Перейти до вмісту
Natali06

Кухонні посиденьки (балачки)

Recommended Posts

Ну славтобібоже, з*явилася не запилилася. Я з вас в шоці, ну дорослі ж люди, навіщо ті мухомори ... Магда правильно пише, чи вам в лісі тільки їх і видно, бо такі красиві?

Кіт красень! А хто там на останньому фото зліва лежить, такий біло-рудий?

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
31 хвилину тому, РАДУШКА сказав:

Тепер я теж хочу мухоморів!

Прислать?)

Дівчата, мухомори, правильно приготовані(!!!) - абсолютно безпечні, смачні гриби. 

Наталь, оті мікродози сирих сушених не вживаємо. Пробувала чай заварювати, бо, маючи низький тиск постійно почуваюсь сонною - ніякого ефекту не помітила. І, повірте, краще мухомори, аніж, як більшість вважає, абсолютно безпечну свинушку. Головне знати, як їх правильно приготувати)

41 хвилину тому, Справжня господиня сказав:

А хто там на останньому фото зліва лежить, такий біло-рудий?

То собацюня. 

Колись ми взяли собі песика - Шустрика. Його погризли собаки(на гульки невдало сходив) Прооперували. Залишився він на трьох лапках. І от він привів собі дружину) Від мене ховав її в буді. Закривав вхід в буду собою, щоб я не побачила її і не вигнала(бо бляха муха, в нас вічно підкинуті або покинуті собаки\коти ошиваються) Від Сані не ховав, знав, що той не нажене) Короч, залишилась ця моська в нас. Прожили вони з Шустриком в любові і злагоді років...десь із 13-14 А минулий рік(я ж розповідала?) загриз Шустрика алабай чужий(( Верніше спину йому зламав. Я встигла відбити І Шустрика, і Мишу(хоч і страшно було), але для Шустрика було вже пізно. Ну от, Миша без Шустрика сумує дуже, боїться всього. Довелося брати її з собою. 

 

photo_2025-10-11_12-23-14.jpg

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
1 година тому, Магда сказав:

а котяра класний!

Швидше за все його вивезли і залишили на вірну смерть( До села 12км. Навколо ліс, багато диких звірів.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
16 годин тому, Наташшшка сказав:

Прислать?)

Дражнися.

 

16 годин тому, Наташшшка сказав:

Швидше за все його вивезли і залишили на вірну смерть

падлюки

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Не мухомори, але свої виросли перший раз в саду на пеньку від персика

 

IMG_20251022_135132.jpg

IMG_20251022_184519.jpg

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

А в мене цього року виріс головач. Не стала зрізати, бо був несильно великий. Десь з голівку малюка. Дочекалася стиглості та розчавила. Може ж розмножиться? Внесу на теє місце сухого конячого гною.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Дівчата, сьогодні трапилося маленьке диво. Знайшлася сусідська кішка Соня, яка зникла зразу після ракетної атаки 20 вересня! В той день сусід з моїм сином шукали її по всій їхній квартирі, підіймали дивани, меблі тощо. Кішки не було ніде! Сусіди шукали її і на вулиці, думали вона вилетіла в вікно при вибуху, шукали і розпитували всіх... Тамара розвісила повсюду обяви з її фото... Пройшло вже 42 доби, сусіди вже не сподівалися ні на що... Під*їзд аварійний, ніхто не живе, квартири закриті, немає води і світла, інколи люди приходять за речами...

І раптом сусіди Тамари з другої сторони прийшли сьогодні в квартиру і побачили в себе в квартирі цвітну кицю, яка миттю зникла В ВІДДУШНИКУ ВАННОЇ КІМНАТИ!!! Отак знайшлася кицька Соня! Сусідка рада до безтями!

І от що могла їсти та пити кішка в порожніх квартирах 42 доби??? Диво!

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Світлана, це справді прекрасна історія на фоні всього нашого жаху. Надіюся, кішку таки впіймали і вона вже відігрівається на подушках. 

Я своїй кицькі ще на початку повномасштабки замовила брилок з її іменем і моїм номером телефону. Бо хвилювалася, що все може статися, вона могла б вирватися з переноски коли ми йшли у сховище, чи, не дай Боже, приліт у будинок - хтось же ж таки міг би її тоді підібрати - щоб можна було легко знайти господарів. Отак моя абсолютно домашня кицька на старості літ вже четвертий рік цокає красивим золотистим брелочком об свою миску коли їсть чи п'є. 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
9 хвилин тому, Магда сказав:

на фоні всього нашого жаху

напис крейдою на паркані "одна людина+одна кішка", незамкнена хвіртка та двері до хати (досі замикаю тільки, коли йду з дому кудись), відкриті (притукнуті) двері та вікна... реалії мого життя

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
6 годин тому, РАДУШКА сказав:

напис крейдою на паркані "одна людина+одна кішка", незамкнена хвіртка та двері до хати (досі замикаю тільки, коли йду з дому кудись), відкриті (притукнуті) двері та вікна... реалії мого життя

Дуже хочу,!щоб орки таке писали на своіх парканах. От чи вони в них є, це питання риторичне… 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
6 годин тому, Магда сказав:

Світлана, це справді прекрасна історія на фоні всього нашого жаху. Надіюся, кішку таки впіймали і вона вже відігрівається на подушках. 

Я своїй кицькі ще на початку повномасштабки замовила брилок з її іменем і моїм номером телефону. Бо хвилювалася, що все може статися, вона могла б вирватися з переноски коли ми йшли у сховище, чи, не дай Боже, приліт у будинок - хтось же ж таки міг би її тоді підібрати - щоб можна було легко знайти господарів. Отак моя абсолютно домашня кицька на старості літ вже четвертий рік цокає красивим золотистим брелочком об свою миску коли їсть чи п'є. 

Наталочко, згадала я свою Аську.  Вибачте, що не по темі.
Аська - це собака , яка залишилась коли мами не стало. Ій було десь років 6+-. Спочатку вона жила у племінниці( будинки поряд) . А потім іі привезли до мене. У неі в іі віці геть не було зубів(  Жила в будинку, натеплому лежачку, з котами. Та і по розміру була меньше , чим кішка. Коротко, жила як панна. Ми іі жаліли, дуже.  Так от, мабуть щось трапилось з ііголовою.  Стала вискакувати з двору і бігти куди очі бачать. Спочатку просто шукали( фб, як завжди допомогав) знаходили. Привозили.  Потім уже надягли ошийник з адресою і телефоном. Теж допомагало. Щоб було зрозуміліше , повертали 8 чи 9 разів , не меньше.   І знаходили дуже далеко від дому. А потім  видно уже і адресник не допоміг… а може хто і зняв. Більше не знайшлася…

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Створіть акаунт або увійдіть для коментування

Ви маєте бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити акаунт

Зареєструйтеся для отримання акаунта. Це просто!

Зареєструвати акаунт

Увійти

Вже зареєстровані? Увійдіть тут.

Увійти зараз

×