Перейти до вмісту
lana19

Моя новорічна ялинка

Recommended Posts

В нас теж продають. Я ще не вирішила, ставитиму штучну, чи прикрашу араукарію. А може і те, і інше. Настрою немає, але стараюсь триматись, щоб зовсім не з'їхати з глузду.

 Сьогодні мені ось таке прислали. Написала українка, з-за кордону, куди вона і всю свою сім'ю вивезла після початку повномаштабки. Мені якось так образливо стало, аж розплакалась, чесно. От як так? Хіба не зрозуміло, яке в нас зараз одне-єдине бажання?

 

n – (102).jpg

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Наталко, раз вона таке прислала, тікаючи від війни, то моє бачення цього лише одне - ця жінка і до війни така була, цинічна істота.

Бо вона вважає, що раз виїхала, то все, війна скінчилася. Для неї війни немає. Це був просто шанс втекти без перешкод, бо пускали всіх і ще надурняк (а я таких знаю, хто шансом скористався).

І не варто плакати через усіляких дуреп.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Наташа, не переймайся. Іра правильно написала, що для неї війни навроді немає, вона живе десь у паралельній реальності. Нажаль.

Не думай, в тебе зараз інші думки і хвилювання. Обіймаю тебе!

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
3 години тому, Наташшшка сказав:

Сьогодні мені ось таке прислали. 

Не варто тратися на таке і на таких людей. Права Іра irysska - для неї війна скінчилася, а може й не починалася.  А нам своє робить - ми тил, а тил повинен бути міцним і надійним. Ми повинні триматися, а для цього варто якось відволікатися і дозволяти собі якісь дрібні радості, ту ж ялинку, на приклад.

По собі знаю, як важко переключитися. Чогось мені тільки що згадалася історія з моєї молодості: вляпалася я якось в затяжну депресію. Це тепер я вже грамотна і розумію, що то був якийсь гормональний збій і потрібно було перевіряти щитоподібну залозу та взагалі зайнятися здоров'ям. А я просто сиділа, чахла, за місяць на очах схудла до 45 кг, і не можу зрозуміти, що мені не так. І в сім'ї все слава Богу, і на роботі все добре, а не радує нічого, думки якісь дурнуваті в голову лізуть. Чоловік носиться, як з тухлим яйцем, а я все насилу жеврію. І тут ще на додачу потрапила на швидкій в лікарню, сказали підозра на апендицит, потрібна операція. І ось я лежу в передопераційній, накрита якимось старим простирадлом з застіраними п'ятнами крові, трушуся від холоду і страху. І тут підходить до мене лікар і каже що він має пройти зі мною якесь анкетування і я маю відповісти йому на якісь питання. І от серед купи дурнуватих питань звучить питання: "чи засмутиться хтось в разі вашої смерті". Сказати, що я офігіла, це нічого не сказати) І відразу перед очима вся моя сім'я, мої друзі, мій кіт. Думаю, нє, ну його на фіг, я маю видряпатися, я маю жити! Якось так) Я те анкетування тепер часто згадую. Ми маємо видряпатися.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Люди, які виїхали, живуть в іншому світі і їм важко розуміти нас, бо вони посеред миру! Я іноді теж дивуюсь, а іноді думаю, що може і вірно роблять, що вмикають самозахист, відключають війну. Вони зберігають себе... Хочеться вірити, що для повернення на Батькіщину щоб нормальними людьми ( а не каліками в душі)  ростити дітей.  Але, тут же думаю про тих, кого колись давно вивезли батьків, чи може вже там народились, діаспора, як вони переймаються, допомагають... Але і вони ж не плачуть цілими днями... Все важко сприймається нами, бо нам болить! І  знов таки, ми теж живемо, готуємо, купуємо, святкуємо. Так, по своєму, з болем в душі, але іноді, чоловік приїжджає, відключаюсь від інету, на пару годин, і здається, наче усе добре.   Все складно. Усі різні. 

