Солов'їна пісня

[Живчик 701]

Ось почни наспівувати ,починаючи з третього рядка,зразу все зрозуміло стане. 

Олю, із третього рядка получається  пролалакать, а далі щось не дуже.. 

[Pitochka 3 344]

А в мене в дитинстві була така собі трохи кулінарна пісенька:

 

Танцювала риба з раком,

А цибуля з пастернаком,

А картопля з часничком,

А дівчина з козачком!

 

Досі пам'ятаю, як мені іі мама співала))) потім моя старша доня під неі витанцьовувала, а тепер вже і молодша виводить)))

[Алцьона 12 061]

Віка, а я цю пісеньку по рекламі чула .

[Natali06 18 118]

Дівчатка. читаю вас,про ваші  дитячі пісні, а в голові крутиться одна ,зовсім   не дитяча пісенька 

https://www.youtube.com/watch?v=eHvmfEHQHT0

[Алцьона 12 061]

До речі, коли мова про пісеньки у нас... Хочу відшукати загублені куплетики пісеньки, можливо, хтось знає таку і допоможе.

На жаль, бабуся моя давно померла, щоб підказала (вона співала таку), а мама пам"ятає лише 2 куплети.

В цій пісеньці куплетик спочатку співається повільніше, а тоді повторюється з викрутасами і швидко співається:

 

Та й казав батько, козу дам

Із маленьким козеням

   Каварвазав баварватько ковервезу даварвам

   Із малевервеньким ковервезеням-варвам

Та й буде слава, буде й честь,

Що й у мене коза єсть

    Бувурвуде славарвава, бувурвуде чевервесть,

    Що й у мевервене ковервеза євервесть!

 

[AlenaT 2 375]

Алла, нашла только такое:

 

КАЗАВ БАТЬКО — КОЗУ ДАМ
Українська народна пісня

Казав батько: козу дам
Із маленьким козеням,
Тепер мене віддає,
Козеняти не дає.
Гірка доля отака:
Сидіти без молока!

Як же піду я, тату,
До свекрухи у хату,
Що не маю нічого
Я з посагу живого?
Ні кози, ні гусака,
Гірка доленька така!

Краще буду сидіти,
Козу й батька глядіти,
Нехай мене годує,
Коли кози жалує!
І кози, і гусака,
Гірка доленька така!

[Pitochka 3 344]

Дівчатка. читаю вас,про ваші  дитячі пісні, а в голові крутиться одна ,зовсім   не дитяча пісенька 

ООО на кожному весіллі Кіровоградщини)))))

 

 

Віка, а я цю пісеньку по рекламі чула .

Як я могла пропустити? 

[Алцьона 12 061]

@AlenaT, красно дякую!! Спробую її "проварвакати"

[Natali06 18 118]

9 листопада – День української писемності і мови, День пам'яті преподобного Нестора Літописця

 

Зі святом!

 

 

 

Єдиний скарб у тебе - рідна мова,

Заклятий для сусіднього хижацтва.

 Вона твого життя міцна основа,

Певніша над усі скарби й багатства. 
П. Куліш

[Natali06 18 118]

Дві ВІРИ

В українському серці є дві ВІРИ. 

Жива, скажена, ніжна, зелена, пянка.

І сяюча азійським сонцем, жорстока, гірка, вимоглива.

В українській голові є два отвори. Від скіфської стріли і римського списа.

На нашій спині, там де лишилися шрами від ампутованих крил - татарська тамга і капетингська лілія.

Останні роки стало модно вірити. Хоча взаправду і в радянські часи ми теж усі були віруючі.

Ми вірили в тетраграматон КПСС і поклонялися ленінському зіккурату, червоній зірці Іштар і пекельному Вічному вогню.

А потім халявний дурман скінчився і ми почали згадувати. Хто був перший?

Чия рука написала в наших душах перші символи?

Перша віра зросла з трипільських берегинь і зміїв-меандрів. Очі її дерев’яних і кам’яних ідолів дивляться на нас назвами рік і пагорбів.

Вона зроджується Родом з світової писанки найдовшої ночі, гартується в Ярданській ополонці і розриває добу навпіл весняним сонцем.

Перша віра вдягає нас в екологічно чисті шати органічного землеробства і примітивного малярства. Вона знає кожен наш рух і кожну нашу думку.

