Leaderboard

А ми любимо кабачки) влітку це у нас майже щоденне меню) жарені, тушені, гриль, оладки, пироги. Ціле літо в холодильнику є кабачки, і ніхто не худне і не жаліється Оце згадала, може, піти зробити пиріг від Стелли Штерн з кабачками...

Зробила сьогодні цю смакоту)

Нічого, я свій привезу. А метаболізм і в мене такий був десь до 50 років, була суцільно пряма кишка - їла що хотіла, скільки хотіла і коли хотіла, як мама говорила "не в коня корм". А потім все наладилося, зараз вже думаю як взагалі б не їсти.

Світлана, чекаю в гості! Якраз і вечеря готова А ще, не втримаюся, похвалюся - вполювала я ось такий вінтаж вінтажний, американська ікорниця, фото важко вловити всю красу скла, але повірте мені на слово - вона прекрасна) Так що буду пригощати братовим вином з різними добрениками з свіжевпольованого вінтажного посуду)

Баняк борщу, на сніданок вафлі на залишках закваски з свинячим язиком та соусом з брусниці, на обід накрутила шаурми, а на вечерю буде ковбаска запечена з картоплею по-селянськи. Ще тартін спекла, люблю, коли він отак "шкірить зуби"

Бісквітний рулет, як Анжела навчила, з лаймовим курдом)

Вареники з полуницею

Так, вона маленька, 10 см в діаметрі, з посрібленням на ніжці, з тавром, гарнюня) люблю такі речі.

Тетяна Назарчук Микитенко ПРО КАБАЧКИ😉... Щороку ми садимо кабачки, і щороку зарікаємося не робити це знову. Спершу вони не хочуть проростати. Надто холодно. Рано посадили. Треба було в травні. Посаджені в травні кабачки теж не сходять - надто сухо. Далі сходять і квітневі, і травневі, і кажись ще й торішні зігнилі всі водночас. І потім кабачки раптом родять, і їх вже не спинити. Лишається тільки бідкатися і розводити руками. Були би ще кури, вони подзьобали би кабачки. І свиней немає - треба сусідці віднести. Але в сусідки теж на обійсті лежить гора кабачків всіх відтінків зеленого. Є час розкидувати каміння, а є час збирати кабачки. Сусідка схилилася над макітрою з дебелою теркою, і натирає курям кабачок. Доводиться розвертатися та йти з ними назад - руки поколоті волохатою кабачковою плодоніжкою, а футболка замазана землею. А хай їм грець!.. Лишається варіант відвезти кабачки в місто і роздати сусідам. Але дідько, пхати то до маршрутки, вщент забитій іншими дачниками з кабачками і букетами ромашок?.. Ні, кабачки не безнадійні. Від них є користь людству. Молоді мами і особливо їхні мами вважають кабачок сакральною городиною, створеною для першого прикорму немовляти. Людські дитинчата не дуже хочуть їсти кабачкове пюре без смаку, кольору і запаху. Та навіть як і їдять, кабачків меншає не суттєво - хіба заводяться мошки на зрізі кілограмового зеленого циліндра. Щодня з кінця червня треба їсти кабачкові оладки, смажити кружечками кабачки, посипати кропом, якого дедалі меншає, і дрібно нарізаним часником. Різноманіття в їжі зводиться до питання: кабачки з кетчупом чи зі сметаною?.. Потім як одкровення приходить чомусь затерта в пам'яті згадка про кабачкову ікру. Точняк! Зараз ми її намантолимо і закрутимо на зиму! І от до без того нерівного бою представника родини Cururbitaceae з Homo sapience приходить підмога з моркви, цибулі і часнику. Підмога кабачкам, не людині. Під яблунями стоїть польова кухня, всі поверхні в радіусі ста метрів зайняті накришеними кабачками й цибулею. В принципі, зрозуміло, чому мозок знищив спогади про торішню кабачкову ікру. З кабачків же можна робити суп!.. І варення і навіть цукати! "Сама роби," - відказують навколишні ще не остаточно змордованій кабаками ініціаторці. 5 літрів супу з кабачків і каррі чомусь не викликають захвату, коли на дворі +35 в затінку. Знову шкодуємо, що в сусідів вже немає свиней. А коти таке не їдять. До слова "кабачки" додається нецензурний епітет – вони вже добряче дістали. Кожен ранок треба йти в розвідку на город і визбирувати нові кабаки. Вони ще позавчора причаїлися, а нині вимазали на 2 кг, але збирати їх маленькими все одно шкода - ще ж не пожили... Другого дня про це жалкуємо і продовжуємо цю юдоль родичів гарбузових. До всього людина звикає. І вже після Івана Купала серце потроху кам'яніє, і особливо дебелі кабачки без вагань йдуть живцем в сиру землю – зогниє, добриво буде. Гній цього року не розкидуватимемо. Одного ранку, раптом спадає геніальна ідея - їсти кабачковий цвіт!.. Тут потрібні рікотта, кляр, пармезан, оливкова олія, але прийнято мужнє рішення просто покласти їх на омлет. Коли кількість серденьок в інсті під фото уквітчаного омлету стає більшою за кількість арсеналу кабачків в льоху, на дні мозку починає жевріти надія. Ще три дні омлетів – і одночасно вичерпуються і кабачки на городі, і серденька під постами. "Треба кабачки підживити. Може, ще розквітнуть... Далеко ж до осені, шкода, що так рано відійшли." А на другий рік в інтернеті ми бачимо насіння круглих, до того не бачених кабачків. Ну добре, лише ці посадимо – суто подивитися, що воно таке. І тьоть-Машине насіння - бо ж образиться. Як добре, що ми такі працьовиті, оптимістичні і не злостиві. Щорічні плантації кабачків тому доказ. Тільки з навчанням на помилках біда.😀😉

