Магда

@Qween, Аня, із задоволенням! Просто там все настільки просто, що мало кому буде щось нове і невідоме :)

Дякую, дівчата! Мені тепер просто дивно, що я раніше не додумалася її купити, насправді ж дуже зручно! Видно, карантин дає себе знати - більше часу з'являється на подумати. А то весь час розігнався, набрав прискорення і побіг, а іноді буває корисним і зупинитися

Біжу і я похвалитися. Купила я собі професйну гастроємність, таку з нержавіючої сталі, з кришкою, як в супермаркетах у відділах кулінарії. Прямокутну, глибоку, спеціально для вимочування м'яса. Я досить часто готую запечину телятину, попередньо її вимочуючи по 3 дні солоній воді (таке м'яско в мене йде на сніданок, коли очі продер, хліба, м'яска нарізав, яйця зварив - усьо, всі ситі побігли по роботам). Так от, раніше я його замочувала в каструлі або великій мисці, що дуже не зручно. По-перше, зайнятий потрібний посуд, по-друге, в холодильнику совається велика кругла ємність, займає місце. А тут поставила збоку на поличку холодильника, наче й не помітна, якраз по довжині полички. Наче і дрібниця, а я така щаслива, не нарадюсь! Дуже люблю, коли все компактно, має своє місце і зручно

Таня, прийми і від мене найщиріші вітання і найкращі побажання! З Днем народження!!!

@Natali06, Наталю, вони безподобні! Я аж аромат їх відчуваю! Я скільки себе пам'ятаю, у нас на клумбі росте кущ піонів, дуже ранні крупні червоні квіти, саме червоні, не лілові, не рожеві, а от такі червоні-червоні, як люблять писати про колір "іспанський червоний". Коли зацвітала перша квітка (я ще малою була), мама завжди зривала її, і купала мене в ній і в любистку - "щоб дівка гарною була" ))) Я коли бачила піони іншого кольору, білі чи рожеві в основному - дуже дивувалася, бо піон має бути тільки червоним ))). А коли вже в дорослому віці в Київському ботанічному саду побачила деревовидні піони - була дуже вражена. А культурний шок отримала пару років назад, коли у Видубицькому монастирі (о, який у них сад!) побачила жовтий піон. Я люблю всі квіти, і кожен раз радію, коли бачу якусь квітку, особливо першу в сезоні. Таке враження, що наче я саме її і чекала )))

Боже, яка краса! Зараз якраз настрій, як у того Араміса з безсмертного фільму "бросіть всьо і уйті нюхать рози", в даному випадку - піони )))

Я колись дивилася випуск Джеймі Олівера про ревінь, дуже цікаво - я й не знала, що його скільки сортів буває. І смак його, виявляється, дуже залежить від того де, в якому місці саду він росте. А у нас один сорт - величезний кущ у мами на клумбі, десятиліттями росте на одному місці. А в цьому році з цим карантином до мами не їздимо, вся зелень весняна проходить мимо нас. В супермаркеті не купиш ні ревіню, ні кропиви, ні калюжниці.

Ну нарешті я дочекалася! А то я якось натрапила в непрочитаному контенті на ці класні фотки в галереї, і все заглядала - де ж той рецепт тієї галети! Така краса! Я б оце чималенький шматочок би приговорила, я дуже люблю ревінь. Шкода, що в цьому сезоні він мимо мене пройде(

Я так само давно мріяла про терку-млинок для пармезана. Та все відкладала: то не було достойної, то дорого мені здавалося. А тут з цим карантином взяла і порадувала себе Так тепер, крім нескромної ціни за терку у мене нові трати - доводиться втричі більше пармезану купувати. Бо терти ж я його тепер можу без проблем, і тру куди тільки бачу! А счаслива

А я ще хочу подивитись "Мої думки тихі". Хто знає, він вже є онлайн?

І я хвалю! Класний фільм! Дивилася в кінотеатрі, потрібно буде ще вдома передивитись :) фільм щоб відпочити від скаженої біганини, стрілянини і рік крові з екрану. Спокійний такий, атмосферний, але все-таки тримає за сюжет, не нудний. Рекомендую.

