Світлана, це жахливо! Я співчуваю... Кожного разу, коли нелюди роблять такі обстріли, я боюся прочитати, що попали в жилий будинок, а ще більше боюся прочитати про будинок когось із знайомих. Кожного разу молюся аби всі залишалися живими, потім списуюся з усіма рідними і друзями, в чиїх районах були вибухи. Слава Богу, що син не постраждав фізично.
Я вже скільки років не можу уявити, як якась падлюка запускає ракету чи шахеда, задає координати цілі, знає, що це спальний район міста, звітує керівництву, а потім йде обідати, йому їжа в горло лізе, обіймає вдома жінку, цілує дітей, чи дзвонить їм по відеозв'язку, розказує як пройшов його день. В його дупі, тій що замість голови, навіть думки не виникає, що він тільки що зруйнував будинок, вбив людей, що щось дисонує з нормальністю?
Але я впевнена, що буде суд, такий, як над німецькими нацистами після Другої світової. Кожна падлюка за все відповість.