Солов'їна пісня

[smalinna 38]

Доброго ранку всім! Хочу з вами поділитися ось таким оповіданням з Букварика..........знашла в соцмережах.

Наша Батьківщина

Батьківщина - це земл не тільки наших батьків, а й дідів, прадідів. Батьківщина - це край, де здавна звучить наша рідна мова і материнська пісня. Наша Батьківщина зветься Україною.

Україна - це безкраї лани пшениці, квітучі поля льону, вишневі сади. Це гори Карпати і шахти Донбасу. Це широкий Дніпро-Славутич, що несе свої води аж у Чорне море. Це наш сонячний Крим.

Україна - це той край, де ми живимо.

 

Так коротко, але все зрозуміло. Коли читаєш ці рядки - то бере гордість. Слава Нації,

[smalinna 38]

"живемо". Описка в мене. Відразу виправляюся

[Ринишек 1 856]

Дівчата, я майже весь час проводжу у темі про політичну ситуацію. Так от там Ріна послала (вже ж послала так послала ) до записів Олексія Заводюка. Я просто-таки "проковтнула" декілька його постів, а потім в ЖЖ знайшла таке цікаве посилання, яке стосується саме нашої солов"їної

То навіщо багато коментувати, ось вам посилання

Девять причин для того, чтобы (вы)учить Украинский язык

http://alexzavodyuk.livejournal.com/212748.html

[fronya40 15 924]

Ой,дякую. Це зараз найважливіше для мене.

[Aina 237]

Ринишек:, Ох, Іринко, вивчити - то не проблема, тим паче, що й мотивації зараз пруть звідусіль, от тільки де її, цю нашу славну й співучу, практикувати? Київ здебільшого російськомовний. У лікарнях - російська, у транспорті - російська, в магазинах - російська, вона усюди! У школах, аж смішно... На уроках діти українською відповідають, а на перервах між собою все одно на російській шпарять. Я про підлітків. Вчителі (взірець для наслідування в самоповажаючих країнах) через одного російською розмовляють. Ну де її українську чисту брати?

[Ринишек 1 856]

Сьогодні телефоную племінниці (7 років), яка вирішила вдома розмовляти українською. Взагалі-то це складно, т.к. у нашому середовищі, у сім"ї суто російськомовне спілкування.

Але - рішення є, отже діло за втіленням. Телефоную взнати - як справи, чи зібрала вона речі на відпочинок на море, як себе почуває.

Дитина трохи здивувалася, навіть спитала у мене - мовляв чому це ти, Іро, якось так зовсім "необычно" українською?

я запевнила її, що просто підтримую її бажання розмовляти рідною мовою, для мене це не складно.

Тобто про що я?

Таню, якщо середовище та обставини потребують російської мови - то не сама велика печаль. Можна вдома спробувати, можна слухати пісні, в кінці кінців молитву вивчити українською.

А от практикувати - то звісно треба у мовне середовище пірнати.

Нічого, потихеньку все встане на свої місця. Краще кожен день бажати "Добрий ранок!" і далі - російською, а там глядиш - додасться ще пара фраз, і так, по крихті - буде все Україна!

нічого, Господь навіть наміри вітає

[Живчик 701]

Ну де її українську чисту брати?

 

Таню, треба їхати в село під Полтаву. Ось там справжня українська мова.

[Ринишек 1 856]

А в Черкасах? Мені здається, що Черкащина теж у мовному тренді

[Живчик 701]

Не тряплялося мені спілкуватися з людьми с тієї місцевості. Є у мене одна знайома із Черкас, але вона розмовляє, коли приїзжає в Київ, російською мовою. Та я і не думаю, що у місті розмовляють сравжньою українською мовою. Може десь у селах...

[Явдоха 4 484]

Добрий день, дівчата!

 

Шось мені підказує, що ця тема зараз не дуже актуальна...

 

А даремно! Без вашої підтримки, я геть зовсім забуду те, що вже опанувала. Тому ! Я не жартую. Мені дуже важлива ваша підтримка по оволодінню

української мови.

[fronya40 15 924]

Привіт,наша хоробра патріотка!!!!вибачай,але ти маєш рацію,всі стали заходити сюди все рідше....я тут!

[Явдоха 4 484]

fronya40:, Фронечко, ріднесенька, я дуже рада, що ти зі мною!

[Явдоха 4 484]

Я дуже розраховую на тебе і на дівчат, що вони не доведуть тему до повного занепаду.

[fronya40 15 924]

Я тільки ось не знаю,що писати.

Ну добре,начну з того,що як я писала раніше,стала я читати книжки на українській мові,зокрема остання "Інферно" Ден Браун,було на початку важко,але я почала помічати,що мені набагато легше підбирати слова. Але дуже мало книг,які я хочу читати є у перекладі...

Я добі раджу також щось перед сном надобраніч почитати

Тільки не книгу із зборів В. Леніна,щось згадується у дитинстві у нас були ці книги,а я хотіла( мріяла), що коли яя стану доросла,то в мене буде на російській мові

[fronya40 15 924]

Я сього шукаю гарні цитатина українській мові,буду вам викладувати,що мені сподобається?

Ох і гарні ж слова....за душу беруть...

 

Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя.

Сенека

В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля.

Т. Шевченко

Задля батьківщини треба жертвувати навіть славою.

Латинське прислів’я

А ось,Явдошко для нас з тобою,ми на правильній стежкі

без усякої іншої науки ще можна обійтися, без знання рідної мови обійтися не можна.

І. Срезневський

[Явдоха 4 484]

Тільки не книгу із зборів В. Леніна,щось згадується у дитинстві у нас були ці книги,

Яке тяжке у тебе було дитинство.....

