не рожеві, а от такі червоні-червоні, як люблять писати про колір "іспанський червоний". Коли зацвітала перша квітка (я ще малою була), мама завжди зривала її, і купала мене в ній і в любистку - "щоб дівка гарною була" ))) Я коли бачила піони іншого кольору, білі чи рожеві в основному - дуже дивувалася, бо піон має бути тільки червоним ))). А коли вже в дорослому віці в Київському ботанічному саду побачила деревовидні піони - була дуже вражена. А культурний шок отримала пару років назад, коли у Видубицькому монастирі (о, який у них сад!) побачила жовтий піон. Я люблю всі квіти, і кожен раз радію, коли бачу якусь квітку, особливо першу в сезоні. Таке враження, що наче я саме її і чекала )))

Боже, яка краса! Зараз якраз настрій, як у того Араміса з безсмертного фільму "бросіть всьо і уйті нюхать рози", в даному випадку - піони )))

Я колись дивилася випуск Джеймі Олівера про ревінь, дуже цікаво - я й не знала, що його скільки сортів буває. І смак його, виявляється, дуже залежить від того де, в якому місці саду він росте. А у нас один сорт - величезний кущ у мами на клумбі, десятиліттями росте на одному місці. А в цьому році з цим карантином до мами не їздимо, вся зелень весняна проходить мимо нас. В супермаркеті не купиш ні ревіню, ні кропиви, ні калюжниці.

Ну нарешті я дочекалася! А то я якось натрапила в непрочитаному контенті на ці класні фотки в галереї, і все заглядала - де ж той рецепт тієї галети! Така краса! Я б оце чималенький шматочок би приговорила, я дуже люблю ревінь. Шкода, що в цьому сезоні він мимо мене пройде(

Я так само давно мріяла про терку-млинок для пармезана. Та все відкладала: то не було достойної, то дорого мені здавалося. А тут з цим карантином взяла і порадувала себе Так тепер, крім нескромної ціни за терку у мене нові трати - доводиться втричі більше пармезану купувати. Бо терти ж я його тепер можу без проблем, і тру куди тільки бачу! А счаслива

А я ще хочу подивитись "Мої думки тихі". Хто знає, він вже є онлайн?

І я хвалю! Класний фільм! Дивилася в кінотеатрі, потрібно буде ще вдома передивитись :) фільм щоб відпочити від скаженої біганини, стрілянини і рік крові з екрану. Спокійний такий, атмосферний, але все-таки тримає за сюжет, не нудний. Рекомендую.

Ингредиенты: Дріжджі пресовані - 20 гр Цукор - 80 гр Вода тепла - 230 мл Яйце - 1 шт. Сіль Борошно 440 гр Вершкове масло - 30 гр Вершкове масло - 120 гр Спеції для начинки (у мене орегано, сіль, сушений часник) Метод Дріжджі розтерти з 1 ч.л. цукру (із загальної кількості), додати 100 мл теплої води, розмішати, залишити на 10 хв. Яйце збити з сіллю і цукром. В мисці змішати просіяне борошно, дріжджову та яєшну суміші. Підлити воду, що залишилася і замісити тісто. Через 5 хвилин замісу додати 30 гр. м'якого вершкового масла, вмісити в тісто. Замісити можна любим доступним способом, але для мене це був експеремент, тому я спеціально місила руками. Випробовувала борошно Вінницьий млинар, яке так хвалили дівчата. Спокусилася ще і на те, що борошно має вище значення білка, ніж звичайне борошно вищого ґатунку (11,3 гр на 100 гр продукту проти 10,3). Далі будуть мої враження і від борошна теж:). За 20 хв. у мене замісилося прекрасне легке живе тісто. Колобок сформувався на очах, тісто стало ну дуууже еластине. Буде здаватися, що потрібно підсипати борошна - треба втриматися :) Готове тісто викласти в миску, яку попередньо змазати олією, залишити на розтойку на 2 години (через годину зробити перетяжку). Через дві години тісто викласти на стіл, злегка обім'яти, скрутити в рулет, накрити плівкою і поставити на годину в холодильник. Холодне тісто викласти на присипаний борошном стіл, розкатати в прямокутник товщиною до 1 см. На 2 третини прямокутника нанести м'яке масло (важливо, щоб масло було гарної якості і жирності 82%, яке при кімнатній температурі стає м'яким, але добре тримає форму, а не пливе, як спред). Тісто скласти стороною, яка не намазана маслом на половину частини, що намазана, зверху накрити іншою третиною, яка з маслом. Виходить, що тісто складається вздовж прямокутника втроє і виходить 3 шари тіста, а між ними прослойки з масла. Краї тіста защіпнути. Утворений такий рулетик обережно розкатати знову в прямокутник, а потім скласти вже в четверо: спочатку одну четвертинку скласти до середини, потім протилежну так само скласти до середини прямокутника, а потім скласти між собою тісто пополам, як книжку. Надіюся мені вдалося пояснити :) Складене тісто знову поставити в холодильник на годину. Я робила тісто звечора, тому на цьому етапі я залишила його в холодильнику до ранку. Холодне тісто розкатати на присипаному борошном столі до товщини 5-8 мм. Старатися менше гріти його руками. Посипати спеціями до смаку, у мене оригано і сушений часник, гарненько посолити. Скласти тісто пополам і знову злегка розкатати. Порізати прямокутник тіста на полоски і сформувати булочки. Взагалі, на цьому етапі можна включати всю фантазію і ютуб:) Я з полосочок покрутила джгутики, а потім їх скрутила в кілечко, інші джгутики поскручувала у вузлики, кіньчики підгорнула під низ булочки. Викласти булочки на деко на великій відстані ( в мене стандартна велика духовка, вийшло по 6 булочок на деко). Накрити плівкою, залишити ще на годину-півтори на розтойку. Випікати в розігрітій до 220 °С 10-15 хвилин. Булочки виходять легесенькі, з тоненькою хрусткою скоринкою, з вершковим смаком, м'якуш ніжний, слоїстий. Мої враження від борошна Вінницький млинар тут

Тільки що відкрила фейсбук, і відразу натрапила на пост Ірини Геращенко де вона рекомендує фільм "Приховані фігури", хвалить його як дуже мотивуючий. Піду гляну, що за фільм.