Куліш (не козацький)

[Уляна-ляна 2 552]

Ингредиенты: пшоно-500г
сало-200г
мясо-500г
цибуля-ріпка-4-5шт
морква-2-3 шт
перець болгарський-1-2шт
сухофрукти(яблуко,родзинки,чорнослив)-100г
часник-2-3 зубчика
олія соняшникова-20мл
сіль,перець…
зелень кропу,цибулі,петрушки
вода-4-6 літри

   

 

Це не справжній козацький куліш,це-один із багатьох його варіантів.

 

ОРИГІНАЛЬНИЙ РЕЦЕПТ ХІХ ст.

 Кулишъ. Смыть крупъ или пшена въ горшкѣ, залить водой и сварить съ постоимъ или коровьимъ масломъ, или съ свинымъ саломъ. (1)

Помішували куліш кописткою (дерев'яна лопатка).

 

Я ніколи раніше не варила куліш (і  не куштувала).А  коли мені довелось його приготувати,то звернулась за порадою до наших господинь-форумчанок.Вони таки все знають! І допомога не забарилась.Дякую!!! Для ще більш детального вивчення цього процесу  я заглянула в "колекцію" відеорецептів дядька Гугла.А там....море різноманітних варіантів  приготування кулешу. Я вибрала ось цей і готувала його в мультиварці  Декс 65 , скороварці Декс 40 і скороварці Сатурн. Пропоную цей рецепт  вам.

 

                                                                Приготування

 

Для початку потрібно підготувати всі інгредієнти.

 

 

 

 

 

Промити пшоно (кажуть ,що в семи водах,та у мене стала прозорою вода аж за 11 разом)

третій раз

сьомий

одинадцятий

 

 

Нарізати сало (в моєму випадку з прожилками мяса)

 

 

нарізати великими кусками мясо(курку,качку,свинину,або ж що у вас є) У мене філе курки

 

 

порізати соломкою перець болгарський (у мене жовтий,але бажано червоний)

 

 

Порізати соломкою моркву і цибулю(десь загубила фото цибульки)

 

 

 

Приступаємо.

Обжарюємо на сковорідці сало,потім докидаємо цибульку

 

 

 Після легкого зарумянення цибульки додаємо моркву і жаримо на великому вогні,постійно помішуючи хвилин пять.

Додаю мясо і ще на 5хв на великий вогонь. .Потім -болгарський перець,промиті і подрібнені сухофрукти.Ось такий вигляд має "напівкуліш"

 

 

Цю красу я викладаю в чашу мультиварки,висипаю  пшоно і заливаю водою,можна гарячу (в пропорції приблизно 1 до 6)Я готувала з усіх вказаних продуктів,але розділила по мультиварках-скороварках,тому і вказую приблизну кількість води. Додаю спеції і ставлю на програму :в мультиварці на "тушкування",  скороварці  Декс 40 -на 10хв, в Сатурні - "каша".Коли вже приготується,додаю подрібнену зелень і заправляю потовченим  і змішаним з 2 ст.л. олії часником .

 

 

 

 

                                                                                     

Ну от і все,куліш готовий! Смачного!!!

 

                                                                            

 

                                                                                 Примітки

 

 

Це один із варіантів  "осучасненого" кулешу,який я готувала.Був ще пісний  з грибами.  Куліш має бути  густини  і не супу і не каші,напіврідкий,напівгустий.

 

 

А це варіант приготування кулешу на вогнищі в казанку.

У великому  казані  смажити  порізане сало ,пізніше добавити дрібно порізану цибулю. Коли вона набуде прозорого кольору, додати моркву, нарізану соломкою. Коли морква набуде золотистого кольору, покласти в казан мясо, порізане на шматки. Перемішати і смажити, помішуючи, на великому вогні. 
Коли м’ясо покоричневіє, додати води (можна гарячої) і довести до кипіння. Посолити за смаком і додати пшоно. Після того, як пшоно закипить, потримати його на такому вогні під кришкою 10 хв. Далі на маленькому вогні під кришкою доводити страву до готовності. 
Коли куліш практично готовий, додати спеції і сухофрукти, а також необчищену головку часнику (її треба занурити в пшоно повністю). Подавати куліш, посипавши його базиліком і петрушкою.Все,можна смакувати.

Куліш — це самостійна страва, до нього салати не потрібні.

 

Ось тут я знайшла цікаву інформацію про куліш.

