Leaderboard

Ось це 💯 %. Повихваляюсь і я своїм надбанням. Любимо ми пити чай з великих чашок гігантів. Сучасні чашки всі якісь незграбні, а чашки радянських часів коштують як крило літака. І ось 2 тижні тому мені випадково попалася об'ява про продаж таких чашок за символічну плату, плюс вони не були у споживанні, сервантне зберігання і до того ж жіночка продавала їх аж 6 штук. Я купила всі 6, тепер у мене буде запас, можливо пару штук на подарунок піде. Коли шукала, то дешеві не попадалися, а коли вже рукою махнула і ось така вдача. Дуже задоволена такими чашками, хоть щось зараз принесло задоволення.

Дівчата, дивіться, який подарунок я собі зробила на Різдво. Ну скажіть , вони чудові?) Виробник Буди, сільнички

Сьогодні на вулиці так скверно( так казала моя бабця) і ось така птаха прилетіла погрітися. Чи просто посидіти) чесно кажучи, перший раз бачу. Мабуть що з самого Хогвардсу) 470039219_8727799413997574_6058527562292110501_n.mp4

Ну ти глянь на неї! Знов за рибу гроші! Мрія - вона на те і мрія аби збуватися! 70 тищ.! А OLX навіщо?! А купа сайтів, де продають вживані речі? Я ж не кажу, що потрібно життя покласти і зуби поряд на полицю і піти зараз негайно купити той тістоміс! Просто потрібно самій собі усвідомити, що в житті все можливо, а там дивись - і попадеться якесь вигідне оголошення. Або, на приклад, ти виграєш якийсь гранд, купиш той тістоміс і відкриєш свою мініпекарню. Та в житті все може статися, потрібно лише мріяти як про щось реальне, а не як про те, чого нічого не може бути. Хух! (витирає піт з чола...)

О, це ж пугач! Згадалося, як в дитинстві мені виділили окрему свою кімнату, а я мала, років 7, така щаслива і горда тим була, але все ж боязно було там самій спати) і батькам признатися не хотіла, що мені страшно, бо це ж ціла пригода спати в своїй кімнаті) Я любила вночі з ліжка вдивлятися в зоряне небо, верхівки дерев, це було так містично і цікаво) Аж якось однієї ночі лежу, дивлюся в ніч і тут бачу на ліхтарі, навпроти вікна, в місячному світлі ось такого величезного пугача. Сидить нерухомо, великий, надутий і здоровенними очиськами з отими грізними бровами дивиться мені прямо в очі. Він не кліпає, і я не кліпаю, і не дихаю) Скільки часу пройшло - не знаю, пів ночі, точно) Аж тут мама, наче як щось відчула, зайшла до мене в кімнату - пугач повільно і поважно хлопнув крилами і полетів. Ох і страшно мені тоді було! Але в той же час якось захопливо і цікаво) А маму я тоді від себе не відпустила до ранку) Скільки років пройшло, а я досі це пам'ятаю)

Наталю, сонце, ну хіба так можна мріяти! Треба думати, що твоі мріі обовʼязково збудуться! Ну може трошки пізніше, але збудуться!

Наталю, тут дуже важко порадити, просто зупинись на хвилинку і подумай про себе, що б порадувало тебе. Бо ми зараз нарадимо різних тарілочок, ложечок чи ще якогось добра, яке тобі і даром буде не потрібне) Хоча, можливо, якась мила дрібничка зненацька зробить настрій святковим. Я б зраділа б дуже ось таким кавовим чашечкам, пашотницям чи молочнику з цієї серії)

Наталочко, мої поздоровлення з такою жаданою покупкою. Знаю, бо хочеться це гірше, чим болить. Хай тебе тішать Стецько та Параска.

Свєтік, так , на олх. Полювала на них, як той мисливець) Бо хотіла так, що « аж морда тряслась» ( Ланусіку привіт)) На бабі Параскі є манісінький недолік, тому рахую, що купила геть задарма)

Анічка, я тебе розумію… Нещодавно говорила зі своєю знайомою зприфронтовоі зони. Кажу ій: відправляй до мене, більш- меньш цінне. А вона відповіла, що все, що раніше здавалося цінним тепер не має значення… Цінності змінилися… Все кинули і виіхали… Оце я чую і в твоєму голосі… якщо щось потрібно, не соромся пиши. Що маємо, зрадістю поділимося

Ого, дівчата, як у вас разом і багато. Співчуваю, бо зараз оновити все це непросто.

Дівчата, читаю вас про мрії і напишу. Мій девіз по життю - ВСЕ, ЧТО МЫ СЕЙЧАС ИМЕЕМ, КОГДА-ТО БЫЛО НАШЕЙ МЕЧТОЙ! І так воно і є. Бійтеся своїх бажань, вони мають звичку збуватися!

От я ж це і мала на увазі) Ніколи не перекривай собі шлях. Що значить "розумію, що не куплю його ніколи("? Потрібно говорити так: "розумію, що не куплю його на цьогорічне Різдво"! А з таких глобальних матерій я мрію про портативну піч на дровах, бачила Оленка Железняк такою хвалилася. Ох і крута штука! Але я розумію, що поки не цього Різдва)

Ох, Наталочка, це точно не моє)) Єдине, що спадає на думку(саме з матеріального), що б мене порадувало - коштує, як крило боїнга. Тістоміс Ankarsrum хочу. Але розумію, що не куплю його ніколи(

Так, соусники, молочники і пашотниці Колекція невеличка, але викохана) Завтра якраз збираюся наводити порядки в шафах - сфоткаю і похвалюся)

Наталю, вітаю, вони прекрасні! І ще прекрасніші від того, що такі бажані. Я теж "розпоясалася" на свята - купили собі такий милий і гарнюній соусник, але його мені ще не відправили, так чекаю, надіюся, що хоча б до нового року отримаю)

Олю, вітаю ! Класні чашки! Я теж подивляюсь на гігінтів, алепоки ціни кусаються.. Покажи клеймо? До речі, Сумський завод випускав просто фантастичні речі.

Натусику, не нервуй

Наталочко, та йди вже наводь порядки!) Бо вже хочу бачити твоі скарби)

Наталочко, дякую! Я взагалі запала на сільнички. ( якось покажу свою колекцію) Але саме Палажку по адекватній ціни ніяк не вдавалося купити. А в тебе слабкість соусники) скільки вже маєш?

Наталя, оце подарунок! Я бачила такі речі в роликах колекціонерів, дуже нравляться! Де ж ти їх купила, на олх? ПРо ціну навіть не питаю.

Дуже гарний рецепт. Але трошки змінив. 1. Борошно 800г. 2. Молоко 300 мл. 3. Цукор 2 ст.л. 4. Дріжджі пакет 5. Олія гірчична 100г. 6. Масло вершкове 50г. 7. Сіль 1 ч.л. 8. Яйце 2 шт. 9. Гірчиця міцна 1 ст.л. У половину тіста додано 1. Томатний соус 50г. 2. Борошно 70г. 3. Сушені овочі 15г. Вихід 1500 г - на дві хлібини.

З Святим Вечором будьте здорові! Христос народився! Славімо його!

Який Вова молодець) Винахідливий)) Я качку замаринувала, але лінуюсь сьогодні пекти її, може завтра...І борщ треба зварити, і спекти щось...А я не хочу, ледащо, що ще сказати

Наталочка, а я от перший раз в житті побачила таку птаху. Хоча це дивно. Птах то нічний,а прилетів серед білого дня. Може істи хотів ?