Leaderboard

Я дуже рада, що хожу на роботу. Хоч між людей, не вдома в чотирьох стінах. Вже познайомилася з деякими, здоровкаємося. Багато переселенців з Донбасу, Херсону, вони мені розказують про війну. Один старичок з Маріуполя жив місяць у Драмтеатрі, дуже хворів там на протягах, потім його син вивіз до Дніпра. А через 10 годин, як він виїхав, туди впала бомба. Є з Торецька, Рубіжного... жах. А в мене на роботі з*явилася не просто газована вода на розлив, а й з сиропами! Мохіто, лимонад і дюшес. Сьогодні заходила на роботу, хазяйка показала, як і скільки наливати. Випили з Вовою півлітра дюшесу, смачно! Завтра йду на три дні.

А я ходила вчора святити в ПЦУ. Ходила саме в цю церкву принципово і ні в яку руснівську під виглядом УПЦ. В кошик брала лише паску, ковбаску, сіль і 4-и яєчка, одне потім віддала жіночкам, що ходили збирали після освячення за батюшкою (у нас так прийнято). Люди приносили величезні кошики з різними смаколиками, але так як ми пішки йшли, то брала щоб не важко було нести. Можна було і сьогодні зранку йти, але знайома могла лише вчора. Сьогодні ще окрошку зробила після обіду, завтра на роботу

Не знаю, що ти написала, але всі ми зараз на емоціях, всіх заносить, так що не переймайся. Я то ридаю в куточку, щоб Саня не бачив, а то готова прибити любого, хто під руку попаде...