lana19

Дівчата, привіт. У нас останні дні це повний жах, але сьогодні це був ад. Але живі,  будуємо плани на майбутнє. Підари не дочекаються.
Ось такі звуки як на відео вище у нас чотири ночі поспіль. Ще до них ракети та КАБи.

ОЛЯ OLIMA як ти ????????????? Напиши хоч слово !!!!!

Живы
 
518746943_24050005351332878_5568458542208888566_n.mp4

Живы
 
518746943_24050005351332878_5568458542208888566_n.mp4

Живы
 
518746943_24050005351332878_5568458542208888566_n.mp4

У мене вся консервація стоїть у погребі, але він досить вологий, тому іржа на кришках - вічна проблема. В минулому році експериментувала:
- частину кришок (за порадою знайомих) густо намазувала вершковим маслом та обгортала харчовою плівкою.  Толку ніякого! Ще й масло запліснявіло. 
- частину кришок обгортала фольгою.  Цей варіант мені сподобався.  Поки що всі кришки без іржі. Не знаю, як далі буде, бо варення, наприклад, у мене може не один рік стояти.   
 Щодо виробника кришок, то я не дуже звертаю на це увагу, беру, які по акції трапляються. Але в мене кришки зазвичай чоловік закатує, то мені не треба зусилля прикладати. 

Світлана, мені дуже приємно, що стала корисною! Я про цей спосіб читала давно, але все якось скептично відносилася. А тепер сама, якщо жарити, то тільки так.

Про стерилізацію, як це роблю я. Це тільки моє бачення.
З давніх давен нам розказують про стерилізацію пустого посуду, шоб було як в операційній. І над парою, і у воді, і в духовці, і в свч, і спиртом, і оцтом і ще бохзначим. Я перепробувала все! Прийшла висновку - різниці немає ніякої. І взагалі перестала пусту тару стерилізувати за деяким винятком.
На дачі за умови обмеження питної води я мила всі банки дощовою водою з бочки. Бочка чиста, вона з-під лецитіну, тобто пластик для "пищевых целей". Банки завжди мою содою жорсткою стороною губки, в мене окрема губка для цього і коробочка з содою. Полоскаю просто водою, дома з крана.
І все. Банки я не стерелізую! Під помідори, огірки, кабачки, перець, що там ще закладаємо сире. Далі я все одно роблю тричі заливку окропом, то навіщо та стерилізація.
Під салати, які киплячими розкладаються в банки, теж не стерилізую. Можу трошки прокрутити пусті з водою грам 50 в свч, пару хвилин, але то зайве.
Під варення я банки над парою пропарюю по 5 хвилин, це завжди.
Як все закатала, то банки перегортаю догори і просто оставляю вистигати. НЕ УКУТУЮ!!! Я вже років 15 нічого не укутую! От хочте вірте, хочите ні, в мене все стоїть і не псується без того укутування! Навіщо укутувати той салат чи ікру, яку ви тушкували довго на плиті? Ну протушкуйте на 5 хвилин довше, якщо сумніваєтесь, це краще за то укутування.
Банки з кришками твіст-офф не переворачую ніякі.
Оце мій досвід, мені так зручно. А як робите ви?
 

Ну раз я цю тему зробила, то напишу, як в мене.
Коли була в мене дача, то було зовсім інакше, але зараз я в квартирі і ще працюю 3 через 3. Тому всі закупи і закрутки роблю періодично, а не кожен день як раніше. Доводиться робити деякі запаси з урахуванням цього.
Раніше пішла нарвала листя хріну на городі чи сусідка дала. Зараз я при нагоді купляю на базарі великий пучок листя, ріжу ножицями на невеликі кусочки і засушую. Сушити треба в темному місті, тоді листя будуть зеленого кольору. А як консервую, то кладу в банку той гербарій. Листя зберігаю в картонному закритому ящичку. От тільки трошки посушила, вже вчора в огірки сувала.

Кріп раніше на дачі було косою косити. Я виривала оті "дерева" з добре розвиненим насінням. Зонтики окремо сушила, а все бадилля різала кусочками і теж сушила. Знаєте, як восени вже в жовтні добре з ним помідори квасити, бо де ж той кріп.
Насіння кропу теж збирала, іменно воно дає той дух в консервації. Один рік в мене голого насіння було пляшка 2л!  Сиплю насіння в банки замість свіжого кропу.
Також сушила листя вишні і смородини.
В спеціальному ящичку для консервації в мене лежать лавровий лист, насіння гірчиці, духмяний і гіркий перець горошком , гвоздика, сода, часник, гіркий перець свіжий і сушений, насіння кропу, гербарій. З ящичка беру тільки на закрутки. Бо я  тоді не мечусь по кухні в пошуках чогось, бо буває треба прям зараз. 
А в вас як?

