спокусницЯ

Аня, а готовність як зазвичай, суха шпажка?

Привіт! Шклероз, то страшне, тому вирішила краще спитати. Другий день закваска, все зробила і ось думаю, а баночку накривати чим? Ніц не пам"ятаю як робила....

VID_20230324_101842_037.mp4

Мене трішки напрягали повідомлення, що рашка теж щось там збирає для своїх чмобіків, волонтери ти вчиться. Але рідко відкривала такі пости. Відкрила. Тепер спокійніша. Бо якщо оце "била загружено полностью" то хай ( згадую як в нас паркуються машини, то мистецтво, як впихнути в одну машину, об'єм двух і ще оцей пакунок))))))))

22.03.2023 Запоріжжя Наші обійми усім!

Ингредиенты: Яйця 2шт*60=120 гр Цукор 120 гр Ванілін Какао 30 гр Масло вершкове або маргарин 120 гр Молоко 100 гр Борошно 175 гр Розпушувач 10 гр Вологі і дуже шоколадні мафіни, а якщо додати начинку і крем зверху, отримаємо святковий варіант капкейків В мене дечко велике, вміщує 27 штук, тому роблю одразу три порції. Для цього я трішки погралась з формами і тепер можу тіста наливати рівно по паперову капсулу, за рахунок чого маю величенькі мафіни. ( приблизно 65 гр верхній діаметр 7 см, нижній 5 см, висота 5 см ) Як це зробила за посиланням Як саме показала за посиланням Ось мій робочий склад продуктів на три порції ( трішки змінені, але ви можете спиратись на основний варіант, а потім вже додати свої корективи, під свої умови і бажання ) Яйця 6шт*60=360 гр Цукор 360 гр Ванілін Какао 60 гр ( в мене какао темне, тому його менше) Масло вершкове або маргарин 360 гр ( або 180 гр масла +180 гр олії) Молоко 300 гр Борошно 525-555 гр Розпушувач 30 гр Приготування: Яйця збити з цукром ( в комбайні 15 хв) Масло розтопити, додати молоко, просіяне какао і частину борошна ( борошна додаю так, щоб вийшла не густа суміш, як сметанка. Роблю це для того, щоб потім була менша кількість сухого борошна, яке потрібно ввести в збиті яйця. Завдяки цьому запобігаю зайвому просіданню тіста) Не вимикаючи комбайна вливаю ( не повільно) в діжу суміш яйця і одразу вимикаю комбайн. Далі працюємо швидко! Виливаю все в широку миску, просіюю на всю площину борошно з розпушувачем, в два етапа і швидко замішую тісто (я завжди так роблю, ніколи не замішую тісто в діжі комбайна. Чим глибше шар тіста, тим важче вмішати борошно. При такому замісі збите тісто швидко осідає) Розкладаю по формам за допомогою ложки для морозива, мені так зручно і розмір готового виробу виходить однаковим. Випікати при температурі 180 гр. Пробувати на готовність шпажкою не раніше, ніж почуєте смачний аромат. Смачного! Віримо в ЗСУ! Чекаємо Перемогу!

усі наші флюїди, щоб вони не доїхали!

це ж добре! Коли чуток, не в напряг, о хай буде. Я от зараз би вже теж щось пекла, але так щоб однакове і без заморочок, типу капкейки... але навіть починати не буду.( зараз батьки вже в такому віці, що кожен день сюрпрази, а ще постійно ""виїзджаємо ввечері, спечете?" Тому, поки що ні, ні, ні!

Плакати. Обійняти його рідних. Ненавидіти! СЛАВА УКРАЇНІ! VID_20230306_154952_251.mp4

а! Точно! А ще, мені здалось, що величезна кількість бухгалтерів, та економістів стали кондитерами ( і я в тому числі, тому ці бухгалтерські дедлайни теж знайомі, і робота, яку додому несеш... втікла називається, вирішила, що робота не виходячі з квартири то краще. Дурна!) Ото виходить, хто просто робить, не палаючи, у того і вигорання нема. От тобі і робота мрії.

Блін, нас реально багато... А от цікаво, серед інших професій теж так?

О, так! Це проблема усіх, у кого робота "в задоволення" Я теж, можна сказати, повернулась, через війну, приходиться пекти- готувати в такому ж режимі, щоб хлопців порадувати, але то не постійно. А як згадаю початок війни, тоді і на замовлення, і на фронт, і на сборах волонтерський... то жахіття. зараз просто вже немає здоров"я на такий темп. Нещодавно син сказав, що головне, щоб робота подобалась. Мене перетіпнуло, бо я теж про це мріяла! А отримав, не змогла дозовано))))) насолоджуватись, вихльобала усе, до дна))) Наташшшка, як варіант, можливо пошук помічників? Іноді ми тягнемо, бо тягнемо, а поряд є люди, які можуть допомогти, потрібно тільки відірвати від себе частину обов"яязків ( в мене це дуже важко, здається, що ніхто краще мене не зробить)))

Думала, де написати, тут, чи робити нову тему, типу "Як вже не працюється))) " Але, вирішила, що колишніх кондитерів не буває, тому нової теми не буде. Вже три роки не працюю на замовлення і... Ні краплини, ні дня не пошкодувала. Так, я "вигоріла". До краплинки! Тепер прикрасити торт, то прям подвиг, хоча пекти люблю. Але розуміння того, скільки потрібно часу витратити на декор, одразу відбиває бажання, хоча у стрічці все ще ловиш нові тенденції, нові методи. А ще, просто безцінним виявилась можливість спати ночами, як люди, як рідні, як сусіди, а не жити на кухні, створюючи солодку красу. Завжди, по доброму, заздрили тим, у кого виходило працювати тільки вдень, в мене так не вийшло. А 10 років нічних змін ( точніше добових) , плюс вік, дали про себе знати. І так, порядок в домі, то окремий кайф, після роботи на дому. Згадала про це, коли сьогодні в стрічці побачила допис дуже талановитого кондитера. Я не одна. І, або ми не вчимося на помилках інших, або, в цій професії по іншому не можна, тільки віддаючи усю себе, ажизнь далі, кого на скільки вистачить.

Лєнусь, дякую, що нагадала! Я теж такого плана робила, тільки смажила на сковорідці, в олії. Ту частинку, що відкрита ( я не зашивала її), занурила в яйце, потім в кубики міленькі, батона, знову в яйце усю лапку, і потім усе в мелені сухарі, крім частини з сухариками. Ось пару фоточок знайшла .