В минулому році ялинку не ставили, чоловіка не було, я з сином, якось навіть і не думалось. А в цьому син захотів, тому ялинку повісили. А гірлянда на стіні висить ще з минулорічного блекаута, бо від павербанка) 

IMG_20231218_101747.jpg

IMG_20231215_232136.jpg

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Оксанко, мені одна знайома прямо сказала "так а що, я зараз виїхала без перешкод, коли ще я так зможу і моїм дітям не тільки мати потрібна, а і батько. А хто хоче, хай воює".

Далеко не всі люди такі, але є і такі. І повертатися вона не збирається, сказала "можливо, як все відбудують, я хочу жити".

Виїхати кожен має право, тут без питань. Але іноді треба думати, що слова теж ранять.

А щодо діаспори, то вони частіше більш чуйні і проукраїнські, ніж такі українці, як та моя колишня знайома.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Оксанка, я абсолютно не засуджую тих, хто виїхав. А якщо це ті, хто вивіз діток, то навпаки я двома руками "за". Тут тригернули самі бажання, і те, що людина таке відправляє туди, де війна((

 В мене є різні знайомі в найближчому оточенні - ті, що виїхали і не повернулись, ті, що не змогли знайти себе закордоном і приїхали назад. В усіх по різному складається. Просто, іноді треба думати що і кому ляпаєш, тим більше під час війни. 

В мене кума - дуже хороша людина - ляпнула мені в перший місяць повномаштабки, що не готова стати вдовою, тому її чоловік не приїде з-за кордону, поки не закінчиться війна. Я навіть не знайшлася, що відповісти. А інші жінки готові? А моя невістка готова? А самі хлопці готові померти? Ну от як таке можна було зморозити?! Знаючи, що мій малий з п'ятої ранку 24 лютого на війні. І ось вона вже 2 роки сама, і ще не відомо скільки буде сама. Їй важко, я, наче, і жалію її, але оті слова зринають в пам'яті, я не можу їх відкинути і забути...

 Два тижні назад витягли мене дівчата в баню, на посиденьки. Вперше за рік. Одна - переселенка з Генічеська, в другої воює син, в третьої чоловік. Пішла, бо розумію, що треба якось триматись. А мені іноді пишуть хлопці, яким робила шеврони. Видно, дружин жаліють, а в мені бачать якогось психотерапевта, чи хто зна...І от, сидимо в бані, приходить повідомлення "Привіт, як ти?" Я вже й набрала, що "Не повіриш, в бані", і тут мене щось торкнуло, думаю, ні, вони там в окопах, а я про баню...Витерла, написала, що норм все, вони як. І чоловіка прорвало. Він зі мною одного віку, з першого дня воює, знаю, що хотіли його списати, а він відмовився, завжди саме він мене підтримував, до речі, а тут...Я не знаю, в мене самої ледве не сталась істерика. І найгірше, що не знаю, чим їм допомогти, навіть слів не можу знайти, щоб якось підтримати(( Добре, що хоч про баню не написала, бо, бось, для нього це могло бути останньою краплею...

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

От і я саме про те, що треба думати, кому і що кажеш. Повністю солідарна з Наталею.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Так, дорогенькі, я теж  згодна, що  хотілося б більше розуміння. Але ми живемо в  абсолютно різних світах, не країнах, а навіть в інших вимірах. І можливо тому   нам важко розуміти їх,  а їм нас. Світ став таким  страшним! Погодьтесь,  мої нинішні   умови життя, мої турботи, ота ялинка, яку я прикрасила, можуть здатися пустими, недоречними  для людей, які живуть біля лінії фронту.  Але питати, як ви будете святкувати, що приготуєте у таких людей я теж, звичайно не стану. 

20 годин тому, Наташшшка сказав:

І найгірше, що не знаю, чим їм допомогти, навіть слів не можу знайти, щоб якось підтримати(( Добре, що хоч про баню не написала, бо, бось, для нього це могло бути останньою краплею...

оце дійсно страшне...  

