Магда

Ингредиенты: Білки - 5 шт. Цукор - 100 гр Білий пористий шоколад - 100 гр Кокосова стружка - 80 гр Крохмал - 2 ст.л В мисці змішати кокосову стружку, крохмал і розкришений білий пористий шоколад. Білки з цукром збити в густу міцну піну. Обережно змішати білки з сухою сумішшю. Деко застелити пергаментом, викласти ложкою на відстані один від одного кокосяники. Випікати в розігрітій до 165°С хвилин 15-20. Зварити каву, насолоджуватися тихим недільним вечором. Рецепт виник спонтанно на фоні бажання утилізувати білки після паски))) На хазяйстві є майже необмежена кількість білків і обмежена кількість кокосової стружки))) Швидка ревізія запасів виявила білий шоколад, пористий, якраз класно і швидко розкришився в дрібну рівну крихту. Для тримання форми додала кукурудзяного крохмалу. Результат мене порадував - в середині легкий білковий бісквіт, зверху легесенька хрумка скоринка і все з ароматом вершкового кокосу. Дуже просто, швидко і смачно.

@fronya40, Таня, надіюся, ще не пізно. Мені, здається, можна згущеного молока додати. Чогось мені так уявляється, що теж має бути смачно.

І це ж все тепер заново ще й палає, це жахіття. І найстрашніше, що хтось же робить ці підпали зумисно, значить бачить в цьому якусь вигоду, а про те що скористатися нею, може й не зуміє не думає. Радіація вона ж не обирає кого вразити, а кого ні.

Ингредиенты: Картопля - 4-5 шт. Морква - 1 шт. Цибуля - 1 шт. Шпінат - 150 гр Вершки 20% - 200 мл Лавровий лист Духмяний перець Сіль Мідії - 100 гр Часник - 2 зубчики Чебрець Олія оливкова Овочі почистити, картоплю порізати крупними шматками, цибулину надрізати з носика нахрест, лишивши недорізаною до хвостика, моркву порізати крупними кільцями. Додати духмяний перчик з лавровим листом, залити водою, підсолити і варити до готовності. Шпінат порізати на крупні шматки, додати до готових овочів, проварити разом пару хвилин. Окремо на сковорідці на оливковій олії прогріти придавлені зубчики часнику з чебрецем, слідкувати, що б часник не пригорів, бо буде гірчити горілим. Дістати зі сковорідки часник і додати розморожені і просушені паперовим рушничком мідії. Піджарити їх в ароматизованій олії. Суп в цей час уже майже готовий. Його зняти з вогню і перебити погружним блендером. Додати вершки, підсолити на смак і повернути на плиту. Весь час помішуючи, на помірному вогні довести до кипіння і проварити пару хвилин. Готовий суп подавати з мідіями в тарілці. Я зараз "присіла" на репти Євгена Клопотенка :) Дуже вже мені він подобається і своєю життєвою позицією, і простими, але смачнющими рецептами. Я його називаю українським Джеймі Олівером :) Цей суп за його рецептом трішки із моїми змінами. Дуже раджу спробувати, це справді смачно, а зараз почнеться сезон шпинату, буду його морозити спеціально для цього супу. Смачного!

@inucya, не така вона вже й маленька :), а нагла - бо це ми в неї, а не вона в нас живе Хоча вона лагідна і абсолютно не шкідлива, але якщо вирішила спати на дивані в "хатинці" із плєду, то варіантів у тебе немає - мусиш будувати їй хатинку, і вона туди так поважно заходить, вмощується там і хропе звідти, як добрий дядко ))). Коли ми вечеряємо - сидить за столом на окремому стільці, на стіл не лізе, але на сімейній вечері присутня, ну і так далі )))

А це наша нагла руда морда (тут має бути зацьоманий-зацьоманий такий смайлик :) )

Дякую, Наталю, мені так приємно І дуже надіюсь, що таки справді суп всім сподобається

Ох це і смачно, ми за піст так скучили за такою смакотою - роблю кожен день. Як далі так піде, то не допоможе нам, це майже дієтична версія без вершків - щічки і бочки все натягуються і натягуються

@ГалинкаМалинка, дякую. Дуже надіюсь, що тобі сподобається, бо, як на мене, це дуууже смачно (як каже моя мама в таких випадках: "хвали мене, моя губонько, бо вкушу" )

Дякую, Іннуся, пахне він справді дуже насичено :), ххоча б раз спробувати варто. А у нас вдома горох не переводиться ))) Спеціально для цього супу купую тільки м'ясо і копчені реберця. Правда, сьогодні, з цим карантином і походом в магазин один раз на два тижні, варила з того, що було в хаті, вірніше, без того, чого не було. А не було якраз копченостей, і нічого, смачно все рівно, навіть ніжніший мені здався. І ще я хліба не печу вже тиждень, все паски поїдаємо, то не було і сухариків ))) Така собі лайт-версія)))

Ох нічого собі, Галинка, скільки ти всяких вітамінів і добавок приймаєш! А я якось не дуже довіряю БАДам, вважаю, що навіть, вітаміни повинен призначати лікар. Ну, то таке, кожен собі сам вирішує Я на iherb купую в основному корейську косметику, виходить дешевше, чим у нас купувати, або навіть з Кореї. Тут я затарююсь як ти вітамінами , багато. Правда, останнім часом умних обновилися бренди, те до чого звикла, і що купувала роками вже зникає. Доводиться вичитувати, моніторити. А ще беру спеції, приправи та різну олію, люблю олію авокадо. О, ще ситечка для чаю - моя любов! Зручнішої конструкції для заварювання чаю, крім заварника-преса, мені здається ще не пидумали :)

Тільки не називайте його Вася. Це ж Микита! Лис Микита!

