Магда

Боже, як же ж його можна з'їсти! В мене б рука не піднялася розрізати... Це неймовірно!

fronya40, Таню, співчуваю... читаю і плачу. Це справді жахливо, я іноді задумуюся, що вік наших улюбленців неспівставно коротший нашим почуттям і відносинам з ними. Мені дуже шкода.

Да, я в котлети завжди додаю одну-дві картоплини, натерті на тертушку-зірочку (я на таку на деруни картоплю тру) додаю, мені так смачніше і сочніше. Так ще моя бабуся робила, і мама робить, і я. Блін, котлет наніч захотілося...

Дякую, Інна, надіюсь, що таки так. Дуже переживаю, що б не кришилися. Самій дуже цікаво спробувати, хочу звечора 24 грудня полити їх глазурью з білим шоколадом, чогось мені так класичний англійський кекс уявляється :)

Звітую далі. Пекла на минулих вихідних, на цих було перше пеленання :) вийшло в мене 3 кекса вагою 800 грам, 700 грам і 1,2 кг. Не такі й вже важкі, якось до норми не доросли. Найменьший пікся десь 2,5 години, вийшов найсвітліший, а два інших пеклися десь 3 години, а потім ще досижували в вимкненій духовці, вийшли такі собі загорілі Кекси, наскільки можна оцінити поки що тактильно та на око, м'які, вологі. Дуже вже хочеться розрізати та спробувати який же він на смак. З усіх ароматів в кексі я чую корицю (не люблю її, а таки поклала) мед і ром, звичайно. До речі, тісто мені нагадало мої улюблені кекси на жовтках, ті ж самі продукти, тільки яйця без білків, одні жовтки, і без спецій, лише ізюм, та ж технологія. Я дуже люблю ці кекси, робляться дуже швидко, а що вже смачні, смак справжнього кексу, масляного, не бесквітного, ням-ням. Дуже тепер цікаво порівняти, хоча, звичайно, тут смак і текстура буде інша через спеції та кількість сухофруктів. Ще ніколи я так не чекала католицького різдва, кортить кекс скуштувати :)

Пам'ятаємо...

Ох і смакота! А фото, взагалі аж аромат передають, шикарні! Я декілька раз ганяла екран вверх-вниз - любувалася фотографіями. На наступні вихідні ця галєта в мене вже включена в програму :) Єдине, що не зможу я її в морозилку закласти, надіюсь, цей пункт не критичний, сфрормую зразу на деці, і доведеться відразу випікати.

А я цей раз спеціально ром купила ;) Завжди в чоловіка у випічку коньяк забирала, а тут думаю раз за класикою, значить за класикою :), та й один раз на рік таке печеш. Правда, за два роки "завязки", мабуть, шо коньяк, шо ром, пахне аж-аж :)

Хух, а я вже справилася: Тільки в мене проблема - в хазяйстві не знайшлося 3-х літрової банки, є лише 2-х літрові. Так от, як ви, дівчата, думаєте: залишити всю начину в одній банці,чи піділити на дві? Переживаю, що в одній банці начинка буде погано струшуватись і перемішуватися. В начинку додала ізюм 3-х видів, вишню і висушені зацукровані мандаринки. Горіхів не додавала, боюся щоб кекс не кришився. Ізюм виявився дуже крупним, довелося розрізати на 4 частини. Всього начинки вийшло 1 кг 630 гр. Переділила відразу, 1,4 кг на кекс, а 230 гр відклала окремо, буду додавати в якусь ще випічку. І ще, дівчата вище писали, що в них начинка виходила суха, а в мене зібралося десь на 1,5-2 см. рідини на дні банки. Як думаєте, це нормально?

Привіт, сухофрукти мають настоюватися мінімум тиждень, а сам кекс дозрівати мінімум 6 тижнів, з того, що я начитался - більше можна, меньше не бажано. Так, що можна і зараз, а можна і 19-го дочекатися. Приєднуйтесь, разом цікавіше :)

[quote name="N@T@" я також буду на наступних вихідних А я хочу завтра начинку замочити, щоб на наступних вихідних спекти. Я собі так порахувала, що тоді якраз на різдво 25 грудня кекс визріє. А на 7 січня будуть пампухи з варенням з рози. І буде у нас 2 класичних різдва ;)

Дівчата, я в цьому році хочу кекс пекти, бо в минулих роках тільки читала вас та принюхувалася :) хто зі мною за компанію? Вже ж пора скуплятися і замочувати сухофрукти :)

І я сьогодні готувала, смачна запіканка вийшла. Ми взагалі гарбуз поважаємо.