Європа черпає з неї глиняні хати і веганські дієти.

Всі абзаци Фройда уклалися в її піснях і славнях. Дика лють і хіть її первісної енергії нуртувала від Ірландії до Алтаю.

Це вона пронизує нас, коли в серці резонують народні переспіви.

Коли ранкове сонце заливає мільярдами діамантів заросяні трави.

Коли тумани мавками встають над лісовими озерами.

Перша віра краяла землі і тіла вогнем і мечем, пестила їх своїми ніжними руками та віддавала на требу хтонічним істотам.

Вона викидає нас за межу добра і зла. Населяє духами ліси і села.

Вчить русальським містеріям і купальським любощам.

Першовіра страшна і невідворотна, вона проростає крізь наші вчинки і думки. Вона вабить і зачаровує, і вже не розумієш, хто тобою керує - ти сам чи вона.

Друга віра прийшла в князівських шатах і з хрестами франкських мечів. Спочатку вона звабила пурпуровою цнотою готський орднунг, а вже потім і слов'янський анархізм.

Коли вона дійшла до жителів фінських боліт, язик її гарно вправлявся з норманською лайкою, арамейськими молитвами і язичницькими ініціаційними закликами.

Ми не знали ще тоді, що Магдалина була чеснішою за неї, а Іштар поряднішою.

Вона звалася любов'ю, вона примушувала молитися розіп'ятому Сину Божому, вона принесла нам Закон і показала, як його можна не виконувати.

Нова господарка тримала нас печерним постом і залізними веригами. Сікла нас батогами і мусила класти поклони цареградським парсунам.

Є купа безперечних плюсів, які вона дала Україні - знання давніх мов, шану до влади, містичний мазохізм і нетерпимість до чужої думки.

Врешті ми мали би сконати, як елліни і перетворитися на сучасних греків, які віддали Мухаммеду усі перші Христові церкви і радо пояничарилися.

Україну врятували козаки. Загальновідомо, що метиси найвитриваліші. Січ зібрала до свого казана покидьків і лицарів, кавказців і германців, українців і татар. З хортів, пойнтерів та вівчарок вродилися якісь несамовиті цуценята.

Цуценята, що раділи старою вірою, а сумували новою.

В світі вже була така ситуація - коли японські самураї кохалися й вбивали за Аматерасу, а помирати йшли до ніг Будди.

Так зродився український синтеїзм.

Ми не віримо в Христа чи Дажбога. Ми віримо в шлях.

Ми віримо в міст, що єднає вирій та пекло.

Ми застряли у вічності на цьому мосту. І замість того аби брати за прохід ним мито, ми отримуємо стусани з обох боків.

Україна - це мав би бути запорожець, що все життя йде шляхом першої віри. Не соромиться своїх чуттів, не боїться вбити за кривду і захистити за правду. І лише на старості роздає свої статки та йде до монастиря.

Натомість є євнух, що смикається між Сходом і Заходом, святкує Новий рік перед Різдвом, п'є горілку в Піст, бо вважає, що вона не скоромна. Лупить свою жінку і цілує в дупу свого начальника. Ходить на свята до церкив і не знає Символа віри.

Носить на шиї хреста, а не виконує заповіді.

То може чесніше визнати, що ми не християни. Не рідновіри.

Ми - синтеїсти. Двоєвірці. І не треба нікого дурити.

І в першу чергу себе.

 

 

http://60ryviter.blogspot.com/search?updated-min=2013-01-01T00%3A00%3A00-08%3A00&updated-max=2014-01-01T00%3A00%3A00-08%3A00&max-results=2

[fronya40 15 928]

Я була 2 тижня у відпустці.  Відпочивала- дивилася кіно, читала книги, слухала музику.

Кіно дивилась на українській мові.

Коли прийшла на працю, то по телефону розмовляла на українській мові без труднощів.

Не буду казати,що ідеально, але все краще в мене виходить!

[Живчик 701]

Таню, усі знають, що ти у нас здатна учениця) 

[fronya40 15 928]

@Живчик,ох,лесощі говориш))) але приємно, я ж дуже намагаюсь. І бачу,що вже краще і краще,

[Живчик 701]

Звичайно, Таню, краще)  А ось у недалекому  майбутньому, будеш скрізь розмовляти українскою мовою. Так, так...) 

