Jump to content
спокусницЯ

Как начинали и как работается на заказ

Recommended Posts

Спасибо, девочки, за поддержку! Тут общий косяк, или так звёзды стали. Думаю теперь это будет наукой и мне и им. Ещё и думала, когда делала торт, как они живут. Зовёшь: Саша! и отзываются двое. Наверное если бы мне сказали торт для Сашуни, то вариант с папой у меня автоматически исключился.

Торт нормальный вышел, просто для девочки я бы поярче обыграла композицию и не в голубом цвете. Мама сказала, что наоборот довольна, что он  голубенький

Share this post


Link to post
Share on other sites

Вот как оно бывает...  читала и глазам не верила, что такие заказчики могут быть ....

 

https://www.facebook.com/yuliya.tibeikina.1/posts/1898297873768462

Share this post


Link to post
Share on other sites
Вот как оно бывает...  читала и глазам не верила, что такие заказчики могут быть ....   https://www.facebook...898297873768462

Да народ таким образом развлекается, такая себе форма пранка  :m05113:, раньше на стационарные телефоны звонили, сейчас в интернете 

Share this post


Link to post
Share on other sites

 

Вот как оно бывает...  читала и глазам не верила, что такие заказчики могут быть ....   https://www.facebook...898297873768462

Да народ таким образом развлекается, такая себе форма пранка  :m05113:, раньше на стационарные телефоны звонили, сейчас в интернете 

 

Пусть бы так в автосалон зашла и поразвлекалась.... бррр, странные люди

Share this post


Link to post
Share on other sites

Думала, де написати, тут, чи робити нову тему, типу "Як вже не працюється))) " Але, вирішила, що колишніх кондитерів не буває, тому  нової теми не буде.

Вже три роки не працюю на замовлення і... Ні краплини, ні дня не пошкодувала. Так, я "вигоріла". До краплинки!  Тепер прикрасити торт, то прям подвиг, хоча пекти люблю. Але розуміння того, скільки потрібно часу витратити на декор, одразу відбиває бажання, хоча у стрічці все ще ловиш нові тенденції, нові методи. А ще, просто безцінним виявилась можливість спати ночами, як люди, як рідні, як сусіди, а не жити на кухні, створюючи солодку красу. Завжди, по доброму, заздрили тим, у кого виходило працювати тільки вдень, в мене так не вийшло. А 10 років нічних змін ( точніше добових) , плюс вік, дали про себе знати. І так, порядок в домі, то окремий кайф, після роботи на дому. 

Згадала про це, коли сьогодні в стрічці побачила допис дуже талановитого кондитера. 

Я не одна. І, або ми не вчимося на помилках інших, або, в цій професії по іншому не можна, тільки віддаючи усю себе, ажизнь далі, кого на скільки вистачить. 

 

IMG_20230305_134938.jpg

IMG_20230305_134959.jpg

IMG_20230305_135115.jpg

IMG_20230305_135239.jpg

Share this post


Link to post
Share on other sites

Я не кондитер, але кожне слово про мене. Робота круглодобово - і вдень, і вночі- неприбрана хата, занедбаний город і квітник. Втрачений зір, головні болі від напруги, зайва вага. Сама схожа на Бабку Йожку. І теж стало питання - так жити просто не можна. Чоловік і діти підтримали мене на всі 100%, бо бачили, що скоро просто загнусь. Почала змінювати життя, але, клята війна внесла свої корективи. І все не просто повернулось, а ускладнилось ще дужче. Поки що не бачу можливості зі всього цього випливти...на жаль.

Share this post


Link to post
Share on other sites
2 години тому, Наташшшка сказав:

Я не кондитер, але кожне слово про мене. Робота круглодобово - і вдень, і вночі- неприбрана хата, занедбаний город і квітник. Втрачений зір, головні болі від напруги, зайва вага. Сама схожа на Бабку Йожку. І теж стало питання - так жити просто не можна. Чоловік і діти підтримали мене на всі 100%, бо бачили, що скоро просто загнусь. Почала змінювати життя, але, клята війна внесла свої корективи. І все не просто повернулось, а ускладнилось ще дужче. Поки що не бачу можливості зі всього цього випливти...на жаль.

О, так! Це  проблема усіх,  у кого робота  "в задоволення"  Я теж,  можна сказати, повернулась, через війну,   приходиться пекти- готувати в такому ж режимі, щоб хлопців порадувати,  але  то не постійно. А як згадаю  початок війни, тоді   і на замовлення, і на фронт, і  на сборах волонтерський...    то жахіття. зараз просто вже немає  здоров"я на такий темп. 

Нещодавно син сказав, що головне, щоб робота подобалась. Мене перетіпнуло, бо я теж про це мріяла! А отримав, не змогла  дозовано))))) насолоджуватись,  вихльобала усе, до дна)))

Наташшшка,   

як варіант, можливо  пошук помічників? Іноді ми тягнемо, бо тягнемо, а поряд є люди, які можуть допомогти,  потрібно  тільки  відірвати від себе частину  обов"яязків (  в мене це   дуже важко,  здається, що ніхто краще мене не зробить))) 

Share this post


Link to post
Share on other sites

Буду писать на русском, так мне быстрее и мысли лучше формулирую (пока).

Я отдала свои 12 лет готовке на дому. Могу написать все тоже самое - запары, срач на кухне, полная раковина очисток, бесконечное мытье посуды, постоянно работающая духовка и плита, давление от недосыпа и волнения, забеги по магазинам в поисках нужных продуктов, ... а видок целый день - на голове шапочка одноразовая и никакой прически под ней, фартук здоровенный, перчатки, ой, все понимают меня. Хорошо, что есть понятливый муж, повесил на кухне кондиционер, помогает мыть посуду, носить сумки, убирать в квартире. Терпит бутерброды на завтрак.

