Leaderboard

Вчора пекла на подарунок своїй начальниці велику вісімку з тіста, ще оставалося тісто і я наваяла отаких пиріжків! Дві круглі булки без начинки, остальне з абрикосовим джемом своїм. Вже штук 5 пиріжків з*їв... і я допомагала. Купила сухі дріжджі Саф для здобної випічки, це бомба! Піду ще наберу. Вісімку забула сфоткати, красива була! А вона сьогодні приїхала до мене додому і поздоровила квітами, рошенівською коробкою Київ вечірній і подарувала "на помаду" тищу! Ото обмажуся!

Хто таке пам'ятає? Соромно, але мене реабілітує що сгущенка власно зроблена в автоклаві.

Дівчата, в мене поруч з домом є фірмовий кіоск від підприємства АЛАН. Вони продають свою продукцію і м*ясо, м*ясо тільки свинина, бо курятину не беруть у виробництво. Виробляють всілякі ковбасні вироби і тільки вищого сорту по ДСТУ, там нема навіть 1 сорту і нема ТУ. Вся продукція дорога, бо якісна и смачнюща. І от в них появилося нове - отака нарізка в упаковці десь біля кіло, ціна 184 грн/кг. Смачнюща!!! Там і куски буженини, і нарізка бекон, і ковбаса буває. Подивіться, може й у вас таке продають, то беріть без вагань, дуже смачно! А от така буженина, як шматами лежить, продається більше 400 грн за кіло.

Знову улюблені Вовині ватрушки, 20 штук. Ото вже одну поцупив . Чебуреки були чи не показувала? І бабка з сиру кисломолочного та рису, смачна!

Анічка, дівчатка зі святом!

Господиня, не обмажусь, а купи на всю суму одну класу люкс помаду (я дивилась.. можна знайти). Бо ти того варта.

Зі святом, дівчата!

Купила схожу м*ясну грудинку і зробила саме по цьому рецепту. Тільки чомусь запхала її варитися не у скороварку під тиском, а в звичайну мультю. Вже як варилося 20 хвилин, то мене пробило. Але не стала перекладувати, просто збільшила час варіння на 20 хвилин. Сьогодні вранці розмотала, спробували. Дуже смачно! Ще тепленьке було. Сподобалося і мені, і Вові. Получилося м*ясо інше за простий посол, я навіть не скажу яке краще - воно просто різне! Буду робити обома способами, під настрій.