Пропоную в цій темі ділитися хитрощами, які допомогають нам в процесі консервування.
Посуд, приладдя, спеції, зберігання, способи закаток та закруток тощо.

 
 
 

Рецепт привожу полный
Тесто:
6 желтков взбить с 1.5 ст.сахара,
добавить 250 г мягкого маргарина,
1 ст.л. майонеза,
1 ч.л. соды гашенной лимонным соком,
ваниль,
3 стак. муки.
Замесить мягкое тесто. Разделить на 3 шара и на полчаса в холодильник.
В это время готовим белковую массу: (см. уточнение ниже)
6 белков взбиваем до крепкой пены,постепенно добавляем 2 стак. сахара.
Берем 1 часть нашего теста, руками распределяем на противень, тесто очень пластичное и корж получается тоненький. У меня размер торта 30х40, хватило и угостить и налопаться вдоволь!
Наносим 1/3 часть белковой массы,"надёргиваем" ложкой и печём при температуре 160 град. примерно полчаса(*надёргивать ложкой достаточно только один корж, который будет верхним. Совет - белковый крем наносите не доходя до края теста 1 см, а то белок увеличивается в размерах и вылазит за край.
Также поступаем с остальным тестом. Должно получиться 3 коржа.
Крем: 200 г масла взбиваем с банкой варёной сгущёнки. Можно в крем добавить пару ложек сметаны 20% для смягчения вкуса.
Половину крема мажем на первый корж, посыпаем 2-3 ст.л. рубленых орехов (я делаю только с поджаренным арахисом, чтобы как настоящий Сникерс).
Сверху кладем второй корж и также мажем остальным кремом и посыпаем орехами.
Далее кладем сверху третий корж. На него наносим хаотично шоколадную глазурь и посыпаем орешками.(*я только шоколадом украшаю)

Теперь мои поправки.
Такой большой торт я пекла в офис на ДР и пару раз на заказ. В основном делаю половину рецепта по упрощенной технологии.
Если позволяет размер протвиня из духовки, то лучше на нем разместить сразу все три коржа с белками и выпечь, так гораздо быстрее.
Если не получается, т.е. вы хотите коржи сделать немного больше, тогда печь по одному. Но из практики - белки лучше всего сбивать для каждого коржа отдельно прямо перед выпечкой (т.е. все поделить на 3 части и по очереди сбивать). Это правило и для большого рецепта, тогда белки не осядут, пока дойдет очередь до последнего коржа.
Крем тоже делать половину, его хватает!
Я торт с боков не украшаю никак, вот он так и выглядит аля "голые торты", есть в нем какая-то брутальность.
Торт надо печь за 1-3 дня до употребления, он должен настояться. Держу его в квартире, в пакете, ничего ему не делается.
Мои попытки делать торт не таким сладким пресекались мужем на корню. Пробовала этот торт с вариациями крема и вариациями с сахаром. Ну вот на мой вкус - самый вкусный он именно в родном варианте. Это же Сникерс, а батончик же сладкий и с арахисом.
Делала на заказ этот торт в 90% мужчинам, ну очень они его любили. Я сама люблю этот торт, он реально вкусный и необычный.
Пробуйте, не пожалеете!!! Тем более, он не очень трудоемкий, и удобно, что можно сделать заранее.
К огромному сожалению, утрачены мои пошаговые фото и фото с разрезом. Когда снова буду делать, то нафоткаю.
Рецепт взят на ХП, автор Лека, которой уже нет давно.