 

"КУЛІШ — страва, схожа за способом приготування на крупник, але роблена з пшоняних крупів. К. було легко готувати не тільки в домашніх умовах, тому він мав ще одну назву — польова каша. Промите пшоно засипали у казан з киплячою водою, для смаку додавали одну-дві картоплини, сіль, коріння, по можливості зелень. Готовий К. затирали салом із цибулею й часником. Особливо смачним був К. із салом, шматком м’яса (навіть солонини) або рибиною. Готовим К. вважався тоді, коли пшоно повністю розварювалося і утворювалася кашоподібна маса. Переважно К. готували з пшоном, але подекуди варили й гречаний (деякі райони Чернігівщини, Полтавщини), кукурудзяний (Південне Поділля). Іноді на Правобережному Поліссі пшоняний К. варили на молоці (молочний К.), сироватці (сироватчаний), маслинці (сколотчиний). Смачним вважався густий К., а не такий, у якому крупина за крупиною ганяється з дубиною. К. готували на обід у польових умовах, а вдома звичайно на вечерю. Він і зараз є однією з улюблених народних страв."  (2)

***

"З цих же круп варили й зовсім рідкі страви — юшки або супи. У заможніших такі крупники готували на м’ясній юшці, що для біднішого селянства було недоступною розкішшю. Подібні страви були у білорусів ("крупнік", "крупеня"), росіян («суп из крупи»), поляків («krupnik»), литовців («krupnikas»). До таких юшок з крупами можна віднести й куліш — одну з найбільш розповсюджених українських страв. «Крупник — кулішові брат».— говорили в народі. Куліш готувати було легко і в польових, і в домашніх умовах, і в дорозі. Змите пшоно або крупу (гречану, кукурудзяну) заливали водою в такій пропорції, щоб, розварившись. Утворилась консистенція рідкої сметани, затовкували або засмажували салом з цибулею, в піст — олією. Для смаку додавали 1—2 картоплини, сушену тараню або шматок м’яса. Але подібний куліш варився рідко. П П. Чубннський розрізняв поняття «куліш» і «польова каша», вважаючи, що польова каша обов’язково вариться з м'ясом або рибою. Таке твердження було помилковим, бо ні способом приготування, ні набором продуктів, ні часом і способом вживання польова каша від кулешу не відрізнялася. Їх могли готувати в домашніх і польових умовах з м'ясом і без нього. На Полтавщині (Пирятннськнй район) подібна страва має одночасно ці дві назви, різниці ж у приготуванні ніхто назвати не може. «Куліш називають польовою кашею, коли варять його у степу»,— заявляють інформатори. Рідка каша подібного типу називалася у росіян «кулеш», у поляків «kulesza», «kulasza», у румунів — «coleásă», у чехів же просто « řidka kaše», в угорців—«köles». Таке розповсюдження однієї й тієї ж назви можна пояснити лише широким вживанням улюбленої й простої страви. Куліш переважно варився з пшона на воді або молоці (Волинське Полісся — Малинськин, Житомирський, Новоград-Волинський та інші райони), подекуди з гречаної крупи, змішаної з гороховою мукою. На Поділлі пшоно іноді заміняли кукурудзяною крупою. Варили куліш і на сколотинах, тоді він мав назву «сколотчиний куліш», і на сироватці — «сироватчаний куліш». Часто від недостатку продуктів біднішим селянам доводилося варити рідкий куліш, в якому «крупина за крупиною ганяється з дубиною». Сумні приказки говорили про злидні, бідність і нестатки: «Після кулешу ногами не поколишу»." (3)

***

 "Отримавши тривожне гасло, козак, щоб він не робив у той час, осідлавши коня, за п’ять хвилин мусив чимдуж рушати на війну. Козаки таємними стежками, верхи на конях, збирались в умовних місцях в десятки; десятки, в свою чергу збирались в сотні; сотні в полки. Але перед тим, кожен козак був зобов`язаний мати справні пістолі та рушниці, шаблю, келеп, спис, сухий порох, кулі, шанцевий інструмент, сиром`яті ремені, лук і сагайдак зі стрілами та іншу військову амуніцію. Все це лежало, або ж висіло коло хатніх дверей на похваті. Біля коновязі на дворі завжди були прив`язні один або два добрих бойових лицарських коня. Тут же ж біля коней висіла справна кінська збруя, головним елементом якої є козацьке сідло – кульбака. До кульбаки були приторочені сакви (шкіряні кульки). В один із таких невеличких, зроблених із грубої шкіри кульків (торбин) насипалось просмажене в олії пшоно. Козацька ненька, сестра чи дружина, знаючи про щохвилинну можливість наскоку татар, а відтак в нагальній потребі брата, чоловіка чи сина збору на війну, брала пшоно, ретельно його перебирала, у семи водах промивала, щось тихесенько шептала, та висипала на наповнену олією  з насіння льону ринку (глиняна сковорідка на ніжках) й  просмажувала його в печі. Прожарене в олії пшоно просушувалось та зсипалось до кулька (торбочки), яка в свою чергу приторочувалась (прив’язувалась) до козацького бойового сідла – кульбаки. Тож у випадку оголошення тривоги, козак миттєво хапав зброю, сідлав коня і за кілька хвилин стрімко мчав у напрямку пункту збору свого десятка,  обов’язково маючи при собі,  щоб не перевантажувати коня,  невеликий за об’ємом  та вагою запас  прожареного в олії пшона - отож  саме прив’язана до кульбаки  шкіряна торбина - кульок із пшоном  і дали назву славнозвісній похідній страві  наших прадідів – козацькому кулішу!   

