Значить так) вчора у нас не було світла з 15.00 до 22.00. Багатоповерховий будинок, все на електриці. На вечерю був салат з капусти, огірків, кропу, консервованої кукурудзи, болгарського перцю і заправлений сметаною. До салату сосиски, купований свіжий чорний хліб, на десерт ягоди, морозиво. Після десятої вечора з'явилося світло я швиденько зварила молоду картоплю в молоці і зажарила мюнхенські ковбаски на обід.
Сьогодні ввечері прийшла з роботи - світла вже не було. Повечеряли салатом з руколи, салату, огірка, в'ялених помідорів, з базиліком, моцарелою, петрушкою, залишками вчорашньої кукурудзи, заправленого соусом з гіркої гірчиці, гірчиці в зернах, олії, меду, лимонного соку та часничку. До салату знову були сосиски (за бажанням :) ), купована чабата і вино. На десерт абрикоси і морозиво. З'явиться світло - стушу курку на завтра.
В принципі, для нас зараз не проблема відсутність світла на вечір. Ми влітку майже не їмо всяких гарнірів як там каші, картопля, от кабачки не можна приготувати - це так, не зручно, любимо овочі гриль, поки не можемо зробити, замінюємо салатами.
Стараюся продукти купувати і готувати не багато, щоб з'їсти за раз і готую щось швидке в основному і порційне - ковбаски, курячі стегенця, тушені пупки в скороварці, свинячий язик знову ж таки в скороварці. На гарнір огірки/помідори чи салат.
В минулий зимовий блекаут у нас зламався холодильник( Тепер хвилююся за новий, бо кожного року міняти холодильники дорогувато і бажання геть немає. А температура в ньому без електроенергії піднімається за 6 годин до 10 градусів в холодильній камері і до -10 в морозильній, правда, швидко і опускається до встановленої, але такі гойдалки точно не на користь техніці.
Влітку мені блекаут легше переживати, хоч і жара без кондиціонера, зате довгий світловий день, багато ягід, овочів, фруктів. А от взимку і депресивніше, і гарячого чогось випити чи з'їсти проблема. Та я коли починаю нити - відразу нагадую собі, що це я в своїй квартирі, сплю в своєму ліжку, а хлопцям та дівчатам в окопах хоч взимку, хоч влітку в неймовірну кількість раз тяжче фізично, ніж мені. Головне аби вони там вистояли, а мені нити і жалітись нічого, бо не дай Бог, прийдуть до нас московити, тоді точно не про їжу будемо думати(