"Вашингтон, 1941 год. Белый дом. Президент США устало потёр лоб. В его кабинете стоял сэр Уинстон Черчилль, вытирая платком пот с лица — жара в Вашингтоне была невыносимой. Прекрасный день, чтобы заключить сделку с Гитлером. — Послушайте, Уинстон, — начал президент, устремляя свой внимательный взор на британского премьера. — Я пригласил вас сюда не для того, чтобы говорить о "войне, войне, войне". Мы здесь ради мира. — Ради чьего мира? — поднял бровь Черчилль. — Ради нашего общего мира! — вздохнул президент. — Мы считаем, что пора прекратить огонь. Не можете ли вы просто сказать: "Я хочу заключить мир"? А не всё это "Гитлер то, Гитлер сё". Слишком много негатива. Черчилль тяжело вздохнул и залпом осушил стакан виски. — Сэр, — сказал он. — Я благодарен за вашу помощь и не хочу потерять самого важного партнера. Но, простите, мне казалось, что я нахожусь в Вашингтоне, а не в Берлине. Вы уверены, что я должен извиняться? Может, ещё пожать руку фюреру? Отправить ему рождественскую открытку? — Это не то, о чём я говорю! — президент всплеснул руками. — Просто перестаньте сеять вражду. Говорят, что Британия почти разрушена, ваши солдаты сбежали, они не герои, а ваша страна потеряла миллионы людей, а вы стали диктатором. Как вы на это отреагируете? — Скажу вам так: пожалуйста, будьте осторожны с цифрами, — хмыкнул Черчилль. — Миллионов потерь у нас нет. Да и не "какие-то" территории теряем, а дома наших людей. Уверен, что если бы Германия оккупировала Нью-Йорк, вы бы не назвали его "какой-то территорией". Или я не прав? Президент проигнорировал сарказм. — Сэр Уинстон, — продолжил он, складывая руки на столе, — вы должны понимать, что мы хотим хороших отношений и с вами, и с немцами. Гитлер сказал, что он хочет заключить мир. Он сказал, что Британия может оставить себе острова, что не будет вторжения. Это ли не успех? — Ах, Гитлер сказал… — Черчилль постучал пальцем по столу. — Как трогательно. А как же Польша, Франция, Бельгия, Норвегия? — Вы снова о прошлом! — отмахнулся президент. — Давайте смотреть в будущее! Мы стремимся к миру, а не к десяти годам войны. — Капитуляция за один день всегда выглядит привлекательней, чем победа за десять лет, — вздохнул Черчилль. — Но у меня иной подход. Мы будем воевать. Воевать, воевать, воевать. Президент недовольно нахмурился. — Уинстон, мне кажется, вы неправильно понимаете американскую позицию… — О, я всё понимаю, — перебил его британец, — Вы не хотите оказаться на неправильной стороне истории. Проблема лишь в том, что вы пока не решили, какая она, эта "правильная" сторона. Президент задумчиво постучал ручкой по столу. Очевидно, что сделка, на которую пригласили Черчилля, была притворной. Если бы он даже молча кивал, как фарфоровый китайский болванчик, его всё равно бы обвинили в отсутствии уступчивости. Главное в переговорах — не результат, а шоу. — Всё равно подумайте, Уинстон, — мягко сказал президент. — Возможно, когда Лондон перестанет существовать, вы захотите вернуться к этому разговору. — О, я уверен, что когда Берлин перестанет существовать, вы захотите вернуться к другому, — улыбнулся Черчилль, поднимаясь с кресла. — Но пока что… позвольте мне продолжить "сеять вражду". И он гордо вышел из Овального кабинета, оставив президента в тишине, задумчиво глядящего на карту мира" Олег Чеславский

Чи обожнюєте ви страви з капусти? Ось я особисто дуже і сьогодні я підготував унікальний рецепт з курячого фаршу та капусти — це найбюджетніший варіант дуже смачної страви, яку приготувати зможе кожен. Зберігайте цей рецепт та приготуйте його своїм близьким та друзям) Капуста -1 шт Курячий фарш - 600 г Цибуля -150 г Сухий часник - 0,5 ч/л Зелень -10 г Яйця - 2 шт Борошно - 3 ч/л Копчена паприка - 0,5 ч/л Сіль Мені цього кляру на весю капусту не вистачили тому сміливо готуйте подвійну порцію)

Ні, ніякого свята не було, я навіть того Валентина за свято не держу. Просто фотки накопичились, от і показала. В мене такий "чудовий" графік на роботі, що всі свята випадають на мої робочі дні!!! На Різдво 25 працювала, на Новий рік працювала 30,31 і 1, на Різдво 7 працювала, на старий новий рік 13 працювала, і на 8 березня буду на роботі. Ото тільки Вовин День народження 1 лютого як раз був перший вихідний після роботи, нічого особливого не готувала (коли?), як завжди його улюблене м*ясо по-французьки та ще нарізки якісь. Так шо в мене свято просто коли я вдома.

БулЬкі)) В мене як сніг,так булки..сердце радую))

Запікала індичу ногу, дуже смачно вийшло. Чогось я їх раніше не брала. Накрутила в заморозку бендериків, трошки пожарила і їла з сметанкою, смачно! Пекла лимонний кекс, дуже смачний! Варила суп з лососевих хребтів, смачнющий, Вова завжди зимою просить. Пекла булки Осине гніздо, одна форма пішла до хазяйки з роботи на згадку про мій рік роботи з нею. Ще робила пельмені та солила скумбрію, навіть не знаю, що смачніше. От якось такось...

Попався раптово ролік, подивилася. Сказати, шо в мене шок, це промовчати - про Сімон*ян, сссс*ку. Дно, кажете? Та наше дно це в них недосяжне небо!!!