Ага, особливо зранку. Я коли міст через Дніпро переїзджаю, то здається, що десь в потусторонній реальності, аж лячно якось :)

І в мене блендер Браун, правда, без модних насадок, просто вінчик, нога і чаша з ножами. Я задоволена, але йому вже сто років, інших не було, то ж порівнювати немає з чим. Дуже цікавить насадка для пюре - наскільки вона потрібна? Картопляне пюре роблю дуже рідко, якраз сьогодні товкла вручну, а потім довзбивала міксером і задумалась про цю насадку. Всі інші насадки в мене є в інших комбайнах, але якщо б купувати новий, то точно б купила б такий.

Вже є, справилася, то я паралельно обід готую, паралельно хвастаюся, десь дала збій :)

Звітую і я. Оладки вийшли легесенькі, невагомі, а що вже смачнющі. Я відразу 3 шт. стоптала (це та, що не любить бісквітів і оладок, ага) :) Форми такої крутої я не знайшла, та й перегоріла вже, жарила на своїй улюбленій сковорідці, по-моєму десь 27, чи 28 см. Порція зжарилася за 3 заходи, по 6 шт. за раз. Жарити одне задоволення - виклав, форма оладок відразу схопилася, не розтікаються, перевертаються легко, ростуть на очах, багато олії не тягнуть. Все, я в захваті. Забула ще сказати, що замішувала на яготинській дитячій заквасці.

От я сорока! Не знаю навіщо, але мені таке треба! Та й сковороди в мене всі від 27 см. Правда, оладки я жарю 1 раз в п'ятирічку, але ж прикольна форма, і в мене ще такого немає :) Це ж і яєшню можна порційну прикольну пожарити, і різні оладки з начинками...

Цікаво. А мене якось трішки стримує поєднання рису та сочевиці, точно, що Джеймі своїм авторитетом змушує повірити та спробувати :) А от те, що цибулю треба варити мене не дивує :)

Це ж треба, вік живи - вік учись! Я б ніколи не повірила, що таке можливо. А я думала, що досить таки впевнений садівник. Скоро побачу підсніжники на новий рік, тюльпани у жовтні - не здивююся :)

Дівчата, а ви знаєте, що я сьогодні бачила? Квітучі крокуси! 02.09.2018 цвітуть собі у Видубицькому монастирі. Перший раз бачу, що б весняні першоцвіти цвіли восени, майже в літню спеку. Я в шоці нафоткала, а вже вдома загуглила, так виявляєься, є осінні крокуси.

О, моя мама закриває кавуни в банках, тільки я не знаю, чи з аспіріном. Скоріш всього, що ні, бо в помідорах, я знаю, аспірін не признає. Смачнющі такі, кисло-солодкі, хрусткі, а чоловік мій не розуміє таких кавунів, я сама банку за пару раз "оприходую".

Дуже шкода... Справді, була мужня і сильна людина. Я якраз на днях прочитала про нього статтю, що він відмовився від лікування. 29 серпня у нього був би день народження.

А моя сім'я з Черкащини, так от, бабуся завжди варила борщ на цукровому буряку, червоний могла не класти взагалі, або ж зовсім трішечки. При чому, всі поколіннями працювали на цукрових заводах, починаючи ще з панських, знали технологію виробництва цукру ще з пелюшок, знали, що варити і їсти цукровий буряк не можна, а борщ - тільки з ним. Я пам'ятаю, бабуся ставила варитися квасолю і м'ясо, відразу додавала різаний дрібсенькою рівнесенькою соломкою цукровий буряк. Він має специфічний запах і смак, але то був найсмачніший борщ у світі. Своїй мамі кажу, ма, ти ж хімік-технолог цукрового виробництва, ти ж знаєш, що варений цукровий буряк то яд для людини, як ти можеш все життя на ньому борщ варити? На що отримую: багато ти розумієш, ото ж справжній борщ! Я зараз варю на червоному, навіть не знаю чому, та й технологію змінила - я у скороварці (в мене є така що на плиту треба ставити) відразу варю м'ясо, квасолю і картоплю (цілу, велику). Поки це все вариться, я готую зажарку, ріжу капусту, перець, зелень. За годину часу у мене смачнющий борщ. А, забула написати, що я червоний буряк ріжу все-таки соломкою, але кладу його в зажарку і трішки протушую,а потім вже саму зажарку додаю в борщ. Отакий я борщовий "манкурт".

Ого, справді, за б/у ціна не скромна за те, тепер я буду знати, що таке існує. Це для мене було таке ж відкриття, як і цинтрофужна сушка для зелені :) тоді я теж думала, що ніколи не знайду такої крутої штуки (це було сто років тому), і абсолютно негадано побачила її в Метро, служить вона мені вірою і правдою вже багато років. Так, надіюсь, знайду і цю класну картоплечистку.