Тільки що закрила аличево-сливове варення, аж дві 250-ти грамові баночки! :)
Тижня два тому купила кілограм темної аличі, на смак нейтральна, не солодка, не кисла, таке собі. Я подзьобала її трішки, решту заховала в холодильник і забула благополучно) Потім серед тижня пекла скони, начистила для них слив, та забагато, лишилося десь штуки 4 невикористаними, викинути рука не піднялася, сховала в холодильник) Позавчора знайшла в холодильнику жменю аличі і чотири почищених сливи, викинути знову стало шкода. Аличу поклала в каструльку, припустила трішки, аби розм'якла, перетерла через сито, вибрала кісточки, шкірка гарно перетерлась. Додала до аличі трішки цукру, проварила, потім додала сливи половинками, проварила хвилин 5 і так залишила на столі. Вчора ще раз на 5 хвилин поставила на плиту, знову відставила. А сьогодні дала кипнути і закрила аж дві баночки)
Але ж, слухайте, який у нього колір і аромат! Я прям здивована була, дуже навіть цікаве і смачне отак з нічого варення вийшло, густе, яскраве червоне, сливи цілими половинками. Завтра на сніданок зроблю вафлі і подам це варення, здається мені має бути смачно. А на майбутнє, якщо ще робитиму таке, то покладу ще зірочку бадьяна, чогось він мені туди проситься.