Ингредиенты: Дріжджі пресовані - 20 гр Цукор - 80 гр Вода тепла - 230 мл Яйце - 1 шт. Сіль Борошно 440 гр Вершкове масло - 30 гр Вершкове масло - 120 гр Спеції для начинки (у мене орегано, сіль, сушений часник) Метод Дріжджі розтерти з 1 ч.л. цукру (із загальної кількості), додати 100 мл теплої води, розмішати, залишити на 10 хв. Яйце збити з сіллю і цукром. В мисці змішати просіяне борошно, дріжджову та яєшну суміші. Підлити воду, що залишилася і замісити тісто. Через 5 хвилин замісу додати 30 гр. м'якого вершкового масла, вмісити в тісто. Замісити можна любим доступним способом, але для мене це був експеремент, тому я спеціально місила руками. Випробовувала борошно Вінницьий млинар, яке так хвалили дівчата. Спокусилася ще і на те, що борошно має вище значення білка, ніж звичайне борошно вищого ґатунку (11,3 гр на 100 гр продукту проти 10,3). Далі будуть мої враження і від борошна теж:). За 20 хв. у мене замісилося прекрасне легке живе тісто. Колобок сформувався на очах, тісто стало ну дуууже еластине. Буде здаватися, що потрібно підсипати борошна - треба втриматися :) Готове тісто викласти в миску, яку попередньо змазати олією, залишити на розтойку на 2 години (через годину зробити перетяжку). Через дві години тісто викласти на стіл, злегка обім'яти, скрутити в рулет, накрити плівкою і поставити на годину в холодильник. Холодне тісто викласти на присипаний борошном стіл, розкатати в прямокутник товщиною до 1 см. На 2 третини прямокутника нанести м'яке масло (важливо, щоб масло було гарної якості і жирності 82%, яке при кімнатній температурі стає м'яким, але добре тримає форму, а не пливе, як спред). Тісто скласти стороною, яка не намазана маслом на половину частини, що намазана, зверху накрити іншою третиною, яка з маслом. Виходить, що тісто складається вздовж прямокутника втроє і виходить 3 шари тіста, а між ними прослойки з масла. Краї тіста защіпнути. Утворений такий рулетик обережно розкатати знову в прямокутник, а потім скласти вже в четверо: спочатку одну четвертинку скласти до середини, потім протилежну так само скласти до середини прямокутника, а потім скласти між собою тісто пополам, як книжку. Надіюся мені вдалося пояснити :) Складене тісто знову поставити в холодильник на годину. Я робила тісто звечора, тому на цьому етапі я залишила його в холодильнику до ранку. Холодне тісто розкатати на присипаному борошном столі до товщини 5-8 мм. Старатися менше гріти його руками. Посипати спеціями до смаку, у мене оригано і сушений часник, гарненько посолити. Скласти тісто пополам і знову злегка розкатати. Порізати прямокутник тіста на полоски і сформувати булочки. Взагалі, на цьому етапі можна включати всю фантазію і ютуб:) Я з полосочок покрутила джгутики, а потім їх скрутила в кілечко, інші джгутики поскручувала у вузлики, кіньчики підгорнула під низ булочки. Викласти булочки на деко на великій відстані ( в мене стандартна велика духовка, вийшло по 6 булочок на деко). Накрити плівкою, залишити ще на годину-півтори на розтойку. Випікати в розігрітій до 220 °С 10-15 хвилин. Булочки виходять легесенькі, з тоненькою хрусткою скоринкою, з вершковим смаком, м'якуш ніжний, слоїстий. Мої враження від борошна Вінницький млинар тут

Тільки що відкрила фейсбук, і відразу натрапила на пост Ірини Геращенко де вона рекомендує фільм "Приховані фігури", хвалить його як дуже мотивуючий. Піду гляну, що за фільм.

Ингредиенты: Рукола - 1 пучок, Буряк печений - 1 шт, Моцарела - 1 шт, В'ялені помідори - 6 шт, Каперси Мед, Соєвий соус, Гірчиця в зернах, Лимонний сік, Оливкова олія Базилік Метод Спочатку зробимо медово-гірчичний соус. В маленькій піалочці розмішати мед, соєвий соус, гірчицю, оливкову олію і лимонний сік. Додати дрібно посічений базилік, ще раз добре розмішати. Руколу помити, обсушити, розкласти на тарілки (в мене інгредієнти з розрахунку на дві порції). Запечений невеличкий бурячок нарізати на тонесенькі слайси. Я це роблю прямо над руколою ножем для чищення овочів. Полити половиною заправки. Велику кульку моцарели руками порвати на невеликі шматки, розкидати поверх буряка. В'ялені помідори порізати, викласти на моцарелу. Зверху салат полити заправкою, що залишилася. Сюди ще б ідеально вписалися, мені здається, кедрові горішки. Але в умовах карантину бігти за ними магазин я не стала, тому банально потерла зверху пармезан. Про каперси забула! Вони теж були присутні в невеликій кількості:) Салат з розряду "що є в хаті" :) дуже добре підходить на легку вечерю до запеченого холодного м'яса і легкого сухого червоного вина.

