Leaderboard

Я салати з майонезом роблю дуже рідко, теж на свята. А згущене молоко взагалі не покупаю, воно мені ні до чого. А шоб філей твій поміщався куди хочеш, то треба всі штані і спідниці робити на резинці! В мене раніше була святкова спідниця на резинці, от жеж зручна річ була! Правда, потім і вона замала стала, але то вже інша історія.

Не варто тратися на таке і на таких людей. Права Іра irysska - для неї війна скінчилася, а може й не починалася. А нам своє робить - ми тил, а тил повинен бути міцним і надійним. Ми повинні триматися, а для цього варто якось відволікатися і дозволяти собі якісь дрібні радості, ту ж ялинку, на приклад. По собі знаю, як важко переключитися. Чогось мені тільки що згадалася історія з моєї молодості: вляпалася я якось в затяжну депресію. Це тепер я вже грамотна і розумію, що то був якийсь гормональний збій і потрібно було перевіряти щитоподібну залозу та взагалі зайнятися здоров'ям. А я просто сиділа, чахла, за місяць на очах схудла до 45 кг, і не можу зрозуміти, що мені не так. І в сім'ї все слава Богу, і на роботі все добре, а не радує нічого, думки якісь дурнуваті в голову лізуть. Чоловік носиться, як з тухлим яйцем, а я все насилу жеврію. І тут ще на додачу потрапила на швидкій в лікарню, сказали підозра на апендицит, потрібна операція. І ось я лежу в передопераційній, накрита якимось старим простирадлом з застіраними п'ятнами крові, трушуся від холоду і страху. І тут підходить до мене лікар і каже що він має пройти зі мною якесь анкетування і я маю відповісти йому на якісь питання. І от серед купи дурнуватих питань звучить питання: "чи засмутиться хтось в разі вашої смерті". Сказати, що я офігіла, це нічого не сказати) І відразу перед очима вся моя сім'я, мої друзі, мій кіт. Думаю, нє, ну його на фіг, я маю видряпатися, я маю жити! Якось так) Я те анкетування тепер часто згадую. Ми маємо видряпатися.

Наталко, раз вона таке прислала, тікаючи від війни, то моє бачення цього лише одне - ця жінка і до війни така була, цинічна істота. Бо вона вважає, що раз виїхала, то все, війна скінчилася. Для неї війни немає. Це був просто шанс втекти без перешкод, бо пускали всіх і ще надурняк (а я таких знаю, хто шансом скористався). І не варто плакати через усіляких дуреп.

Я салати з майонезом роблю лиш на свята. Але сама його дуже люблю. Можу просто на хлібчик намастити Саме тому стараюсь не тримати в хаті майонез і згущене молоко, бо зжеру, заррраза, а філейна частина вже й так в штани не поміщається. Як нервую - жую...Вже 6кг нажувала(

У нас сьогодні знову деруни і гороховий суп. Приходьте до нас вечеряти) бо супу наварила аж 6-ти літрову каструлю, і дерунів нажарила десь з 2-х кілограм картоплі Але поспішіть, бо на деруни можете вже не встигнути)

Дівчата, які гарні у всіх минулорічні ялинки . В цьому році будуть ще кращі, в цьому не маю сумніву . А я в цьому році не планувала ставити ялинку, але з'явився новорічний гном і тепер мабуть треба наряджати ялинку. У мене штучної не має, завжди ставили живу, а в цьому році до мене тільки дійшло, що їх у нас на звичному місті і не продають. От ні одної ще не бачила у продажу, чи то заборонили, хоча і раніше їх гоняли, чи ще з чимось це пов'язано, не зрозуміло.

Цей швидкий та простий рецепт приготувати зможе абсолютно кожен, навіть не маючи жодних кулінарних навичок! вся ваша родина та всі ваші друзі будуть у захваті, скуштувавши вершково-мандариновий десерт! Смак вразить вас, а простота приготування здивує! Подивіться це відео від початку до кінця, щоб дізнатися рецепт чудового свядкового десерту! Склад: Мандарини - 600 г Желатин - 15 г Вода - 150 г Йогурт - 800 г Цукор - 100 г Желатин - 18 г

В цьому відео я приготую смачний обід, або вечерю Спробуйте приготувати цей рецепт своїм ріднім та друзям вони будуть у захваті) Склад: Картопля 1000 г Куряче філе 200 г Гриби 100 г Томати в пілатті 100 г Часник 2 г Моцарела 180 г

Капусту обожнюю в любих її проявах)) Бліна, гороховий суп і деруни теж люблю-люблю! І мені ближче, ніж Світлані - майже в п'ять разів)) Ага, бачу, що однак не встигла Я собі сьогодні молочної пшоняної каші наварила, а чоловік давиться тушеним кроликом з огірочком і ячмінкою

- Нє, не встигне, - холоднокровно сказав чоловік і облизав масні пальці Світлана, дай тільки знак чи сигнал - і я тут же свіженьких натру!

Блін, до Києва 500 км, не вспію...

Наташа, не переймайся. Іра правильно написала, що для неї війни навроді немає, вона живе десь у паралельній реальності. Нажаль. Не думай, в тебе зараз інші думки і хвилювання. Обіймаю тебе!

Дівчата і хлоп*ята, в рецепт додала ще один варіант тієї закуски, знайшла в тік-тоці. Там показано, як філе оселедця підготувати, а то не всім ясно. Обоє варіанта смачні і красиві, робити не важко, на столі виглядають достойно.

У нас ялинок живих продається купа, хоч їж їх. Перші з'явилися ще до Миколая, здається, 6 грудня бачила. Багато гарних і великих, наче і оті бірки є. Купувати не планую, тож і цін не знаю. А цінників немає, як завжди. Якщо буде хоч крапля настрою, поставлю маленьку настільну.

Вчера открывала банку с этой заготовкой. ОЧЕНЬ вкусная штука!!! Буду делать много!

Слава Богу і нашим збройним силам!

На Кропивницький. Ракеті капут.

Вітаю в ялинковій темі. Ми вже з ялинкою. Цьогоріч Микола раніше прийшов, то і 'робочий кабінет' раніше йому треба. Ну і очікування свята набагато емоційніше, ніж післясвяття, тому саме час любуватись ялинкою і чекати дива. і куди ж нам без залізниці))

і я мріяла літом купити нову, штучну, велику... щоб ім наші некуплені і не наряджені ялинки, кожною голочкою, тай у дупу...

Моя ялинка))) І головний поціновувач ялинки)))

Прибираємо сьогодні ялинку. 😥

У нас вже дуже давно красива висока штучна ялинка, але цього року ми її не ставили, обійшлися ось таким віночком

А у нас была такая. Места поставит елку не было. Да и не безопасно. Решили не покупать маленькую. Деньги для елки перевели для наших родненьких ЗСУ.

Та, то просто нЄрви нікчорту(

В нас теж продають. Я ще не вирішила, ставитиму штучну, чи прикрашу араукарію. А може і те, і інше. Настрою немає, але стараюсь триматись, щоб зовсім не з'їхати з глузду. Сьогодні мені ось таке прислали. Написала українка, з-за кордону, куди вона і всю свою сім'ю вивезла після початку повномаштабки. Мені якось так образливо стало, аж розплакалась, чесно. От як так? Хіба не зрозуміло, яке в нас зараз одне-єдине бажання?