Отдельная песня праздники - Пасха и Новый год. На Пасху всегда пекла паски, мой рекорд 28 с чем-то кг. И если учесть, что все я делаю в одни руки - вымешиваю руками дико вязкое тесто, выпекаю те с изюмом, те с цукатами, те пустые, да еще разного веса (и не ошибиться по каждому заказчику!)варю помадку, украшаю, посыпаю, раскладываю по коробкам каждому заказчику, развожу... короче, себе как-то на праздник купила в АТБ три пасочки маленькие, лежала мЭртвая и видеть их не могла.

На НГ еще хуже - корпоративы! Это куча закусок штучных большим ассортиментом, а не один кусок мяса на всех. За 10 дней до НГ у меня почасово в блокноте расписан каждый день - в 8-00 сварить буряк, в 13-00 почистить селедку и т.д. И восемь лет подряд у меня одна заказчица Люда заказывала себе и маме новогодние столы. И это ж надо выдать в 12 часов 31 числа, ну не позже 15 часов! Я только фаршированных кур на 2,5 кг делала по 3 штуки! Я с курицы снимаю ВСЮ шкуру целиком за 7 минут, включая крылья!!! Я их видеть не могу!!! В этот НГ Люда не звонила, наверное, уехали далеко. Я впервые отдыхала!

Когда начался ковид, вздохнула. Заказов стало очень мало, паски не пекла в таком количестве, только заказные с самовывозом, а это намного меньше. Зато много заказывали заморозки - пельмени, вареники, чебуреки, все запасались, чтоб выходить из дома пореже. А с прошлого февраля вообще все остановилось, понятно.

И вы знаете, я очень рада такому затишью в своей работе. Как все надоело, не передать. Да и здоровье уже не то. Вот точно сказала Оксана "выгорела". НЕ ХОЧУ!!!

 

Share this post


Link to post
Share on other sites
6 годин тому, спокусницЯ сказав:

Думала, де написати, тут, чи робити нову тему, типу "Як вже не працюється))) " Але, вирішила, що колишніх кондитерів не буває, тому  нової теми не буде.

Оксанко, кожне слово, от дійсно, кожне слово озивається в мені!!

Я вже 6 років не роблю торти. А до того ще два роки замовлення брала вже лиш інколи.

Питають бува, чи я не скучаю, чи не хотіла б знову?

Ні, не скучаю, ні, не хотіла б.

Ну якщо чесно, то інколи і хочеться, якраз хватає охоти дітворі зробити на день народження. І все.

 

Share this post


Link to post
Share on other sites
1 година тому, спокусницЯ сказав:

Блін, нас реально багато... А от цікаво, серед інших професій теж так? 

В любій професії можливе вигорання, особливо в тій, де багато рутини і дедлайнів. Серед бухгалтерів багато хто все кидає і кардинально змінює сферу діяльності. Раніше у нас був популярний переноворічний жарт: "скоро до всіх прийде Дідмороз, а до бухгалтера - дедлайн" 

Share this post


Link to post
Share on other sites
15 годин тому, Магда сказав:

В любій професії можливе вигорання, особливо в тій, де багато рутини і дедлайнів. Серед бухгалтерів багато хто все кидає і кардинально змінює сферу діяльності. Раніше у нас був популярний переноворічний жарт: "скоро до всіх прийде Дідмороз, а до бухгалтера - дедлайн" 

а! Точно! А ще,  мені здалось, що   величезна кількість  бухгалтерів, та економістів стали кондитерами ( і я в тому числі, тому  ці бухгалтерські дедлайни теж знайомі,  і робота, яку додому несеш... втікла називається, вирішила, що робота  не виходячі  з квартири  то краще. Дурна!) 

Ото виходить, хто просто робить, не палаючи,  у того і вигорання нема. От тобі і робота   мрії. 

Share this post


Link to post
Share on other sites

Ну от, нарисовалася моя постійна замовниця, хоче смачненького. Там дитина дуже чекає тьотю Свєту))) Ну і як відмовити дитині! Біжу в магазин...

Share this post


Link to post
Share on other sites
13 години тому, справжня господиня сказав:

Ну от, нарисовалася моя постійна замовниця, хоче смачненького. Там дитина дуже чекає тьотю Свєту))) Ну і як відмовити дитині! Біжу в магазин...

це ж   добре! Коли чуток, не в напряг, о хай  буде. 

Я от зараз би вже теж щось пекла, але  так щоб однакове  і без заморочок, типу капкейки... але навіть починати не буду.(  зараз батьки вже в такому віці, що кожен день сюрпрази, а ще  постійно ""виїзджаємо ввечері, спечете?"  Тому, поки що ні, ні, ні! 

Share this post


Link to post
Share on other sites

https://www.instagram.com/reel/Cqs7ew0oDOo/?utm_source=ig_web_button_share_sheet&fbclid=IwAR0G15mgSbVI7UB5nV_QyyAouztr0kn7TMkNCZDFw4yY_cz7hmaStFqSze0

Из коментов - Я спокойно принимаю душ, как вдруг ко мне влетает Лёша со словами: «торт на морскую тематику на сегодня что ли? мне пишут, что уже ждут» это был мой самый запоминающийся душ :biggrin:

Share this post


Link to post
Share on other sites

Create an account or sign in to comment

You need to be a member in order to leave a comment

Create an account

Sign up for a new account in our community. It's easy!

Register a new account

Sign in

Already have an account? Sign in here.

Sign In Now

×