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
В 19.12.2023 в 12:39, спокусницЯ сказав:

Погодьтесь,  мої нинішні   умови життя, мої турботи, ота ялинка, яку я прикрасила, можуть здатися пустими, недоречними  для людей, які живуть біля лінії фронту.

І в мене це постійно в голові. Саме тому цього (та і минулого) року на вікна гирлянди не вішали. Щоб не блимало на вулицю.

Але пообіцяла сину, що як тільки війна скінчиться, то будемо прикрашати і з вулиці будинок, як у Кевіна з Сам вдома!!

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

В мене є "Магічна куля", дуже красива річ. Ми востаннє вмикали її до війни, більше не можемо через себе переступити. Хоч і можу закрити жалюзі на вікні і ніхто її не побачить з вулиці, але совість не дає. От гірлянди вішаємо, а цю кулю не вмикаємо.

https://rozetka.com.ua/ua/166158490/p166158490/

Хто хоче, купіть, дуже класна! Є дешевше.

 

 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
13 години тому, справжня господиня сказав:

В мене є "Магічна куля", дуже красива річ. Ми востаннє вмикали її до війни, більше не можемо через себе переступити. Хоч і можу закрити жалюзі на вікні і ніхто її не побачить з вулиці, але совість не дає. От гірлянди вішаємо, а цю кулю не вмикаємо.

https://rozetka.com.ua/ua/166158490/p166158490/

Хто хоче, купіть, дуже класна! Є дешевше.

 

 

Теж є така, в сина в кімнаті. До війни купила, бо сама про таке колись мріяла. Гарна штука з музикою. Зараз син вмикає, коли друзі приходять, але при умов, що і жалюзі наглухо. Я не знаю як то вірно сказати, але вважаю що молодь, діти повинні жити свій час. Бо молодість, дитинство уходить. Так, це не відміняє розуміння  допомогу і усе що в силах....  Якби сама була, то ні гостей, ні готовки. А так, Різдво, потрібно наготовити, зібратись, бо батькам це радість, побачитись і поїсти..  Ох, важко це все, але нам не ваще  ніж хлопцям, це точно. 

 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

В нас ця куля без пульту і без флешки, так дісталася. Ну флешку можна і свою, а от пульт нічим не замінити. Вона просто крутиться і робить красиво, режими вроді переключаються рукою, я вже забула. 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Прочитала вас .. і так стало мені гірко на  душі,краще б не читала...

я із тих, що виїхала.. з двома маленькими дітьми 11 міс і 3 роки.. я не знала що чекає і там і тут... Донька з хворою спиною= з грижами і протрузіями.  Сама не змогла.  Всі кого я тут бачу, всі не щасливі.. всі чекають перемогу, тут постійно збирають гроші, волонтерять. все що можуть роблять. І до речу,війна почалася в 14 році, я все робила щоб допомогти своїй країні , і пам'ятаю добре як тут посварилися , тіпа-не наша війна.. 

В мене є знайомі,що живуть в Дніпрі і чекали на кацапів,не знаю як щас, і вони не виїджали. 

не можна так заочно осуджувати.. За кожною людино. стоїть причина.

зі мною вчиться дівчина 35 років- з Харьківа- в нех загинув чоловік і маленька донькаю

за мно. вчиться чоловік 63 роки. 6 дітей. Усі воюють, 1 був в полоні,він його викупив, другий без вісті пропав.. Матір розстріляли. Він привіз сина з полону сюди на реабілітацію. І в нього війна не закінчилася, позавчора він в групі виставив фото свого дому, він вранці уїхав в Німеччину, а в обід в дім ракета.  Його можна засуджувати?

Держати тил,це не звинувачувати виїхавших,  а робити щось . 

 дуже не приємно таке читати.

 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Таня, ти про що? Хто де засудив тих хто виїхав?! Питання ж було зовсім не в цьому. Повторюсь ще раз - особисто я двума руками за те, щоб виїжджали мами з дітками! Я засуджую тих, в кого немає ні совісті, ні розуміння, ні співчуття - незалежно від того, виїхали, чи ні. 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Таня Фроня, треба спочатку намагатися зрозуміти написане, а потім вже робити висновки.

