Leaderboard

А мене дача відволікає, це якась віддушина. Як і розсада зараз, бо інакше я на дурку попаду. Воно все одне до одного .... Не знаю, можливо і у мене дача останній сезон, я ще не знаю. Мені останнім часом взагалі все настільки осточортіло, що ...не буду продовжувати, але нерви не витримують. Та і майже не залишилось у мене тих нервів. Тому поки є можливість, ковиряюсь з розсадою. А далі, якщо воно буде, то буду бачити. І не тільки з війною... Тому мені Світланину дачу шкода, але то її рішення і воно цілком раціональне.

Света, оце так новина у тебе! Стільки труда вклали в цю дачу! Не жалко? Но то ваше рішення, значит так надо було. Но і їздити на ту дачу теж далеченько, часу треба багато. А у мене зараз весь час займає на городі чи розсада. Дома тільки їсти приготувати , ну і на закупівлю з'їздити. Погода в цьому році радує, да і відволікається від поганих думок. Вот тільки недавно в дом зайшла, до смеркання гірчицю- седерат зрізала. Все що написала попереду, це писала учора. І тіки щас зайшла і побачила що сообщение зависло і не відправилось в тему. Но вже переписувати не буду. Света все пояснила. Може так і лучше, здоров'я важливіше всього. Нам, живущім на землі, намного легче. Хоть би в тому що їздити не треба. Для мене це великий плюс. Бо знаю що свого чоловіка я би не за яки ватрушки не витягнула би з хати. Так що. , Светланка, що не робиться , то робиться к лучшему!

це булочки зі шкільної їдальні :)

Дівчата, мені то взагалі не можна на сонці після онко в 2000 році (меланома на нозі). На пляжах раніше була тільки вранці та ввечері, на море їздила тільки вересень, влітку ніколи. На дачі стали жити тільки з 2015, як поміняли дачу. Влітку я теж там щось робила тільки до 10 ранку, потім закривалися в будинку і виходили не раніше 5 вечора, коли вже прохолоднішало. Але все одно як не ховайся, ти на сонці даже під деревами, це не квартира. Почалися всілякі папіломи, мені вони зовсім не потрібні. Та і тиск в мене теж не дає нормально працювати на городі, не можу наклонятися, зразу лице бурякове. Так що мені дача вже не для здоров*я стає, а навпаки. Вова теж став дуже маятися г..роєм, нічого підіймати важче 5кг не може. А ми ж постійно туди воду возили бутлями, бо Вовин шлунок не прийняв воду дачну. Постійно тягали ті бутлі та баклаги ... Тому ми з Вовою довго не вагалися, продавати чи ні. Життя далі покаже, може, ще десь і купимо для відпочинку, а не для роботи. Поки відпочинемо від всього. Розсаду свою я подарила по сусідкам, а город ще не вспіла засіяти, крім буряків. Дуже добре нав*язалися черешні та абрикоси, аж шкода. Зате сливи майже не цвіли, пусті. Часник мій стоїть таке шикарне бадилля, товстенні стовбури, буде дуже добрий! Але вже не мій.

В мене новина. Ми сьогодні продали дачу!!! Не думали, не гадали, знайшовся покупець, все швидко вирішили. Це наш воїн, який 18 місяців був у рашистському полоні і нещодавно повернувся. З армії він звільняється, буде ковирятися у землі, влаштовувати під себе дім. Поки поживуть його дружина з мамою, а він пізніше приїде. Отак.