Перейти до вмісту
lana19

731 день лютого

Recommended Posts

Обстріли Запоріжжя за рік повномаштабної війни у цифрах. Інфографіка зроблена на основі офіційних  заяв прокуратури, поліції, місцевої влади та Офісу Президента.

Однак зразу глянувши по місяцям, стало не зрозуміло. Бо ми, місцеві жителі Запоріжжя, знали і чути гаразд більше прильотіа в місті. Тільки лютий 2022 рік було чутно більше. Потім стало ясно що це не все. Прильоти по інфраструктуре  - це досі засекречена  информация , яку ми може і в знаємо, но тільки после  війни.

А це  таке - магазини,  житлові будинки, біля житла, дороги, парки, річки і туалети . І це тільки місто, при місцеві прильоти тут не вказані. 

А ще Запоріжжя на 3 місці по Україні по прозвучавшим тревогам. За Донецькій і Харківській обл. Можу  в точний цифрі помилитися, но біля1500 г  тривог у нас було за рік.

Знайшла на 24.02 2022 

За год полномашстабной войны в Запорожской области было объявлено около 1,5 тысячи воздушных тревог. Суммарно, они звучали почти 1160 часов, а это более 48 дней беспрерывных тревог. А вот всего в Украине было объявлено более 16 тысяч тривог.

За всі ці години я не разу не спустилися в свій подвал, в основному відсижувалась на кухні. Ну і на роботі багато годин провела під завивання сирени.

IMG-45b8355a892d6b2e9de0fff63e75af67-V.thumb.jpg.5ef0cb794a083161b4dbf1b5a00c40ce.jpg

 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

За рік в нас з’явилися дивнії звички:
Купити ліхтарик, свічки, запальнички,
Читати новини щодня в телефоні,
Тримати запаси води на балконі, 
Авто заправляти до повного баку,
І корм закупити на рік для собаки.
Очима шукати у місті підвали,
І вивчити вірш, той де «ми вас не звали»,
Усі документи тримати в порядку,
Носити у сумочці завжди зарядку. 
За рік ми без світла навчилися жити,
Дрібницям найменшим так щиро радіти,
Казати «тримайся» і дійсно триматись,
А ще, ми навчились , як чорт, матюкатись.
Хто виїхав - той вдосконалив англійську!
Ми хейтимо все, що хоч трохи російське!
І кожен дорослий, і кожна дитина,
Говорить так гордо: «А ми - з України»!
Ми звикли в собі убивати тривогу,
Ми наче готові щомиті в дорогу…
Донатимо гривню і навіть валюту,
Ми звикли, що рік не кінчається лютий…
Ми звикли всі ліки тримати з запасом,
І брати важливі дрібнички на касі,
Нехай у авто завжди буде «заначка»: 
Серветки, вода і сухариків пачка,
Така от з’явилась нав’язлива звичка: 
Хоч я не палю - та візьму запальничку…

IMG-8643ab1b6e10c2a640642dc64e395a37-V.thumb.jpg.412b2543dab5d96112a92507a36ec6e3.jpg

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Скажи мені, люба - скінчився вже лютий?

Лежу я під кригою, холодом скутий.

Нема ні хреста, ні самої могили…

Скажи мені, люба - шпаки прилетіли?

Скажіть мені, люди, чи лютий розтанув?

Лежу у багнюці, розчавлена танком.

Ніхто не ховає, та й що там ховати…

Згадай мене, сестро! Згадай мене, брате!

Скажіть мені, друзі, скажіть мні, сусіди -

чи там, нагорі, розпустилися квіти?

Лежу під завалом, накрита стіною.

Скажіть мені, друзі - вже пахне весною?

Скажи мені, мамо, скажи мені, тато -

Вже можна без шапки надворі гуляти?

Бо шапку згубив я, коли мені в спину

поцілив солдат із чужої країни.

Скажи мені, Боже - Ти чуєш? Ти бачиш?

Ти поряд сидиш і у розпачі плачеш.

Давай мені руку, скажи: «паляниця»!