Мова була взагалі не про те.

Тому твої висновки.....ну таке, якщо хочеться собі настрій спортити.

І щодо "держава це тил...." і далі  по тексту "робити щось". Так ми і робимо, якщо що.

 

І до чого оті маніпуляції "виїхав зранку, а після обіду ракета прилетіла"? Та, ***, прилітіти може всюди, абсолютно, навіть у Львові, котрий від лінії хз де. Тому не треба оцього. Ті, хто залишився, ризик розуміє.

Змінено користувачем irysska

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
5 годин тому, Наташшшка сказав:

Таня, ти про що? Хто де засудив тих хто виїхав?! Питання ж було зовсім не в цьому. Повторюсь ще раз - особисто я двума руками за те, щоб виїжджали мами з дітками! Я засуджую тих, в кого немає ні совісті, ні розуміння, ні співчуття - незалежно від того, виїхали, чи ні. 

Ну, перекрутити з ніг на голову - то святе.

Що Таня і зробила.

І про тил мені сподобалось, дуже.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Пропустила цю тему, не знаю чому.  Дівчата, не треба сперечатись. Всім важко, і тим хто дома о стався. І тим хто виїхав. У нас багато хто виїхав за кордон. Но багато хто із знайомих і вертатись вже не збираються.  Будують нове життя на новому місті. Діти вже пішли до школи там чи дитячі садочки. Мами працюють і заробляють на життя. А вот чоловіки дома чи на фронті. Багато сімей руйнуються  із-за цієї клятої війни. Нікого не засуджую, хто як може так і пристосовується.

У нас в місті жили блогери. Чоловік і жінка предпенсіонного возраста. Жили в Донецьку, після 14 року переїхали до Ізраїлю. Потім років так 3-4 назад опинились в Запоріжжі. Непогана квартира була, жінка працювала. Ну і грошенятка з Ю уба непоганий доход мали. Я на них не була підписана, тому підробиц їх життя не знаю. Знаю що дорослий син так і о стався жити в Ізраїлі . Ізредка, коли в ленті з'являлось іх відео, могла продивитись. І вот перед самим Новим роком вискакує її видео, як вони перетинають  польску таможню на своєму авто і тримають шлях до Норвегії.  І тут я зацікавилась і підписалися. Спочатку було цікаво дивитись. Красива природа на шляху, хоть шлях і тяжкий. Потім зупинка спочатку в одному пункті, зараз друге тимчасове житло в якомусь мутакі в невеликому містечку. Наблюдати було цікаво, но потім стало якось неприємне. Такі захоплюючі  враження від всього нового. Щоденні походи по ТЦ, показ  покупок і ціни ( по нашим меркам дуже великі на все). Коли почали готуватись до святкування Рождества і НР, я зовсім охрінела. Такі продукти купляли , що у нашій країні не кожен собі дозволить.  Купляли лососі целими потрошеними вже рибинами, ну то ладно. Норвегія рибна страна, перевели крони в гривні, трохи дешевше як у нас. Но все рівно, я з пенсії+зарплата собі не позволю такої розкоші.  Потім індик, ціла тушка... купували по акції, но все рівно от ціни тієї тушки я офігела. Шоколад, солодощі, правда акційні,  но кожен день. Но то таке, купуєте на здоров'яєчко. Но зачем все це с таким захопленням показується? Що подивившись на все це, мимоволі в голові думки з'являються, а що я тут роблю? Чому не виїхав кудись в "тепленьке" містечко. Но це такі миттєві бажання одразу повертають до сьогоденної реальності. І знаю як би не було тяжко, свою хату ми не покинемо. Но що мене більш всього здивувало, це коментарі  підписчиков. В основному це друзі, які типа в захваті от побаченого, всі поздоровляють і в захваті от того як вони устроїлись. Но друзів мало, в основном параша пише. Теж поздоровляють  що с@ебались з України, сравнивают Норвегію з своєюсибирью. І багато таких як туська, з окупірованних наших  територій які сбіжали до параши і там будують нове життя. Не один такой комент проти України, ні один підписник не заблокований. Я подивилась на все це, написала розгромний комент і удалилась. Написала про то що вони як перекатиполе, які на горі в країні, воспользовавшись усіма льготами беженцев, намагаються покращити своє життя. Не знаю, може я і не права, но це мої думки. Я розумію коли мама, бабуся спасают своє дитятко від  ракет і бомб. Но є і багато тих хто підтримує все росіянске, но тікає жити до Европи.

