Солов'їна пісня

[Явдоха 4 484]

Сусля:,

Привіт тьозко! ( чи як там вірно?)

 

Тетяночко, привіт! З цим питанням не до мене! Я тут вперше в житті почала писати і розмовляти українською мовою.

[Явдоха 4 484]

Сусля:, Сусля, приєднуйся до нас з Люльком.

[Явдоха 4 484]

Natali06:, Наталочка, вітаю! Не покинула нас, сиріточок! Дякуємо, красно! За виправлення наших помилок.

[Natali06 18 103]

Таню Явдоха:, ох заробите ви в мене на горіхи! Навіщо ви таку гарну мову псуєте , та такими словами

[Сусля 4 587]

Тезка. :mr47_05: Чи теска?

 

я в гугл-перекладач сходила, пишут що - тезка.

 

 

 

Сусля, приєднуйся до нас з Люльком.

 

так-так, я приєднуюсь

[Явдоха 4 484]

Сусля:,

так-так, я приєднуюсь

 

Вітаю!!! Нас вже троє.

[Явдоха 4 484]

Natali06:,

Навіщо ви таку гарну мову псуєте , та такими словами

 

Та якими такими??? Не розумію, про що мова йде!

[Явдоха 4 484]

Natali06:, Знову кудись вже майнула!!! Наталля, ти де???

 

Хто сьогодні "на кухні" буде вартувати - чергувати? А то ми зараз почнемо тут бешкетувати.

[Алцьона 12 061]

Явдоха:, можна я трішки повиправляю :oops1: Хоча на звання вчителя не претендую, і сама можу щось сказонути "русько-украйонське" :oops1:

-ти куди весь час збігаєш??? - "збігаєш" краще замінити на "тікаєш".

-Самий кращий - ліпше сказати "найкращий".

-хоть щось - хоч щось

-Стопроцентно буде "тезка"

-Наталля - Наталю... хоча імена зараз пишуть, кому як хочеться

[Явдоха 4 484]

Алцёна:, Алуся, сонечко, авжеж можна! Буду дуже вдячна! На людей вже кидаюсь, на вулиці, зі своїм українським - вони роблять такі очі , хапають своїх діточок і тикають від мене світ за очі.

 

Хоч на кішках тренуйся!!! (як Віцин)

[Явдоха 4 484]

Люлёк:, Ліля, давай почнемо свій міжсобойчик! Я починаю речення, а ти продовжуеш и починаеш нове - я закінчую і починаю своє... Добре? Якщо згодна, то я починаю.

 

Мій рідний Києве, як

[Люлёк 2 650]

сумую я за тобою, коли від'їзджаю в інше місце.

Сідячи за філіжанкою кави в львівській цукерні,

[нюшка 112]

Доброго дня, хороші мої. Ви мені вже пробачте, що пропадаю, маю певні сімейні негаразди. І такий в мене вчора був кепський настрій, що пішла в магазин Тескоми себе балувати.

хапають своїх діточок і тикають від мене світ за очі.

 

:

Ой, Явдошенька насмішила, аж настрій підняла ( то я про тікають)

 

А це Вам декілька фразеологізмів знайшла цікавеньких:

3 коліна вилупити що, у ролі прис. – будь-де дістати, за всяку ціну здобути, придбати. То про нас , вже як захочимо якогось девайса, то хоч з коліна вилупи.

А так колись казала моя бабуня "Що витрішки купувала" - гуляла без мети по магазинам.

[Люлёк 2 650]

нюшка:, Таню, дуже дякую!

[нюшка 112]

Лілечка!

Про звертання і подяки можна почитати нижче

 

Уникаймо русизмів в українській мові!

Як слід звертатися та дякувати....

Під час звертань українці часто користуються нормами російської мови, забуваючи, що в українській мові, на відміну від російської, крім семи відмінків іменників є ще оклична форма. Часто замість неї вживають називний відмінок, наприклад: "Шановний Василь Васильович! Дорогий Леонід Данилович!"

 

Звертатися слід так:

Шановний Василю Васильовичу!

Шановний Леоніде Даниловичу!

Дорога Ларисо Петрівно!

Пане Президенте!

Пане Прем’єр-міністре!