[fronya40 15 928]

розмовляйте українською правильно...

------------------------------------------------

"..Велась також політика "русифікації" української мови, тобто її уподібнення до Російської. Тобто те, що ми зараз маємо за мову є суржиком, а не первісною мовою наших предків....." - ( стаття О.Леусенко Розвінчування міфів про українську мову ""

 

[Явдоха 4 484]

Ау! Вже рік немає тут нікого! Нажаль....

[Алцьона 12 061]

Я тут)) Я не проти влаштовувати вечірні теревені!!

[Grypana 8 866]

Ну що? Насіння готуємо? Хлопці прийдуть?     Якій кралі сьогодні пику начистимо?  Чи про погоду? В нас снігу немає, але така ожеледь, ще й мороз, вітер. бррррр

[Алцьона 12 061]

А в нас сніжку намело!!! Краса!! Справжні вечори на хуторі!

Насіння можна  поплюхкаємо  Про хлопців - не знаю

[Vilapo 8 029]

Мої любі дівчата, я так міркую , що потеревенити на рідній мові  ми можемо будь де. Цей форум наш дім і не потрібно для цього  десь ховатись

[Алцьона 12 061]

@Vilapo, то дійсно так, і в рецептах, і в теревенях лунає мова, в нас в цьому плані не жмуть  )) Просто тут вже вона і лише вона))

В мене ситуація навпаки. Я розмовляю українською, а от російська мені вже для практики треба, адже коли не вживаєш, то забувається...забувається твердий знак, куди його тулити, словниковий запас міліє, складнощі перекладу, особливо, якщо він синхронний. Коли є з ким - практикую вимову - розмоляю з людиною тією мовою, якою їй зручніше), а тут вправляюсь з письмом . От так і живемо - ти мені, а я тобі

[fronya40 15 928]

А в мене навпаки. Практики рідної мови немає,але за ці три роки я вже можу спілкуватися вільно.Буває таке,що зупиняють,замислюсь -шукаю у мозку слово.В мене скрізь стоять перекладачи- у телефоні,планшеті, комп'ютері. Якщо забула щось,підглядаю. І тепер ,як я вважаю,в мене добре виходить.

[Vilapo 8 029]

 

 

Я розмовляю українською, а от російська мені вже для практики треба,

Та навіщо вона тобі потрібна, хай ій грець, забувай на здоров' я .  А в мене навпаки, писати  україньскою  без помилок, мабуть не можу, я ж її практично  не вивчала. Російский клас, батько росіянин, усі в сімь'ї розмовляли російскою. Та хто в Київі в моєму дитинстві розмовляв украінськой, ніхто.  Цурались.  Смішно, але мій чоловік за роки служби в Україні, вивчив її краще  ніж я))) Коли тільки починав вивчати, писав  доклади, звіти, українською, а потім  читатав пред особовим складом, з нього хлопці ржали.  Зараз іноді я в нього питаю , як буде)))

[Алцьона 12 061]

@Vilapo, ні, я щодо мови не згодна, навіщо її забувати... вона ж не винна(( То люди винні, зло від людей((

 Та в Києві ще й за мого дитинства соромно було українською розмовляти. Відразу зневажливо так дивилися на тебе... Пам"ятаю, як сестра забрала мене малу (років 5-6) до зоопарку. Їдемо в тролейбусі, я щось побачила у вікні та й голосно до неї питаю: Тома, а ШО то..бла-бла..... Вона зніяковіло до мене: ШШШШШ!!! тихо, тут не балакають так!!

Ха, дитинство... згадала перші курси студентського життя. Теж намагалась між людей розмовляти російською. А тоді через декілька років якось українська почала шануватись...Оранжева революція... і понесло всіх на мову...

В різних закладах, установах зараз я принципово розмовляю українською, як би не важко було співрозмовнику)) а в приватному спілкуванні то можу й порусити))

Бачите, як цікаво вийшло, я одна з небагатьох тут, хто живе ближче до Росії, але мова в нас споконвіку була українська (ну суржик, куди без нього, але ж український суржик, де його нема??)), незважаючи на ту близькість.

[Grypana 8 866]

В установах, по гарячих лініях,  якщо є вибір чи питають: На якій мові вам зручніше розмовляти? Я кажу, що українською. Але можу перейти на російську, щоб не лякалися та продовжували спілкування зі мной на мові.