І я так само, ніколи не любила фільми-катастрофи, а тепер так і точно не буду дивитись.

@fronya40, пробувала, та дівки вже он мене на Булочки підбили

Я просто сама собою зараз задоволена А про оформлення рецепту навіть не подумала, мені здається, що в мене ще дуже мало досвіду, що б виставляти рецепти в темах про дріжджове тісто. Хоча, це тісто мене надихнуло пробувати далі, і, можливо, хтось такий, як я спробує і теж почне аналізувати і не зневіриться :)

Ну шо, я таки попробувала і все побачила. Зазіхнула я на дріжджове листове тісто. Я абсолютний профан в дріжджовому тісті, всі мої роботи з ним - це щорічні паски та пару раз на рік якісь булочки чи пиріжки. Спеціально місила руками - за 20 хвилин вимісилось прекрасне легке тісто, я розтягувала його майже на весь розмах своїх рук :) ви б бачили ці волокна! Заходилася з тістом вчора ввечері, а сьогодні вранці спекла ці булочки. так от, аналіз: 1. Борошно прекрасне, в роботі легке. В процесі замісу була спокуса підсипати ще, але втрималася, чим горжуся:) Тісто прекрасно росло і під час першої розстойки на столі, і під час наступних розстойок з маслом в холодильнику. Для мене завжди було проблемою розкатати рівний прямокутник з дріжджового тіста (весь час виходив якийсь нерівний овал), а тут, просто як по шаблону - прямокутник, рівний, краї не з'зджаються, супер. 2. На моменті втирання масла в тісто я зробила помилку - масло було недостатньо м'яким і я нанесла його нерівномірним шаром, подекуди були такі собі велеченькі грудочки масла. Так от, в процесі подальшого неодноразового розкатування, ці грудочки "ходили" під тонесеньким шаром тіста, і жодного разу тісто не порвалося і масло не вилізло наверх. 3. Формовці мені ще вчитися і вчитися, але навіть я справилася з цим тістом досить легко. 4. Для начинки я взяла орегано, сіль і сушений часник. Так от, спецій можна було покласти вдвічі більше, бо вони майже не відчуваються в готовій булочці, зате є яскравий ніжний вершковий смак. 5. Пекла в два заходи: перший за інструкцією своєї духовки для такого тіста - з холодної духовки при 180°С 20 хвилин, другий - так як за рецептом, при 220°С 12 хвилин. Булочки в другому заході виросли більше, але і сильніше зарум'нилися. Смачні і ті, і ті. 6. На фото здається, що скоринка у булочок тверда, наче панцир. Насправді - вона тонесенька, як у круасана, кришиться і дуже смачна :) а м'якуш дуже ніжний, слоїстий. 7. Дуже хочеться "відточити" формовку дріжджового тіста, тим більше, що тісто дуже легке і приємне в роботі, але мені ж на булочки навіть дивитися не можна - бо сама стану схожа на булочку :(

Та нєєє! Я тепер хочу щось таке щоб формувати красиво тісто, може кранч чи пиріг якийсь. Що б відчути - що ж воно за чудо-борошно

Ну шо, дівчата, вмієте ви заохотити! Зарікалася я, зарікалася ще щось здобне пекти, а ви ж і мертвого підбурите! Були сьогодні на закупах в Сільпо, і я таки взяла 2 кг. Вінницького млинаря на пробу. Тепер думаю: що б його таке спекти на вихідних?

А як же: " а отам ще бурячки посаджу"? Я знаю, що то тільки здається - посадив, а воно росте, око і душу радує. Біля того всього треба стільки попрацювати та позаглядати до нього, щоб воно виросло. Зате ж як воно потім і око, і душу радує!

@lana19, дуже надіюсь, що тобі сподобається.

ммм, свіженька домашня рукола! Якби я жила в приватному будинку - у мене б, мабуть, всі грядки були б засаджені руколою, салатом, шпінатом, петрушкою, кропом і базиліком! А ще лавандою, чебрецем і м'ятою!

Ага, а ще м'яско смачненьке і рибку солоненьку

Дописала, відправила подомлення, доїла кусочок пасочки, запила кавою, зітхнула і розмотала рошенівську "корівку"... От шо за натура!