Магда

Ммм, смакота. Лана, а картоплю потрібно перед цим відварювати, чи жарити відразу? Справа в тому, що я ніколи не вміла жарити картоплю. Ніяку, тому ми її і не любимо) А у тебе на фото вона така апетитна, я б оце такої з'їла б)

Боже, Лана, бережіться, будь ласочка... Це все настільки жахливо, що нехватає слів передати всі емоції. Відкрила сєпарські та кац@пські пабліки - всі в один голос брешуть, що це наше ППО так рознесло Одесу. І радісно так пишуть, з "шуткамі". Ублюдки.

Ніколи такою не користувалася, але знаю, що в ній якраз перетирають сало з часником. Ага, теж колупаю зубочисткою, і в посудомийку ж не засунеш, бо алюмінієва) От же ж, "кляті буржуїни" - все у них для людей! Не те що при союзі - головний принцип: "мені не треба що б ти робив, мені треба що б ти мучився"

Ухти, а я таких і не бачила, класна

О, та то звичайна аптечна керамічна, чи фаянсова ступка. Ось, ще й часничок в ній залишився - лишній начистила, відклала до завтра. Є в мене і кам'яна, з товкачиком діаметром на всю ступку, теж класна, але в тій я спеції перетираю, часний в тій не зручно.

Знайдеться вона, це точно. Коли будете шукати щось інше, що буде конче необхідне на той момент - знайдете часникодавку :) Я свого часу скільки перебрала різних часникодавок, все хотілося чогось "моднього", але вони в мене всі ламалися, виявлялися просто красивими, але силуміновими. Повернулася я до старої алюмінієвої кострубатої ще совєцької :) До речі, такі і досі продають. А зараз я взагалі приловчилася перетирати часник в ступці - так класно, швидко і легко виходить, я дуже здивувалася. Згадалося відразу, що моя бабуся завжди часник з сіллю перетирала в ступці. У мене зараз якраз її ступка і збереглася, їй мабуть років 60 точно є, якщо не більше. Саме сьогодні за три секунди перетерла часник з сіллю і базиліком до помідорів, і мити її в рази краще і приємніше ніж ту часникодавку вичищати зубочисткою)

Ох, яке ж воно хворе. І ніяк не здохне, падлюка! В його запаленому мозку народжується лайно, яке він пхає в мізки своїх холопів.

Це знову я) На цей раз з йоштою. З кілограма ягід об'єм вийшов такий самий. Тільки соус солодший (що дивно, бо йошта була однаково кисла, як і порічка) і густіший. А смачний як і з порічок. Вони навіть кольором однакові вийшли.

Значить так, звітую) з 1 кг порічки в мене вийшло дві з половиною пляшечки по 0.33 мл соусу. Соус не рідкий щоб аж як сік, але і не желе, якраз нормальна консистенція. Дуже вдало підібрані спеції, гармонійний смак вийшов. Тепер у мене ще йошта на підході, буду пробувати. Дякую, Оксана за рецепт, і за те, що вчасно звернула на нього увагу.

@спокусницЯ, Оксана, дуже дякую! Якраз перечистила порічку - буду соус робити. І пляшечки мої якраз прекрасно підійдуть :)

Дівчата, і ще таке питання - соус виходить густий чи рідкий? Бо хочу закрити в маленькі на 300 мл пляшечки з-під кетчупу Верес. Дякую хто відгукнеться.

У мене тут раптом питання виникло: а перці, ті що горошком і зерна гірчиці розмолоти окремо, чи додати цілими, а потім викинути? Вони ж цілі не перетруться через сито? Шось я туплю

Ось цікава стаття про цю рослинку https://agrarii-razom.com.ua/culture/kalceolyariya

Оксана, ось, що мені google сказав про це чудо:

А я знову зі звітом і подякую Щойно за обідом пів хлібини з'їли, і тут же ж за обідом вирішили, що це наш найулюбленіший хліб. Я вже й не пам'ятаю коли пекла якийсь інший, за замовчуванням печу тартін)

Перше фото, з сонечком - просто неймовірне!

Ингредиенты: 60 г закваски 100% вологості 180 г води 240 г борошна вищого сорту 60 г семоли 15 г оливкової олії 5 г солі Метод Змішати всі інгрідієнти одразу, почати заміс. Я роблю заміс в хлібопічці на режимі "Піца", головне, щоб режим був без підігріву. Думаю, комбайном теж абсолютно прекрасно можна вимісити. Та і руками буде не дуже довго і складно. Тісто виходить м'яке, але не таке живе і вологе як на фокачу, легко тримає форму, дуже приємне в роботі. Після замісу перекласти тісто в миску, змащену олією, накрити плівкою. Бродіння 5 годин при кімнатній температурі, складання кожну годину. Після того, як тісто вибродить, поставити його в холодильник на 12 годин, можна і на довше. Перед початком роботи, за годину, тісто дістати з холодильника. З цієї кількості тіста виходить дві великі піци. Тісто м'яке, дуже еластичне, в готовій піці тоненьке, але пористе. А головне - воно дуже смачне. Витримує багато вологої начинки. У мене тут: помідорний соус, песто (мій домашній заморожений), обжарене куряче філе, фета, моцарела, пармезан, коктейльні помідорчики. Випікати при 275 градусах 10 хвилин, я печу без ковекції. Тісто наскільки просте, настільки й прекрасне, зараз це мій фаворит серед такого роду тіста. Я роблю його звечора, ставлю в холодильник, на наступний день після роботи печу піцу.

Ох і ублюдок! Це ще раз мені доводить, що я не помилялася щодо них.

Таня, дуже гарний папушник!

Я так відразу і подумала, але тісто було прекрасним, замішувалося відносно легко (я 4.5 кг тіста на олександрійську паску замісила вручну відбиванням за 30 хвилин), а коли я роблю тартін на борошні з цієї ж пачки, я ще додатково додаю 50 мл води на порцію, бо тісто мені загусте здається. Можливо, в паски потрібно було додати більше борошна, а я ж взяла по мінімуму, боялася забити тісто. А може я просто вже відвикла працювати з дріжджовим тістом, хтозна. Ви б чули як пахне заварна паска! Вершками, медом (якого там немає), ще якоюсь неймовірною здобою. Не знаю ще поки яка вона в розрізі буде, але зовні все прекрасно.

А я вчора напекла гору пасок, і майже всі в мене поприсідали( пекла як завжди олександрійську і папушник. Папушник примхливий у мене завжди був, а щоб олександрійська присіла - такого ще не було. І багато ж напекла! В мене всі форми великі - від 2.5 літрів, спекла три папушника і п'ять олександрійських. І робила все як завжди, борошно зернарі селект, тісто було прекрасне, а дістаю з духовки і вони на очах присідають. А ще я цього року вирішила не прикрашати паски глазу'ю, надумалася наплести і повикладати кіс, колосків, хрестів - нічого красивого в мене не вийшло( З такої халепи я розрізала спочатку олександрійську - смачнюща, м'якенька, тільки некрасива, а пізніше і папушник пішов на пробу, так вже дві паски ми і з'їли) Перший раз в житті я їм паску до Паски) А ще, на пробу, вирішила спекти паску Дарії Цвєк за рецептом, який Лєна Желєзняк переробила під закваску. В четвер зранку поставила опару, цілий день протовклася з дріжджовими пасками, засмутилася, а коли настав час місити тісто для паски на заквасці, а це вже була десь десять вечора, у мене не було ні сил, ні натхнення. Замісила швиденко в хлібопічці, не додала ні родзинок, забула про ваніль. Залишила тісто бродити на ніч на столі, сьогодні десь під обід зформувала паску і пізно ввечері сьогодні спекла. Тісто на столі і у формі підходило важко, пекла я її вже, з огляду на вчорашні невдачі, без натхнення. Але результат мене вразив - зовні паска ідеальна, шапочка рівнесенька, скоринка тонесенька як рисовий папір, аромат неймовірний (і це без ізюму, ванілі, рому). Різати вже буду в неділю, надіюсь, що буде смачна) Ось такі мої пригоди з цьогорічними пасками)

Тоді буряк потрібно буде порізати кубиками) А ще бігус можна підбити борошном. Я піджарюю цибулю на смальці, потім додаю туди ложку борошна, обжарюю все разом.

Смакота. Для мене це називається бігос. А бігус - то такий наваристий борщ з квашеного буряка без капусти, бойківська кухня, теж, до речі, смакота.

Ублюдки! Прокляті московити, фашисти, їм все вернеться. Я вірю, що вони будуть дуже шкодувати і розплачуватися за цю війну.

І ми любимо оссобуко. Люблю запікати його з морквою на на гарнір, морква тоді карамелізується, така смакота ароматна, ммммм