Далеко в степу, полюючи за «степовими людоловами», козак зі своїми побратимами набирав у казанок чистої джерельної води, додавав туди дрібку солі, діставав із прив`язаного до  сідла кулька жменьку чи дві прожареного в олії  пшона,а  його  слід було класти в окріп у такій кількості, щоб куліш коли його знімуть з вогню мав густину сметани.  Тут же ж,  біля струмка, виривався степовий часник і за півгодини товариство споживало славнозвісний козацький куліш. Оце й усе – ніякого тобі свинячого сала."

 

 

 

Змінено 17 квітня, 2016 користувачем lana19

[Natali06 18 077]

Оксаночка, ты так всё доступно и так аппетитно расписала, прямо захотелось кулиша сразу и незамедлительно!   А фото какие! ммм, слюнки текут! :vkusno 1:

 Еще очень  понравился  ОРИГІНАЛЬНИЙ ХІХ ст Рецепт.    

Оксанчик,  ты такая умничка, что не просто написала рецепт, а провела для нас целый исторический экскурс! Спасибо тебе огроменное!

[Уляна-ляна 2 552]

Наталочка,дякую!   Мені самій було надзвичайно цікаво дізнаватися про цю страву. І вона вийшла напрчуд смачною і ситною (і пісний куліш також).

[Vilapo 8 029]

Оксана, дуже цікава історічна розповідь  про куліш ! Як   смачно  приготувала !

[Уляна-ляна 2 552]

Дякую! Лєна,так хотілося ,щоб і в нашій хатинці смачно пахло кулішем ,хоча у нас вже є Анжелочкіна "Польова каша"   (її рецепт  мені багато допоміг).Можливо,кому і мій стане в нагоді.

[Vilapo 8 029]

 

 

Можливо,кому і мій стане в нагоді.

 

Обов'язково знадобиться :smailuk10 (1):!

[fronya40 15 925]

Ох ничего ж себе рецептики вы с Ланой выставили- смотреть и слюной давится! :animashki-myshy: :animashki-myshy: :animashki-myshy: в голодном обмороке. Такой кулешик мммм да такая курочка Светына))))

[Уляна-ляна 2 552]

Таня,так на нашому форумі є в кого і чому навчитися.Тут у всіх що не рецепт,то шедевр (ото ж і я собі щось несу в нашу копілочку).

[fronya40 15 925]

@Уляна-ляна,згодна

[lana19 20 603]

Оксаночка! Вот молодец! Как ты красиво и правильно рецепт оформила! Даже не рецепт, а МК!

Умничка!

Я с удовольствием прочитала рассказ про кулеш! Спасибо тебе большое!

Скажу честно - никогда его не готовила. Но желание появилось!

[Уляна-ляна 2 552]

 

 

Скажу честно - никогда его не готовила. Но желание появилось!

І я раніше ніколи не готувала і не мала поняття,який він на смак. Коли в нашому містечку проходили  які фестивалі чи День міста,чи щось подібне,то не мала бажання покуштувати.Думала собі,що каша, як каша. А як приготувала сама,то думка змінилась. Тепер  сімейство чекає,коли ж потеплішає,щоб зварити на вогнищі.

Ланочка,приготуйте.Не пожалкуєте!
 

[Алцьона 12 061]

Така цікава подача такої смачної страви

[Уляна-ляна 2 552]

 

 

Така цікава подача

Аллочка,дякую !

 

 

такої смачної страви

 Я тепер теж з впевненістю можу сказати,що таки смачна!

[Уляна-ляна 2 552]

 

 

Тепер  сімейство чекає,коли ж потеплішає,щоб зварити на вогнищі.

Тепла дочекались і куліш готували  в казанку.  На природі ,з родиною і друзями  цікаво і смачно виходить  така страва.

 

 

 

 

 

Смачно і з реберцями ,і з курочкою, і з шкварочками!!! А  зірвана з грядки свіженька зелень яка запашна !!! Одним словом-смачно! :vkusno 1: