Перейти до вмісту
Natali06

росія напала на Украіну. Війна. россия напала на Украину. Война. путин будь ты проклят!

Recommended Posts

— Международный трибунал

— Смертная Казнь

И этот приговор будет не только для Путина!!! К большому несчастью этот приговор народу России, который затянется на 10-ки мучительных лет!

Боже, как же русский народ будет страдать, после нашей Победы, а она неизбежна!!!

Клеймо на 10-ки лет вперёд!!!

Мне очень вас жалко…

Гожусь Украиной!

Горжусь народом!

Горжусь Президентом!

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Этот сюжет начинается с фотографии, которую должен увидеть каждый. Такого точно не покажет ни один российский канал, ведь этот кошмар не вписывается в пропагандистскую байку об освобождении Обычный мариупольский двор. Светит солнце, малышня катается на качелях. И все бы хорошо и прекрасно, если бы не могилы прямо на детской площадке. И нет, не одна, а много могил. А самое страшное, что детей, кажется, такое соседство вообще не смущает. Нет ни слез, ни шока. Всего за каких-то три недели Россия сумела приучить детей жить рядом с мертвецами. Приучила хоронить близких, соседей, сверстников. То есть в Кремле все-таки не соврали. Это действительно освобождение… от мирной и спокойной жизни. Освобождение от родного дома, родных игрушек и вообще от детства. Чудесный город металлургов на берегу Азовского моря одним щелчком пальцев в Кремле был превращен в мертвый город. Город слез и смерти.

 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Не знаю як  по іншому відео вставити.  https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1393880874399693&id=100013333813716

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Военные 15-го мотострелкового полка России устроили бунт и отказываются воевать против Украины. Они задействованы в боях на Сумщине — Генштаб ВСУ

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Росіяни, ваші діти сплять? Наші - НІ! Вони вам нічим не загрожували. Вони прийшли у цей світ, щоб бути щасливими. Це складно, коли за вікном лунає тривожна сирена! Та ви її не чуєте.  Ви сліпі. Ви глухі. Ви - нелюди у людській подобі. Солодко виспавшись вночі, ви відкриваєте свої погані роти, щоб славити путіна і не вірите очевидним речам. Ви цураєтесь своїх синів, тіла яких лежать на нашій землі. Ваші душі мертві? 
Ви нас не розумієте. І справа не у тому, що ви не розрізняєте «полуницю» і «паляницю». Ви переплутали людське і диявольське... Україна була, Є і БУДЕ!!!! 🙏Україна найкраща країна!!! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦@Іва Вікарчук.

 

Рус

Россияне, ваши дети спят? Наши – НЕТ! Они вам ничем не угрожали. Они пришли в мир, чтобы быть счастливыми. Это сложно, когда за окном раздается тревожная сирена! Но вы ее не слышите. Вы слепы. Вы глухи. Вы – изверги в человеческом облике. Сладко выспавшись ночью, вы открываете свои плохие роты, чтобы прославлять путина и не верите очевидным вещам. Вы отказываетесь от своих сыновей, тела которых лежат на нашей земле. Ваши души мертвы?
Вы нас не понимаете. И дело не в том, что вы не различаете «клубнику» и «хлеб». Вы перепутали человеческое и дьявольское... Украина была, Есть и БУДЕТ!!!! 🙏Украина лучшая страна!!! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦@Ива Вакарчук.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Российские оккупанты продолжают жестоко уничтожать мирных украинцев - утром во вторник, 29 марта, российские убийцы обстреляли здание ОГА в Николаеве. На месте удара работают спасатели.

Фото с места очередного военного преступления россиян  опубликовал глава Николаевской областной государственной администрации Виталий Ким.

По его словам, большинству людей чудом удалось спастись – это от 50 до 100 человек. Сейчас продолжаются поиски еще 11-ти людей.

Как видно на опубликованном фото - ракета буквально прошила здание насквозь, оставив в нем дыру.