Треба їхати дивитися ікорницю. Красу видно і по фото. Вона ж маленька? Ще й на ніжці срібній чи то мельхіор? Дуже цікава річ.

Тиждень як купила два кущика. На них були ягідки, то спробувала) Коли я ті кущі висажу - без поняття( Чоловік рже, питає, чи вони в горщиках зимують і чи родять(

Я спочатку до Олі на вареники (бо в нас полуницю по 200 грн купую тільки трошки поласувати та дивитися), потім до Наталки на борщ та свинячий язик, а там на десерт вже до Наташшшшки заверну. Ото наїмся!

Я змалку знала тільки одну окрошку - на квасі, бо батьки в мене сильно руські були. І зовсім вона мені не смакувала, їла, бо всі їли. Але досі не люблю. А іншу окрошку, на сироватці, я вперше побачила вже як заміж вийшла в 20 років! Свекруха (перша) зробила "щось незрозуміле", якесь не таке... але поїла, ну таке... І всі такі окрошки з сироватки, з кефіру, з мінералки тощо я вже почала їсти після 30 років, як стала часто по командіровках їздити і у різних їдальнях бувати. Ото і розпробувала. А айран вперше попробувала як напій у Туреччині в 2006, він взагалі не зайшов! Рідке, солоне... беее... Зато цієї восени мене як пробило на той айран!!! Аж трясе, як хочу його пити! Вже перепробувала весь асортимент з наших магазинів, щось смакує, щось ні. Хочу сама зараз зробити той айран, начиталася ютуба, все купила. Окрошку на айрані ще не робила, мабуть сьогодні накалапуцаю. А моя мама замість окрошки робила влитку як вона казала "свекольник", ото я дуже люблю і часто готую влітку. І Вову на нього підсадила. І тільки в прошлому році в одній кулінарній групі я дізналася, що це правильно називається шалтібарщяй! Це прибалтійська страва. Дуже смачна! (Доречі, в моїй першої свекрухи я їла борщ з баночною кількою в томаті. Вперше в житті (мені 21 рік!) я побачила у себе в ложці риб*ячу голову з очками!!!! ШОК!!!!! Досі пам*ятаю свої відчуття!!! ну не смійтеся )