 

Ні, я зараз читаю "Енеїду" Івана Котляревського. Отримую море задоволення :10:

[Явдоха 4 484]

без усякої іншої науки ще можна обійтися, без знання рідної мови обійтися не можна.

І. Срезневський

Це мені дуже сподобалась... І як раз для нас.

[fronya40 15 924]

Отож,я була справжня червона майбутня комуняка

[fronya40 15 924]

Росія ж самостійна держава? Самостійна! Ну, так і ми самостійна.

Микола ХВИЛЬОВИЙ

"Апологети писаризму", 1926

[Живчик 701]

Добрий день, дівчатка! Дуже рада вас бачити.

 

Тільки не книгу із зборів В. Леніна, щось згадується у дитинстві у нас були ці книги, а я хотіла( мріяла), що коли яя стану доросла, то в мене буде на російській мові

 

Татянко, ти збочинець...

 

Ні, я зараз читаю "Енеїду" Івана Котляревського. Отримую море задоволення :10:

 

Таню, яка ти молодець. :10:

[fronya40 15 924]

Живчик:, я була мала та дурна.....з тих пір я стала доросла і багато чому навчилася

[Явдоха 4 484]

Живчик:, Здоровеньки були, Тетянко! Добрий вечір Вашій хаті, добра господиня!

 

Куди зникла? Чим займалясь весь той час, що тебе не було? Я вже засумувала без тебе...

[Aina 237]

А я вам трохи гумору додам.

Є такий гарний і дуже відомий вірш у Івана Франка - "Каменярі", третій стовбчик якого звучить так:

У кождого в руках тяжкий залізний молот,

І голос сильний нам згори, як грім, гримить:

"Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод

Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,

Бо вам призначено скалу сесю розбить."

В інституті, на практиці з української мови, один мій одногрупник вийшов до дошки розбирати речення, яке попередньо потрібно було написати.

Одногрупник, як виявилося, Франка не читав і українську взагалі не дуже шанував, тому, коли викладач оголосила цитату для написання, він впевнено написав почуте:

"Лупайтесь у скалу! Нехай ні жар, ні холод не спинить вас..."

Через дикий регіт в аудиторіі довелося робити позапланову перерву!

 

Для бажаючих ознайомитися з повною версією вірша - зазирніть під спойлер

 

Іван ФРАНКО

 

КАМЕНЯРІ

 

Я бачив дивний сон. Немов передо мною

Безмірна, та пуста, і дика площина,

І я,прикований ланцем залізним, стою

Під височенною гранітною скалою,

А далі тисячі таких самих, як я.

 

У кождого чоло життя і жаль порили,

І в оці кождого горить любові жар,

І руки в кождого ланці, мов гадь, обвили,

І плечі кождого додолу ся схилили,

Бо давить всіх один страшний якийсь тягар.

 

У кождого в руках тяжкий залізний молот,

І голос сильний нам згори, як грім, гримить:

"Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод

Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,

Бо вам призначено скалу сесю розбить."

 

І всі ми, як один, підняли вгору руки,

І тисяч молотів о камінь загуло,

І в тисячні боки розприскалися штуки

Та відривки скали; ми з силою розпуки

Раз по раз гримали о кам'яне чоло.

 

Мов водопаду рев, мов битви гук кривавий,

Так наші молоти гриміли раз у раз;

І п'ядь за п'ядею ми місця здобували;

Хоч не одного там калічили ті скали,

Ми далі йшли, ніщо не спинювало нас.

 

І кождий з нас те знав, що слави нам не буде,

Ні пам'яті в людей за сей кривавий труд,

Що аж тоді підуть по сій дорозі люди,

Як ми проб'єм її та вирівняєм всюди,

Як наші кості тут під нею зогниють.

 

Та слави людської зовсім ми не бажали,

Бо не герої ми і не богатирі.

Ні, ми невольники, хоч добровільно взяли

На себе пута. Ми рабами волі стали:

На шляху поступу ми лиш каменярі.

 

І всі ми вірили, що своїми руками

Розіб'ємо скалу, роздробимо граніт,

Що кров'ю власною і власними кістками

Твердий змуруємо гостинець і за нами

Прийде нове життя, добро нове у світ.

 

І знали ми, що там далеко десь у світі,

Який ми кинули для праці, поту й пут,

За нами сльози ллють мами, жінки і діти,

Що други й недруги, гнівнії та сердиті,

І нас, і намір наш, і діло те кленуть.

 

Ми знали се, і в нас не раз душа боліла,

І серце рвалося, і груди жаль стискав;

Та сльози, ані жаль, ні біль пекучий тіла,

Ані прокляття нас не відтягли від діла,

І молота ніхто із рук не випускав.

 

Отак ми всі йдемо, в одну громаду скуті

Святою думкою, а молоти в руках.

Нехай прокляті ми і світом позабуті!

Ми ломимор скалу, рівняєм правді путі,

І щастя всіх прийде по наших аж кістках.

 

[1878]

 

Джерело: Львівський Університет ім. І.Франка.

 

 

 

Знаєте, я тільки що подумала, а Україна наша як раз більше 20 років і робила те, що написав мій одногрупник, і тільки зараз - що завіщав наш видатний Каменяр!

[Явдоха 4 484]

Aina:, мила, я перший раз чую, що Іван Франко писав вірші. Я була впевнена, що це видатний громадський діяч, борец за свободу українського народу. Мені дуже соромно

[fronya40 15 924]

Явдоха:, Таню,ти що,в школі не вчилася??? нас Іваном Франко просто завалювали!!!