 

ПУТИН БУДЬ ТЫ ПРОКЛЯТ

 

7accd6d160ebd6c776705bc400449e21.jpg

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Собрала чемодан. Положила вину, войну. 
Жемчуг, паспорт, внутренний вой, страну. 
Скорбь, крик с открытым молчащим ртом.
Собрала чемодан. Положила в него дом. 

Взяла зиму с собой, в себе, не могу весну. 
Взяла память, но вряд ли к ней прикоснусь. 
Взяла прапор, ярость, бессилие, боль.
Взяла гордость за то, что этот флаг — мой. 

Omnia mea mecum porto и Дом там, где мы. 
За эти две мантры держусь уже две войны. 
Как я вообще держусь? Натянула струну. 
Ветер заденет — пойду с песней ко дну. 

И вот там, 
на дне океана, 
под толщей льда,
Где нет русских танков 
(хоть тут)
И спит волна, 
Кину якорь, 
Открою чемодан.
Чтоб оттуда достать дом, 
И хотя бы там 
Найти мир, 
Покой,
В третий раз посадить цветы, 
И у дома поставить знак:
«ТУТ НЕТ ВОЙНЫ». 

Только вот в чемодане и в каждой клетке меня, 
Рядом с жемчугом и паспортами лежит война. 
Стоит выдохнуть, открыть чемодан, тут как тут  
Доброй русской ракетой в дверь: тук-тук 

Добрый русский товарищ пришёл меня спасать 
Долго шёл, но его доброте и до дна достать,
Добрый русский товарищ на военном корабле 
Изнасилует по любви и по простоте. 

Собрала чемодан. Положила вину, войну. 
Жемчуг со дна на память, свою страну. 
Скорбь, крик с открытым молчащим ртом.
Собрала чемодан. Положила в него дом. 

26.03.2022

E94BDE7E-F539-4A05-BAAC-4A2678FFAE57.jpeg

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

В холодильнику масло вершкове
Якісь кетчупи, пляшка вина...
Я лишала свій дім і не вірила,
Що це справжня кривава війна.

Там чекає розхристане ліжко
І подушка з відбитками снів.
Чорний дрізд на паркані побитому
Про весну так співати хотів!

Але дим , і будинок весь в опіках,
Не на часі співати пісні...
Я не можу свій дім обійняти - 
Обійми замість мене крильми.

Чорний дрозде, я знаю, ти зможеш, 
Наші вікна - навпроти сосни.
Стережись, друже, градів ворожих
Нам разом ще чекати весни.

Зазирни крізь вікно, на долівці
Ми залишили ранком сліди:
Кольорові дитячі шкарпетки
Й недопиту склянку води.

На підлозі розсипані мрії, 
У кутках розпорошений страх.
Мої речі, які я любила, 
І ранкове тремтіння в руках. 

Облети мій будинок і школу, 
Нагадай Ірпеню про весну...
Ми окропим руїни любов'ю, 
Ми відродимо вулиць красу.

І воскреснуть будинки і площі, 
І мій ліс розмінують від зла. 
Моє тіло поїхало з міста - 
Серце вивезти я не змогла. 

28 /03'22

© Неля Назарчук

Вже 47,5 тисяч хвилин я хочу додому...

1C7CADA7-DECE-48F1-9A3C-FC6B28B76357.jpeg

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Под обстрелом российских войск

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Принцип трансляции событий страной орков.

4B001357-1588-409F-B91C-959DF3CB1723.jpeg

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
Історія маріупольців! Ми записали історію сім'ї, яка змогла виїхати в Рівне.
Це відео варто глянути кожному!
За місяць росія зруйнувала Маріуполь. Щоденні авіанальоти, ракети, бої на околицях і в самому місті. Вбито майже п’ять тисяч людей, втім ці дані не остаточні — маріупольців ховають просто у дворах будинків та братських могилах.
 
