Солов'їна пісня

[smalinna 38]

Легка усмішка на моєму лиці викликає почуття чогось рідного, духм'яного і затишного.Великий Дніпро

[smalinna 38]

Мій рідний Києве, як сумую я за тобою, коли від'їзджаю в інше місце.

Сідячи за філіжанкою кави в львівській цукерні, заплющую очі і починаю мріяти...

Аромат кави п'янить, і я себе уявляю відвідувачем маленької кав'яні на Андріївському Узвозі біля будинку Булгакова.

Починаю надихатися поетичними нотками, поринаю у світ улюблених пісень та поезій...

Легка усмішка на моєму лиці викликає почуття чогось рідного, духм'яного і затишного.

Великий Дніпро....

[smalinna 38]

щось в мене не виходить скопіювати текст та виділити :neee:

[smalinna 38]

Мій рідний Києве, як сумую я за тобою, коли від'їзджаю в інше місце.

Сідячи за філіжанкою кави в львівській цукерні, заплющую очі і починаю мріяти...

Аромат кави п'янить, і я себе уявляю відвідувачем маленької кав'яні на Андріївському Узвозі біля будинку Булгакова.

Починаю надихатися поетичними нотками, поринаю у світ улюблених пісень та поезій. Легка усмішка на моєму лиці викликає почуття чогось рідного, духм'яного і затишного.

Великий Дніпро....

[Natali06 18 043]

поринаю у світ улюблених пісень та поезій

Вибачаюсь, що я мабуть не по темі . Зранку знайшла ось такі рядки. І так чомусь вони запали мені в душу... Дуже захотілося поділитися з вами.

 

Не до любовi нам,не до любовi!

Щось вмерло в наших душах назавжди

I вже не промiнь-нiж блищить у словi,

I кожен жде чорнiшоi бiди…

О милий Боже,Пресвята Марiе,

Очистiть нашi помисли вiд зла,

Хай кожне серце завжди володie

Cтремлiння дати ближньому тепла.

 

В.Григоренко

[Люлёк 2 650]

Хай кожне серце завжди володie

Cтремлiння дати ближньому тепла.

 

Золоті слова!

[Люлёк 2 650]

Дівчата, вибачте мені, але не можу ніяк придумати продовження речення: нічого в голову не лізе. Якась темрива в голові.

Кудись ділося моє натхнення.

[N@T@ 3 842]

Якась темрива

темрява

Мій рідний Києве, як сумую я за тобою, коли від'їзджаю в інше місце.

Сідячи за філіжанкою кави в львівській цукерні, заплющую очі і починаю мріяти...

Аромат кави п'янить, і я себе уявляю відвідувачем маленької кав'яні на Андріївському Узвозі біля будинку Булгакова.

Починаю надихатися поетичними нотками, поринаю у світ улюблених пісень та поезій. Легка усмішка на моєму лиці обличчі викликає почуття чогось рідного, духм'яного і затишного.

Великий Дніпро....

Великий Дніпро, ти такий безмежний, дужий і разом з тим лагідний. Як добре в літку ввечері спуститись на теплоході по течіі вниз, озирнутись на твої простори.....

[Люлёк 2 650]

N@T@:, Наталю, дякую!

[Явдоха 4 484]

Мій рідний Києве, як сумую я за тобою, коли від'їзджаю в інше місце.

Сідячи за філіжанкою кави в львівській цукерні, заплющую очі і починаю мріяти...

Аромат кави п'янить, і я себе уявляю відвідувачем маленької кав'яні на Андріївському Узвозі біля будинку Булгакова.

Починаю надихатися поетичними нотками, поринаю у світ улюблених пісень та поезій. Легка усмішка на моєму лиці обличчі викликає почуття чогось рідного, духм'яного і затишного.

Великий Дніпро....

 

 

Великий Дніпро, ти такий безмежний, дужий і разом з тим лагідний. Як добре в літку ввечері спуститись на теплоході по течіі вниз, озирнутись на твої простори.....

і вголос, тихесенько, заспівати улюблену пісню - "Ніч яка місячна, зоряна, ясная, видно хоч голки збирай...". Пісня, разом з душею, лине по безмежним просторам старого і мудрого Славутича. Ще мить, і вона...

[fronya40 15 924]

Мої голубки,я вас вітаю!!!

Складні остані дні,тому я й не писала,додому приходила о дев‘ ятій,не до інтернету....така,що ледве ноги притянула...

Що хочу сказати,читати не маю часу,але по дорозі на працю та з праці читаю,і мені тепер здається,що зовсім не має бажання читати на мові окупантів...

Але розмовляю на російській...хоча це справа часу...

[Явдоха 4 484]

Мої голубки,я вас вітаю!!!

Складні остані дні,тому я й не писала,додому приходила о дев‘ ятій,не до інтернету....така,що ледве ноги притянула...

Що хочу сказати,читати не маю часу,але по дорозі на працю та з праці читаю,і мені тепер здається,що зовсім не має бажання читати на мові окупантів...

Але розмовляю на російській...хоча це справа часу...

