Магда

Дякую, Наталю, це теж не вся колекція) А у сховище ми не ходимо( Максимум - це сидимо в коридорі. Бо і йти особливо якось нікуди, до метро відносно далеко, та і не глибоке воно в нашому районі, підвали та паркінги якось не внушають довіри, так і пересиджуємо вдома. Але майже кожного ранку після таких обстрілів у мене спонтанне бажання зробити щось на перспективу - якусь заготовку, чи покупку на майбутнє, як ті банки сьогодні. І кава з гарненької чашечки - то святе) Нічого у тих якцапів не вийде ніколи

У нас мак перетирали у великій глиняній макітрі спеціальної форми великим дерев'яним макогоном, але теж шулИки. Я мак перетирати так і не навчилася, бо це справді важко. Але змалечку пам'ятаю який смачний саме перетертий, перебитий у блендері, кавомолці, варений - це все не те абсолютно.

Перед минулим новим роком робили фотосесію свої скарбам, люблю різні молочники, соусники, пашотниці, але ж зберігати це все вже абсолютно немає де)

Зараз пошукаю фото, похвалюся своїми скарбами. А от про хом'яка - то правда) Сьогодні після ночі обстрілів вибрала собі на наступний сезон банки-твіст 1,7 літри з горловиною 110 мм, такі класні, і хочеться купити, і зберігати немає де

Наталю, така прекрасна колекція! Роздивлялася довго - все таке гарне! І Одарка з Карасем, і дівчатка-балерини перед виступом, спецівники - неймовірні! Відчувається колекціонер-знаток і цінитель

Класнючі!

Ната, мені це дуууже знайоме))) Я так з посудом - ставити реально нікуди, одна шафка на кухні вже просто не закривається, якщо щось дістати і не поставити на теж саме місце - все, всі "пасочки" заваляться. А мені ж все потрібне, я всім цим користуюся. І кожного разу зарікаюся щось купувати, і обов'язково побачу щось ну дуже-дуже гарне і рідкісне, а далі все як в тумані)

Дівчата, які ви молодці! Які гарні квіти! Я так мрію посадити і мати свої Надивлюся ваших фото - і хочу і рози, і першоцвіти, і хризантеми, і все-все. І колись я таки це зроблю

Дозрів мій халапеньо, маю трішки смакоти та красоти в баночках Пляшка Просеко поряд на фото - обов'язковий гаджет) як виявилося, це найкращий гніт для перцю) Ось намагаюся передати колір соусу з халапеньо, він такий красивий, але брак світла не дає показати природнього кольору, він такий глибокий зелений, аж світиться. І смак з цього перцю вийшов ніжніший і м'якший, дуже смачно. Минулого року робила з перцю баранячий ріг, ось колір для порівняння - яскравий червоний, дуже гарний, на смак більш міцніший. Обидва соуси дуже смачні, навіть не знаю який кращий. Одне знаю, що на кожен рік це тепер мій обов'язковий соус. Дуже рекомендую!

Світлана, це справді прекрасна історія на фоні всього нашого жаху. Надіюся, кішку таки впіймали і вона вже відігрівається на подушках. Я своїй кицькі ще на початку повномасштабки замовила брилок з її іменем і моїм номером телефону. Бо хвилювалася, що все може статися, вона могла б вирватися з переноски коли ми йшли у сховище, чи, не дай Боже, приліт у будинок - хтось же ж таки міг би її тоді підібрати - щоб можна було легко знайти господарів. Отак моя абсолютно домашня кицька на старості літ вже четвертий рік цокає красивим золотистим брелочком об свою миску коли їсть чи п'є.

О, клас! А я в інсті бачила рецепт і все ніяк не спромоглася зробити, вже і яблука була купила, та так і руки не дійшли випробувати. А тут нарешті живий справжній приклад і відгук! Дуже апетитно і заманчиво на фото виглядають, прям яблучні хмаринки. Тепер обов'язково зроблю!

Ингредиенты: Яйця - 4 шт. Цукор - 60 гр Шоколад - 200 гр Крем-сир - 250 гр Яйця взбити з цукром, додати вершковий сир, ще трішки взбити, влити розтоплений шоколад, розмішати. Форму вистелити пергаментом, перелити масу, злегка постукати по столу. Випікати при 150 градусах 40 хвилин. Все Останнім часом мені в інсті часто трапляються різні рілзи з швидкими і легкими рецептами. Я рідко отак беру і , як тільки побачила, - відразу і зробила, особливо якщо це не рецепт якогось відомо шеф-кухаря. А тут листала стрічку, попався цей рецепт, я навіть не запам'ятала автора і сторінку( В оригіналі автор пропонувала використовувати сир філадельфію, я ж взяла той сир, який був у мене в холодильнику) Я дуже люблю крем-сир "Фіта" від Good Milk, в синенькій упаковці, коли натрапляю на знижки, а на нього вони бувають часто, набираю з запасом - люблю додавати його в свіжі салати. От і зараз я взяла цей сир. Все інше не змінювала, та там і змінювати більше немає чого) Я випікала в формі 24 см. І я таки рекомендую цей рецепт, такий собі чізкейк нашвидкоруч. Дуже смачно, легко і в приготуванні, і як десерт, майже дієтично) Ми тільки що після вечері ледь весь і не приговорили, я вже думала, що не буде чого фотографувати)

Ната, обов'язково спробую, але пізніше, бо зараз з цими клятими к@ц@пами та їхніми обстрілами маємо відключення електроенергії, я знову виключила свою духовку, закваску заховала в холодильник( Зараз поки любуюся випічкою, але то все дрібниці, не таке переживали.

Класнюча яка! А мені не вдається отак гарно рівно заплести халу, весь час або занадто щільно, або дуже слабо і не рівно заплету) Фото з тістом яке вибродило і заповнило весь контейнер просто надихає! Захотілося відразу побігти і собі поставити тісто на таку халу!

Ну нарешті! Я у шоці Ніколи б не наважилася їх з'їсти, навіть про смак не хочу питати! Читала, що зараз модно вживати мікродози сушених мухоморів, хіхікала з тих людей, а що б отак пожарити і ложкою їсти - люди добрі! Ви що, чи вам грибів в лісі мало ?! У вас же діти, коти, ми ще кац@пів не вибили, а ви вже так собою ризикуєте і финькаєте! P.S. а котяра класний!

@Наташшшка, обізвися, бо ми з тими вашими мухоморами вже переживаємо...

Підтримую Світлану - котика в люди! Про мухомори боюся навіть спитати, а от що то за сомик - збігала до ґуґля подивилася - наче риба як риба, чого він зараза?

І мене чекає два кілограма халапеньо в холодильнику. Купила спеціально для цього соуса, на днях заквашу. Минулорічний ми вже з'їли, дуже смачно

Таня, надіюсь я не сильно спізнилася. Думаю, твої зайці прекрасно справляться, має бути смачно

Світлана, це жахливо! Я співчуваю... Кожного разу, коли нелюди роблять такі обстріли, я боюся прочитати, що попали в жилий будинок, а ще більше боюся прочитати про будинок когось із знайомих. Кожного разу молюся аби всі залишалися живими, потім списуюся з усіма рідними і друзями, в чиїх районах були вибухи. Слава Богу, що син не постраждав фізично. Я вже скільки років не можу уявити, як якась падлюка запускає ракету чи шахеда, задає координати цілі, знає, що це спальний район міста, звітує керівництву, а потім йде обідати, йому їжа в горло лізе, обіймає вдома жінку, цілує дітей, чи дзвонить їм по відеозв'язку, розказує як пройшов його день. В його дупі, тій що замість голови, навіть думки не виникає, що він тільки що зруйнував будинок, вбив людей, що щось дисонує з нормальністю? Але я впевнена, що буде суд, такий, як над німецькими нацистами після Другої світової. Кожна падлюка за все відповість.

Закривала сьогодні Помідори консервовані з аличею. Було у мене 7 кг дрібних помідор, наче і не багато, а програлася з ними пів дня) Вийшло 4 великих 4-х літрових банки. Робила все в обід, якраз саме пік жари був, то ж на обід вже нічого готувати не схотіла. А згадала, що зранку бачила новий рецепт Оленки Железняк лавашів з сиром на залишках закваски. Чого-чого, а залишків закваски у мене пів холодильника, та різних куснів вже підгулявшого сиру теж вистачало. За пів години мали вже смачний і ситний перекус.

Тільки що закрила аличево-сливове варення, аж дві 250-ти грамові баночки! :) Тижня два тому купила кілограм темної аличі, на смак нейтральна, не солодка, не кисла, таке собі. Я подзьобала її трішки, решту заховала в холодильник і забула благополучно) Потім серед тижня пекла скони, начистила для них слив, та забагато, лишилося десь штуки 4 невикористаними, викинути рука не піднялася, сховала в холодильник) Позавчора знайшла в холодильнику жменю аличі і чотири почищених сливи, викинути знову стало шкода. Аличу поклала в каструльку, припустила трішки, аби розм'якла, перетерла через сито, вибрала кісточки, шкірка гарно перетерлась. Додала до аличі трішки цукру, проварила, потім додала сливи половинками, проварила хвилин 5 і так залишила на столі. Вчора ще раз на 5 хвилин поставила на плиту, знову відставила. А сьогодні дала кипнути і закрила аж дві баночки) Але ж, слухайте, який у нього колір і аромат! Я прям здивована була, дуже навіть цікаве і смачне отак з нічого варення вийшло, густе, яскраве червоне, сливи цілими половинками. Завтра на сніданок зроблю вафлі і подам це варення, здається мені має бути смачно. А на майбутнє, якщо ще робитиму таке, то покладу ще зірочку бадьяна, чогось він мені туди проситься.

Тільки що спекла Скони цільнозернові на залишках закваски На годиннику 22.00, а я з таким задоволенням з'їла одну штучку, чималеньку, і тепер вмовляю себе, що я вже дуже хочу спати аби не з'їсти ще парочку

Світлана, думаю таки треба зняти, можна спробувати ошпарити.