Магда

А я знову зі звітом і подякую Щойно за обідом пів хлібини з'їли, і тут же ж за обідом вирішили, що це наш найулюбленіший хліб. Я вже й не пам'ятаю коли пекла якийсь інший, за замовчуванням печу тартін)

Перше фото, з сонечком - просто неймовірне!

Ингредиенты: 60 г закваски 100% вологості 180 г води 240 г борошна вищого сорту 60 г семоли 15 г оливкової олії 5 г солі Метод Змішати всі інгрідієнти одразу, почати заміс. Я роблю заміс в хлібопічці на режимі "Піца", головне, щоб режим був без підігріву. Думаю, комбайном теж абсолютно прекрасно можна вимісити. Та і руками буде не дуже довго і складно. Тісто виходить м'яке, але не таке живе і вологе як на фокачу, легко тримає форму, дуже приємне в роботі. Після замісу перекласти тісто в миску, змащену олією, накрити плівкою. Бродіння 5 годин при кімнатній температурі, складання кожну годину. Після того, як тісто вибродить, поставити його в холодильник на 12 годин, можна і на довше. Перед початком роботи, за годину, тісто дістати з холодильника. З цієї кількості тіста виходить дві великі піци. Тісто м'яке, дуже еластичне, в готовій піці тоненьке, але пористе. А головне - воно дуже смачне. Витримує багато вологої начинки. У мене тут: помідорний соус, песто (мій домашній заморожений), обжарене куряче філе, фета, моцарела, пармезан, коктейльні помідорчики. Випікати при 275 градусах 10 хвилин, я печу без ковекції. Тісто наскільки просте, настільки й прекрасне, зараз це мій фаворит серед такого роду тіста. Я роблю його звечора, ставлю в холодильник, на наступний день після роботи печу піцу.

Ох і ублюдок! Це ще раз мені доводить, що я не помилялася щодо них.

Таня, дуже гарний папушник!

Я так відразу і подумала, але тісто було прекрасним, замішувалося відносно легко (я 4.5 кг тіста на олександрійську паску замісила вручну відбиванням за 30 хвилин), а коли я роблю тартін на борошні з цієї ж пачки, я ще додатково додаю 50 мл води на порцію, бо тісто мені загусте здається. Можливо, в паски потрібно було додати більше борошна, а я ж взяла по мінімуму, боялася забити тісто. А може я просто вже відвикла працювати з дріжджовим тістом, хтозна. Ви б чули як пахне заварна паска! Вершками, медом (якого там немає), ще якоюсь неймовірною здобою. Не знаю ще поки яка вона в розрізі буде, але зовні все прекрасно.

А я вчора напекла гору пасок, і майже всі в мене поприсідали( пекла як завжди олександрійську і папушник. Папушник примхливий у мене завжди був, а щоб олександрійська присіла - такого ще не було. І багато ж напекла! В мене всі форми великі - від 2.5 літрів, спекла три папушника і п'ять олександрійських. І робила все як завжди, борошно зернарі селект, тісто було прекрасне, а дістаю з духовки і вони на очах присідають. А ще я цього року вирішила не прикрашати паски глазу'ю, надумалася наплести і повикладати кіс, колосків, хрестів - нічого красивого в мене не вийшло( З такої халепи я розрізала спочатку олександрійську - смачнюща, м'якенька, тільки некрасива, а пізніше і папушник пішов на пробу, так вже дві паски ми і з'їли) Перший раз в житті я їм паску до Паски) А ще, на пробу, вирішила спекти паску Дарії Цвєк за рецептом, який Лєна Желєзняк переробила під закваску. В четвер зранку поставила опару, цілий день протовклася з дріжджовими пасками, засмутилася, а коли настав час місити тісто для паски на заквасці, а це вже була десь десять вечора, у мене не було ні сил, ні натхнення. Замісила швиденко в хлібопічці, не додала ні родзинок, забула про ваніль. Залишила тісто бродити на ніч на столі, сьогодні десь під обід зформувала паску і пізно ввечері сьогодні спекла. Тісто на столі і у формі підходило важко, пекла я її вже, з огляду на вчорашні невдачі, без натхнення. Але результат мене вразив - зовні паска ідеальна, шапочка рівнесенька, скоринка тонесенька як рисовий папір, аромат неймовірний (і це без ізюму, ванілі, рому). Різати вже буду в неділю, надіюсь, що буде смачна) Ось такі мої пригоди з цьогорічними пасками)

Тоді буряк потрібно буде порізати кубиками) А ще бігус можна підбити борошном. Я піджарюю цибулю на смальці, потім додаю туди ложку борошна, обжарюю все разом.

Смакота. Для мене це називається бігос. А бігус - то такий наваристий борщ з квашеного буряка без капусти, бойківська кухня, теж, до речі, смакота.

Ублюдки! Прокляті московити, фашисти, їм все вернеться. Я вірю, що вони будуть дуже шкодувати і розплачуватися за цю війну.

І ми любимо оссобуко. Люблю запікати його з морквою на на гарнір, морква тоді карамелізується, така смакота ароматна, ммммм

Ох, а я тільки що новини прочитала, кинулася на форум написати як ви. Слава Богу. Нічого тим виродкам не минеться

Так ніякі ви і не порушники, ви ж все правильно оформили і зробили. А я і не знала, що можна оформити такий дозвіл

Ага, і це вночі в Маріуполі. Спеціально для пуйла відмінили комендантську годину, і народ поспішив скористатися таким шансом, мотнулися швиденько у справах, поки знову комендантську годину не оголосили

Наташа, дуже дякую

Дівчата, розумію, що Анжела зараз не відповість, хто пік цей панетоне, чи хто як розуміє. В рецепті вказано, що в тісто при замісі потрібно додати жовток. Так от у мене виникло питання: жовток перед тим збивати, чи ні? Наче логіка підказує, що збити потрібно, а з другого боку - рецепт так докладно розписаний, що якби це потрібно було б робити, Анжела б неодмінно б написала. Хто як думає?

От же ж нагла руда морда!

Ой, котам не можна кави! У них підшлункова дуже чутлива. Нас колись ветиринар насварив: ніяких кави і шоколаду

Ага, цікаво хто ж і де раптом "воспилал" любов'ю

Ой, з мене такий собі ліпник вареників) Я й не вирізаю кружальця, я з валика тіста нарізаю варянички, тоді кожну злегка розкатую. Ото ж і вареники виходять такі нівроку, і як вкусити, то тісто товщиною в сантиметр, не менше)

Мені у них тісто, якщо так можна сказати, стабільніше. От не знаю як описати, просто на соді наче таке крихкіше, легше розмокає і як наче готове сплюснутися. Правда я дуже рідко роблю вареники взагалі, в основному якщо роблю, то на заварному тісті - так ті маленькі, акуратні. А на пару на соді з дріжджами - розміром з долоню)

Подзвонила тільки що мамі, запиталася - вона раніше квасила капусту відразу в банках, а потім просто закатувала і виставляла на холод. Стояло нормально, я це точно пам'ятаю.

Щойно дочитала Ідеальну незнайомку. Захопливо, цікаво, читається легко. Тільки для мене залишилася не розкритою одна сожетна лінія - що ж насправді сталося з Ароном?

В любій професії можливе вигорання, особливо в тій, де багато рутини і дедлайнів. Серед бухгалтерів багато хто все кидає і кардинально змінює сферу діяльності. Раніше у нас був популярний переноворічний жарт: "скоро до всіх прийде Дідмороз, а до бухгалтера - дедлайн"

О, в мене вона в черзі лежить, дочитаю Кокотюху - візьмуся за цю