 

Тетяночко, рідненька, співчуваю тобі всім серцем! Все минеться... минеться і це. Я тебе дуже добре розумію з приводу мови. Сама зараз читаю кожен день тіки на український мові, але не маю з ким розмовляти, немає у мене розмовної практики, навичок розмовляти українською мовою. Це дуже важливо, бо коли людина починає багато розмовляти, вона дуже швидко переходить і на мисленя українською. А це вже повне опанування мови.

[fronya40 15 924]

Явдоха:, у мене також не має можливості з ким спілкуватися...тут же таке " засилля українською" ,що .....

Та нічого,все що не відбувається,усе так повино бути...

[Явдоха 4 484]

fronya40:, егеш, егеш!!! От і я теж про "засилля"... Таке кругом засилля, що неможна знайти людину, яка вільно володіла б українською мовою, для спілкування та мовної практики.

[Явдоха 4 484]

Фронечко, у мене з'явилася мрія. Як би було добре, щоб було модним розмовляти на українській мові! Як би так зробити? Щоб всі пишались та вихвалялись - у кого мова краще, у кого мова без русизмів.

[Natali06 18 043]

Як би так зробити?

Таню, мабуть зараз ця мрія так і залишиться нездійсненною. На жаль... Але ж в нас є певний прогресс! Ми почали пишатися своїм прапором, тим, що ми є українцями!

[Natali06 18 043]

Як би так зробити?

Таню, мабуть зараз ця мрія так і залишиться нездійсненною. На жаль... Але ж в нас є певний прогресс! Ми почали пишатися своїм прапором і тим, що ми є українцями!

[Явдоха 4 484]

Таню, мабуть зараз ця мрія так і залишиться нездійсненною. На жаль... Але ж в нас є певний прогресс! Ми почали пишатися своїм прапором і тим, що ми є українцями!

 

Я не згодна, що моя мрія "так і залишиться нездійсненною"! :neee: :neee: :neee: Я впевнена, що це не за горами і після війни всі зрозуміють, що без мови нема нації. Що тільки мова може нас обьєднати! Для цього треба зробити так, щоб на український мові було МОДНО розмовляти.

[fronya40 15 924]

Мені також вважається,що мова до нас повертається...в Київі ще зовсім недавно не чути було українську як щас..а всі подруги моєї доньки з Київа спілкуються на українській..

Явдошечко,в мене також така мрія,тим паче це робиться модним

[Явдоха 4 484]

Люлёк:, Лілечко, де це ти швеньдяєш, сонечко??? Тебе вже завдання зачекалось!!!

[fronya40 15 924]

Мої подружки,надобранічь!!!

[Явдоха 4 484]

fronya40:, на мій погляд, ще не достатьнё, але і квапитись в цьому питанні не варто. Треба обов'язково, як тільки закінчиться війна, цьму питанню приділити дуже велику увагу. Але не можна її грубо насаджати. Тут треба довгострокова, виважена програма дій.

 

Фронечко, надобраніч!

[Явдоха 4 484]

Другий день нема тут нікого, окрім Фронечки і мене.... Мабудь мені знову непощастило!

[Явдоха 4 484]

Мій рідний Києве, як сумую я за тобою, коли від'їзджаю в інше місце.

Сідячи за філіжанкою кави в львівській цукерні, заплющую очі і починаю мріяти...

Аромат кави п'янить, і я себе уявляю відвідувачем маленької кав'яні на Андріївському Узвозі біля будинку Булгакова.

Починаю надихатися поетичними нотками, поринаю у світ улюблених пісень та поезій. Легка усмішка на моєму лиці обличчі викликає почуття чогось рідного, духм'яного і затишного.

Великий Дніпро....

 

 

Великий Дніпро, ти такий безмежний, дужий і разом з тим лагідний. Як добре в літку ввечері спуститись на теплоході по течіі вниз, озирнутись на твої простори.....

[Явдоха 4 484]

Мій рідний Києве, як сумую я за тобою, коли від'їзджаю в інше місце.

Сідячи за філіжанкою кави в львівській цукерні, заплющую очі і починаю мріяти...

Аромат кави п'янить, і я себе уявляю відвідувачем маленької кав'яні на Андріївському Узвозі біля будинку Булгакова.

Починаю надихатися поетичними нотками, поринаю у світ улюблених пісень та поезій. Легка усмішка на моєму лиці обличчі викликає почуття чогось рідного, духм'яного і затишного.

Великий Дніпро....

 

 

Великий Дніпро, ти такий безмежний, дужий і разом з тим лагідний. Як добре в літку ввечері спуститись на теплоході по течіі вниз, озирнутись на твої простори.....

 

і вголос, тихесенько, заспівати улюблену пісню - "Ніч яка місячна, зоряна, ясная, видно хоч голки збирай...". Пісня, разом з душею, лине по безмежним просторам старого і мудрого Славутича. Ще мить, і вона...

 

Лілечко, так будеш чи ні продовжували це речення? Хто тепер буде мої помилки виправлять??? Нікого ж нема!!!