@hasia, рекомендувати продавця не можу, бо чекала замовлення близько 2-х місяців, вже збиралася спір відкривати. Та на Алі повно продавців цих таймерів. Там вони називаються: 1PC 8 Colors Super Thin Kitchen Timer LCD Digital Screen Square Cooking Count Up Countdown Alarm Magnet Clock Kitchen Tools Та нарешті я їх дочекалася, випробування пройшли нормально)

Дівчатка, прийшла похвалитися Замовила собі на Алі кучу маленьких таймерів) тааак зручно! Я, коли ставлю тісто на хліб, завжди роблю за декільками рецептами. І, щоб не збитись і не заплутатись в технологіях і складаннях, весь час вела записи, такі собі тайм-листи. І все рівно, пару раз таки переплутала :) А сьогодні випробувала ці таймери - на кожну миску з тістом поклала по заведеному таймеру, він просигналив - прийшла склала тісто, поставила таймер наново на наступне склалання. З ними ж і випікала - те вже печеться, те ще ростоюється, все пищить, повідомляє. Красота!

Не тільки пам'ятаємо, але й часто робимо))) Нашвидкуруч... коли дуже терміново щось потрібно... Завжди пачка вафель та сгущенка у запасі є))))

Вчора була трішки приплюснута нічними новинами, а сьогодні натрапила на цікавий пост Мустафи Наєма з аналітикою та поясненням такої поведінки Трампа. І теж схиляюся до думки, що все було розіграно за класичним сценарієм президента-бізнесмена-авантюриста. Що цікаво, сценарій не змінюється вже майже сорок років, змінюються тільки масштаби і ставки. Тепер ставка ми https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2FMustafanayyem%2Fposts%2Fpfbid02RzdQUuEnWZKHLufWSohEyUxqKkyaAMRNMaVbqphGqbEDuQSgGEbeZAQPcDBFWqcDl&show_text=true&width=500" width="500" height="775" style="border:none;overflow:hidden" scrolling="no" frameborder="0" allowfullscreen="true" allow="autoplay; clipboard-write; encrypted-media; picture-in-picture; web-share">

Как выглядит "спецоперация по спасению жителей Донбаса" по мнению путина: 8 лет завозишь туда чеченцев и накачиваешь местных бандитов оружием Ровняешь города с землей, а мужское население загоняешь в мясные штурмы за взятие этих самых руин Продаешь оставшиеся ресурсы американцам Русский мир построен! Вы восхитительны

Я дуже коротко: рашка! Взорвись!! Тварь!! С 24- м тебя!! Сволочь!! Ууууу!!!! Сука!!! Сдохни! Сгинь! Гниль болотная VID_20250224_135303_541.mp4

• Як ми? - питаєш... Ти знаєш, тримаємось, світе. Між згірклих ночей і війною спотворених днів Ми можемо й досі світанкам рожевим радіти, Й топтати мрійливо стежки волошкових полів… Що в нас? - щоразу турбуєшся, стомлений світе... Бачиш, долаємо вперто кривавий цей шлях! Згарищем стала земля, а ми з вірою садимо квіти, Й тепло бережемо в замерзлих від горя серцях… «І звідки ця віра?!»- украй ти здивований, світе. Хрестами усіяні села, і змиті водою міста… На ціле життя стали старшими враз наші діти, Наповнився смутком їх погляд і стислись вуста… «Хіба так буває?»- тобі й усвідомити важко, Що ми не втопили надію в гарячих сльозах… Бо як до гніздечка свого повертається пташка, Так само щасливе життя повернеться до нас! • Автор : Людмила Лубинець •

24 лютого 2022 року 04:40 мирне життя українців закінчилося і розділилося на «до» та «після»… Вічна памʼять тим, хто віддав своє життя за нашу свободу. Та вічне пекло тим, хто приніс в наше життя війну!

Тут жили люди. Истории жителей Мариуполя, Бахмута, Покровска и Авдеевки, уничтоженных Россией