Ми сонце запалим, і лютий скінчиться

2023

Євгенія Комарова

E9009488-7A14-4BDA-98FE-7EC981D11A77.jpeg

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Перше, що я залила на свою сторінку, з початку війни, це той рубець в пам'яті, який не розсмокчеться...

https://www.instagram.com/tv/Cajm_M7Dn-I/?img_index=1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Щойно чистила інстаграм викидала всю зайву підписку і ось у однієї....побачила: "Я против войны, я за мирное небо, но я со своим президентом", блін мене підірвало конкретно! Тобто, якщо "твій президент" сволота, яка знищує все на своєму шляху, знищує невинні життя, жінок, дітей, то ти це виправдовуєш?............ Вже пройшов рік, як з'явилось одне з перших відео, як привезли в лікарню поранених і серед них дитина, яку відкачують але не врятували, у мене це відео перед очима і сльози на очах досі, а на сьогодні це вже не одна НЕВИННА дитина/жертва, а вона за свого президента(!), СУУУУКА! Вибачте мене, але мене просто порвало

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Рівно 2 роки з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

2 роки повномаштабної війни....рассеяни, будьте ви всі прокляті до 2024 коліна, навіть всі ті, хто народиться через 10 років (як триває війна педерасіі проти України).

Слава Україні! Героям слава!

  •  

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
1 година тому, irysska сказав:

до 2024 коліна

Не буде в них скільки поколінь, максимум 3.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Сьогодні 2 роки . Два роки ненависті до рашистів. 
чи памʼятає ви  цей день, і хто вам перший подзвонив?

IMG_0015.jpeg

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Мені подзвонила мала, сказала(прокричала), що їх бомблять. Це була п'ята ранку. Чесно, я не знала що робити. Вони в Києві, малий одразу погнав в госпіталь, мала в паніці, я водій поганий, майже без досвіду, як мені по неї їхати? Чоловік в Одесі на вигрузці, він на той час працював водієм на зерновозі. Дзвоню йому - поза зоною... Взяла себе в руки, погнала на заправку(шерепа, бо всім ще за тиждень наголосила, щоб мали запас води і їжі, і обов'язково палива, а сама...), черга вже була величезна. Відзвонився Саня, сказав, що вигрузився і буде дома через декілька годин. Коли приїхав ми погнали по малу. Вона тоді питала для чого вдвох їхали? А в мене сумніву не було - тільки вдвох, якщо гинути, то разом...По дорозі прямо нам на зустріч, по нашій полосі гнали БТРи, прямо на полі обабіч траси сів вертоліт, дозаправлявся...було відчуття якогось жахливого сну. З Києва виїжджали під обстріли, в небі - літаки і гвинтокрили, страшно...І траса - абсолютно пуста в наш бік, а назустріч - море машин (всі їхали на варшавську трасу, а ми в протележний бік). Додому приїхали в першій ночі...

 Зранку пішли з чоловіком в військомат. Не взяли, сказали, що людей вже вистачає, але треба робити коктейлі. Ок. І коктейлі робили, і броніки...Пів року біля тумбочки в мене і в Сані стояли рушниці, а патрони в тумбочці, в кожного свої, бо різний калібр...в мене рушниця, 46-го року випуску, репарації від Німеччини, ось так символічно...

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Наталочка, ти  украінська жінка! Без « горящєй ізби» , але якщо треба то ти всім даси відпір! 
у мене простіше… я памʼятаю як я сиділа (працювала) , дивилась якогось перця того упиря…не могла  зрозуміти  того, що воно верзе… Памʼятаю  , як наш  Ланчик з криком мені написала : « Ты видела??!!!!!» Як писала синові, що нічого  страшного, то працює ппо над  Борисполем.. 

наступні 3 дні  не памʼятаю… а 1 березня пішла в волонтерський  центр. Вечором приходила додому « без задніх ніг» Тільки там, спілкуючись з людьми, більшість з яких були біженцями, відпускались оті  « зашпори» …

Пам’ятаю  як 7 березня ми поіхали в Черкаси… траса не була трасою… це була ріка із машин… яка текла в одному  напрямку… якнайдалі від війни… і ті надписи на авто « Діти»… 

памʼятаю  на заправці автівку, щось бюджетне , по типу  жигулів, в ній повна машина  французських бульдогів, Переляканих, яких везли в невідомість… 

це був жах… 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Я не хочу ЦЕ пам'ятати! Але хіба забудеш? Майже кожен день нагадують, що в нас є отой клятий сусід поряд. Перші дні, тижні, місяці було страшно від майже постійних обстрілів. А зараз тиша лякає не меньш. Бо знаєш - раз довго тихо, то падлюки готують щось страшне

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Минута в минуту — как начиналась война

 

 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Створіть акаунт або увійдіть для коментування

Ви маєте бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити акаунт

Зареєструйтеся для отримання акаунта. Це просто!

Зареєструвати акаунт

Увійти

Вже зареєстровані? Увійдіть тут.

Увійти зараз

×