Leaderboard

video-a81dac2327078117b3fcef93c1ef75df-V.mp4

Країна з генераторами сильніша, ніж країна з дегенератами.

Неля, как вы там? Сегодня в Запоре было громко(((((

Скопійовано, але раджу прочитати . Слова дівчини з Києва. ''Майже 2 доби в нашому ЖК в Києві не було світла, води, опалення, Інтернету і мобільного зв’язку. Оскільки немає газу, а тільки електро плити, то й готувати ми не могли. ЖК в нас дуже «молодий», мені здається 80% сімей з маленькими дітьми. І відповідно з маленькими тваринками. У дітей не було ані уроків, ані тренувань, ані гуртків. Я піднялась на 13 поверх вже стільки разів, шо дупа моя як горіх, але мабудь кокосовий. І знаєте шо? Ми адаптувалися. Дітки читають і роблять уроки з фонариками. Замість освітлення в залі - гірлянда на батарейках. Свічки, суха їжа, яка не псується, запаси води. Магазини і кав’ярні працювали на генераторах і кормили людей. Ніхто не закрився! Люди гуртувалися і їздили в бювет набирати воду. Ввечері діти бавилися на майданчику, грали в сніжки. А вночі, попри льодяний дощ, комунальники виправляли і ремонтували все, що накоїли ті с***ки. А на другий день блекауту люди так ломилися на роботу, шо зламали двері метро на Видубичах. Ніякої паніки, всі роблять що мусять робити і навіть більше. Як воно жити декілька днів в 18 сторіччі? Складно, звісно. кажуть що ті дебіли шо нас обстрілюють, вважають, що таким чином ми будемо згодні домовлятися. А в мене тільки одна думка була всі ці дні: господі, аби не почали домовлятися. Ми були цілковито відрізані від новин і не знали що коїться, але Боже, тільки не йдіть на поступки! Відсутність світла, води, опалення, все можна пережити. Аби тільки без вас, недоробки. Без вас всіх - гарних і поганих, тих, хто випускає ракети і віддає наказ їх застосовувати, хто «за мир і щоб не було війни», хто тихо сидить мовчки і поза політикою. Хто в москві або якомусь ще срані сидить в кафе в той час як мами в українських містах не можуть помити дітей і накормити. В той час як в реанімації зникає світло, ви падли плануєте новорічну відпустку. Вода, опалення, світло, їжа і їх відсутність - проблема, яку можна вирішити. Ви - прокляття, моральне збочення. В моєї бабушки були дуже влучні вирази, вона казала в деяких випадках «гиджуся» Так от я гиджуся навіть з вами по сусідству жити. Сама думка, що за декілька сот кілометрів є кордон з орками, мене гидить. Я гиджуся вимовляти слово «росія» і моя дитина гидиться і онуки будуть. Я гиджуся що колись в дитинстві, коли ви приїжджали до нас на Запоріжжя купатися в морі і жерти нормальну їжу як не в себе, я заходила з вами в одне море. Я гиджуся навіть заради приколу дивитися вашу тупу пропаганду. Я гиджуся навіть ржати з вас, бо ви убогі. Я ходжу по Києву - святому місту - і навіть гиджуся уявити, як ми були на крок від того, шоб ви своїми гидотними ногами торкалися брущатки на Подолі! Короче, сіль вам в очі, камінь на груди! І тьфу три рази в обличчя на захід сонця! Слава Україні! 🇺🇦 Київ тримається і буде триматися 🇺🇦 Слава ВСУ, людям України, і енергетикам, комунальникам, ДСНС, лікарям і поліцейським!'' І тут в мене сльози. Мені пощастило-я народилась в Україні! ''Почти 2 суток в нашем ЖК в Киеве не было света, воды, отопления, Интернета и мобильной связи. Поскольку нет газа, а только электроплиты, то и готовить мы не могли. ЖК у нас очень «молодой», мне кажется 80% семей с маленькими детьми. И в соответствии с маленькими зверьками. У детей не было ни уроков, ни тренировок, ни кружков. Я поднялась на 13 этаж уже столько раз, что задница моя как орех, но наверное кокосовый. И знаете что? Мы адаптировались. Детки читают и делают уроки с фонариками. Вместо освещения в зале – гирлянда на батарейках. Свечи, сухая непортящаяся пища запасы воды. Магазины и кафе работали на генераторах и кормили людей. Никто не закрылся! Люди сплачивались и ездили в бювет набирать воду. Вечером дети играли на площадке, играли в снежки. А ночью, несмотря на ледяной дождь, коммунальщики исправляли и ремонтировали все, что натворили эти с***ки. А на другой день блекаута люди так ломились на работу, что взломали двери метро на Выдубичах. Никакой паники, все делают что должны делать и даже больше. Как оно жить несколько дней в 18 веке? Сложно, конечно. говорят что те дебилы, которые нас обстреливают, считают, что таким образом мы будем согласны договариваться. А у меня только одна мысль была все эти дни: господи, чтобы не начали договариваться. Мы были полностью отрезаны от новостей и не знали что творится, но Боже, только не идите на уступки! Отсутствие света, воды, отопления все можно пережить. Лишь бы без вас, недоработки. Без вас всех – хороших и плохих, выпускающих ракеты и отдающих приказ их применять, кто «за мир и чтобы не было войны», кто тихо сидит молча и вне политики. Кто в москве или каком-нибудь еще ране сидит в кафе в то время как мамы в украинских городах не могут помыть детей и накормить. В то время как в реанимации исчезает свет, вы падали планируете новогодний отпуск. Вода, отопление, свет, еда и их отсутствие – проблема, которую можно решить. Вы – проклятие, моральное извращение. У моей бабушки были очень меткие выражения, она говорила в некоторых случаях «гижусь» Так вот я презираю даже с вами по соседству жить. Сама мысль, что в нескольких сотнях километров есть граница с орками, меня брезгует. Я презираю произносить слово «россия» и мой ребенок брезгует и внуки будут. Я стыжусь когда-то в детстве, когда вы приезжали к нам на Запорожье купаться в море и жрать нормальную еду как не у себя, я заходила с вами в одно море. Я презираю даже ради прикола смотреть вашу тупую пропаганду. Я презираю даже ржать над вами, потому что вы нищи. Я хожу по Киеву – святому городу – и даже презираю вообразить, как мы были на шаг от того, чтобы вы своими брезгливыми ногами касались брусчатки на Подоле! Короче, соль вам в глаза, камень на грудь! И тьфу три раза в лицо на закат! Слава Украине! 🇺🇦 Киев держится и будет держаться 🇺🇦 Слава ВСУ, людям Украины, и энергетикам, коммунальщикам, ГСЧС, врачам и полицейским!'' И тут у меня слезы. Мне повезло-я родилась в Украине!

Понравился этот розыгрыш. Не все безнадежны в московии. VID_20221203_102853_720.mp4

Ингредиенты: 400 г натертої капусти 250 мл води 20 г дріжджів (свіжі) 250 г борошна 1 ч.л солі 1 ст.л цукру Олія для смаження Метод - Готуємо тісто: в мисці з’єднуємо воду нагріту до теплого стану, до неї додаємо цукор, дріжджі. Перемішуємо, щоб всі інгредієнти розчинились. Додаємо до рідини частинами просіяне борошно, перемішуємо до однорідності. Тісто має вийти, як густа сметана. Накриваємо й ставимо в тепле місце підходити на 20 хвилин. - Окремо в мисці натираємо капусту на грубій терці. Солимо, перемішуємо і залишаємо на 5 хвилин. - Коли підійшло тісто, віджимаємо капусту від рідини руками й кладемо її до тіста. Перемішуємо гарно ложкою, на цьому етапі можна ще тісто досолити, за вашим бажанням. Накриваємо і залишаємо підходити на 15 хвилин. - Розігріваємо пательню, наливаємо олію, тісто вже не потрібно перемішуємо, беремо ложкою його з краєчка і викладаємо на пательню. Смажимо на середньому вогні до золотистого кольору, з обох сторін. Смакуємо як теплими, так і охолодженими. - Смачні капустяні оладки на дріжджах готові) Процес приготування оладок у відео рецепті:

Ингредиенты: Інгредієнти тісто: 250 мл молока+1 ст.л. для змащування 2 шт яйця+1 шт для змащування 30 г свіжих дріжджів 100 г мед 1 ст.л. для опари 500-550 г борошна начинка: 500 г ягід калини 200 мл вода 150 г цукру 2 ст.л. крохмаль Метод Спочатку приготуємо начинку: ягоди калини очищаємо від гілочок, далі промиваємо і викладаємо на сито, щоб стекла зайва рідина. Беремо протвінь викладаємо на нього калину, доливаємо воду, накриваємо зверху фольгою. Розігріваємо духовку на 200 градусів, коли вона нагріється, зменшуємо до 100 градусів, ставимо протвінь і пропарюємо калину 40 хвилин(періодично подивляйтесь, щоб не википіла вода і калина не пригоріла). Пропарити калину потрібно для того, щоб з неї прибрати гіркоту. Коли вона буде готова, зливаємо зайву рідину, і даємо охолонути. Далі викладаємо її у миску, додаємо цукор, крохмаль перемішуємо. Начинка з калини готова, поки залишаємо її в стороні. - Готуємо тісто. Для початку приготуємо опару. В нагріте молоко(не більше 30 градусів), додаємо цукор 1 ст.л, дріжджі, гарно перемішуємо, щоб розчинились цукор і дріжджі в молоці. Ставимо в тепле місце на 15 хвилин, щоб активувались дріжджі. - Коли опара готова, виливаємо її у миску, до неї додаємо олію, мед, яйця(всі інгредієнти повинні бути кімнатної температури). Окремо просіюємо борошно, потім додаємо його до рідини і починаємо заміс тіста, вимішуємо не менше 10-15 хвилин, тісто повинно бути м’яким та еластичним. Далі кладемо його до миски, накриваємо рушничком, і ставимо в тепле місце підходити на 1 годину - Коли тісто підійшло, викладаємо його на стіл, присипаємо трішки борошном, обминаємо, щоб вийшли зайві пухирці, потім розрізаємо його на рівні і бажано одинакові за вагою шматочки, і рукою скатуємо у круглі кульки. Далі розкачуємо кожну кульку в овальну форму, викладаємо начинку з калини, гарно защіпуємо краї, і кладемо на протвінь, застелений пергаментом або змащений олією. Накриваємо їх рушничком і ставимо на 20 хвилин в тепле місце, щоб пиріжки підійшли. Окремо у місткісті з’єднуємо молоко і яйце, збиваємо виделкою. Далі змащуємо яєчною сумішшю пиріжки. - Розігріваємо духовку на 160 градусів і ставимо випікатись на 25-30 хвилин до готовності, орієнтуйтесь по своїй духовці - Після випікання даємо пиріжкам охолонути, далі подаємо до столу. Процес приготування у відео рецепті:

Света, все как всегда. Эти твари не дают нам расслабиться ну совсем. Да, сегодня, как и впрочем все предыдущие ночи, было "весело". Опять объект инфраструктуры. Свет только сейчас дали. Бесятся что наши их ебашат. Сейчас уже третья тревога только за утро...и кажется надо прятаться в погреб в этот раз.

Це одні з тих кадрів, що залишаться в пам"яті назавжди

Сьогодні поховали Сергія — дводенне немовля, яке російська армія вбила у Вільнянську 23 листопада. Фото: Heidi Levine (The Washington Post) Сегодня похоронили Серёжу - 2-х дневного младенца, которого росейская армия убила в Вольнянске ночью 23 ноября. Утром они с мамой готовились к выписке....Не успели... У меня проблемы с загрузкой, видео не загружаются. Но на этот раз и фотография с похорон не загрузилось. Может и к лучшему, смотреть на это просто нет сил.

Света, поправлю перевод. Не в Запорожье родильное отделение больницы. Вольнянск - маленький городок недалеко от Запорожья, 25 км .В субботу ночью там эти свинособаки разрушили 2-х этажный дом, где погибли все , кто спал- 4 семьи, из них 3 детей. Сегодня ночью они решили стереть с земли больницу, попали в родильное отделение. Маму ребенка и доктора вроде спасли. Пишут что мальчику было 2 дня всего. Будь проклята путинская рАсия и все те кто поддерживает этого морального урода.