Історія одного коліщатка
Це був перший  рік повномасштабного вторгнення. Наташа Natali06 зателефонувала мені з проханням пошукати коліщатко для формування чебуреків.
Ще давно, у минулому житті, багато хто купив такі коліщатка під час спільної закупівлі. Тоді Наташа не встигла його замовити.
Я перерила весь інтернет. На AliExpress та в Україні такого товару не було. Тоді я звернулася до минулого життя й знайшла, хто з українок придбав це коліщатко. Була надія, що вже награлися і готові продати.
Першою такою людиною була наша Іра Iza. Вона одразу сказала: подарую. Іра на той момент поїхала з Києва . Але ключі були у нашої Лєни Коник. Лєна пішла до Іри, довго шукала, але… коліщатка вдома не знайшлося.
Тоді я написала нашій natamylove. Вона жила в російській окупації. Але на той момент була надія, що її місто звільнять. Наташа сказала — щойно з’явиться можливість, подарую і надішлю.
І ось тиждень тому мені написала Наташа- natamylove: куди висилати коліщатко?
Тепер коліщатко живе у нової господині. Воно пройшло величезний шлях. Пережило дві окупації — 14 р. в Луганську.  22-25 р. —  у тому місті Запорізької обл., де згодом жила Наташа natamylove. Перетнуло білоруський кордон. Побувало на Західній Україні, та приїхало до Кіровоградської області! 
Ось таке маленьке коліщатко-мандрівник із довгою історією. Натали -natamylove ! Дякую!
А продовження напише нова господиня коліщатка ...    

Таня, я протирала калину, відокремлює насіння і шкурку і тоді немає того мерзенного духу.
Протираю творог, маса стає дуже пухкою, однорідною. Блендером не так виходить, після блендера як замазка, а після протирки як хмаринка.
Картоплю не терла, навіщо, нема в мене таких рецептів. А пюре робить Вова, їм яке виходить і нахвалюю))))).
Ото влітку помідори всякі приварюю і прям гарячими протираю. Це якщо небагато треба, аби Струмок не діставати.
А більше я його не дістаю ні для чого. Але ніколи не продам, класна штука.

Тю, в мене таке вже років 10 є, називається пасавердура. Я її купила протирати калину, бо робила пюре. Вона і для творогу добра, і томати приварені добре від насіння та шкурок протирати. Класна штука!
В мене італійська неіржавіюча Емануель2.

@natamylove Наталка, так тебе згадую.. все думаю.. як там Наташа.. жили собі люди,шукали радість і недоліки, повним життям,щасливі.. і тут приперлася орда. Як сьогодні читаю в коментарях про знущання з полонених- самі вині. а одна написала- все вам ми винуваті...
Наталко, все що можемо- це сказати- сердцем з тобою..
 

А я купила отакий агрегат. Не знаю на що, не питайте, аде рада страшено. пока робила пюре для соусу з томатів.Побачила в інстаграмі у якоїсь господині і мені страшено знадобилось. Називається  PASSIERGERÄT 

Історія одного коліщатка
Це був перший  рік повномасштабного вторгнення. Наташа Natali06 зателефонувала мені з проханням пошукати коліщатко для формування чебуреків.
Ще давно, у минулому житті, багато хто купив такі коліщатка під час спільної закупівлі. Тоді Наташа не встигла його замовити.
Я перерила весь інтернет. На AliExpress та в Україні такого товару не було. Тоді я звернулася до минулого життя й знайшла, хто з українок придбав це коліщатко. Була надія, що вже награлися і готові продати.
Першою такою людиною була наша Іра Iza. Вона одразу сказала: подарую. Іра на той момент поїхала з Києва . Але ключі були у нашої Лєни Коник. Лєна пішла до Іри, довго шукала, але… коліщатка вдома не знайшлося.
Тоді я написала нашій natamylove. Вона жила в російській окупації. Але на той момент була надія, що її місто звільнять. Наташа сказала — щойно з’явиться можливість, подарую і надішлю.
І ось тиждень тому мені написала Наташа- natamylove: куди висилати коліщатко?
Тепер коліщатко живе у нової господині. Воно пройшло величезний шлях. Пережило дві окупації — 14 р. в Луганську.  22-25 р. —  у тому місті Запорізької обл., де згодом жила Наташа natamylove. Перетнуло білоруський кордон. Побувало на Західній Україні, та приїхало до Кіровоградської області! 
Ось таке маленьке коліщатко-мандрівник із довгою історією. Натали -natamylove ! Дякую!
А продовження напише нова господиня коліщатка ...    

Дівчатка,дякую,але я вже багато чого купила,
Дуже гарний магазин Аврора-всього багато та недорого,
Купила на олх і хлібопічку вживану,але норм стан,
Мультіварку мені подарували,
Я ж весь час в окупації складала гроші,я дуже заощаджувала,продавала свої речі,та складала гроші на нове життя,Ось за них і все необхідне купую.
Так що я можу сказати,що все необхідне вже я маю
Зараз вже все змінилося,щось перестало бути актуальним,щось новеньке,я від життя трохи відстала,буду вас читать та вчиться

Наташа, може тобі щось треба з девайсів та посуду, то не соромся і напиши. Всі разом придумаємо і допоможемо.