РУС. История мариупольцев! Мы записали историю семьи, которая смогла уехать в Ровно.
Это видео стоит посмотреть каждому!
Через месяц россия разрушила Мариуполь. Ежедневные авианалеты, ракеты, бои в окрестностях и в самом городе. Убито почти пять тысяч человек, впрочем, эти данные не окончательные — мариупольцев хоронят прямо во дворах домов и братских могилах.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Це не кадри з фільму, це нинішня Україна, це - Буча.
Тіла людей лежать на дорогах їх просто нема кому прибирати.

РУС . Это не кадры из фильма, это нынешняя Украина, это – Буча.
Тела людей лежат на дорогах их просто некому убирать.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

То як, ,,сестрице'',
Син прислав гостинець?
Чужу білизну, плаття, м'ясорубку?
Злегка протертий кольоровий килим,
Тарілки, чайник і пухнасту шубку.

Як почувалась ти, коли змивала
З чужих сережок кров, що ледь присохла?
Велику радість, кажеш, відчувала?!
Хай бог мене простить...
Та щоб ти здохла!

Хай весь твій рід, до сьомого коліна,
Не знає щастя, радості ні в чому.
За кров, за біль, за сльози України,
За горе тих, лишився хто без дому.

За обстріли, за всі оті страхіття,
Розстріляні ,,зелені'' коридори.
Нехай щоночі сняться вам жахіття.
Не люди ви... Не люди... А потвори.
#ЛідіяМищенко

Это фото (под спойлером) выложено по ошибке.  Удалять не буду. Спасибо тем, кто обратил на это внимание.

275887839_1094239561147359_8777362488602759106_n.jpg

 

Спойлер

E4F84C3D-E284-4CE2-AAF4-3E3108CE0F8D.jpeg

 

Screenshot_1.png

 

 ВСУ сожгли грузовик российских мародеров, вывозивший награбленную бытовую технику

3041.jpg

Screenshot_9.png

 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Боже, у голові не вкладається, як можна користуватися всіми тими награбованими речами? Дійсно  - падли, причому не тільки солдафони, а і їх родичі. А я в перші дні так надіялась, що їх матері та дружини нічого не знають про те, де їх чоловіки. 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Им или в еду что-то подмешивают, или это осложнения их вакцины, или воздействует выжигатель мозгов.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Мы всей семьей жили в Николаевской области, там наши родители, там были и мы. В 2015 г. по мобилизации мужа призвали в армию. Потом он продлил контракт и оказался в Гостомельской в/ч. Через 2 года сын поступил в универ в Киев и я осталась дома одна. До лета 2021 г. по выходных и праздниках ездила к мужу и сыну, потом продала наше жилье и переехала в Гостомель на съемную квартиру к мужу.  Устроилась на работу в супермаркет кассиром (раньше работала в издательстве районной газеты, но тут подходящей работы не нашлось и чтобы не сидеть без дела пошла туда, куда получилось пристроится). 

Все было хорошо, мы с мужем - вместе, сын в Киеве и частенько к нам наведывался. И тут 24 февраля... После разгрома рашистами Гостомельського  аэродрома и в/ч, муж со своей частью уехал, сын в Киеве, а я осталась в Гостомеле одна без электричества, воды, связи, тепла. В квартире 9 градусов. Но газ в плите был и можно было сварить кушать, нагреть воды для чая, помыть голову и т.п. (когда пропал свет, я успела в ванную и в бутылки набрать воды, поэтому запас имелся).  Страху от бомбёжек конечно натерпелась. Кот сначала боялся, вздрагивал от каждого взрыва, а потом привык))). Когда вдалеке стреляют мы сидим или лежим греемся, а как прилетает близко, я быстро хватаю кота и в ванную. После таких "спасаний" мой котейка, если я делала резкие движения начал прятаться под кровать))). 8 марта пропал газ в плите. И все... Магазины, аптеки разграблены, кушать не приготовить. 

Мужчины во дворе установили буржуйку, всем можно было ею пользоваться, но дрова ж надо где-то брать. Я с палочкой хожу, инвалид детства, где буду дрова собирать или рубить?