Шановний Голово!

Пане Голово!

Шановний пане Міністре!

Шановні панове!

Шановна Надіє Іванівно!

Дорогі Любо, Світлано і Вікторе!

 

Після слова “дякувати” за аналогією з російським “благодарю Вас” інколи вживають знахідний відмінок: “Дякую Вас”. Це є прикрою помилкою. Слід казати так:

Дякую Вам!

Щиро дякую всім!

 

Дієслово "дякувати" в українській мові вимагає давального відмінку (на відміну від російського відповідника "благодарить", який в російській мові вимагає знахідного відмінку).

Дякувати кому

Дякую Вам.

"Дякую тобі, мамо, що будила мене рано" (з народної пісні).

 

[Живчик 701]

Сусля:,

так-так' date=' я приєднуюсь [/quote']

 

Вітаю!!! Нас вже троє.

 

Так чого ж ти забарилася? Негайно наливай. :x25 (1):

 

 

хапають своїх діточок і тикають

 

О-йой... Таню, куди вони тебе тикають?

 

пи.си. я навмисто цитату далі не копіювала. Дуже слово сподобалось - "тикають..."

[Явдоха 4 484]

Живчик:, Добрий ранок!

 

О-йой... Таню, куди вони тебе тикають?

 

Та то я від відчаю!!! Стрибала, як коза-дереза, туди-сюди, туди-сюди з теми на тему, от і вийшла така прикрість - хотіла написати, що тікають від мене, а написала, що тикают.... Ось що буває, коли немає постійного нагляду!

[Явдоха 4 484]

Люлёк:,

Сідячи за філіжанкою кави в львівській цукерні,

заплющую очі і починаю мріяти... Аромат кави п'янить і я себе

 

 

 

Лілечко, добрий ранок! Давай спробуємо написати таке собі невеличке оповідання. Щоб було цікаво його потім прочитати. Як тобі така ідея? Ну щоб не окремі речення, а був між ними зв'язок. Тільки, чур, не користиватися ніяким перекладачем!!!

[Люлёк 2 650]

Добрий ранок, Тетяно!

 

Згодна.

[Люлёк 2 650]

Мій рідний Києве, як сумую я за тобою, коли від'їзджаю в інше місце.

Сідячи за філіжанкою кави в львівській цукерні, заплющую очі і починаю мріяти...

Аромат кави п'янить, і я себе уявляю відвідувачем маленької кав'яні на Андріївському Узвозі біля будинку Булгакова.

[Явдоха 4 484]

Люлёк:, Лілечко, люба моя, а де початок нового речення? Де моє завдання від тебе?

[Люлёк 2 650]

Таню, вибач мені! Гальмую...

 

 

Мій рідний Києве, як сумую я за тобою, коли від'їзджаю в інше місце.

Сідячи за філіжанкою кави в львівській цукерні, заплющую очі і починаю мріяти...

Аромат кави п'янить, і я себе уявляю відвідувачем маленької кав'яні на Андріївському Узвозі біля будинку Булгакова.

Починаю надихатися поетичними нотками

[Люлёк 2 650]

Таню, вибач мені! Гальмую...

 

 

Мій рідний Києве, як сумую я за тобою, коли від'їзджаю в інше місце.

Сідячи за філіжанкою кави в львівській цукерні, заплющую очі і починаю мріяти...

Аромат кави п'янить, і я себе уявляю відвідувачем маленької кав'яні на Андріївському Узвозі біля будинку Булгакова.

Починаю надихатися поетичними нотками

[Явдоха 4 484]

Мій рідний Києве, як сумую я за тобою, коли від'їзджаю в інше місце.

Сідячи за філіжанкою кави в львівській цукерні, заплющую очі і починаю мріяти...

Аромат кави п'янить, і я себе уявляю відвідувачем маленької кав'яні на Андріївському Узвозі біля будинку Булгакова.

Починаю надихатися поетичними нотками, поринаю у світ улюблених пісень та поезій...

Легка усмішка

 

_________________

[Явдоха 4 484]

Люлёк:, Лілечко, а ти сьогодні мабудь ще не заходила сюди ? Нічого, я зачекаю поки ти продовжиш моє речення.