Ну фссьоо, я в нього закохалася!

Ингредиенты: Для соусу: Цибуля - 1 шт. Часник - 2 зубчика Помідори або томатиний соус Мідії - 300 гр Кальмари - 300 гр Восьменіжки - 300 гр Базилік, кріп, петрушка, фенхель Блендована зелень на зиму Оливкова олія Паста Поставити варитися пасту згідно інструкцією на упаковці. В поєднанні з таким соусом я люблю пасту-гнізда. Паралельно цибулю і часник дрібно порізати, злегка піджарити на оливковій олії, додати мідії і протушити на невеликому вогні хвилин 5. Якщо використовувати свіжі помідори або помідори у власному соці, то додати на цьому етапі і протушити, поки трішки випарується зайва волога. Томатний же соус, як цього разу, я додаю на фінальному етапі, так як він вже в принципі готовий і досить густий. А поки це все піджарюється і пахне, в блендері перебити з морською сіллю і оливковою олією зелень базиліка, кропу, петрушки та фенхелю. У мене все це в заморожених оаремих заготовках, тому все значно швидше і простіше, просто відколола шматочки і мерзлими додала на сковорідку: Добре перемішати і протушити ще пару хвилин. Додати почищені вісьминожки-бебіки, піджарити буквально хвилину, щоб ніжки скрутилися в колечка. Додати кальмари, кальмари можна купити тушками, почистити і порізати кільцями або купити відразу замороженими кільцями. Цього разу в мене саме готові кільця. Посолити-поперчити за смаком. Протушити ще 2 хвилини. Все, соус готовий. Відварену пасту викласти на сковорідку, перемішати, накрити кришкою і протушити ще буквально 1 хвилину, щоб вона добре пройшлася соусом. Смачного :)

@koral238, я перепрошою, тільки побачила запитання. Я не великий спеціаліст в пасті, беру ту, яка з твердих сортів пшениці, зараз в мене, здається ось така:

Точно, я пам'ятаю, у бабушки були паски на пів столу, і смачні були, і не черствіли дуже довго. А коли на паску з'їжджалися діти і внуки, то з собою кожна сім'я брала на гостинець чверть паски, більше і за місяць було б не з'їсти. Я коли тільки починала пекти паски, то пекла в малесеньких формочках, але мені здалося, що то якось не така паска на смак (я ж звикла до масштабів, бо і мама пече в одній каструлі на всю духовку), я закупилася 2-х і 3-х літровими формами. І от на папушник, мені здається, потрібна таки велика форма. Великий папушник, він як велика головка пармезану, дозріти повинен.

@fronya40, Таня, твоє фото дуже апетитне, я його тільки побачила, відразу зайшла в рецепт, і вже знала, що мені і моїй сім'ї така паннакота сподобається. Твоє фото трішки затемнене - видно ти фотографувала ввечері, а я звечора приготувала, а фотографувала вже зранку при денному світлі і при освітленні робочої поверхні на кухонному столі, от і вся різниця. Вибач, я не хотіла влазити із свїми фото в твій рецепт, просто, мені так сподобався результат, що я по-піонерськи швиденько і відзвітувала.

дякую, та нє, просто, тут головне освітлення, а світло в мене кругом, я без нього не можу

@fronya40, Таня, я ж її таки зробила! Що можу сказати? Це дуууже смачно! На смак справжнісінька паннакота, навіть, і не скажеш, що вона не на вершках! Дуже ніжна, вершкова. Дякую за такий чудовий, майже дієтичний рецепт

Дякую, мені самій подобається))) Я для себе при роботі з цією глазур'ю зробила висновок, що потрібно знайти оптимальний час збивання - якщо не добити, буде текти, якщо перебити, швидко застине і важко буде наносити. Цього року збивала десь 4,5 хвилини, то була густа, я ледь встигла покрити шість пасок. А ще для того, щоб глазур на пасочку лягла рівно, я збиваю її в мисці, яка діамеиром трішки більша діаметру самої пасочки, а потім паску акуратно вмочую в глазур, слідкуючи, щоб рівнесенько по краям було. Якщо глазур взбита правильно - вона сама розрівняється на пасочці, потрібно тільки встигнути прикрасити. Зараз свою цьогорічну покажу))), глузур трішки перезбита

А у нас в сім'ї говорять так зменшувально-пестливо - "шваґруня", але то вже мама із своїми братами-сестрами та їх родинами, моє покоління вже так не говорить

Таня, тут цукрова глазур на желатині

Як вчасно. Завтра приготую, бо щось після посту важкувато нам дався перший день об'їдання, а тут і смачно, і просто, і для шлунку в радість)))

Який же тільки красень!!! Якщо точно знаєте, що бездомний - забирайте до себе, обов'язково, не пошкодуєте! А якщо у вас ще і своє подвір'я - то це взагалі, це лев, господар, жодного гризуна не буде в кварталі :) Це ж треба, такий аж оранжевий! Який погляд, я б ту наглу рижу морду просто б "затіскала"! Як же я люблю рудих котів, не можу пройти мимо :) Не можу відірватися від фото, я б собі його забрала, але, переживаю, що моя нагла руда морда буде дуже проти, а вона у нас з характером...

Ги-ги, я знаю У нас, в центральній частині України говорять почеревина - те, що йде "по череву", а майже вся західна Україна говорить шпондер. В після воєнні роки моя сім'я спасалася від голоду в Тернопільській області - звідти винесли багато традицій і спогадів. А шовдар я дізналася коли ми з чоловіком мандрували Україною і провели пару днів на Закарпатті.