10 марта зеленым коридором эвакуировалась в Киев к сыну. Котик мой по дороге сбежал(((. Я его в сумку посадила на молнию закрыла, он бился там, плакал. В одной руке у меня палочка, без которой я далеко не уйду, на плечах рюкзак с документами, кое-какой одеждой, чтоб у сынули в квартире ходить, ноутбуком, в другой руке сумка с котиком и его кормом. Идти надо было около километра, до места, где нас должны были забрать автобусы. Доплелась к назначенному месту, очень устала, поставила сумку на землю и не заметила, как  котейка открыл ее и сбежал.  Думаю чего это он так притих, глянула, а его и след простыл. Ходила искала, звала, так без него и уехала. Где-то теперь голодает(((.

Сейчас я в Киеве. Городки Киевской области освободили (низкий поклон нашим солдатикам) от русских фашистов. Теперь жители, нац.гвардия, Дмитрий Комаров стали выкладывать видео из Гостомеля, Бучи, Ирпеня, во что превратили дома "асвабадители", как эти ироды издевались над мирными жителями, связывая руки, расстреливали в затылок, насиловали девочек, убивали парней и мужчин в подвалах и на улицах, сжигали людей живьем в автомобилях. Оставили много заминированных помещений. Я не плакала, когда над головой пролетали снаряды, самолеты, стреляли из вертолетов, когда мы стояли ждали автобусы, по нам стреляли из автоматов (не в толпу людей, а по периметру), а вчера весь день слезы котились из глаз. Как же жалко ни в чем не повинных людей. Выплакалась за все 40 дней войны. Сын аж начал на меня ругаться, чтобы я не смотрела на эти ужасы. А как не смотреть, если мы жили в Гостомеле, а работала я в Буче. Постройки восстановят, а люди погибли мученической смертью от рук рашистов. 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
Фото и видео для россиян...
 
 
 
У Бучі росіяни влаштували катівню. Кадри вбитих українців
У підвалі одного з будинків Бучі окупанти влаштували собі казарму, а в приміщенні поруч – катівню, де розстрілювали мирних мешканців. Їх  нещадно вбивали.
 
рус. В Буче россияне устроили застенку. Кадры убитых украинцев
В подвале одного из домов Бучи окупанты устроили себе казарму, а в помещении рядом – застенку, где расстреливали мирных жителей. Их беспощадно убивали.
 
 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Гостомель, Буча, Ирпень – зверства русских над гражданским населением Украины.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Осторожно! Видео содержит шокирующие кадры

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Где-то убивают коров, где-то ради забавы - собак, а в Гостомеле, Буче, Ирпени подельники сатаны насильно издевались над людьми

 

2.jpg

4.jpg

 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Улицы Бучи под Киевом "усеяны" телами гражданских

"Резня" и "геноцид" в Буче: Минобороны РФ назвало опубликованные кадры постановочными

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

 Лікуся @LLika , знову і знову перечитую твою розповідь... Дуже  рада, що ти змогла вибратися , вижити, вистояти...  Не уявляю, як було тобі важко.. дякую, що повернулася і розказала  свою історію.

не має таких слів, не має стільки прокльонів тим нелюдам, клятим оркам.. Фашисти більше мали людського, чим рашисти..

 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Наталочка, вже все добре, дякую за підтримку. Чекаю поки пустять транспорт поїхати в Гостомель подивитись чи ціла квартира. Я ж в зимовій курточці і сапогах вибиралась звідти, а вже весна. Якщо все на місці, то взяти б весняні речі, а коли підключать всі комунікації планую повернутись. Може до того часу відкриють супермаркет і я на роботу вийду. 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Створіть акаунт або увійдіть для коментування

Ви маєте бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити акаунт

Зареєструйтеся для отримання акаунта. Це просто!

Зареєструвати акаунт

Увійти

Вже зареєстровані? Увійдіть тут.

Увійти зараз

×