Vilapo 8 029 Опубліковано: 7 липня, 2014 Но я тебе честно скажу, мама, это боль, которая не проходит... Никогда не проходит, это я могу подтвердить Мамы уже 14лет нет, читаю вас, а слёзы сами льются :oops1: Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Veronka 2 368 Опубліковано: 7 липня, 2014 Поэтому и нужно всегда ехать к родителям... Я до сих пор думаю,как же мало я сделала для мамы... И сколько мне ещё нужно было для неё сделать...Хотя папа мне всегда говорил:"Ты живешь за принципом, если не я, то кто же?" И все равно мне кажется, так мало... Наташ, только не кори себя, всё что могла сделать ты сделала и мама ведь знала всегда что ты её любишь и если что то и не успела то не от нехватки любви, а то что жизнь сейчас такая ...кругом спешим, за всё хватаемся... Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Natali06 18 058 Опубліковано: 7 липня, 2014 Ой, девчонки, так хорошо, даже поплакать вместе... Но что то мы совсем загрустили. Вероника, у тебя же радость на носу, к маме едешь! Что ж мы грустим? Собирай побольше подарков! И себя ,в том числе! Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Veronka 2 368 Опубліковано: 7 липня, 2014 подарки куплены , любимый (он же и единственный) внучек тоже радуется что через недельку уже будем на месте Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Natali06 18 058 Опубліковано: 7 липня, 2014 внучек тоже радуется Ты знаешь, где то через год, в одном из разговоров, когда меня спросили собираюсь ли я продавать Батькивщыну? Мой сын сказал "Это же наша с мамой Родина! Зачем?" А жил то он там всего один год из своих 25. Как же мне это было приятно! Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Veronka 2 368 Опубліковано: 7 липня, 2014 Внуки сильно привязываются к бабушкам и дедушкам... Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Явдоха 4 484 Опубліковано: 8 липня, 2014 Ой, девочки, растравили душу! У меня бабушки любимой (она меня растила и я ее долгое время называла мама!) уже 23 года нет и папы 20 лет.... Боль утраты никогда не оставляет человека. Она просто немного утихает, становится не такая острая. Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
нюшка 112 Опубліковано: 8 липня, 2014 Ой-ой, девчоночки затронули Вы тяжолую тему. У меня сейчас бабушка (любимая и единственная) в тяжолом состоянии, каждую свободную минутку стараюсь провести с ней, живу отдельно. И все равно знаю, что потом буду жалеть, что мало. Так тяжело, что ничем мы не можем ей помочь, остается только любовь и забота. Берегите родных и близких. Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Явдоха 4 484 Опубліковано: 8 липня, 2014 нюшка:, Танюша, так это самое главное - забота и любовь!!!! Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Живчик 701 Опубліковано: 8 липня, 2014 А мне её так не хватает.... Уже два года... А привыкнуть к этому до сих пор не могу... Наташенька, как я тебя понимаю. У меня мама буд-то бы есть, но её нет. И так уже 2.5 года. В средине пустота и безысходность.... Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Natali06 18 058 Опубліковано: 8 липня, 2014 Танюшка! Моё ты солнышко! Крепись, и только крепись.... А уж когда совсем нет сил иди к нам! Мы вчера с девчонками поплакали и то стало легче, потому что мы вместе! Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Живчик 701 Опубліковано: 8 липня, 2014 Спасибо, Наташенька) Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Natali06 18 058 Опубліковано: 8 липня, 2014 Танюш, да за что мне спасибо? Я просто знаю, как боль поглощает человека... Это сейчас я могу хоть немного об этом говорить, а до этого... Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Живчик 701 Опубліковано: 8 липня, 2014 Да... это очень тяжело. А мне еще предстоит пройти испытания. А уже просто нет сил... Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Natali06 18 058 Опубліковано: 8 липня, 2014 А я сегодня с мужем гуляла в парке "Феофания"у нас день свадьбы, мы уже вместе 37лет, как незаметно летит время :oops1: Такой заряд энергии от красивой природы получила Почему то именно эти два пейзажа захотелось оставить себе на память Не только себе , но и нам! Спасибо тебе за то,что делишься с нами! Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Izvarina 8 102 Опубліковано: 8 липня, 2014 Леночка, от всей души поздравляю вас с мужем! Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Natali06 18 058 Опубліковано: 8 липня, 2014 Ой точно! Голова я и два уха! Ленуська, я тоже вас поздравляю с такой чудесной датой! :x25 (1): Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Vilapo 8 029 Опубліковано: 8 липня, 2014 Спасибо девочки Дата какая то совсем не круглая только я всё время не перестаю удивляться, ну почему так быстро летит время Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Явдоха 4 484 Опубліковано: 8 липня, 2014 Vilapo:, Леночка, прими и мои искренние поздравления! Ты видно, как и я, в 17-18 лет "выскочила" замуж, сразу после школы! А пейзажи просто замечательные!!! Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Vilapo 8 029 Опубліковано: 8 липня, 2014 Спасибо Танюша точно в 17лет :oops1: я уже работала и заочно училась Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Ринишек 1 856 Опубліковано: 8 липня, 2014 Vilapo:, Лен, а скажи - 37, и всё равно мало? прими и мои поздравления! гармонии и взаимопонимания, любви и радости побольше в жизни!!! А можно я влезу в кухонные разговоры со своим горшком? Девочки, а мы вот тут с прошлого года озаботились туалетом на даче. Я категорически перестала воспринимать "нужник". Построили типо сарайчик, или хозблок, или туалет - среди всех нас, приезжающих на дачу 6 человек до сих пор не прицепилось единое название. В этом помещении будет туалет - био унитаз и душ. Вчера получила из инет-магазина свою красоту. Так некстати этот завал с финансами Так вот. Биотуалет оказался очень привелекательным прямо...И так вовремя мне статья попалась на сайте фабула (точно уже не помню) про то, что мол, нужник - это еще со времен Екатерины. Мол, мир давно ушел вперед, а мы по-прежнему в нужники в конце огорода бегаем. Я прям и застыдилась (от осознания собственной отсталости) и загордилась (от осознания собственной своевременной продвинутости) Так что на выходных будем испытания проводить звыняйте за интимные подробности Но я почему-то как ребенок радуюсь приобретению. Культурно так, чинно всё теперь.... Сразу ассоциативно конечно поневоле по-доброму позавидовала европейцам с их машинами-домами на колесах. Это ж какое удововльствие ездить по миру в такой вот машине, и с таким комфортом! Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Дачниця 225 Опубліковано: 8 липня, 2014 Девочки, вопрос по заготовкам : как вы заготавливаете красную смородину, кроме перетертой с сахаром? Я её просто замораживаю небольшими порциями.Зимой она у меня идет в пироги, коктейли и компоты.Украшаю ею торты Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Vilapo 8 029 Опубліковано: 8 липня, 2014 Vilapo:, Лен, а скажи - 37, и всё равно мало? Спасибо Ирочка Конечно мало, я это очень остро почувствовала в прошлом году, когда он внезапно сильно заболел, за год он уж четыре раза лежал в госпитале. Теперь каждый прожитый день вместе, ещё больше ценю :oops1: Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
irysska 1 073 Опубліковано: 8 липня, 2014 Vilapo:, Леночка! прими и мои поздравления с такой солидной датой! Счастья и еще раз счастья! :x25 (1): Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
fronya40 15 924 Опубліковано: 8 липня, 2014 Vilapo:, Лен, а скажи - 37, и всё равно мало? Спасибо Ирочка Конечно мало, я это очень остро почувствовала в прошлом году, когда он внезапно сильно заболел, за год он уж четыре раза лежал в госпитале. Теперь каждый прожитый день вместе, ещё больше ценю :oops1: Я согласна на все 100...я прожила с мужем 25 лет,как один день,всего было и очень хорошего и очень плохого,а когда его не стало,я тогда только поняла,что это самое родное- муж и ребенок... Уточню ,родителей у меня нету с 14 лет....поэтому горе утраты не сравнить с потерей мужа.... Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах