Leaderboard

Таня, ти про що? Хто де засудив тих хто виїхав?! Питання ж було зовсім не в цьому. Повторюсь ще раз - особисто я двума руками за те, щоб виїжджали мами з дітками! Я засуджую тих, в кого немає ні совісті, ні розуміння, ні співчуття - незалежно від того, виїхали, чи ні.

До мене сьогодні військовий по шеврони приїздив. З дружиною і однорічною дитиною)) Малишня від нашої ялинки була в захваті - всі іграшки м'які, текстильні - постягала спочатку знизу все, що дістала, тоді залізла до мого Сані на руки і верхні іграшки роздивлялась-знімала. Ось таке мале чудо. До речі, вперше в нас в хаті, вперше нас бачить, а одразу на руки пішла)) Життя продовжується)

Тема така святкова, а ми і тут о наболілому Трохи поверну до теми. Покажу свою ялинку цьогорічну. Не хотіла ні ялинки ставити, ні прикрашати кімнати. Но потім все ж заставила себе, поборола у в собі упаднический настрій, да і чоловік був не проти. Встановив ялинку, а я прикрасила. Ще і гірлянду нову купила, з зірочками.

Так, дівчата, тема про хто виїхав чи залишився така ... непроста така тема. ні, написала багато, але все стерла. тема про ялинки.

От готувала ці рулети на замовлення на Новий рік Заказниця написала, що рулети зникли через 5 хвилин. Чомусь із всього великого замовлення це зжерли миттю.

Пропустила цю тему, не знаю чому. Дівчата, не треба сперечатись. Всім важко, і тим хто дома о стався. І тим хто виїхав. У нас багато хто виїхав за кордон. Но багато хто із знайомих і вертатись вже не збираються. Будують нове життя на новому місті. Діти вже пішли до школи там чи дитячі садочки. Мами працюють і заробляють на життя. А вот чоловіки дома чи на фронті. Багато сімей руйнуються із-за цієї клятої війни. Нікого не засуджую, хто як може так і пристосовується. У нас в місті жили блогери. Чоловік і жінка предпенсіонного возраста. Жили в Донецьку, після 14 року переїхали до Ізраїлю. Потім років так 3-4 назад опинились в Запоріжжі. Непогана квартира була, жінка працювала. Ну і грошенятка з Ю уба непоганий доход мали. Я на них не була підписана, тому підробиц їх життя не знаю. Знаю що дорослий син так і о стався жити в Ізраїлі . Ізредка, коли в ленті з'являлось іх відео, могла продивитись. І вот перед самим Новим роком вискакує її видео, як вони перетинають польску таможню на своєму авто і тримають шлях до Норвегії. І тут я зацікавилась і підписалися. Спочатку було цікаво дивитись. Красива природа на шляху, хоть шлях і тяжкий. Потім зупинка спочатку в одному пункті, зараз друге тимчасове житло в якомусь мутакі в невеликому містечку. Наблюдати було цікаво, но потім стало якось неприємне. Такі захоплюючі враження від всього нового. Щоденні походи по ТЦ, показ покупок і ціни ( по нашим меркам дуже великі на все). Коли почали готуватись до святкування Рождества і НР, я зовсім охрінела. Такі продукти купляли , що у нашій країні не кожен собі дозволить. Купляли лососі целими потрошеними вже рибинами, ну то ладно. Норвегія рибна страна, перевели крони в гривні, трохи дешевше як у нас. Но все рівно, я з пенсії+зарплата собі не позволю такої розкоші. Потім індик, ціла тушка... купували по акції, но все рівно от ціни тієї тушки я офігела. Шоколад, солодощі, правда акційні, но кожен день. Но то таке, купуєте на здоров'яєчко. Но зачем все це с таким захопленням показується? Що подивившись на все це, мимоволі в голові думки з'являються, а що я тут роблю? Чому не виїхав кудись в "тепленьке" містечко. Но це такі миттєві бажання одразу повертають до сьогоденної реальності. І знаю як би не було тяжко, свою хату ми не покинемо. Но що мене більш всього здивувало, це коментарі підписчиков. В основному це друзі, які типа в захваті от побаченого, всі поздоровляють і в захваті от того як вони устроїлись. Но друзів мало, в основном параша пише. Теж поздоровляють що с@ебались з України, сравнивают Норвегію з своєюсибирью. І багато таких як туська, з окупірованних наших територій які сбіжали до параши і там будують нове життя. Не один такой комент проти України, ні один підписник не заблокований. Я подивилась на все це, написала розгромний комент і удалилась. Написала про то що вони як перекатиполе, які на горі в країні, воспользовавшись усіма льготами беженцев, намагаються покращити своє життя. Не знаю, може я і не права, но це мої думки. Я розумію коли мама, бабуся спасают своє дитятко від ракет і бомб. Но є і багато тих хто підтримує все росіянске, но тікає жити до Европи. .

Ну, перекрутити з ніг на голову - то святе. Що Таня і зробила. І про тил мені сподобалось, дуже.

Прочитала вас .. і так стало мені гірко на душі,краще б не читала... я із тих, що виїхала.. з двома маленькими дітьми 11 міс і 3 роки.. я не знала що чекає і там і тут... Донька з хворою спиною= з грижами і протрузіями. Сама не змогла. Всі кого я тут бачу, всі не щасливі.. всі чекають перемогу, тут постійно збирають гроші, волонтерять. все що можуть роблять. І до речу,війна почалася в 14 році, я все робила щоб допомогти своїй країні , і пам'ятаю добре як тут посварилися , тіпа-не наша війна.. В мене є знайомі,що живуть в Дніпрі і чекали на кацапів,не знаю як щас, і вони не виїджали. не можна так заочно осуджувати.. За кожною людино. стоїть причина. зі мною вчиться дівчина 35 років- з Харьківа- в нех загинув чоловік і маленька донькаю за мно. вчиться чоловік 63 роки. 6 дітей. Усі воюють, 1 був в полоні,він його викупив, другий без вісті пропав.. Матір розстріляли. Він привіз сина з полону сюди на реабілітацію. І в нього війна не закінчилася, позавчора він в групі виставив фото свого дому, він вранці уїхав в Німеччину, а в обід в дім ракета. Його можна засуджувати? Держати тил,це не звинувачувати виїхавших, а робити щось . дуже не приємно таке читати.