 

 

 

 

.

 

 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Тема така святкова, а ми і тут о наболілому

 Трохи поверну до теми. Покажу свою ялинку цьогорічну. Не хотіла ні ялинки ставити, ні прикрашати кімнати. Но потім все ж заставила себе, поборола у в собі упаднический настрій, да і чоловік був не проти. Встановив ялинку, а я прикрасила. Ще і гірлянду нову купила, з зірочками.IMG_20231225_144314.thumb.jpg.4c4719db8a343e103952b3648a3d3841.jpgIMG_20231225_151526.thumb.jpg.d09cee810cabfe6212bd4d05fbe65d51.jpg

IMG_20231225_144604.jpg

IMG_20231225_144504.jpg

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Так, дівчата, тема про хто виїхав чи залишився така ... непроста така тема.

 

ні, написала багато, але все стерла.

тема про ялинки.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

До мене сьогодні військовий по шеврони приїздив. З дружиною і однорічною дитиною)) Малишня від нашої ялинки була в захваті - всі іграшки м'які, текстильні - постягала спочатку знизу все, що дістала, тоді залізла до мого Сані на руки і верхні іграшки роздивлялась-знімала. Ось таке мале чудо. До речі, вперше в нас в хаті, вперше нас бачить, а одразу на руки пішла)) Життя продовжується)

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
1 година тому, Наташшшка сказав:

До мене сьогодні військовий по шеврони приїздив. З дружиною і однорічною дитиною)) Малишня від нашої ялинки була в захваті - всі іграшки м'які, текстильні - постягала спочатку знизу все, що дістала, тоді залізла до мого Сані на руки і верхні іграшки роздивлялась-знімала. Ось таке мале чудо. До речі, вперше в нас в хаті, вперше нас бачить, а одразу на руки пішла)) Життя продовжується)

А нам показать? Я так люблю таке!!! Будь ласочка! 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
17 годин тому, справжня господиня сказав:

Так, дівчата, тема про хто виїхав чи залишився така ... непроста така тема.

 

ні, написала багато, але все стерла.

тема про ялинки.

Складна, але ж і ніхто не засуджував. Коменти стосувалися лише тієї дами, що Наталі написала. Ну і я згадала знайому, що мене назвала лохом, бо залишилась в Україні. І так, я декількох людей знаю, що виїхали просто тому, що всіх пускали на дурняк.

І слова про те, що хтось не має права вивозити діток чи взагалі їхати, ніхто з дівчат не написав. І я не писала.

Тож Танін допис це така собі ....маніпуляція чи то думками чужими, чи ще чимсь, що їй здалося.

А про тил....то взагалі. Треба щось робити (записала собі, а то я не знала без підказки).

 

П.с. Ланочка, вибач, за офтоп. Піду щось робити.

Змінено користувачем irysska

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
20 годин тому, спокусницЯ сказав:

А нам показать? Я так люблю таке!!! Будь ласочка! 

Оксан, нууу, фоткнула. Але вона в нас цьогоріч не особливо прикрашена, бо якось настрою не було, а на нові іграшки часу не було. Простенька. Але безпечна для діток)))

 

IMG_20240105_165921.jpg

IMG_20240105_165930.jpg

IMG_20240105_165935.jpg

IMG_20240105_165940.jpg

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Створіть акаунт або увійдіть для коментування

Ви маєте бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити акаунт

Зареєструйтеся для отримання акаунта. Це просто!

Зареєструвати акаунт

Увійти

Вже зареєстровані? Увійдіть тут.

Увійти зараз

×