Наші улюбленці
Дівчатка, принесла ще Рижика) Гарненький , правда? до рук ще не йде. Але погладить дається.
Яке гарнюнє! Так би й пообнімала б!
А цю?) Це наша королева Глорія. Наша любов і безкінечне хвилювання( Вона алергік, вже без 5 зубів, були проблеми з кишківником, а тепер ще й невідомо що( чи то гранулематоз на губах чи то щось геть погане…
до речі, я не просто так кажу, що вона королева). Цю дівчинку , коли спимо, треба міцно обіймати. Інакше вона не розуміє. А обіймати там є шо) І навіть,якщо відвернутися вона перейде і знову ляже в обіймашки)
Я ніколи не гладила сфінкса, якось у всіх моїх друзів та знайомих всі коти волохаті) А таки б пообнімала цю красуню. Багато чула, що "голопопіки" дуже лагідні і ручні обнімашки) Але у мене якось підсвідомо - волохатого кота хапаєш і тискаєш, жамкаєш, обнімаєш міцно-міцно. А от сфінкса я б обнімала обережно і ніжно, як дитину)
Наталочко, та хоч голого, хоч волохатого обіймати однаково) Але цих цілувати більш приємно)) А цілувати ми іх любимо)
Ну шо дівчатка. Давайте жилетку, буду плакатися… Не можу зрозуміти, чи в мене на заборі, чи на хаті написано « Тут приймають всіх» Як вони нас знаходять?! Ось такі 400 гр щастя знову прийшли до нас…От що мені з цим робити? (
Яке гарненьке кошеня, оченята такі розумні
То не кошеня,то цілий всесвіт))
А у нас життя вдалося 
. Ця картонка, що лежить позаду Бруньки, то коробка з взуття, яку він настирно розламував і нарешті переміг її. Це найулюбленіше його заняття розламувати коробки, хоча ні, спочатку пару днів він в них сидить, а потім починає потроху їх розвалювати.
Олю, на фоні таких квітів ія була б на раслабоні) От кому повезло в житті!
дівчата, воно може я так, прийшло, значить так треба. Хоча більше схиляюсь до думки, що підкинули прямо під паркан..Але ж… вона 12! Сил моіх більше не має!…
Вчора бігала з нею до вета. Бо зранку бачу погано ість. . Паніка . Вет нічого толком не сказала, хіба що поіть козиним молоком. Знайшла і козу і молоко) А вечором дивлюсь, вона піджовує сухий корм дорослих котів) Як тільки розгризає загадка)
Сьогодні зранку кульгає на лапу. Мабуть залізла на стілець, Вже побіг чоловік. Знову толком нічого .( А воно ж така манісінька, яктой горобчик. Отак і живемо…
Ната, тварини відчувають добру душу, а люди знають і користуються...
12 котів! Мати рідна, я б не справилася навіть фізично!
Natali06 написав(-ла):дівчата, воно може я так, прийшло, значить так треба. Хоча більше схиляюсь до думки, що підкинули прямо під паркан..Але ж… вона 12! Сил моіх більше не має!…
Наталю, як я тебе розумію! Я в жовтні ревіла білугою, коли до нас чергове кошеня прибилося. Так це ж тільки п'яте, а у тебе 12! 
У мене максимально було 7, але то було до війни і тоді ще можна було знайти нових господарів кошенятам, а зараз у нас з прилаштуванням - майже ніякої надії. 
Іннусічка, дякую моя хороша, за розуміння😘 Я навіть не намагаюся іх прилаштовувати…Не знаю, скільки ще витримаю.. ти сама розумієш, що на них іде більшість бюджету. Нам з чоловіком на іжу йде меньше)
Недалеко від нас притулок. Я бачу як дівчата кожного дня підбирають все нових і нових хвостиків( Зараз просто якась пошесть пішла на викинутих тваринок(
До речі, про останню малу. Ох і намучились ми з нею( Памʼятаєш з самого початку я казала, що вона травмувала лапку. Пішла я до вета. Вона призначила мелоксівет по 1 каплі в день , 5 днів. На третій день я вже мала не кошеня, а майже трупик( Єдине, що вона ще дихала( І тільки тоді я додумалася почитати інструкцію до цього препарату. « категорично заборонено до 6 неділь»! Я була в шоці! І це призначення вета! Що було робити.. почала виходжувати. Годувала через шприц . Козине молоко, лікувльні паштети, пюре вареного кабаку( почитала що дуже допомагає) . Вдень виносила на подушечку , там вона і лежала ні жива ні мертва( Тижня два мало - помалу оживала. Виходила. Ще через пару неділь почався страшенний понос. Знову до вета. Але вже бачила , що помічі з неі , як з козла молока. Знову виходжую… знову довго і без результатів. Коли вже геть нічого не допомагало, почала давати тетрациклін. І диво трапилося, допомогло) Вона на свій вік не дуже виросла, але таке швидке і така розумне, що тільки дивуємся) Вони з Рижиком (передостаннім ) страшенні друзяки)
Ось вона. Матільда)
