Natali06

27 червня російські окупанти вдарили ракетами по торговельно-розважальному центру у Кременчуці. Реакція росіян на це просто шокує, адже у соцмережах вони підтримали жахливі вбивства українців. Український телеведучий, соліст гурту The Коля – Коля Сєрга – не зміг цього спокійно терпіти та написав промовистий вірш про росіян, які підтримують війну в Україні. Хорошо быть тупым можно жить в России, Можно Путина любить, Видеть в нем мессию. Хорошо быть тупым Можно втычить в телик Душу медленно губить В бесполезном теле. Можно букву Z писать, Да и ту с ошибкой В некролог себя вплетать Свастикой рашистской. Хорошо быть тупым, Легче двигать в стаде, И не думать о пути, Ведь толкают сзади. Хорошо быть рабом, Не гнетет свобода, Рвется ген, будто тромб, На исходе рода. Русский дух роет дно, Едет в храм на танке, Хорошо быть говном В жопе, будто в мамке".

Прокидаєшся ранком Годуєш кішку А сусід випускає шістдесят ракет Читаєш новини Прибираєш ліжко Цей ранок – це твій лотерейний білет Та в небі працюють крилаті боги Зупиняють смертельні, ракетні дощі І коли десь протяжно співають тривоги Наші боги тримають щити і мечі Просинаєшся ранком Годуєш кішку А сусід випускає шістдесят ракет І ти дякуєш тим, хто цим ранком не в ліжку А дарує тобі лотерейний білет Катерина Флекман Київ, 25.06.22 *************************** У самиць орків, є великий привід для радості: хтось загинув , а хтось зазнав важких поранень... Та хіба людські риси ім притаманні?!

Чотири місяці... Аж страшно... Вже чотири... Країною війна кривава йде... І десь знаходимо надію ми і крила, Щоб вистоять і це здолати все... Чотири місяці... Ми стільки пережили... Що вистачить на весь, напевно, вік. Та опускати і не думаєм вітрила. Ми боремось, бо так Господь прирік. Чотири місяці... Зима... Весна... Вже літо... Щодня рахуємо ми ці жахливі дні. В душі палає перемоги світло. Всі віддаємося за волю боротьбі... 24.06.2022р. ©Наталія Городчук ************ самиці расиянских орків, хто вам сказав , що ми вас проклинаємо??? Ні! Зовсім ні! Ми вам бажаємо покинути цю планету!! Назавжди!!! Ви народжуєте не синів, ви народжуєте виродків, ще гірших за вас! І при цьому , вважаєте себе « велікою нацією» (((

Дівчатка, не знаю як там варення)), але я так рада вас бачити!!!!!! Радію, що ніякі асвабадітелі нас не зламають! Бо ми самодостатні! Радію вашому варенню)), радію, що єсили і натхнення на ті варення!) Радію, що наша ненька -Украіна така багата , що всі ягоди і фрукти нам дарує)) Наталочко, так! Все буде Украіна! І хай пощезнуть расиянские орки!!!!

Наталочко, чудові грісіні! Ще й те, що із залишків, просто чудово! Дякую дорогенька, за рецепт!

Моі дорогі форумчани! Хочу презентувати першу роботу , в сфері кліпмейкерства , нашого адміна. послухайте цей голос, подивіться відео... Украіно, живи!🇺🇦💙💛 Тільки перемога! І нехай щезнуть русские орки!!!!

#історії_героїв – росія – як та саранча, яка зжирає все, що бачить на своєму шляху. Як вірус, тяжка хвороба. У нас немає іншого варіанту, крім як перемогти її. Ворог має відповісти за Бучу, Маріуполь, Харків, Херсон, усі сплюндровані українські міста та села, – говорить «Наглий», пильно вдивляючись у гущавину дерев на позиції. – Не ми до них пішли, вони до нас. Це не гості, а вороги. Чим менше буде ворогів, тим легше буде жити нашим дітям і онукам, – додає «Лис». – Тільки так. Спочатку з Харківщини їх виженемо, а потім піду своє рідне місто звільняти, – долучається до розмови побратимів «Денчик». Бійці 93-ї ОМБр «Денчик», «Лис» і «Наглий» на війні – з 2014 року. «Денчик» прийшов у військо 19-річним хлопцем, інші – уже дорослими чоловіками. Втім, ні вік, ні будь-які інші соціальні умовності, стверджують воїни, не мають жодного значення для розуміння відповідальності за долю країни. – Я от взагалі росіянин за національністю, але в Україні живу вже 40 років і вважаю її своєю Батьківщиною, – зауважує «Лис». – А її захист – своїм обов’язком. Дружина давно говорить, що втомилася і морально, і фізично без мене – сама змушена давати раду і дітям, і господарству. Але хто буде боронити нашу землю, як не ми? Прийшли, отже, треба триматися до кінця. Вже потім подумаємо про демобілізацію та відпочинок. За кілька місяців повномасштабного вторгнення росії побратими пройшли разом немало боїв. Але був один, який назавжди закарбувався у пам’яті кожного. – Це бій у Заводах на Харківщині. Він сниться мені ночами, – говорить «Лис». – Ми мали втримати ворожі підрозділи біля цього населеного пункту. Росіяни нагнали туди безліч живої сили і техніки – танки Т-80, БМП-2, БМД. Нашу роту кілька днів «крили» авіацією, «Буратіно», «ураганами», «смерчами». І так кілька днів майже безперервно. Іншу роту, яка зайшла після нас, намагалися взяти в оточення. Тому було прийнято рішення вплав переправлятися через річку, щоб врятувати особовий склад. Хлопці просто герої! Вони знімали власне спорядження, попри обстріли, щоб перетягнути поранених побратимів. Тримали до останнього, скільки могли. Командир сказав, що ми справилися з завданням, втримали противника. Ворог поніс великі втрати. Т-80 горять добре! Хоч їх і непросто знищити. Ми для цього використовували NLAW Javelin. Допомагали нам артилерія і танкісти. – Це був найжорсткіший бій за всі роки моєї служби, – зізнається «Денчик». – Навіть під Дебальцевим було не так гаряче. Під час обстрілу з «Буратіно» я отримав тяжку контузію. Після шпиталю я міг служити у більш безпечному місці, але я не уявляв, як можна кинути друзів. Тут моя друга родина. Я без них ніяк і вони без мене теж. Тому повернувся, щоб стояти до Перемоги. 93-тя ОМБр Холодний Яр #Україна_тримається_на_наших_плечах

281684417_406261414474242_2192394347632288835_n.mp4

100 днів незламності... 100 днів розлуки, 100 днів невиплаканих сліз, 100 днів печалі, болі, муки, 100 днів журби повсюду й скрізь! 100 днів відваги і турботи, 100 днів незламності й добра, 100 днів в окопі...не забути! Ось, вже й минула та весна. 100 днів ... у Мами посивіли коси, 100 днів... з'явились зморшки на лиці, 100 днів щодня й щоночі Бога просить, для Воїнів-Героїв миру на Землі! 100 днів... осиротілі ніжні личка, 100 днів, де мама більше не прийде, 100 днів... на квітах чорна стрічка... і вогник свічки в пам'яті про те... 100 днів і час вже зупинився, 100 днів... де кожен зараз й тут, 100 днів... де кров'ю погляд вмився, 100 днів... де очі рідні ждуть! 100 днів... це дуже вже багато, ти Боже, не лишай нас у біді!!! Всі разом хочем святкувати, День Перемоги в синьо-жовтому вбранні! Автор: А. С. Авдєєва-Олень Іл.: Adina Rusnak

Ленчик, до речі про ціни. У нас « зернарі селект» (2 кг) коштують 33гр - в сільпо теж борошно- 40 гр

Олю, я думаю, що треба час, підвезуть ще. Сьогодні була в сільпо- сіль , борошно( і зернаріі і вінницький млинар + ще там якась- є) Хоча чесно, то сама зробила запас із « зернарів» .

Хочу трошки підняти вам настрій)) « та трохи поплавився іх інвертар» ну ви зрозуміли. Байрактар! Наш улюблений хлопчик, наш розумничок, наш Байрактарчик. Всіх обіймаємо! Бажаємо тільки перемоги! смерть ворогам!

Заспокійлеве перед сном))

Наточка, на здоров‘я! Дуже приємно, що вам подобаються рецепти❤️ Смакуйте із задоволенням! Іще раз вибачте за затримку)

Ната, доброго вечора! Вибачте за затримку) Так, тісто після замісу насправді дуже м‘яке, ніжне. Але холодне бродіння його приводить « до тями» ) Після холодильнику працювати з ним одне задоволення. Воно пластичне і гарно піддається формуванню. P.S.стосовно тіста на паски : в тісті головне розвинути клітковину. І якщо воно навіть дуже вологе, або з великим вмістом жирів, воно все рівно тримається